Ухвала

від 13.11.2023 по справі 911/2306/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"13" листопада 2023 р. Справа№ 911/2306/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Котов С.О.,

від відповідача - Писаренко О.О.,

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2306/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2023 про зупинення провадження у справі №911/2306/22 (суддя - Ейвазова А.Р., повний текст складено - 06.09.2023) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка Проект" про звернення стягнення у розмірі 17 735 771 грн на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2023 у справі №911/2306/22 залишено без розгляду заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (вх.№2777/23 від 23.08.2023); зупинено провадження у справі №911/2306/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13799/23 (910/1239/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка проект", ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Вказана ухвала мотивована місцевим господарським судом тим, що об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі №910/1239/23, пов`язана з тим, що спір у справі №910/1239/23 щодо визнання недійсним правочину, укладеного особою, яка є боржником у справі про банкрутство, має розглядатись виключно у межах справи про банкрутство такого боржника - ТОВ "Чайка проект".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду в частині зупинення провадження по справі №911/2306/22.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13799/23 (910/1239/23).

Крім цього, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про витребування з Господарського суду міста Києва справи №910/13799/23 (910/1239/23) для підтвердження, викладених в апеляційній скарзі обставин.

Також, представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду даної справи та залучення, як представника третьої особи, її ліквідатора Слостіна А.Г.

Окрім наведеного, ліквідатор Слостін А.Г. надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, мотивоване необхідністю ознайомлення з матеріалами цієї справи та підготовки пояснень, оскільки, за доводами заявника, про розгляд даної справи він дізнався сьогодні з реєстру судових рішень.

Стосовно клопотання апелянта про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи №910/13799/23 (910/1239/23) для підтвердження, викладених в апеляційній скарзі обставин, колегією суддів воно відхиляється, з наступних підстав.

Так, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено процесуальної можливості витребування із суду першої інстанції матеріалів іншої справи, аніж тієї, за якою здійснюється апеляційне провадження.

У даному випадку оскаржується ухвала Господарського суду Київської області від 31.08.2023 про зупинення провадження у справі №911/2306/22, натомість скаржник просить витребувати матеріали іншої справи №910/13799/23 (910/1239/23) з іншого суду, а саме Господарського суду міста Києва.

Заявник мав право зробити копії доказів, які вважав за потрібне та надати їх. Саме такий варіант був процесуально правильним. Натомість витребування справи не передбачено та було б затягуванням розгляду іншої справи.

Таким чином, наведене клопотання залишається апеляційним судом без задоволення.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи та залучення, як представника третьої особи, її ліквідатора Слостіна А.Г., а також клопотання ліквідатор Слостіна А.Г. про відкладення розгляду даної справи, слід зазначити наступне.

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/13798/22, зокрема, призначено ліквідатором банкрута (ТОВ "Чайка проект") арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Отже, Слостін А.Г. в силу закону виконує повноваження керівника ТОВ "Чайка проект", а тому залучення його до участі у даній справі як представника третьої особи є необґрунтованим.

Стосовно клопотання ліквідатора Слостіна А.Г. про відкладення розгляду даної справи, яке мотивоване необхідністю ознайомлення з матеріалами цієї справи та підготовки пояснень, оскільки, за доводами заявника, про розгляд даної справи він дізнався сьогодні з реєстру судових рішень, слід зазначити наступне.

Так, судом на адресу офіційного місцезнаходження третьої особи 24.10.2023 було здійснено направлення ухвали про призначення справи до розгляду на 13.11.2023, що підтверджується засвідченою копією реєстру поштових відправлень суду.

Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Колегія суддів вказує, що сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Крім цього, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У даному випадку, неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а тому відповідно підстави для відкладення даної справи відсутні.

Після оголошення судом про залишення вказаних вище клопотань без задоволення, представником Смолія Якова Васильовича заявлено відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2306/22.

Обґрунтування відводу колегії суддів зводиться до непогодження представника із залишенням без задоволення клопотань про витребування з Господарського суду міста Києва справи №910/13799/23 (910/1239/23) та про відкладення розгляду даної справи, а також залучення, як представника третьої особи, її ліквідатора Слостіна А.Г.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, які викладені у Заяві про відвід, дійшла висновку, що заявлений адвокатом Смолія Якова Васильовича відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2306/22 є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як вже вказувалося, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно із п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, заява адвоката Смолія Якова Васильовича про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2306/22 не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або об`єктивності вказаної колегії суддів.

Сама по собі незгода заявника із залишенням без задоволення клопотань про витребування з Господарського суду міста Києва справи №910/13799/23 (910/1239/23) та про відкладення розгляду даної справи, а також залучення, як представника третьої особи, її ліквідатора Слостіна А.Г. не є підставою для відводу згідно з вищезазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2306/22 - необґрунтованою.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна