Рішення

від 13.11.2023 по справі 916/3075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3075/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дударенко С.В. на підставі ордеру; Терлюга О.І. на підставі довіреності;

Від відповідача: Бєдний О.М. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області до приватного підприємства „Авто-Гранд про стягнення 600 600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області (далі по тексту Рада) звернулась до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „Авто-Гранд (далі по тексту ПП „Авто-Гранд) про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 600 600,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог Рада посилається на використання відповідачем земельної ділянки протягом періоду з 01.09.2020р. по 01.09.2022р. без правовстановлюючих документів.

ПП „Авто-Гранд повністю заперечувало проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на порушення міським головою Положення про комісію з визначення збитків, оскільки голова Ради мав подати на розгляд комісії заяву про визначення розміру збитків з необхідним переліком документів, які в матеріалах справи відсутні. Відповідач зазначає, що розмір збитків визначався членами комісії без участі ПП „Авто-Гранд, що свідчить про особисте упереджене ставлення голови комісії та їх членів до відповідача. Відповідачем також було наголошено, що комісією було порушено строки розгляду матеріалів про визначення збитків, не включено до складу комісії представників ПП „Авто-Гранд, не повідомлено відповідача про дату та час проведення засідань комісії. ПП „Авто-Гранд також зазначає, що договір оренди земельної ділянки не був укладений, оскільки розмір нормативної грошової оцінки землі об`єктивно завищено, площа фактично огородженої та зайнятої земельної ділянки на 0,48 га менше, ніж площа вказана у державному земельному кадастрі. Крім того, відповідачем було вказано, що розрахунок збитків був здійснений без урахування оплат, здійснених відповідачем у 2021р., сума яких становить 313 241,10 грн.

У підготовчому засіданні 09.10.2023р. судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

06.11.2023р. до суду від Ради надійшли письмові пояснення, до яких позивачем було додано рішення виконавчого комітету Ради №139/В-2020 від 25.09.2020р., протокол засідання комісії від 16.09.2020р., затверджений рішенням виконавчого комітету Ради №130/В-2020 від 25.09.2020р.; акт про визначення розміру збитків №1 від 16.09.2020р. Вказані докази були надані позивачем на підтвердження факту сплати відповідачем у 2021р. грошових коштів в рахунок погашення боргу за період з 01.09.2017р. по 01.09.2020р., стягнення боргу за яким не є предметом спору по даній справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Приписами ст. 207 ГПК України встановлено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що Рада, подаючи на стадії розгляду справи по суті нові докази мала заявити клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Проте, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання нових доказів Радою заявлено не було, у зв`язку з чим, надані Радою 06.11.2023р. разом із письмовими поясненнями нові докази при розгляді даної справи судом не враховуються.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

20.12.2012р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №381/В-2012 „Про створення комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до якого було створено комісію (додаток №1) та затверджено положення про комісію (додаток №2).

13.05.2016р. між спільним українсько-індійським підприємством „Кораса (Продавець), ПП „Авто-Гранд (Покупець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець продає, а Покупці приймають у спільну часткову власність об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ПП „Авто-Гранд набуває у власність 95/100 частки об`єкта, ОСОБА_1 набуває у власність 5/100 части об`єкта.

З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59063613 від 13.05.2016р. вбачається, що об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ПП „Авто-Гранд, частка якого складає 95/100, та ОСОБА_1 , частка якого становить 5/100.

24.11.2016р. Радою було прийнято рішення №205/1-VII „Про припинення права користування земельною ділянкою площею 3,4916 га, яка знаходилась в оренді СУІП „Кораса. На підставі вказаного рішення Рада вирішила розірвати з 01.08.2016р. договір оренди земельної ділянки від 04.09.2009р., укладений між Радою та СУІП „Кораса.

08.02.2017р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №22/В-2017 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ради №381/В-2012 від 20.12.2012р., відповідно до якого додаток рішення №381/В-2012 від 20.12.2012р був викладений у новій редакції. В подальшому виконавчим комітетом також було внесено зміни до складу комісії шляхом прийняття відповідних рішень у 2018р. та у 2022р.

27.06.2019р. Радою було прийнято рішення №592/1-VII „Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг із сплати за землю на території м. Теплодар Одеської області у 2020р.. Ставки орендної плати на землю викладені у додатку №3 до вказаного рішення.

01.07.2020р. Радою було прийнято рішення №725/1-VII „Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг із сплати за землю на території м. Теплодар Одеської області.. Ставки орендної плати на землю у 2021р. викладені у додатку №3 до вказаного рішення.

16.12.2020р. ПП „Авто-Гранд звернулось до Ради із листом №18, відповідно до якого повідомляло, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007 значно завищена та не відповідає економічним реаліям в країні. Посилаючись на користування лише частиною ділянки відповідач просив розглянути питання щодо поділу земельної ділянки. Слід зазначити, що докази направлення вказаного листа поштою або відмітка Ради на вказаному листі про його отримання відсутні.

31.12.2020р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №191/В-2020 „Про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого Рада погодила ПП „Авто-Гранд реструктуризацію заборгованості за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007 на загальну суму 331 241,00 грн. згідно графіку (додаток №1). Крім того, на підставі вказаного рішення Радою було призупинено дію рішення №139/В-2020 від 25.09.2020р. про передачу матеріалів щодо ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 до суду.

Згідно додатку №1 до рішення Ради №191/В-2020 від 31.12.2020р. заборгованість за користування земельною ділянкою була відстрочена на період з лютого 2021р. по липень 2021р. включно.

09.07.2021р. Радою було прийнято рішення №113/1-VIII „Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг із сплати за землю на території м. Теплодар Одеської області.. Ставки орендної плати на землю у 2022р. викладені у додатку №3 до вказаного рішення.

На підставі платіжних інструкції №1162 від 25.02.2021р., №1173 від 29.03.2021р., №1195 від 29.04.2021р., №1214 від 28.05.2021р., №1231 від 22.07.2021р., №1239 від 29.07.2021р. ПП „Авто-Гранд було перераховано на рахунок Ради грошові кошти у розмірі 313241,10 грн. При цьому, у призначенні платежу відповідачем було вказано: сплата згідно рішення виконавчого комітету Ради №191/В-2020 від 31.12.2020р., а також місяці оплати (лютий - червень 2021р.).

15.09.2021р. ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 звернулись до Ради із листом №6, відповідно до якого просили передати земельну ділянку із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007, площею 3,4916 га, яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду на 49 років. При цьому, заявники просили встановити ставку орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, посилаючись на відсутність залізничної колії, яка повинна проходити поряд із земельною ділянкою.

26.11.2021р. Радою було прийнято рішення №184/4-VIII про передачу земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007 яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , у довгострокову оренду ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 на 10 років;

Відповідно до відомостей з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100718662022 від 05.09.2022р. земельна ділянка площею 3,4916 га за адресою: АДРЕСА_1 , має наступний кадастровий номер 5111500000:01:003:0007; вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності та була зареєстрована в реєстрі 26.10.2009р.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області 24.01.2022р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5111500000:01:003:0007 складає 9 333 188,21 грн.

24.08.2022р. міським головою Ради було видано розпорядження №170-Р, згідно якого комісію з визначення розміру збитків було зобов`язано затвердити протоколи відповідно до чинного законодавства.

Листом від 01.09.2022р. фінансовим управлінням виконавчого комітету Ради було повідомлено Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Ради, що за період з 01.09.2019р. по 01.09.2022р. від ПП „Авто-Гранд сплата за користування земельною ділянкою не надходила.

Листом від 26.10.2022р. Радою було повідомлено ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 , що 09.11.2022р. відбудеться засідання комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам. До листа додано розрахунок збитків за період з 01.09.2020р. по 01.09.2022р.

Листом від 15.11.2022р. Радою повідомлено ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 , що 05.12.2022р. відбудеться друге засідання комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам. До листа додано розрахунок збитків за період з 01.09.2020р. по 01.09.2022р.

05.12.2022р. комісією з визначення збитків було складено акт №2, відповідно до якого збитки у вигляді неодержаних доходів, які нанесені ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 , за користування земельною ділянкою 5111500000:01:003:0007 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розраховані у сумі 632 210,48 грн. за період з 01.09.2020р. по 01.09.2022р.

14.12.2022р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №143/В-2022, яким затверджено протокол засідання комісії з визначення розміру збитків №3 від 05.12.2022р., а також акти №1 та №2 про визначення розміру збитків.

14.04.2023р. Рада звернулась до ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 із претензією, відповідно до якої позивач вимагав, зокрема, у відповідача сплатити завдані збитки у розмірі 600 600,00 грн.

18.08.2023р. ПП „Авто-Гранд звернулось до Ради із листом, відповідно до якого відповідач, посилаючись на перебування у провадженні суду справи №916/3075/23, просив надати докази отримання листів, якими позивач повідомляв відповідача про проведення засідань комісії, заяву голови про визначення розміру збитків з необхідним переліком документів, яка має надаватись відповідно до Положення про комісію з визначення збитків, та інші документи.

22.08.2023р. ПП „Авто-Гранд звернулось до Ради із листом, відповідно до якого відповідач, посилаючись на перебування у провадженні суду справи №916/3075/23, просив повідомити повний склад комісії з визначення збитків та повідомити про включення до складу комісії представника відповідача.

22.08.2023р. ПП „Авто-Гранд звернулось до Ради із листом, відповідно до якого відповідач, посилаючись на перебування у провадженні суду справи №916/3075/23, просив надати, зокрема, належним чином завірену копію листа №18 від 16.12.2020р.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Позиція господарського суду щодо виникнення між сторонами по справі кондикційних зобов`язань та, відповідно, правомірності застосування до таких правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України відповідає висновкам, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17.

ПП „Авто-Гранд на праві спільної часткової власності належить 95/100 частки об`єкта незавершеного будівництва який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 34, що підтверджується інформаційною довідкою №59063613 від 13.05.2016р.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній на дату набуття відповідачем права власності) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату набуття відповідачем права власності) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до ч. ч. 1, 8, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 124, ст. 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1, абзацу 2 ст. 4 Закону України „Про оренду землі від 06.10.1998р. N 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу приписів ст. 17 Закону України „Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Господарський суд зазначає, що з огляду на вимоги ст. 120 Земельного кодексу (в редакції, чинній на дату набуття відповідачем права власності) ПП „Авто-Гранд перейшло право користування земельною ділянкою на умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 04.09.2009р., укладеним між Радою та СУІП „Кораса. Проте, 24.11.2016р. Радою було прийнято рішення №205/1-VII „Про припинення права користування земельною ділянкою площею 3,4916 га, яка знаходилась в оренді СУІП „Кораса та укладено з СУІП „Кораса додаткову угоду про розірвання договору оренди.

При цьому, після розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2009р., укладеного між Радою та СУІП „Кораса, між сторонами по справі не було укладено нового договору оренди землі. Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що ПП „Авто-Гранд не було набуто у власність або оформлено право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 34, після придбання частини об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці комунальної власності, та розірвання договору оренди між Радою та попереднім землекористувачем.

Поряд з цим, враховуючи положення Земельного кодексу України, господарський суд доходить висновку, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем як фактичним користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 34, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки було збережено у себе кошти, які повинні бути сплачені за користування землею. Наведене свідчить про існування зобов`язання відповідача повернути збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд зауважує, що предметом доказування у межах даної справи є обставини, які підтверджують використання відповідачем земельної ділянки певною площею, наявність у такої ділянки меж та присвоєння їй кадастрового номеру. Крім того, господарському суду при вирішенні даного спору необхідно дослідити питання обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення безпідставно утриманої відповідачем суми орендної плати.

ПП „Авто-Гранд у поданому до суду відзиві на позовну заяву стверджувало, що площа фактично огородженої та зайнятої земельної ділянки менша, ніж площа земельної ділянки, вказана у державному земельному кадастрі. При цьому, на підтвердження вказаної обставини відповідачем було надано суду лист №18 від 16.12.2020р., відповідно до якого відповідач просив Раду розглянути питання щодо поділу земельної ділянки.

Проте, господарський суд зазначає, що оскільки докази направлення вказаного листа поштою або відмітка Ради на вказаному листі про його отримання відсутні, обставина звернення ПП „Авто-Гранд у 2020р. до Ради із зазначеним питанням не може вважатись встановленою.

При цьому, будь-яких інших доказів, які можуть підтвердити доводи про використання земельної ділянки площею, яка є меншою, ніж площа земельної ділянки, вказана у державному земельному кадастрі, ПП „Авто-Гранд суду надано не було.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист від 15.09.2021р., підписаний ПП „Авто-Гранд та ОСОБА_1 , відповідно до якого власники об`єкта незавершеного будівництва просять Раду передати в оренду всю земельну ділянку. Наведене, дозволяє суду дійти висновку про правомірність розрахунку Радою безпідставно збережених коштів, виходячи з усієї площі земельної ділянки.

Радою заявлено до стягнення безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 01.09.2020р. по 01.09.2022р. При цьому, Рада стверджує, що відповідач не здійснював будь-яких оплат за користування землею протягом спірного періоду.

Поряд з цим, ПП „Авто-Гранд зазначає, що Радою не було враховано перерахованих у 2021р. платежів на загальну суму 313 241,10 грн., які за твердженням відповідача, мають враховуватись при розрахунку безпідставно збережених грошових коштів за спірний період.

Слід зазначити, що у призначенні платежу ПП „Авто-Гранд у наданих до суду платіжних інструкції посилається на сплату коштів згідно рішення виконавчого комітету Ради №191/В-2020 від 31.12.2020р.

31.12.2020р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №191/В-2020 „Про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого Рада погодила ПП „Авто-Гранд реструктуризацію заборгованості за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5111500000:01:003:0007 згідно графіку (додаток №1).

Вочевидь рішенням виконавчого комітету Ради №191/В-2020 від 31.12.2020р. було реструктуризовано вже наявну у ПП „Авто-Гранд заборгованість, а, отже, у господарського суду відсутні підстави вважати, що Радою було надано розстрочку погашення платежів, строк оплати яких ще не настав, тобто платежів, які лише мали бути сплачені відповідачем, починаючи з 01.01.2021р.

При наданні оцінки питанню можливості розстрочення Радою на підставі рішення №191/В-2020 від 31.12.2020р. платежів, які мали бути сплачені за період з 01.09.2020р. по 31.12.2020р., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд зазначає, що саме ПП „Авто-Гранд посилається на необхідність врахування перерахованих у 2021р. платежів при розрахунку суми безпідставно збережених коштів протягом періоду з 01.09.2020р. по 01.09.2022р.

Проте, ПП „Авто-Гранд в порушення визначеного ст. 74 ГПК України обов`язку доказування не було надано суду жодного доказу, який може підтвердити правомірність доводів у названій частині. Поряд з цим, відповідач безпідставно намагався перекласти обов`язок щодо доказування зазначеної обставини на Раду, що і стало підставою для надання позивачем нових доказів, які не враховуються судом у зв`язку з порушенням позивачем строку їх подання до суду.

17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Наведене у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що обставина розстрочення Радою на підставі рішення №191/В-2020 від 31.12.2020р. заборгованості, яка виникла до 01.09.2020р., тобто заборгованості, стягнення якої не є предметом спору по даній справі, є доведеною, оскільки надані позивачем докази є більш вірогідними. Таким чином, відсутні підстави для врахування здійснених відповідачем у 2021р. платежів при розрахунку заборгованості за період з 01.09.2020р. по 01.09.2022р.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України (у чинній редакції) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про оцінку землі від 11.12.2003р. за № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Частиною 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оцінку землі визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. по справі № 320/5877/17 вказала, що наявність вимог позивача до відповідача, які випливають з розпоряджень голови районної адміністрації про затвердження актів, не звільняє суд від обов`язку дослідити інші докази у справі, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення збитків. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. по справі № 320/5877/17 (в тому числі із посиланням на висновки, раніше наведені у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц) наголосила на необхідності обов`язкового врахування при визначенні орендної плати відомостей із витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Предметом спору по даній справі є стягнення безпідставно збереженої орендної плати. Таким чином, для визначення правильного розміру орендної плати, яка безпідставно була збережена відповідачем, підлягає обов`язковому дослідженню питання щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Як вбачається з розрахунку безпідставно набутого відповідачем майна позивачем при визначенні розміру орендної плати було враховано нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, яка була визначена на підставі, зокрема, витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області 24.01.2022р.,

За таких обставин господарський суд, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру нормативно-грошової оцінки за 2020-2021 рр., доходить висновку про наявність правових підстав для використання обраних позивачем даних при визначенні розміру безпідставно збережених відповідачем грошових коштів.

При розрахунку безпідставно збережених коштів Радою було враховано ставки орендної плати за землю, які були визначені рішенням Ради на 2020-2022 рр.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги фактичне перебування земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 34, у користуванні відповідача, якому на праві власності належить 95/100 об`єкта нерухомого майна, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ПП „Авто-Гранд на користь Ради безпідставно утриманої орендної плати, нарахованої позивачем протягом періоду з 01.09.2020р. по 01.09.2022р. у розмірі 600 600,00 грн.

Господарським судом відхиляються доводи ПП „Авто-Гранд, наведені під час розгляду судом даного спору, про порушення Радою власного Положення про комісію з визначення збитків при здійсненні розрахунку збитків як на підставу для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

20.12.2012р. виконавчим комітетом Ради було прийнято рішення №381/В-2012, яким, зокрема, затверджено Положення про комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам. Слід зазначити, що вказане положення було розроблено із урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України „Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 19.04.1993р. за №284.

Господарський суд зазначає, що Рада може врегулювати порядок діяльності комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам у спосіб, який не суперечить чинному законодавству.

Поряд з цим, під час дослідження питання правомірності позовних вимог Ради про стягнення безпідставно збережених грошових коштів суд не досліджує питання дотримання Радою того або іншого положення або власного рішення, оскільки їх оцінка не входить до предмета доказування. Так, до предмета доказування входять обставини, які підтверджують використання відповідачем земельної ділянки певною площею, наявність у такої ділянки меж та присвоєння їй кадастрового номеру, обґрунтованість розрахованої орендної плати.

При цьому, суд звертає увагу ПП „Авто-Гранд, що рішення комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 86 ГПК України), оскільки суд оцінює як надані позивачем, так і надані відповідачем докази за такими критеріями як належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених Теплодарською міською радою Одеського району Одеської області позовних вимог до приватного підприємства „Авто-Гранд шляхом присудження до стягнення із відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 600 600,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Авто-Гранд /67652, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Біляївська, Комплекс будівель та споруд №1 (колишня Мирненська с/р), літера "А"; ідентифікаційний код 35916309/ на користь Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області /65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7; ідентифікаційний код 04527038/ безпідставно збережені кошти у розмірі 600 600,00 грн. /шістсот тисяч шістсот грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 9 009,00 грн. /дев`ять тисяч дев`ять грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна