Рішення

від 23.11.2023 по справі 904/2745/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023м. ДніпроСправа № 904/2745/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ЕКОПАК", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПАК-ЛЮКС", м. Бровари, Київська область

про стягнення заборгованості за договором переведення боргу за договором оренди

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Шевченко Є.П.

Представники:

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача: не з`явився;

від Третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ЕКОПАК" і просить суд стягнути основний борг за Договором переведення боргу від 30.11.2021 у розмірі 733 888,20 грн., пеню у розмірі 127 314,54 грн., штраф у розмірі 73 388,82 грн., 20% річних у розмірі 170 905,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 185 078,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем (Новий боржник) умов Договору переведення боргу від 30.11.2021 за Договором оренди № 0624/17 від 24.06.2017 в частині повної та своєчасної оплати боргу з орендної плати, який виник на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 0624/17 від 24.06.2017, укладеного Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПАК-ЛЮКС" (Первісний боржник).

Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належні докази надіслання Відповідачу копії позовної заяви з додатками.

07.06.2023 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.07.2023 о 12:00 год.

Представник Відповідача у підготовче засідання 11.07.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 11.07.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПАК-ЛЮКС" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 1, код ЄДРПОУ 41093023); відкладено підготовче засідання на 10.08.2023 об 11:00 год.

13.07.2023 від Позивача надійшло повідомлення про виконання ухвали суду щодо надання доказів направлення Третій особі копії позовної заяви з додатками.

Відповідач у підготовче засідання 10.08.2023 не з`явився, 07.08.2023 від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з`явитись у засідання через перебування директора у відрядженні та неможливістю призначення іншого представника.

Представник Третьої особи у підготовче засідання 10.08.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 10.08.2023 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 14.09.2023 о 12:00 год.

Водночас, судове засідання, призначене на 14.09.2023 о 12:00 год., не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному, про що сторін було повідомлено листом від 11.09.2023.

Ухвалою суду від 09.10.2023 призначено підготовче засідання на 24.10.2023 об 11:00 год.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 24.10.2023 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 24.10.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник Третьої особи у підготовче засідання 24.10.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 24.10.2023 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2023 о 10:00 год.

03.11.2023 від Позивача надійшла заява про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу), в якій він просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Представник Позивача у судове засідання 23.11.2023 не з`явився, 01.11.2023 від нього надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Позивача; Позивач позовні вимоги, викладені у позові, підтримує у повному обсязі; інші заяви та клопотання у Позивача відсутні; Позивач повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, надані всі докази, на які він посилається у позові.

Представник Відповідача у судове засідання 23.11.2023 не з`явився, відзив на позов не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про розгляд справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Представник Третьої особи у судове засідання 23.11.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про розгляд справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" (далі Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПАК-ЛЮКС" (далі Третя особа, Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0624/17 (далі Договір № 0624/17).

Згідно з п. 1.1 Договору № 0624/17 в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлові приміщення склад матеріалів № 2 з прибудовами (літера Щ-1; Щ1-1; Щ2-2, щ-1 технічного паспорту на виробничий будинок), що належить Орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ІНВ 39552105 від 23.06.2015, що визначена у п. 1.3 Договору, у строкове платне користування (далі об`єкт оренди) та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 0624/17 об`єкт оренди знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська (Винокурова), будинок 22.

Пунктом 1.3 Договору № 0624/17 передбачено, що загальна площа об`єкта оренди: 933,7 кв.м. План-схема об`єкта вказана у Додатку № 1 до Договору оренди, який є невід`ємною його частиною.

За умовами п. 1.4 Договору № 0624/17 вартість об`єкта оренди 1 516 627,58 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 0624/17 об`єкт оренди надається Орендареві для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 3.1 Договору № 0624/17 передбачено, що об`єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем не пізніше 01.09.2017, шляхом підписання сторонами акту приймання-передавання об`єкту оренди, який є Додатком № 2 до Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору № 0624/17 строк оренди починає перебіг з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передавання об`єкту оренди, який є Додатком № 2 до Договору, та становить 24 місяці, і закінчується при передачі об`єкта оренди Орендодавцю відповідним актом приймання-передавання (повернення) об`єкту оренди.

За умовами п. 5.1 Договору № 0624/17 розмір місячної орендної плати складає 27 580,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 596,67 грн., із розрахунку орендної ставки за один квадратний метр об`єкта оренди 24,62 грн. без ПДВ + ПДВ 20% - 4,92 грн., всього ПДВ 20% - 29,54 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору № 0624/17 орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у Договорі, не пізніше 10 числа кожного поточного місяця оренди.

Відповідно до п. 5.3 Договору № 0624/17 нарахування орендної плати здійснюється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі об`єкту оренди. Сплата орендної плати не залежить від фінансового стану Орендаря.

За умовами п. 5.4 Договору № 0624/17 розмір орендної плати може бути змінений за ініціативою Орендодавця, але не частіше ніж один раз на рік, і у випадку наявності для об`єктивних підстав, такі зміни набувають чинності на умовах Додаткової угоди до Договору, що підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.8 Договору № 0624/17 сторони обумовили, що для забезпечення виконання Орендарем зобов`язань з оплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 27 580,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 596,67 грн., який зараховується в орендну плату за перший місяць оренди. Гарантійний платіж сплачується Орендарем протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору, на підставі наданого Орендодавцем рахунку.

Згідно з пп. 7.2.2 п. 7.2 Договору № 0624/17 Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 12.2 Договору № 0624/17 передбачено, що строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 Договору, та діє до закінчення строку оренди, визначеного у п. 4.1 Договору.

Згідно з п. 12.3 Договору № 0624/17 закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідно до п. 13.6 Договору № 0624/17 відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за Договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

13.11.2017 Позивач передав, а Третя особа прийняла об`єкт оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди від 13.11.2017.

Додатковою угодою № 3 від 21.12.2018 до Договору № 0624/17 сторони погодили згідно з п. 5.4 Договору № 0624/17 з 01.01.2019 встановити розмір орендної плати 40,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 кв.м орендної площі.

Також цією угодою сторони виклали п. 5.1 Договору № 0624/17 в редакції: "Розмір місячної орендної плати складає 37 348,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 224,67 грн., із розрахунку орендної ставки за один квадратний метр 40,00 грн. з ПДВ".

Додатковою угодою № 4 від 23.06.2020 до Договору № 0624/17 сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 5 від 10.12.2019 до Договору № 0624/17 сторони погодили згідно з п. 5.4 Договору № 0624/17 з 01.01.2020 встановити розмір орендної плати 50,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 кв.м орендної площі.

Також цією угодою сторони виклали п. 5.1 Договору № 0624/17 в редакції: "Розмір місячної орендної плати складає 46 685,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 780,83 грн., із розрахунку орендної ставки за один квадратний метр об`єкта оренди 50,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 8,33 грн.".

Додатковою угодою № 6 від 24.12.2020 до Договору № 0624/17 сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2021.

Також цією угодою сторони виклали п. 5.2 Договору № 0624/17 в редакції: "Орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у Договорі, не пізніше 5 числа кожного поточного місяця оренди".

Додатковою угодою № 7 від 08.02.2021 до Договору № 0624/17 сторони погодили згідно з п. 5.4 Договору № 0624/17 з 01.03.2021 встановити розмір орендної плати 55,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 кв.м орендної площі.

Також цією угодою сторони виклали п. 5.1 Договору № 0624/17 в редакції: "Розмір місячної орендної плати складає 51 353,50 грн., у т.ч. ПДВ 8 558,92 грн., із розрахунку орендної ставки за один квадратний метр об`єкта оренди 55,00 грн. з ПДВ".

Надалі, 30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" (далі Позивач, Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПАК-ЛЮКС" (далі Третя особа, Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП ЕКОПАК" (далі Відповідач, Новий боржник) укладено Договір переведення боргу за Договором оренди № 0624/17 від 24.06.2017 (далі Договір переведення боргу).

За умовами п. 1 Договору переведення боргу Кредитор не заперечує, Первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов`язання зі сплати заборгованості з орендної плати, яка виникла на підставі Договору оренди № 0624/17 від 24.06.2017, укладеного між Первісним боржником і Кредитором (далі Основний договір), на загальну суму 733 888,20 грн. станом на 30.11.2021.

Відповідно до п. 2 Договору переведення боргу Первісний боржник переводить на Нового боржника борг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору. Сторони домовились про встановлення грошової оцінки боргу, що переводиться, у сумі 733 888,20 грн.

Згідно з п. 3 Договору переведення боргу Первісний боржник передає Новому боржнику протягом 2 робочих днів з моменту укладання цього Договору такі правовстановлюючі документи, пов`язані з переведенням боргу - Договір оренди № 0624/17 від 24.06.2017.

Відповідно до п. 5 Договору переведення боргу з моменту набрання чинності цього Договору Новий боржник приймає на себе обов`язки Первісного боржника і стає боржником за Основним договором.

Пунктом 6 Договору переведення боргу передбачено, що Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору борг на загальну суму 733 888,20 грн. (п. 1 цього Договору) за таким графіком:

- до 31 грудня 2021 року - 146 777,64 грн.;

- до 31 січня 2022 року - 146 777,64 грн.;

- до 28 лютого 2022 року - 146 777,64 грн.;

- до 31 березня 2022 року - 146 777,64 грн.;

- до 30 квітня 2022 року - 146 777,64 грн.

Згідно з п. 8 Договору переведення боргу за порушення строків оплати, передбачених п. 6, Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору відповідно до ч. 3 ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 9 Договору переведення боргу за порушення строків оплати, передбачених п. 6, Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати більше ніж на 30 днів Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань, взятих на себе сторонами (п. 10 Договору переведення боргу).

Додатком до Договору переведення боргу був акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди № 0624/17 від 24.06.2017, відповідно до якого Третя особа підтвердила наявність боргу у розмірі 733 888,20 грн.

Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив жодної оплати за Договором переведення боргу, у зв`язку з чим він звернувся до Відповідача з вимогою за № 53 від 27.01.2023 про сплату заборгованості у розмірі 733 888,20 грн.

У відповідь на вказану вимогу Відповідач листом за № 9/3-23-1 від 09.03.2023 повідомив, що заборгованість у розмірі 733 888,20 грн. за Договором переведення боргу визнає у повному обсязі; посилався на війну, що позначилось на його фінансовому становищі; однак зазначив, що підприємство працює та поступово покращує свій фінансовий стан, зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості почне виконувати, починаючи з квітня 2023 року.

Однак Відповідач не сплатив заборгованість у розмірі 733 888,20 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 6 Договору переведення боргу, строк оплати заборгованості у розмірі 733 888,20 грн. є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не розрахувався з Позивачем за Договором переведення боргу у розмірі 733 888,20 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу за Договором переведення боргу від 30.11.2021 у розмірі 733 888,20 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 9 Договору переведення боргу за порушення строків оплати, передбачених п. 6, Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати більше ніж на 30 днів Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 01.01.2022 по 31.10.2022 у розмірі 127 314,54 грн. та штраф у розмірі 73 388,82 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 127 314,54 грн. і штрафу у розмірі 73 388,82 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, згідно з п. 8 Договору переведення боргу за порушення строків оплати, передбачених п. 6, Новий боржник зобов`язаний сплатити Кредитору відповідно до ч. 3 ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 20% річних за загальний період з 01.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 170 905,47 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по квітень 2023 року у розмірі 185 078,17 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 20% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 20% річних у розмірі 170 905,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 185 078,17 грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу за Договором переведення боргу від 30.11.2021 у розмірі 733 888,20 грн., пені у розмірі 127 314,54 грн., штрафу у розмірі 73 388,82 грн., 20% річних у розмірі 170 905,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 185 078,17 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. Позивач надав суду:

- витяг з Договору № 01/02 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2023, укладений між Позивачем (Замовник, Клієнт) та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (Виконавець, Бюро);

- Додаткову угоду від 15.05.2023 до Договору № 01/02 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2023;

- ордер серія АЕ № 1208453 від 07.07.2023;

- акт приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги від 01.11.2023 на суму 50 000,00 грн.

Так, згідно з п. 1.1 Договору № 01/02 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2023 (далі Договір № 01/02) Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання обумовленої цим Договором правової (правничої) допомоги в інтересах Клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору № 01/02 зміст кожного конкретного визначеного доручення Клієнта за цим Договором та зміст і обсяг надання правової (правничої) допомоги у кожній конкретно визначеній справі Клієнту визначаються додатковою угодою до цього Договору, що є невід`ємною частиною та яка врегульовує у тому числі й всі питання, які витікають із суті певного доручення Клієнта або суті певної справи.

Згідно з п. 1.6 Договору № 01/02 безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим Договором здійснює адвокат Тимофієв Євгеній Леонідович.

Додаткова угода від 15.05.2023 до Договору № 01/02 визначає зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги Клієнтові Бюро, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо стягнення боргу за Договором переведення боргу від 30.11.2021 за Договором оренди № 0624/17 від 24.06.2017 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ЕКОПАК".

У п. 3 Додаткової угоди від 15.05.2023 сторони визначили перелік правових послуг, які Бюро зобов`язалось надати Клієнту.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди від 15.05.2023 сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 50 000,00 грн. за надану правову (правничу) допомогу Клієнту.

Пунктом 5 Додаткової угоди від 15.05.2023 передбачено, що сторонами погоджено, що розмір гонорару не залежить від затраченого часу Бюро на надання правової (правничої) допомоги, зазначеної у п. 2 цієї угоди.

Згідно з п. 6 Додаткової угоди від 15.05.2023 порядок оплати гонорару: протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Клієнт може здійснити авансовий платіж.

За умовами п. 7 Додаткової угоди від 15.05.2023 сторони складають акт виконаних робіт протягом 3 робочих днів з дати прийняття судового рішення за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 9 Додаткової угоди від 15.05.2023 ця угода є підставою для оплати гонорару.

01.11.2023 між Позивачем та Бюро підписано акт приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги на суму 50 000,00 грн., в якому окреслено обсяг наданих послуг (виконаних робіт).

На час розгляду судом справи доказів оплати Позивачем послуг, наданих йому Адвокатом, не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суд також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.); суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22).

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Господарський суд, розподіляючи витрати Позивача на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат Позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та значенням справи для сторони;

враховуючи обставини справи, обсяг доказів та те, що ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, суд вважає обґрунтованою та розумною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. В решті вимог Позивача стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ЕКОПАК" (49000, м. Дніпро, вул. Південна (Шевченківський, Соборний р-ни), 2-б, офіс 37, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44608738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" (49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38200042) основний борг за Договором переведення боргу від 30.11.2021 у розмірі 733 888,20 грн., пеню у розмірі 127 314,54 грн., штраф у розмірі 73 388,82 грн., 20% річних у розмірі 170 905,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 185 078,17 грн., судовий збір у розмірі 19 358,63 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

В решті вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

23.11.2023