Постанова

від 11.10.2023 по справі 362/2112/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 362/2112/21

головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.

провадження № 22-ц/824/8144/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка Антона Валерійовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний фонд «Аполло», ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської областіз позовом до ОСОБА_2 , в якому просив здійснити поділ майна, що є об`єктом сумісної власності подружжя, та визнати одноособово за позивачем право приватної власності на:

земельну ділянку, площею 0,2500 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0019;

земельну ділянку, площею 0,0457 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0020;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0094;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0098;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0097;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087;

житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_2 ;

автомобіль марки SUBARU FORESTER. 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ,

та припинити право спільної сумісної власності позивача і відповідача на

земельну ділянку, площею 0,2500 га, що розташована на території Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області, АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0019;

земельну ділянку, площею 0,0457 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0020;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223 180500:09:007:0094;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0098;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223 18050:09:007:0097;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087;

житловий будинок, що розташований АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_2 ;

автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем 11 грудня 1999 року було укладено шлюб. Під час шлюбу у подружжя ОСОБА_1 народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування у шлюбі, подружжям ОСОБА_6 придбано майно, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а саме:

автомобіль марки SUBARU FORESTER. 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ,

квартиру АДРЕСА_3 ,

житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, площею 0,2500 га, що розташована на території Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області, АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0019;

земельну ділянку, площею 0,0457 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0020;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0094;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0098;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0097;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087.

Ринкова вартість усього нерухомого майна, що станом на день звернення є об`єктом права спільної часткової власності подружжя ОСОБА_6 складає 6 370 316 грн 80 коп.

Позивач вказує, що майно придбавалося подружжям ОСОБА_6 в інтересах сім`ї (подружжя ОСОБА_6 та їхніх спільних неповнолітніх дітей), а також використовувалося ними виключно в інтересах (для потреб) сім`ї.

Крім того, позивач вказує, що станом на дату звернення до суду з позовом, подружжя ОСОБА_6 має боргові зобов`язання, сума яких становить 220 000 фунтів стерлінгів за договором позики від 01 квітня 2007 року та 86 154, 52 євро за кредитним договором від 18 серпня 2014 року.

Відповідно до укладеного 01 квітня 2007 року договору позики, укладеного між матір`ю ОСОБА_1 - фізичною особою Великої Британії ОСОБА_3 , як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником, який діяв в інтересах своєї сім`ї, - подружжя в особі ОСОБА_1 , отримало від батьків позивача позику, у загальній сумі 220 000 фунтів стерлінгів зі строком повернення до 01 березня 2018 року, яку станом на день звернення до суду не повернула.

Відповідно до пункту 2.2. вказаного договору позики позика має бути використана ОСОБА_1 в інтересах сім`ї на придбання нерухомості в Україні.

Позика за договором позики від 01 квітня 2007 року була отримана та використана позивачем виключно в інтересах його сім`ї (подружжя ОСОБА_6 та їхніх спільних неповнолітніх дітей) під час перебування позивача в зареєстрованому шлюбі, а саме за рахунок запозичених грошових коштів до спільної сумісної власності подружжя протягом 2008-2009 років було придбано таке спільне нерухоме майно, яке було зареєстровано на ім`я відповідача, як титульного володільця:

житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087;

земельну ділянку, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область. Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0094;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0097;

земельну ділянку, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0098.

З огляду на те, що придбана нерухомість була оформлена на ім`я відповідача, позивач вказує, що є достатні об`єктивні підстави вважати позику, отриману за договором позики від 01 квітня 2007 року, такою, що отримана та використана в інтересах сім`ї ОСОБА_6 , що в свою чергу є безумовною підставою для врахування боргових зобов`язань подружжя за договором позики від 01 квітня 2007 року щодо виплати на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 220 00 фунтів стерлінгів - при поділі майна подружжя.

Також, 18 серпня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 , як позичальником, який діяв в інтересах своєї сім`ї, та третьою особою ПФ «Аполло» укладений кредитний договір на загальну суму 190 000 євро.

Отриманий кредит був використаний ОСОБА_1 в інтересах сім`ї, а саме за рахунок запозичених грошових коштів до спільної власності подружжя було придбано квартиру АДРЕСА_3 .

Після придбання квартири, подружжя та їх спільні діти спільно проживали в ній, тобто придбана квартира використовувалася виключно в спільних інтересах та для потреб їх сім`ї.

На забезпечення виконання зобов`язань позивача за укладеним кредитним договором від 26 серпня 2014 року між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та відповідачем у цій справі - ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за реєстровим номером 1692, згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» від ОСОБА_2 передано належні подружжю позивача та відповідача на праві спільної сумісної власності земельні ділянки.

На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором 23 серпня 2014 року між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та відповідачем ОСОБА_2 , як іпотекодавцем укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Панкевич О.С. за реєстровим номером 368.

Згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» від ОСОБА_2 передано належну подружжю позивача та відповідача на праві спільної сумісної власності земельну ділянку, загальною площею 0,2407 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221481501:01:031:0006 та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 57,2 кв.м.

У якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором від 03 вересня 2014 року між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та ОСОБА_1 укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки нерухомого майна реєстровий номер 1503, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубнича О.В.

Згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» передано належну на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що станом на вересень 2018 року, позичальником ОСОБА_1 було допущено прострочення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, ПФ «Аполло» на підставі іпотечного застереження здійснило перереєстрацію вказаної квартири на своє ім`я в рахунок погашення заборгованості.

22 лютого 2021 року ПФ «Аполло» звернувся до подружжя ОСОБА_6 із претензією і вимогою про сплату у строк до 01 квітня 2021 року залишку заборгованості за кредитним договором від 18 серпня 2014 року, сума якого, з урахуванням здійснених подружжям ОСОБА_1 виплат та оціночної вартості квартири АДРЕСА_3 становить 86 154, 52 євро.

На думку позивача, боргові зобов`язання за кредитним договором від 18 серпня 2014 року щодо виплати на користь ПФ «Аполло» залишку заборгованості у сумі 86 154,52 євро підлягають обов`язковому врахуванню при поділі майна подружжя.

Розмір боргових зобов`язань подружжя, що виникли в інтересах сім`ї, за якими подружжя несе солідарну відповідальність становить 11 398 790 грн 25 коп.

Позивач посилаючись на те, що мирним шляхом урегулювати питання стосовно поділу спільного сумісного майна з відповідачем не можливо.

Виходячи із принципів рівності часток подружжя, з урахуванням ринкової вартості усього майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 , що складає 6 370 316 грн 80 коп. та загального розміру боргових зобов`язань подружжя, який становить 11 398 790 грн 25 коп., позивач вважає, що в результаті поділу майна подружжя ОСОБА_6 за результатами розгляду позовної заяви, за позивачем одноособово має бути визнано право приватної власності на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 .

А також, позивач у позовній заяві вказує, що при ухваленні такого рішення судом повинно бути враховано, що на позивача ОСОБА_1 одноособово буде покладено обов`язок із повернення заборгованості на користь ОСОБА_3 за договором позики від 01 квітня 2007 року та ПФ «Аполло» за кредитним договором від 18 серпня 2014 року.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду для вирішення цього спору у судовому порядку та просить суд здійснити поділ майна набутого за час шлюбу позивача і відповідача, з урахуванням спільних боргів, припинити право спільної сумісної власності відповідача на вище перелічене майно подружжя та визнати право приватної власності на вище перелічене майно подружжя за позивачем.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів придбання спірного майна виключно за особисті кошти ОСОБА_1 , а також не доведено, що договори купівлі-продажу спірного майна укладено всупереч волевиявленню позивача та відповідача, тобто що майно було придбане не в інтересах сім`ї, а як особисте майно позивача.

Позивач не оспорював договори купівлі-продажу спірного майна, не спростував засвідчене нотаріусом спільно з відповідачем волевиявлення на придбання майна, що гроші, які витрачаються на придбання об`єктів нерухомого майна, є їх спільною сумісною власністю, а договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідає інтересам сім`ї, умови придбання попередньо обговорено і є вигідними для сторін, а укладання договору відповідає їх спільному волевиявленню.

Крім того із поданих доказів позивачем, а саме: договору позики, кредитного договору, виписками з банківських рахунків, заявою третьої особи не вбачається, що спірне майно було придбане за кредитні чи позичені грошові кошти, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин позивач суду не надав, а надані ним копії договорів, та виписки таких обставин не підтверджують.

Також судом першої інстанції зазначено, що із матеріалів справи вбачається, що сторони до купівлі спірного майна перебували у шлюбі майже вісім років, мали спільний бюджет та вели спільне господарство. Тривалість та усталеність сімейних відносин сторін до придбання ними спірного майна доводить, що таке майно було придбано за спільні сумісні кошти подружжя, а не виключно за особисті кошти позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні проігноровано суть та зміст позовних вимог, а рішення суду у своїй мотивувальній частині взагалі не пов`язано із позовними вимогами (не кореспондує їм).

Позивач не стверджував у позові і не вимагав від суду визнати придбання ним за його особисті кошти жодного спільного майна подружжя, навпаки - наполягає на придбанні в інтересах спільної із відповідачем сім`ї майна саме за спільні кошти їхнього колишнього подружжя (у тому числі - позикові).

Однак, оскаржуване рішення містить протилежні твердження, які є безпідставними.

Позивач готовий одноособово взяти на себе тягар покриття усіх сімейних боргів свого колишнього із відповідачем подружжя ОСОБА_6 , які забезпечені іпотекою - за умови поділу спільного майна подружжя судом та визнання одноособово за позивачем права власності на таке майно.

Рішення суду, натомість, неправомірно ґрунтується лише на вимозі, сформульованій не у позові, а у відзиві у справі та містить лише відмову у задоволенні позову, що не відповідає вимогам закону.

Прохання відповідача про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 могло б мати місце та бути законною підставою лише у випадку виявленого ОСОБА_2 бажання особисто погасити усю заборгованість колишнього подружжя ОСОБА_6 , за якою вона є солідарним відповідачем (або за рахунок звернення стягнення на спільне майно, або за рахунок особистих коштів відповідача).

Спосіб поділу майна, запропонований позивачем у позові є єдино можливим, законним та обґрунтованим. Саме позивач готовий взяти на себе особисту відповідальність стосовно погашення боргів колишнього подружжя ОСОБА_6 , а задоволення цього позову є єдиним способом захисту інтересів сторін у справі, кредиторів подружжя (третіх осіб у справі) та повністю відповідає вимогам закону.

Під час розгляду справи не досліджувалися та у рішенні не знайшли жодного відображення письмові докази, надані позивачем. Судом першої інстанції не враховано, що позивач є іноземним громадянином (іноземцем) та не є резидентом України, що може підтверджуватися фактом отримання ним в Україні РНОКПП як іноземцем та повністю унеможливлює застосування до позивача Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам. Також, апелянт вказує на недотримання вимог до подання відзиву на позов.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вотінцева Є.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду встановила, що позивач не обґрунтовував свої позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання права власності за ним та припинення права власності відповідача на все спільне майно тим, що спільне майно подружжя придбане за його особисті кошти, тобто його позовна заява не містить доводів на спростування презумпції спільного майна подружжя. Позивач просив при поділі спільного майна подружжя врахувати спільні боргові зобов`язання.

Отже, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції помилково відмовив позивачу у зв`язку з недоведеністю тих обставин на які позивач не посилався, звертаючись до суду з позовом.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, під час ухвалення якого, колегія апеляційного суду вирішуватиме такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 11 грудня 1999 року, який розірвали 13 грудня 2017 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб та рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/68577/17-ц. Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зі змісту статті 60 СК України вбачається, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (правова позиція викладена у постанові ВС ВП у справі № 372/504/17 від 21 листопада 2018 року).

Щодо обсягу майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, апеляційним судом встановлено таке.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі відповідачем ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких придбано таке майно:

квартира АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., від 03 вересня 2014 року, зареєстрованим в реєстрі за №1501);

земельна ділянка, площею 0,2500 га, що розташована на території АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0019 та земельна ділянка, площею 0,0457 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223180502:02:003:0020 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Кравченко Л.Г., від 23 листопада 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №5449) (а.с. 29-34 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 06 серпня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №5950) (а.с. 47-50 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0094 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 14 серпня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №6219) (а.с. 43-46 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0098 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 16 серпня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №6295) (а.с. 55-58 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0097 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 16 серпня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №6290) (а.с. 51-54 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 20 липня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №5379) (а.с. 39-42 т. 1);

земельна ділянка, площею 0,1028 га, що розташована Київська область. Обухівський район, с.Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., від 20 липня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №5384) (а.с. 35-38 т. 1);

житловий будинок, що розташований АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Самойленко Ю.М., від 25 вересня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за №2061) (а.с. 25-26 т. 1);

земельна ділянка, що розташована АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Самойленко Ю.М., від 25 вересня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за №2064) (а.с. 27-28 т. 1);

автомобіль марки SUBARU FORESTER 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 24 т. 1).

Титульним володільцем вказаного майна є відповідач у справі ОСОБА_2 , що підтверджується вищевказаними договорами купівлі-продажу, державними актами на право власності на земельні ділянки, та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 25-54 т. 1).

На момент звернення до суду з позовом про поділ майна, квартира АДРЕСА_3 до спільного майна подружжя не входила, оскільки ПФ «Аполло» на підставі іпотечного застереження здійснив перереєстрацію вказаної квартири на своє ім`я в рахунок погашення заборгованості, що виникла станом на вересень 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (справа 757/27139/18-ц) та в обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що під час шлюбу було придбане майно, що належить подружжю на праві спільної власності. В позовній заяві ОСОБА_2 наведено аналогічний перелік майна, що є спільною власністю подружжя, який наведений і позивачем у цій справі, за виключенням квартири АДРЕСА_3 (а.с. 17-23 т. 1).

Статтею 3 ЦК України визначено, що однією із основних засад цивільного законодавства є добросовісність. Зазначений принцип лежить в основі доктрини «заборони суперечливої поведінки», яка базується ще на римській максимі - «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці».

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що відповідач у справі ОСОБА_2 при розгляді справ за її участю та участю ОСОБА_1 , повідомляла судовим інстанціям однакові обставини щодо того, яке майно вона вважає спільним майном подружжя, придбаним під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Підсумовуючи вищевказане, колегія апеляційного суду встановила, що майно набуте під час перебування в зареєстрованому шлюбі та наявне на момент звернення до суду з позовом про його поділ, а саме: житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 3223180502:02:003:0019; 3223180502:02:003:0020; 3223180500:09:007:0093; 3223180500:09:007:0094; 3223180500:09:007:0098; 3223180500:09:007:0097; 3223180500:09:007:0088; 3223180500:09:007:0087; автомобіль марки SUBARU FORESTER 2007 року випуску, - є спільним майном подружжя ОСОБА_6 .

Оскільки, доводи на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, про придбання майна за особисті кошти одного із подружжя, сторонами у справі не заявлені, тому частки у майна дружини та чоловіка є рівними відповідно до частини 1 статті 70 СК України.

Щодо боргових зобов`язань подружжя, апеляційним судом встановлено таке.

У випадку, якщо один з подружжя отримує у власність майно (грошові кошти) внаслідок укладення кредитного договору, договору позики тощо, у другого з подружжя за певних умов може виникати зобов`язання щодо повернення таких грошових коштів разом із чоловіком/дружиною, який (яка) уклали вказані договори (солідарний боржник), окрім цього, наявність боргових зобов`язань подружжя враховується під час поділу майна у судовому порядку.

Так, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз`яснено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Відповідно до частини 3 статті 61 СК України зазначається: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вищезазначене законодавче положення кореспондується із частиною 4 статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, визначальним моментом для визначення того, чи буде майно (грошові кошти), одержане за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об`єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, є з`ясування: а) чи укладено договір під час шлюбу; б) чи укладено договір в інтересах сім`ї, а не у власних, не пов`язаних із сім`єю інтересах одного з подружжя; в) чи використано одержане за договором в інтересах сім`ї, а не у власних, не пов`язаних із сім`єю інтересах одного з подружжя.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 вказував, що спільне майно подружжя було придбане за запозичені ним за договором позики від 01 квітня 2007 року та кредитним договором від 18 вересня 2014 року, - грошові кошти у розмірі відповідно 220 000 фунтів стерлінгів та 190 000 євро. Укладаючи вказані договори, позивач діяв в інтересах своєї сім`ї, оскільки отримані грошові кошти використані ним в інтересах сім`ї на придбання квартири, житлового будинку та земельних ділянок.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказала, що те, що договори позики та кредитний укладені під час перебування в зареєстрованому шлюбі, не свідчить про те, що договори були укладені в інтересах сім`ї, кошти було використано для задоволення потреб сім`ї, а також те, що відповідач надала згоду на їх укладення та знала про них (відзив на позов від 26 січня 2023 року а.с. 150-153 т. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, між матір`ю ОСОБА_1 - фізичною особою Великої Британії ОСОБА_3 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 як позичальником, укладено договір позики 01 квітня 2007 року (а.с. 132-136 т. 1).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. договору позики позикодавець погоджується надати позичальнику позику у розмірі 220 000 фунтів стерлінгів, а позичальник погоджується отримати від позикодавця, належним чином використати і повернути позику, а також сплатити інші пов`язані з нею платежі, згідно з умовами цього договору. Позика буде використана для використання бажання сім`ї позичальника. Купівля нерухомості в Україні (пункт 2.2. цього договору). Строк повернення до 01 березня 2018 року (пункт 4.1. цього договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору позика отримана позичальником у повному обсязі на дату набрання чинності 01 квітня 2007 року. Також, на підтвердження отримання грошових коштів позивачем також надано виписки з банківських рахунків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (а.с. 128-158 т.1).

Отже, договір позики укладено позивачем під час шлюбу.

Оскільки, до спільної сумісної власності подружжя протягом 2008-2009 років було придбано спільне нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 3223180500:09:007:0087; 3223180500:09:007:0088; 3223180500:09:007:0093; 3223180500:09:007:0094; 3223180500:09:007:0097; 3223180500:09:007:0098, яке було зареєстровано на ім`я відповідача, як титульного володільця, у апеляційного суду є достатні об`єктивні підстави вважати позику, отриману за договором позики від 01 квітня 2007 року, такою, що отримана та використана в інтересах сім`ї ОСОБА_1

Звертаючись з позовом, позивач вказує, що позика у розмірі 220 000 фунтів стерлінгів, зі строком повернення до 01 березня 2018 року, на день звернення до суду, - не була повернута.

Окрім того, 18 серпня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ПФ «Аполло» укладений кредитний договір на загальну суму 190 000 євро.

На забезпечення виконання зобов`язань позивача за укладеним кредитним договором від 26 серпня 2014 року між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та відповідачем у цій справі - ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за реєстровим номером 1692, згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» від ОСОБА_2 передано належні подружжю позивача та відповідача на праві спільної сумісної власності земельні ділянки:

площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0087;

площею 0,1028 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0088;

площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0093;

площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки: 3223180500:09:007:0094;

площею 0,2056 га. що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки 3223180500:09:007:0097;

площею 0,2056 га, що розташована Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, кадастровий номер земельної ділянки: 32231 80500:09:007:0098.

На забезпечення виконання зобов`язань позивача ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором 23 серпня 2014 року між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та відповідачем ОСОБА_2 , як іпотекодавцем укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Панкевич О.С. за реєстровим № 368.

Згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» від відповідача ОСОБА_2 передано належну подружжю ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності земельну ділянку, загальною площею 0,2407 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221481501:01:031:0006 та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 57,2 кв.м.

У якості забезпечення виконання зобов`язань позивача ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором від 03 вересня 2014 року, між ПФ «Аполло», як іпотекодержателем та відповідачем ОСОБА_2 , як іпотекодавцем укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 1503.

Згідно з умовами якого в іпотеку ПФ «Аполло» передано належну на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 .

Оскільки для забезпечення кредитного договору від 18 серпня 2014 року, укладеного позивачем ОСОБА_1 , відповідачем ОСОБА_2 укладено договори іпотеки та передано в іпотеку спільне майно подружжя, то у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що відповідачу не було відомо про кредитний договір від 18 серпня 2014 року. Отже, кредитний договір укладено позивачем під час шлюбу в інтересах сім`ї, а грошові кошти було використано для задоволення потреб сім`ї ОСОБА_6 .

Станом на вересень 2018 року, позичальником ОСОБА_1 було допущено прострочення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, ПФ «Аполло» на підставі іпотечного застереження здійснило перереєстрацію вказаної квартири на своє ім`я в рахунок погашення заборгованості.

22 лютого 2021 року ПФ «Аполло» звернувся до подружжя ОСОБА_6 із претензією і вимогою про сплату у строк до 01 квітня 2021 року залишку заборгованості за кредитним договором від 18 серпня 2014 року, сума якого, з урахуванням здійснених подружжям ОСОБА_1 виплат та оціночної вартості квартири АДРЕСА_3 становить 86 154, 52 євро.

Звертаючись з позовом, позивач вказує, що заборгованість за кредитним договором у розмірі 86 154, 52 євро на день звернення до суду, - не була повернута.

Норма частини 3 статті 61 СК України кореспондує частині 4 статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина 2 статті 65 СК України).

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. Таким чином, за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина 1 статті 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69 СК України).

Таким чином правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Отже, відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами, носить солідарний характер (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712 цс 19).

Щодо доводів відповідача про те, що вона не давала згоду на укладення вказаних договорів позики, то апеляційний суд враховує правовий висновок, викладений у постанові КЦС ВС від 26 вересня 2018 року у справі № 713/285/2012 щодо того, що для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки той із подружжя, хто укладає договір позики (позичає кошти), не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов`язальних правовідносин.

Підсумовуючи, викладене апеляційний суд встановив, що відповідальність подружжя ОСОБА_6 за зобов`язаннями, що виникли з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, а саме: з договору позики від 01 квітня 2007 року та кредитного договору від 18 серпня 2014 року, - носить солідарний характер, а за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

Звертаючись з позовом, позивач просив поділити спільне майно подружжя з урахуванням спільних боргів таким чином:

припинити право спільної сумісної власності відповідача на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 ,

визнати за позивачем одноособово право приватної власності на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 .

А також, позивач у позовній заяві вказує, що при ухваленні такого рішення судом повинно бути враховано, що на позивача ОСОБА_1 одноособово буде покладено обов`язок із повернення заборгованості за договором позики від 01 квітня 2007 року та за кредитним договором від 18 серпня 2014 року. Отже, при поділі спільного майна подружжя позивач ОСОБА_1 просить врахувати борги подружжя, що виникли в інтересах сім`ї.

Однак жодних доводів про те, що позивачем за рахунок його особистих коштів було здійснено виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів у позові не наведено, а належних і допустимих доказів на підтвердження факту погашення зобов`язань за особисті кошти ним не надано.

Навпаки у позовній заяві вказано, що на день звернення до суду борги подружжя існують, - позика у розмірі 220 000 фунтів стерлінгів та кредитна заборгованість у розмірі 86 154, 52 євро, не були повернуті кредиторам на день звернення до суду.

Колегія апеляційного суду вважає, що для того, щоб врахувати при поділі спільного майна подружжя - борги подружжя, що виникли в інтересах сім`ї, необхідно, щоб вказані борги були сплачені одним із подружжя за рахунок його особистих коштів.

Разом з тим, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що позивач не просить поділити боргові зобов`язання подружжя ОСОБА_6 , оскільки прохальна частина позовної заяви не містить такої позовної вимоги про поділ боргових зобов`язань подружжя.

Таким чином, підстави для відступу від рівності часток подружжя при поділі спільного майна, у зв`язку з тим, що на позивача ОСОБА_1 одноособово в майбутньому буде покладено обов`язок із повернення заборгованості, - відсутні, а позовні вимоги - задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга задоволена частково, а судове рішення скасовано та ухвалене нове про відмову у задоволенні позовних вимог з інших правових підстав, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка Антона Валерійовича задовольнити частковою

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний фонд «Аполло», ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23 листопада 2023 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська