Ухвала

від 22.11.2023 по справі 2-2135/10

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-2135/10

Провадження №6/523/195/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеса

у складі: головуючогосудді Кремер І.О.,

з участю секретаря судових засідань Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судовий засідань № 24 у м. Одеса заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за участю боржника ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Державний ощадний банк України, за участю боржника ОСОБА_1 звернулось до суду із заявою поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви вказує на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року у цивільній справі № 2-2135/10 позовні вимоги ВАТ» Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставне майно було задоволено частково, зокрема, рішенням суду ухвалено стягнути в солідарно порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ» Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 198570,16 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 грн.

Вищевказане рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року у цивільній справі № 2-2135/10 розстрочене строком на 12 місяців.

На виконання вказаного рішення, 02.06.2010 року Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-2135/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 198 570,16 грн.

В подальшому, 28.03.2011 року Банком пред`явлено виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

30 березня 2011 року головним державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25536883.

Однак, 11 березня 2013 року у виконавчому провадженні № 25536883 державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

15 січня 2014 року Банком пред`явлено на примусове виконання виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 198 570,16 грн до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

В подальшому, 20 січня 2014 року головним державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41590206.

26 вересня 2016 року, в рамках виконавчого провадження № 41590206, головним державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний (пункт 4 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження») та виконавчий лист мав бути пред`явлений до 26 вересня 2019 року.

А тому, 01 серпня 2019 року, в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, Банком пред`явлено виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

14 серпня 2019 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернуто виконавчий документ № 2-235/10 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання з підстав передбачених пунктом 10 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14 серпня 2019 року разом з оригіналом вказаного виконавчого листа отримано АТ «Ощадбанк» лише 20 січня 2021 року.

На момент отримання вказаного повідомлення АТ «Ощадбанк» керуючись правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі N 240/10258/19, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі N 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі N 303/2642/20, вважав, що повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону N 1404-VIII.

Тому керуючись статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VII та чинною на той момент судовою практикою вважав, що вказаним повідомленням строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний та виконавчий лист мав бути пред`явлений до 14.08.2022 року.

15 квітня 2021 року Банком, з дотриманням строків, пред`явлено виконавчий документ № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича.

15 квітня 2021 року, приватним виконавцем Цинєвим А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, автоматизованою системою виконавчих проваджень присвоєно номер 65169587.

31 січня 2022 року до Банку надійшла скарга адвоката Нижник Г.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Цинєва А.О., зокрема щодо визнання незаконних дій приватного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на майно боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були прийняті 15.04.2021 у виконавчому провадженні № 65169587 та скасування вказаних постанов.

29 березня 2022 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/21254/21 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

04 квітня 2023 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково, зокрема, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. задоволено, визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на майно боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були прийняті 15.04.2021 у виконавчому провадженні № 65169587 та скасовано вказані постанови.

В подальшому, 18 квітня 2023 року до Банку надійшло повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2023, з підстав передбачених пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», разом з виконавчим листом № 2-2135/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити дану заяву, та постановити ухвалу, якою поновити строк для пред`явлення дубліката виконавчого листа № 2-2135/10.

Представник заявника АТ «Ощадбанк» - Кипаренко Н.Ю. в судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в який просить суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась без поважних причин. Про час та місце розгляду справи направлялось повідомлення за місцем реєстрації боржника, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Із будь якими клопотаннями боржник до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, щорішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року у цивільній справі № 2-2135/10 позовні вимоги ВАТ» Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставне майно було задоволено частково, зокрема, рішенням суду ухвалено стягнути в солідарно порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ» Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 198570,16 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 грн.

Вищевказане рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року у цивільній справі № 2-2135/10 розстрочене строком на 12 місяців.

На виконання вказаного рішення, 02.06.2010 року Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-2135/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 198 570,16 грн.

В подальшому, 28.03.2011 року Банком пред`явлено виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

30 березня 2011 року головним державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25536883.

Однак, 11 березня 2013 року у виконавчому провадженні № 25536883 державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

15 січня 2014 року Банком пред`явлено на примусове виконання виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 198 570,16 грн до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

В подальшому, 20 січня 2014 року головним державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41590206.

26 вересня 2016 року, в рамках виконавчого провадження № 41590206, головним державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний (пункт 4 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження») та виконавчий лист мав бути пред`явлений до 26 вересня 2019 року.

А тому, 01 серпня 2019 року, в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, Банком пред`явлено виконавчий лист № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

14 серпня 2019 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернуто виконавчий документ № 2-235/10 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання з підстав передбачених пунктом 10 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14 серпня 2019 року разом з оригіналом вказаного виконавчого листа отримано АТ «Ощадбанк» лише 20 січня 2021 року.

На момент отримання вказаного повідомлення АТ «Ощадбанк» керуючись правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі N 240/10258/19, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі N 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі N 303/2642/20, вважав, що повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону N 1404-VIII.

Тому керуючись статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VII та чинною на той момент судовою практикою вважав, що вказаним повідомленням строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний та виконавчий лист мав бути пред`явлений до 14.08.2022 року.

15 квітня 2021 року Банком, з дотриманням строків, пред`явлено виконавчий документ № 2-235/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича.

15 квітня 2021 року, приватним виконавцем Цинєвим А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, автоматизованою системою виконавчих проваджень присвоєно номер 65169587.

31 січня 2022 року до Банку надійшла скарга адвоката Нижник Г.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Цинєва А.О., зокрема щодо визнання незаконних дій приватного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на майно боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були прийняті 15.04.2021 у виконавчому провадженні № 65169587 та скасування вказаних постанов.

29 березня 2022 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/21254/21 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

04 квітня 2023 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково, зокрема, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. задоволено, визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на майно боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були прийняті 15.04.2021 у виконавчому провадженні № 65169587 та скасовано вказані постанови.

В подальшому, 18 квітня 2023 року до Банку надійшло повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва А.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.04.2023, з підстав передбачених пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», разом з виконавчим листом № 2-2135/10 від 02.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 198 570,16 грн.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами п. 2 ч. 4. ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Таким чином, оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності, враховуючи, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року в цивільній справі № 2-2135/10 залишається не виконаним, а виконавчий документ неможливо пред`явити до виконання, суд приходить до переконання, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений стягувачем з поважних причин, відтак, суд вважає обґрунтованою вимогу стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 354, 433, ч.1 п.17.4 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за участю боржника ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.

Поновити Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-2135/10, виданого на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2010 року.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер