Ухвала

від 15.11.2023 по справі 757

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.10.2023 задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

відкритих в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, відповідно до відомостей офіційного сайту Національного банку України, в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту майна.

---

Справа № 757/45103/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6952/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Слідчим суддею не повідомлено власника майна про розгляд клопотання прокурора та не надіслало копію оскаржуваної ухвали.

Апелянт вказував на те, що ТОВ «Інкас Україна» стало на облік відповідно до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами, що підтверджується листом сервісного центру МВС №31/6581 від 12.04.2019, та уклало ліцензійний договір № 48056-Т від 19.04.2019. Зазначені обставини надають товариству право на здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, без необхідності ставити їх на баланс підприємства як основні транспортні засоби, а обліковувати по 28 рахунку як товар та реалізовувати його, у тому числі за межі України.

Іноземна компанія GRANDEX Autohaus Gmbh, яка придбала та отримала на підставі контракту у ТОВ «Інкас Україна» автомобілі, не є агентом, посередником та не діє жодним іншим чином в інтересах осіб, які включені у санкційні та/чи інші обмежувальні списки, що підтверджується даними з відкритих офіційних джерел.

Також власники та кінцеві бенефіціари зазначеної компанії не є громадянами російської федерації та не є особами, які пов`язані з державою-агресором.

Таким чином, на переконання апелянта, ТОВ «Інкас Україна» жодним чином не порушила вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» № 187 від 03.03.2022.

Крім того, 23.10.2023 адвокатом направлено запит іноземній компанії GRANDEX Autohaus Gmbh з метою отримання відомостей та документів щодо можливого постачання контрагентом ТОВ «Інкас Україна» автомобілю BMW 760і xDrive, VIN НОМЕР_2 , та автомобілю BMW 760І xDrive, VIN НОМЕР_3 , на територію підсанкційних держав.

Апелянт звертав увагу на відомості викладені в ухвалі Київського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі №757/24905/23, постановленої у рамках даного кримінального провадження, а також вказував на те, що зазначені у цій ухвалі юридичні особи не є контрагентами ТОВ «Інкас Україна» та ніяким чином не пов`язані ланцюгом постачання товару чи послуг, а тому проведені в цьому провадженні процесуальні дії відносно службових осіб ТОВ «Інкас Україна» не мають ніякого відношення до предмету зазначеного кримінального провадження.

ТОВ «Інкас Україна» придбало нові автомобілі у офіційних дилерів (з гарантійними зобов`язаннями) та продавало нові автомобілі без пробігу та пошкоджень, а також не мало ніякого відношення до їх реєстрації службовими особами територіальних сервісних центрів МВС на підставі завідомо підроблених документів на вказані транспортні засоби.

Жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Грошові кошти ТОВ «Інкас Україна» не є знаряддям вчинення злочину, не могли зберегти на собі його сліди та не можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ будь-якого факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з огляду на кваліфікацію кримінальних правопорушень, за ознаками яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Накладений арешт на розрахункові рахунки ТОВ «Інкас Україна» позбавляє можливості виплачувати заробітну плату, сплачувати оренду офісу, проводити розрахунки з контрагентами та паралізує будь-яку фінансово-господарську діяльність товариства.

Крім того, апелянт вказував на те, що про наявність оскаржуваної ухвали ТОВ «Інкас Україна» стало відомо 23.10.2023 від уповноваженої особи АТ «ПУМБ». Копію ухвали слідчого судді не отримано.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна, дані про вручення власнику майна копії ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено апелянтом, про існування оскаржуваної ухвали представнику власника майна стало відомо лише 23.10.2023, та відомостей на спростування вказаних даних матеріали справи не містять. Апеляційну скаргу подано представником ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 27.10.2023, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а тому колегія суддів не убачає підстав для вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 364 КК України.

Як зазначено в клопотанні, окремими громадянами України здійснюються дії з провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом купівлі елітних легкових транспортних засобів в автосалонах на території України, з подальшим продажем фізичним або юридичним особам російської федерації та республіки білорусь в обхід санкцій РНБО.

Зокрема, встановлено, що протягом 2022 року між ТОВ «АВТ Баварія Київ» та ТОВ «Інкас Україна» було укладено вісім контрактів купівлі-продажу автомобілів BMW760i 2023 модельного року, з яких по чотирьох контрактах поставка автомобілів була здійснена та оплачена, а по чотирьом - автомобілі було замовлено та знаходяться в процесі поставки.

Згідно наявної інформації, не зважаючи на значний термін, який пройшов з моменту передачі автомобілів (автомобілі було передано ТОВ «Інкас Україна» за контрактами - 04.01.2023 року; 22.12.2022 року; 20.03.2023 року; 21.12.2022 року), вони не були належним чином зареєстровані на території України, відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371).

Крім того, всупереч ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» власники авто, після придбання, не зареєстрували (перереєстрували) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

В подальшому, за попередньою змовою з керівництвом ТОВ «Інкас Україна», невстановлені співробітники Державної митної служби України, здійснили митне оформлення вищезазначених автомобілів, всупереч чинному законодавству України, а ТОВ «Інкас Україна» безперешкодно експортувало та експортує вказані транспортні засоби як «нові» на адресу фірми «Grandex Autohaus GmbH» (Німеччина).

В ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_2 , поставлений за контрактом, пройшов сертифікацію на території російської федерації 28.03.2023 року та автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_4 , також поставлений за контрактом, пройшов сертифікацію на території російської федерації 02.03.023 року. При цьому, автомобіль BMW 760i xDrive, VIN НОМЕР_4 був зареєстрований на території російської федерації та отримав державні номерні знаки.

В той же час, за такою ж схемою, вивезено та в подальшому зареєстровано на території рф нові автомобілі марки MERCEDES, а саме: MERCEDES-BENZ GLE 300D, VIN НОМЕР_5 , MERCEDES-BENZ S 580, VIN НОМЕР_6 та MERCEDES-BENZ G 63 AMG, VIN НОМЕР_7 .

В період з 24.02.22 по теперішній час ТОВ «Інкас Україна» аналогічним чином експортувало з України 24 автомобілі преміум-сегменту на загальну суму понад 4, 2 млн. дол. США, з номерами кузовів: НОМЕР_8 ; НОМЕР_6; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_4; НОМЕР_14; НОМЕР_15; НОМЕР_7; НОМЕР_16; НОМЕР_2; НОМЕР_17; НОМЕР_18; НОМЕР_19; НОМЕР_20; НОМЕР_21; НОМЕР_10; НОМЕР_22; НОМЕР_23; НОМЕР_24.та з експортними деклараціями, за номерами: UA205050/2022/14104; UA205050/2022/48495; UA205050/2022/49683; UA205050/2022/51882; UA205050/2022/65553; UA209180/2022/83550; UA209180/2022/83552; UA209180/2022/83555; UA209180/2022/83559; UA209180/2022/84698; UA209180/2022/84699; UA209180/2022/84704; UA209180/2022/84706; UA807200/2022/4676; UA807200/2022/4677; UA807200/2022/4751; UA807200/2022/4752; UA807200/2023/1059; UA807200/2023/1060; UA807200/2023/1545; UA807200/2023/1546; UA807200/2023/3128; UA807200/2023/9305; UA807200/2023/7958; UA807200/2023/6634; UA807200/2023/5983; UA807200/2023/4904; UA807200/2023/4903; UA807200/2023/3915.

Таким чином, як зазначено в клопотанні, ТОВ «Інкас Україна», всупереч чинному законодавству, купуючи транспортний засіб, що внесений до електронного реєстру НАІС МВС, на який видано акт огляду та номерні знаки для разових поїздок, зазначає його «товаром», який не потрібно реєструвати у відповідних сервісних центрах МВС, як того вимагає законодавство.

В подальшому транспортний засіб залишається у статусі «новий» та до бюджету не сплачується збір на обов`язкове пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, в якості підстави для вивезення транспортних засобів з території України компанією відправником до митних органів надаються: договір купівлі продажу, укладений з підконтрольною європейською компанією отримувачем, де предметом договору є «новий» автомобіль та інші обов`язкові для митного оформлення документи, але без номерних знаків для разових поїздок та акту огляду реалізованого транспортного засобу.

Також, встановлено ряд підприємств через які здійснювався експорт транспортних засобів за аналогічної схемою, зокрема і ТОВ «ТРАНС ЕЙР ГРУПП» (ЄДРПОУ 43343865), шляхом укладення контракту з «Grandex Autohaus GmbH».

Встановлено, що відповідно до контрактів укладених «Grandex Autohaus GmbH» з ТОВ «Інкас Україна» та ТОВ «ТРАНС ЕЙР ГРУПП» на розрахункові рахунки вказаних підприємств перераховувалися кошти згідно контрактів.

ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840) використовує наступні банківські рахунки, відкриті у АТ «ПУМБ» (МФО 334851):

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

Постановою слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.09.2023 кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Інкас Україна», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000001392.

09.10.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

відкритих АТ «ПУМБ» (МФО 334851), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, та зобов`язання повідомити правоохоронні органи письмово про суму коштів, що знаходяться на зазначених рахунках на момент оголошення ухвали.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.10.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), а саме:

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ),

відкритих в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, відповідно до відомостей офіційного сайту Національного банку України, в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Інкас Україна» (ЄДРПОУ 41795840), відкритих в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022000000001392 від 13.10.2022, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Інкас Україна», оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів, та прокурором не доведено необхідність арешту такого майна, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що арештовані грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Інкас Україна» могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Посилання апелянта на те, що ТОВ «Інкас Україна» здійснює законну діяльність та жодним чином не порушило вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» № 187 від 03.03.2022, а також не мало відношення до реєстрації придбаних автомобілів службовими особами територіальних сервісних центрів МВС на підставі завідомо підроблених документів, не є тими обставинами, які перевіряються слідчим суддею при вирішенні питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна ТОВ «Інкас Україна», а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Посилання апелянта на відсутність підозрюваних у даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Твердження апелянта про те, що накладений арешт позбавляє можливості виплачувати заробітну плату, сплачувати оренду офісу та проводити розрахунки з контрагентами, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Крім того, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна ТОВ «Інкас Україна», зазначивши про арешт грошових коштів на банківських рахунках з можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, який на думку колегії суддів буде достатнім для досягнення завдань такого заходу забезпечення як арешт майна.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчим суддею не повідомлено власника майна ТОВ «Інкас Україна» про розгляд клопотання прокурора, заслуговують на увагу. Проте, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна, вказані обставини не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено істотних порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Інкас Україна» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3