Рішення

від 24.11.2023 по справі 754/13744/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5492/23

Справа №754/13744/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2023 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.

за участю:

представника позивача - адвоката Червоної Г.О.

представника позивача - адвоката Єгоренкова С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним закладом "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" з 1994 року. З 2002 року працювала на посаді вчителя англійської мови. 27.08.2023, відповідно до Наказу №164-К від 25.08.2023, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України. Зазначає, що її змусили укласти строковий трудовий договір, який декілька разів переукладався протягом 2020-2023 років. В подальшому безпідставно відмовили в його продовженні та звільнили у зв`язку з закінченням строку трудового договору. При цьому ОСОБА_1 зверталась із заявою до директора відповідача, в якій просила перевести її на безстроковий трудовий договір на посаді вчителя англійської мови шляхом зміни істотних умов праці, видавши відповідний наказ. Вказане звільнення з посади вчителя англійської мови позивачка вважає безпідставним та незаконним. Просить суд скасувати наказ школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва №164-К від 25.08.2023 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя англійської мови Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації. Стягнути з Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32485,11грн та витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00грн.

Від адвоката Єгоренкова С.В., який представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 , 23.10.2023 до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що на адвокатський запит від Школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва отримано відповідь, відповідно до якої зазначено, що відповідачем після 27.08.2023 було прийнято працівника на посаду вчителя англійської мови за умовами строкового трудового договору. Також повідомлено, що з двома працівниками, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, було укладено безстрокові трудові договору. Також представник позивачки звертає увагу на те, що до відповіді на адвокатський запит додано штатні розписи, з яких вбачається відсутність скорочення штатних посад вчителів у 2020-2023 роках. Та з відповіді на адвокатський запит підтверджується, що позивачці не було видано повідомлення (довідки) про нараховані та виплачені суми при звільненні.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.09.2023 відкрито провадження у справі призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" 20.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначено, що Наказом від 23.06.2020 № 119-к «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_1 » на підставі пп. 2 п. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 13.03.2020 позивачці змінено умови трудового договору, перевівши її на строковий трудовий договір із 01.07.2022 по 30.06.2021 на цій же посаді. На підставі заяви ОСОБА_1 . Із даним наказом позивачка ознайомлена 23.06.2020, про що свідчить її підпис. Отже з 22.06.2022 трудові відносини між директором школи та ОСОБА_1 , за погодженням сторін, перейшли на строковий трудовий договір на підставі ст. 23 КЗпП України. Таким чином твердження позивачки про те, що її змусили укласти строковий трудовий договір який декілька раз переукладався, є безпідставним та не відповідає дійсності. Також у відзиві зазначають, що Наказом від 23.08.2023 № 161-к «Про внесення змін до наказу № 292-к від 28.11.2022 «Про зміни умов трудового договору ОСОБА_2 » на підставі ст. 3 Закону України «Про відпустки», наказу по школі № 107-к від 19.06.2023 «Про надання відпустки ОСОБА_3 » внесено зміни до наказу по школі від 28.11.2022 № 292-к «Про зміни умов трудового договору ОСОБА_2 » та викладеного його в наступній редакції: «Змінити ОСОБА_1 », вчителю англійської мови школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району міста Києва, умови трудового договору, перевівши її за строковим трудовим договором з 29.11.2022 по 27.08.2023 на цій же посаді за основним місцем роботи з заробітною платою згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації». Вважати останнім днем відпустки датою звільнення. Із даним наказом Позивачка ознайомлена 23.08.2023. Цього ж дня 23.08.2023 зареєстровано заяву від позивачки про переведення її на безстрокову форму трудових відносин, відповідно до рішення Конституційного Суду України, за яким визнано неконституційним абз.3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2022 № 463-ІХ, внаслідок чого унеможливлено укладання безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників. Листом від 01.09.2023 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вищевказаної заяви з посиланням на роз`яснення Міністерства освіти та науки, від 20.03.2023, відповідно до яких зазначалось, що якщо договір був укладений до 07.02.2023, коли рішення Конституційного Суду України, щодо визнання абз.3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» не вступило в дію, він буде рахуватися діючим на умовах, які в ньому зазначені, мають дотримуватись сторонами. Також в листі від 01.09.2023 позивачці зазначалось, що 23.08.2023 при зустрічі з адміністрацією школи позивачці було запропоновано змінити умови праці, уклавши безстроковий договір на посаду вихователя групи подовженого дня або асистента вчителя, однак отримано від позивачки відмову щодо подальшої співпраці зі школою на запропонованих умовах. Також у відзиві зазначається, що у директора школи ОСОБА_4 також були підстави відмовити у переведенні на безстроковий трудовий договір та звільнити позивачку за закінченням дії строкового трудового договору, адже протягом останніх років адміністрація школи отримувала скарги від батьків та дітей на даного педагога. На підставі вищенаведеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Від адвоката Єгоренкова С.В., який представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 , 21.11.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначають, що негативна інформація щодо позивачки не підтверджується наданими відповідачем доказами. Зазначають, що у відповідачки наявні численні подяки та грамоти за її роботу. Вказують, що відповідно до листування позивачки та відповідача, відсутні будь-які інші підстави для звільнення позивачки, окрім закінчення строку трудового договору. Тому наведені у відзиві підстави для звільнення позивачки були відсутні на час її звільнення. Також у відповіді на відзив зазначається, що позивачка категорично не погоджується з аргументами відповідача, що вона згодна з її переведенням на строковий трудовий договір, що підтверджується її заявою та підписами на відповідних наказах про зміну умов трудового договору. Позивачка була вимушена написати заяву, в якій просила перевести її з безстрокового договору на строковий у зв`язку з прийняттям змін 16.10.2020 ВРУ до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», передбачено, що у разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 КЗпП України. Також незгода позивачки підтверджується її неодноразовими зверненнями до адміністрації школи з проханнями та вимогами про переведення її на безстроковий трудовий договір.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 21.11.2023 не з`явилась. До суду від адвокатів Червоної Г.О. та Єгоренкова С.В. надійшли заяви про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, разом з відповіддю на відзив на позовну заяву. З відповіді на відзив вбачається, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Вважають, що аргументи відповідача жодним чином не спростовують доводів позивачки, викладених в позовній заяві щодо грубого порушення відповідача норм чинного законодавства при звільненні позивачки.

Представник Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м.Києва" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання, призначене на 21.11.2023 не з`явився. До суду надійшла заява від адвоката Печериці Н.С., яка представляє інтереси відповідача, про розгляд справи за її відсутності. Просили відмовити в позові повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносин.

Відповідно до Статуту Школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва, затвердженого розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 20.10.2016 № 613, Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м.Києва, є юридичною особою. Школа самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та цим Статутом.

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним закладом "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва", що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

16.09.2002 Наказом № 96-К по СЗШ № 249 Деснянського району м. Києва від «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнято на роботу з 09.09.2002 вчителем англійської мови порядком переводу з СЗШ № 321 з заробітною платою згідно педнавантаження по тарифікації.

21.04.2020 Наказом № _-К «Про переведення педпрацівників на строкові трудові договори» на виконання ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» припинено з 01.07.2020 з педагогічними працівниками, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком безстрокові трудові договори з одночасним укладанням трудових договорів строком на 1 рік, в точу числі з ОСОБА_1 .

23.06.2020 Наказом № 119-к «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_1 » відповідно до пп. 2 п. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 13.03.2020, ОСОБА_1 змінено умови трудового договору, перевівши її на строковий трудовий договір із 01.07.2022 по 30.06.2021 на цій же посаді з посадовим окладом 4772,00грн згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації.

04.06.2021 Наказом № 138-К «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_1 » змінено ОСОБА_1 , вчителю англійської мови, умови трудового договору, перевівши її вихователем групи подовженого дня за строковим трудовим договором з 01.07.2021 по 30.06.2022 з посадовим окладом 6061,00грн згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації.

30.06.2022 Наказом № 165-К «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_3 » змінено ОСОБА_1 , вихователю групи подовженого дня, умови трудового договору, перевівши її за строковим трудовим договором з 01.07.2021 по 30.06.2023 на цій же посаді з заробітною платою згідно педагогічним навантаженням по тарифікації.

31.08.2022 Наказом № 232-К «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_2 » змінено ОСОБА_1 , вихователю групи подовженого дня, умови трудового договору, перевівши її вчителем англійської мови цього ж закладу за строковим трудовим договором з 01.09.2022 по 27.11.2022 на час відсутності основного працівника ОСОБА_5 або по дату фактичного виходу її на роботу з заробітною платою згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації.

28.11.2022 Наказом № 292-К «Про зміну умов трудового договору ОСОБА_2 » у зв`язку із звільненням вчителя англійської мови ОСОБА_5 , змінено ОСОБА_1 , вчителю англійської мови, умови трудового договору, перевівши її за строковим трудовим договором з 29.11.2022 по 25.08.2023 на цій же посаді за основним місцем роботи з заробітною платою згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації.

28.04.2023 ОСОБА_1 скерувала заяву Директору Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва (Вх. № 13) відповідно до якого просила перевести її на безстроковий трудовий договір на посаду вчителя англійської мови шляхом зміни істотних умов праці та видати відповідний наказ, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023 за конституційним поданням 56 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) - абз. 3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

26.05.2023 від Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 надійшла відповідь на її заяву від 28.04.2023, відповідно до якої зазначено, що переведення ОСОБА_1 на безстроковий трудовий договір буде актуальним на передодні завершення терміну дії строкового договору на підставі наказу № 292-К від 28.02.2022, про що буде попереджено за 2 місяці.

19.06.2023 Наказом № 107-к «Про надання відпустки ОСОБА_3 » вчителю англійської мови ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку за період роботи з 09.09.2022 -08.09.2023 тривалістю 56 календарних днів з 03.07.2023 з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу.

26.26.2023 від Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 надійшов лист-попередження про те, що 25.08.2023 закінчується строк дії договору (строкова угода) згідно наказу по школі від 28.11.2022 № 292-К та згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

23.08.2023 Наказом № 161-к «Про внесення змін до наказу № 292-к від 28.11.2022 «Про зміни умов трудового договору ОСОБА_2 » на підставі ст. 3 ЗУ «Про відпустки», наказу по школі № 107-к від 19.06.2023 «Про надання відпустки ОСОБА_3 » внесено зміни до наказу по школі від 28.11.2022 № 292-к «Про зміни умов трудового договору ОСОБА_2 » та викладеного його в наступній редакції: «Змінити ОСОБА_1 , вчителю англійської мови школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району міста Києва, умови трудового договору, перевівши її за строковим трудовим договором з 29.11.2022 по 27.08.2023 на цій же посаді за основним місцем роботи з заробітною платою згідно з педагогічним навантаженням по тарифікації». Вважати останнім днем відпустки датою звільнення.

23.08.2023 ОСОБА_1 скерувала заяву Директору Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва (Вх. № 18/01-25-3), відповідно до якої просила розглянути питання прийняття її на посаду вчителя англійської мови та укласти з нею безстроковий контракт, оскільки 25.08.2023 закінчує свою дію строковий контракт, укладений між нею та школою № 249.

25.08.2023 Наказом № 164-к «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_1 , вчителя англійської мови школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва з роботи 27.08.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України.

01.09.2023 від Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва Іващенко В.Д надійшла відповідь на її заяву від 23.08.2023, відповідно до якої зазначено, що попри ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07.02.2023 № 1-Р/2023, закінчення терміну дії строкового трудового договору є підставою для припинення трудового договору та звільнення особи (працівника) з посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору. Відповідно до Листа РУО № 35-977 від 10.04.2023, Листа Міністерства освіти та науки № 1/4676-23 від 04.04.2023, якщо договір був укладений до 07.02.2023, коли Рішення Конституційного Суду України, щодо визнання абз.3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» не вступило в дію, він буде рахуватися діючим на умовах, які в ньому зазначені, мають дотримуватись сторонами. Зауважують, що ОСОБА_1 було переведено на посаду вчителя англійської мови з посади вихователя ГПД, у зв`язку з відсутністю основного працівника вчителя англійської мови, а в подальшому у зв`язку з її звільненням. Також в листі від 01.09.2023 позивачці зазначалось, що 23.08.2023 при зустрічі з адміністрацією школи позивачці було запропоновано змінити умови праці, уклавши безстроковий договір на посаду вихователя групи подовженого дня або асистента вчителя, однак отримано від позивачки відмову щодо подальшої співпраці зі школою на запропонованих умовах.

Судом встановлено, що зазначені всі вище Накази позивачкою ОСОБА_1 були погодженні та особисто підписані.

Також в матеріалах справи наявна довідка про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 , відповідно до якої останній з лютого 2023 по липень 2023 нарахована заробітна плата в сумі 136007,85грн.

Згідно із довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 , останній за серпень 2023 року нарахована 0,00грн.

Також до матеріалів справи додано штатний розпис по Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" за 2021-2023 роки, з якого вбачається, що відповідні посади відповідають структурному підрозділу з визначеним розміром посадового окладу.

Позивачем до матеріалів справи надані звернення до Міністра економіки України, Міністра освіти і науки України з проханням надати роз`яснення щодо застосування рішення Конституційного Суду України щодо визнання абз. 3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» та зобов`язати керівництво школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва перевести ОСОБА_1 із строкового трудового договору на безстроковий трудовий договір на посаді вчителя англійської мови шляхом зміни істотних умов праці та видати відповідний наказ.

Як вбачається із відповіді Міністерства освіти та науки України, зазначено, що рішення Конституційного Суду України, за яким визнано неконституційним абз.3 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2022 № 463-ІХ, де визначено, що прийняття на роботу педагогічних працівників державних і комунальних закладів середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, здійснюється виключно за строковими трудовими договорами, визнано таким, що не відповідає Конституції України. Зазначають, якщо договір був укладений до 07.02.2023, коли рішення Конституційного Суду України, щодо визнання абз.3 ч. 2 ст.22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» не вступило в дію, він буде рахуватися діючим на умовах, які в ньому зазначені, мають дотримуватись сторонами.

На підтвердження професійних навичок та характеристики ОСОБА_1 до матеріалів справи додано Атестаційні листи за 2002, 2007, 2012, 2018, 2023 роки, характеристику діяльності учителя, грамоти, подяки, сертифікати, дипломи.

Також зі сторони відповідача Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва, до матеріалів справи долучені документи, які характеризують ОСОБА_1 , а саме: Акт, скаргу, доповідну.

Відповідно до ст. 9 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 04 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Стаття 43 Конституції України регламентує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частин першої та третьої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути укладеним, згідно зі ст. 23 КЗпП України: на невизначений строк; на визначений строк, який встановлюється за погодженням сторін; на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір може укладатися на будь-який строк, визначений за погодженням сторін.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 6 листопада 1992 pоку (із змінами і доповненнями) роз`яснив судам, що при укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, але також і настанням певної події, наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; працівника, який звільнився з роботи в зв`язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу. Строковий трудовий договір може укладатися для заміни тимчасово відсутнього працівника.

З аналізу ст. 23 КЗпП України убачається, що йдеться не про умови праці (небезпечні, шкідливі тощо), а саме про характер та умови виконання роботи, через які роботодавець не має можливості надати працівникові постійну роботу - наприклад, при прийнятті на роботу, яка не виконується постійно чи для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (для заміщення працівників, яким надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Про призначення на посаду за строковим трудовим договором обов`язково зазначається у заяві працівника про призначення на посаду. Запис про строковий характер трудового договору в трудовій книжці не робиться, але в наказі про призначення (прийняття) на посаду обов`язково має бути зазначено, що особа призначена на посаду за строковим трудовим договором, а також строк трудового договору.

Трудовий договір визначає взаємні права та обов`язки сторін, умови праці працівника. Їх сукупність складає зміст трудового договору. Основна частина таких умов, прав і обов`язків регулюється законодавством про працю у централізованому порядку (тривалість робочого часу, відпусток, правила охорони праці і т.д.) та колективним договором і не може змінюватися за згодою сторін. До обов`язкових, окрім вже зазначених умов про місце роботи, трудову функцію, час початку виконання трудової функції, розмір винагороди за виконану роботу, відносять і умову про строк дії трудового договору.

Правове становище працівників, що уклали строкові трудові договори, загалом не відрізняється від правового становища працівників, які уклали трудові угоди на невизначений термін (зокрема, вони також мають право на відпустку, грошову компенсацію за невикористану відпустку тощо). Найсуттєвішою ж відмінністю між безстроковими та строковими трудовими договорами є те, що останні, зазвичай, припиняються внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено (при цьому не потрібно ані заяви працівника, ані обґрунтування причин його звільнення).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.

До педагогічних працівників Закон України "Про повну загальну середню освіту" висуває високі кваліфікаційні вимоги, оскільки такі працівники є основним, найціннішим інтелектуальним потенціалом, важливою ланкою системи сучасної загальної середньої освіти.

Педагогічними працівниками є особи, які за основним місцем роботи в закладах освіти професійно провадять педагогічну діяльність.

На посади педагогічних працівників приймають осіб, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дають змогу виконувати професійні обов`язки (абзац перший частини першої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту").

У Рішенні від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що свобода праці означає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей; реалізація права громадянина на працю здійснюється в спосіб укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, що визначено структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації (перше речення абзацу другого, абзац третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини).

Укладаючи трудовий договір з роботодавцями, громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків; трудовий договір є основним юридичним фактом, із яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин (перше, друге речення абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98).

Зокрема при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Статтею 36 КЗпП України встановлені підстави припинення трудового договору.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає окремої заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виявив у заяві про прийняття на роботу за строковим трудовим договором та шляхом підписання самого строкового трудового договору.

Закінчення строку дії трудового договору і видання у зв`язку із цим наказу про звільнення не є ініціативою щодо розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи та наміру роботодавця переукласти або продовжити трудовий договір, трудові відносини.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц, провадження № 61-15154св19, від 13 листопада 2019 року у справі № 522/7888/16-ц, провадження № 61-12883св18.

Отже, судом встановлено, що з позивачкою укладання строкового трудового договору відбулося саме із запровадження законодавцем в абзаці третьому частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», а саме, що педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 №1-р/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року №463-ІХ, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років», унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників.

Абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року № 463-IX, визнаний неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже з аналізу Рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023 №1-р/2023, вбачається, що визнана неконституційною норма закону, яка передбачала обов`язковість укладання строкового трудового договору з педагогічними працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, саме з 07.02.2023.

Однак норма ст. 23 КЗпП України регламентує можливість укладання трудових договорів на визначений строк, який встановлюється за погодженням сторін.

Таким чином якщо строковий трудовий договір укладений до 07.02.2023 і за погодженням сторін, рахується діючим та умови, які в ньому зазначені, мають дотримуватися всіма сторонами договору.

Позивачка погодила зміни умов трудового договору та виконувала обов`язки вчителя англійської мови в Школі І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва. Даний наказ не оспорювала. Разом з цим, позивачка не оспорювала правомірність укладення з нею саме строкового трудового договору. Вищевказана умова в Наказі не визнана недійсною та презумпція її правомірності у встановленому порядку не спростована. ОСОБА_1 була ознайомлена із Наказом про зміну умов її трудового договору, зокрема, щодо терміну його дії, погодившись з ними.

Крім того, як встановлено судом та не ставиться під сумнів, позивачці запропоновано при зустрічі з адміністрацією школи 23.08.2023 змінити умови праці, уклавши безстроковий договір на посаду вихователя групи подовженого дня або асистента вчителя. Однак від даної пропозиції ОСОБА_1 відмовилась. А тому посилання позивачки в позовній заяві на те, що відповідачем не було проінформовано позивачку, як працівника який працює за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладання безстрокового трудового договору, порушуючи ч. 3 ст. 23 КЗпП України є безпідставним.

До того ж суд зауважує, що законодавством про працю не передбачено положень щодо переведення працівників зі строкового трудового договору на безстроковий.

Стаття 39-1 КЗпП України, передбачає, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Отже з аналізу зазначеної вище статті вбачається, що закінчення строку трудового договору тягне його припинення. В останній день роботи або до цього повинен бути виданий наказ про звільнення. В останній день роботи повинен бути зроблений запис у трудову книжку, а трудова книжка повинна бути видана працівникові. Якщо в той день працівник на роботі був відсутній (хвороба, відсутність без поважної причини), все одно наказ про звільнення оформляється, робиться запис про звільнення в трудовій книжці, а працівника телеграмою чи рекомендованим листом повідомляють про звільнення і необхідність одержання трудової книжки.

Крім того відповідно до статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» регламентовано, що Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров`я, що не перешкоджає виконанню професійних обов`язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до цього Закону.

Повноваження керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу загальної середньої освіти має право: діяти від імені закладу без довіреності та представляти заклад у відносинах з іншими особами; підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу; приймати рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном закладу та його коштами; призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства; визначати режим роботи закладу; Керівник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний: виконувати цей Закон, Закон України "Про освіту" та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою; планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти; тощо.

З огляду на визначені норми закону та з урахування Статуту школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району міста Києва, затвердженого Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією від 20.10.2016 №613, керівник закладу освіти має право приймати рішення про поновлення, звільнення чи переведення педагогічного працівника, дотримуючись чинного законодавства.

Отже на підставі досліджених доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору проведене з дотримання вимог чинного законодавства, оскільки строк дії трудового договору закінчився.

Тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже судом встановлено, що з позивачкою був проведений в повній мірі розрахунок на передодні виходу у відпустку перед звільненням. А оскільки останній день відпустки позивачки вважається датою її звільнення, а позивачка після закінчення відпустки не працювала, була звільнена, у неї не залишається коштів, які повинні бути виплачені їй при звільненні. Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про заробітну плату та інші доходи, відповідно до якої, за серпень 2023 року ОСОБА_1 нараховані 0,00грн.

Так, частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу та поновлення на роботі, суд приходить до висновку про залишення такої вимого також без задоволення.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Встановивши, що позивачкою не доведено порушення її прав та інтересів і незаконності дій Комунальним закладом "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, оскільки стороною позивача не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, і тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 №1-р/2023, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 2, 9, 21, 23, 36, 39-1, 47, 116, 235 КЗпП України, Законом України «Про повну загальну середню освіту», Законом України «Про оплату праці», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-268, ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Комунального закладу "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальний заклад "Школа І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району м. Києва" Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації», ЄДРПОУ 03872551, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Беретті, 7.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2023, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко