Постанова

від 23.11.2023 по справі 731/600/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м.Суми

Справа №731/600/21

Номер провадження 22-ц/816/1387/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 15 червня 2023 року, у складі судді Гука Т.Р., ухвалене у м.Буринь, повний текст якого складено 27 червня 2023 року,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Калина» про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом його повернення із чужого незаконного володіння.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки розміром 3,2699 га, кадастровий номер 5920980400:04:002:0141, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області. Існує договір оренди землі від 01.09.2014 року, який ніби то укладено між ним та ПП «Буринські аграрні інвестиції», який зареєстровано 27.11.2014 року реєстраційною службою Буринського РУЮ Сумської області, номер запису про речове право: 751699, строк дії договору оренди становить 15 років. 20.12.2018 року ПП «Буринські аграрні інвестиції» припинило своє існування як юридична особа шляхом реорганізації, правонаступником якого є ТОВ «Калина». Стверджує, що підпис на договорі оренди землі від 01.09.2014 року йому не належить, безпосередньо до нього ПП «Буринські аграрні інвестиції» не зверталося для укладання договору оренди, жодні примірники договору для підписання йому особисто не надавалися і кому належить підпис на вищезазначеному договорі йому не відомо. Зазначене підтверджується експертним почеркознавчим дослідженням проведеним Сумським відділенням Наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса». Вважає, що ТОВ «Калина» використовує належну йому на праві приватної власності земельну ділянку без правових підстав, а договір оренди землі від 01.09.2014 року не є укладеним.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою розміром 3,2699 га, кадастровий номер 5920980400:04:002:0141, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області та належить йому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 №654504 виданого Олександрівською сільською радою Буринського району Сумської області 20.11.2002 року, шляхом її витребування із незаконного користування у ТОВ «Калина», правонаступника ПП «Буринські аграрні інвестиції», та повернути йому, а також скасувати державну реєстрацію Іншого речового права (номер запису про інше речове право: 7851699) від 27.11.2014 р. на земельну ділянку площею 3,2699 га, кадастровий номер 5920980400:04:002:0141, яка належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 654504 виданого Олександрівською сільською радою Буринського району Сумської області 20 листопада 2002 року.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 15 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Пономаренко О.В., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку представника позивача свідчать про неукладеність договору оренди і доведеність позовних вимог.

Доводить, що якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, то вчиненим може вважатися лише правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма. Договір оренди укладається у письмовій формі і вважається вчиненим, якщо він підписаний стороною.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Калина» - адвокат Литвиненко Д.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія Р2 № 654504 виданим на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 р. №220 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4 (а.с.13 т.1).

Згідно Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 5920980400:04:002:0141 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Олександрійської сільської ради Буринського району Сумської області на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.14 т.1).

01.09.2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 , з одного боку та орендарем ПП «Буринські Аграрні Інвестиції» з другого було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номером земельної ділянки 5920980400:04:002:0141, загальною площею 3,2699 га, у тому числі рілля 3,2699 га. Відповідно п.8 зазначеного договору, договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його пролонгацію (а.с.16-17 т.1).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.09.2014 року орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку, передав та орендар ПП «Буринські Аграрні Інвестиції», з другого боку, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 3,2699 га, розташовану в адмінмежах Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.144 т.1).

Відповідно Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.09.2014 року складеного орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Буринські Аграрні Інвестиції», межі земельної ділянки, яка є власністю орендодавця з кадастровим номером 5920980400:04:002:0141, місце розташування якої визначено згідно з ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Технічною документацією по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв), затвердженою розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації на території Олександрівської сільської ради Буринського району з накладеними на неї сервітутами і обмеженнями, щодо використання орендар прийняв до використання та нагляду (а.с.146 т.1).

27.11.2014 року державним реєстратором Буринського РУЮ Сумської області Гладченко С.Л., на підставі договору оренди землі виданого 01.09.2014 року внесено записи під індексним номером 17536918 про реєстрацію за ПП «Буринські Аграрні Інвестиції» права оренди на вищевказану земельну ділянку (а.с.18 т.1).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.12.2018 року внесено запис про припинення ПП «Буринські Аграрні Інвестиції» внаслідок реорганізації та його правонаступником є ТОВ «Калина» (а.с.12 т.1).

Згідно висновку експертного почеркознавчого дослідження №1714/236, складеного 01.02.2021, підпис від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізити сторін» у графі «Орендодавець» договору оренди землі від 01.09.2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПП «Буринські аграрні інвестиції», який зареєстровано держаним реєстратором Реєстраційної служби Буринського РУЮ Сумської області Гладченко С.Л., запис від 27.11.2014 р. за №30117352, виконано за допомогою пасти для кулькової ручки рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.19-23 т.1).

Згідно висновку експерта від 20.04.2023 №СЕ-19/119/-23/1517-ПЧ, підпис від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізи сторін» у графі «Орендодавець» рядку «Орендодавець

---

Деркач В.Г.» у договорі оренди землі від 01.09.2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПП «Буринські аграрні інвестиції», щодо земельної ділянки площею 3,2699 га, кадастровий номер 5920980400:04:002:0141, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою відповідно до зразків, наданих на експертизу (а.с.241-245 т.1).

Із наданих представником відповідача доказів, а саме: довідки про нарахування та виплату орендної плати за 2014-2022 роки, по орендодавцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельна ділянка 5920980400:04:002:0141 пл. 3,2699 га на території Олександрівської с/р №09/05 від 09.05.2023, витягів з реєстру для перерахунку коштів згрупованих поштових переказів земельних ділянок та платіжних доручень, встановлено, що відповідачем надсилались ОСОБА_1 поштові перекази, через АТ «Укрпошта», за оренду земельної ділянки (а.с.31-43 т.2).

Отримання ОСОБА_1 орендної плати через відділення пошти не заперечувалось останнім в суді першої інстанції.

Крім того, жодних доказів того, що він не підписував ПП «Буринські Аграрні Інвестиції» акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.09.2014 року та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.09.2014 року позивачем суду не надано.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не зважаючи на відсутність у договорі оренди підпису орендодавця ОСОБА_1 , як того вимагає ст. 14 Закону України «Про оренду землі», між сторонами фактично склалися договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, які тривалий час з 2014 року по час розгляду справи в суді виконувалися сторонами, а саме, позивач надав у користування належну йому земельну ділянку з відповідним кадастровим номером, а відповідач користувався цією земельною ділянкою і сплачував кошти за її використання.

Таким чином, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення із чужого незаконного володіння, а також про скасування запису про державну реєстрацію права оренди задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, на підставі наданих сторонами доказів, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (ч.ч. 2 та 4 ст. 207 ЦК України).

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановлених договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін вказують на те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору нормам закону.

Якщо договір хоч і не був укладений, але виконувався його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність, і надалі він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суд повинен встановити не лише факт використання орендарем спірного майна, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю і чи приймав він таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним і може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), на яку обґрунтовано посилався суд першої інстанції.

ОСОБА_1 звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, а також скасування державної реєстрації права оренди, посилаючись на те, що договір оренди він не підписував та не укладав.

Суд першої інстанцій встановив, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 не підписував.

Водночас, жодних доказів того, що ОСОБА_1 не підписував акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.09.2014 року та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.09.2014 року позивач суду не надав.

В період з 2014 року до 2022 рік включно, ОСОБА_1 отримував поштові перекази через АТ «Укрпошта» за оренду земельної ділянки у розмірі, встановленому договором оренди (а.с.31-43 т.2). Цей факт ОСОБА_1 не заперечував в суді першої інстанції. Таким чином, ОСОБА_1 був згодний з умовами договору оренди.

Отже, враховуючи фактичне виконання сторонами договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2014 року, який хоч і не підписував позивач, проте погодився з його умовами, що свідчить передання ним ПП «Буринські аграрні інвестиції» земельної ділянки в строкове платне користування та отримання позивачем орендної плати у розмірі, узгодженому в договорі, а також те, що до звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 тривалий час не ставив перед відповідачем питання повернення земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Обєднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №390/34/17.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 15 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов