Постанова

від 23.11.2023 по справі 662/1584/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023року м.Херсон

справа 662/1584/21

провадження 22ц/819/81/23

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О.,

судді: Воронцова Л.П., Пузанова Л.В.,

секретар судового засідання: Доброва К.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргуФермерського господарства«Єресько О.В.»нарішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01 грудня 2021 року, постановлене під головуванням судді Решетова В.В., у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "Єресько О.В." до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , третя особа: Новотроїцька селищна рада про визнання недійсними наказу та договору оренди землі, припинення права оренди землі та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння із скасуванням державної реєстрації права оренди,

встановив :

В серпні 2021року Фермерське господарство «Єресько О.В.» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , третя особа: Новотроїцька селищна рада, в якому просило визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 31 березня 2017року №21-1417/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки»; визнати недійсним договір оренди землі від 16 листопада 2018року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_1 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 листопада 2018року вчинений запис №29053567; припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 77,5900га кадастровий номер 6524455100:04093:0020; витребувати із незаконного володіння та користування ОСОБА_1 на користь господарства зазначену земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на землю.

Позов мотивований тим, що 07 вересня 2010року між Новотроїцькою районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земель сільськогосподарського призначення, який зареєстровано у Новотроїцькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центру ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2010 року за №4АА013061-041072700047.

Згідно пункту 2 договору в оренду передана земельна ділянка, загальною площею 77,59 га, для ведення селянського (фермерського) господарства на території Новотроїцької селищної ради Херсонської області.

Відповідно до пунктів 8, 43, договір укладений строком на 25 років і набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, договір укладено строком до 16листопада 2035 року.

ОСОБА_2 на вищевказаній земельній ділянці площею 77,59 га було утворено ФГ «Камелія-2011» (ідентифікаційний код 37722279), яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11 липня 2011 року за №1 494 102 0000 000765.

28 жовтня 2011року на загальних зборах засновників ФГ «Камелія-2011» прийнято рішення про його реорганізацію шляхом приєднання до ФГ «Єресько О.В.», а 01 лютого 2012 року прийнято рішення про затвердження передавального акту майна від ФГ «Камелія-2011» до ФГ «Єресько О.В.».

Згідно Статуту ФГ «Єресько О.В.», у новій редакції від 04 квітня 2012 року, господарство є правонаступником ФГ «Камелія- 2011». У пункті 1.4 статуту зазначено, що його засновниками є громадяни України, які є родичами: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

В подальшому ФГ « ОСОБА_3 » використовувало вищевказану земельну ділянку площею 77,5900 га за призначенням - для ведення фермерського господарства, сплачувало орендну плату та подавало до контролюючих органів відповідну звітність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 31 березня 2017року № 21-1417/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки» припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,5900 га, в тому числі пасовища 77,5900 га (кадастровий номер 6524455100:04:093:0020), раніше надане ОСОБА_2 згідно договору оренди землі від 07 вересня 2010року, розташовану за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області у зв`язку зі смертю орендаря. Вирішено повернути земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області №101 від 14 травня 2018 року спірна земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставлені на земельні торги у формі аукціону та наказом №200 від 12 жовтня 2018 року право оренди на земельну ділянку площею 77,5900 га з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020 виставлено на земельні торги окремим лотом.

За результатами проведених 16 листопада 2018року земельних торгів у формі аукціону, відповідно до протоколу № 4 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 77,59 га з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020, розташованої за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, переможцем земельних торгів визнаний ОСОБА_1 , з яким 16 листопада 2018 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області уклало договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 77,59 га з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020 строком на 7 (сім) років. Відповідне право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 листопада 2018 року (номер запису 29053567).

21 грудня 2020 року власником земельної ділянки замість ГУ Держгеокадастру у Херсонській області стала Новотроїцька селищна рада (номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39932498).

Позивач вважав, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області протиправно прийняло рішення про припинення права оренди спірної земельної ділянки ФГ «Єресько О.В.» всупереч умов договору оренди землі від 07 вересня 2010року. Відповідач в особі ГУ Держгеокадастру не врахував, що після укладення договору оренди з ОСОБА_2 та створенням останнім фермерського господарства, права та обов`язки орендаря землі перейшли саме до фермерського господарства, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для припинення права оренди у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Також послався на відсутність підстав, передбачених ст.141 ЗК України, з якими закон пов`язує можливість припинення права оренди землі.

Зазначив, шо протиправне припинення права позивача щодо оренди земельної ділянки площею 77,59 га з кадастровим номером: 6524455100:04:093:0020, включення її до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляють на земельні торги у формі аукціону та подальше укладення договору оренди з ОСОБА_1 порушує право ФГ «Єресько О.В.» на мирне володіння та розпорядження належним йому майном.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01 грудня 2021року у задоволенні позовних вимог ФГ «Єресько О.В.» відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ФГ «Єресько О.В.» не набуло право оренди спірної земельної ділянки, оскільки в супереч вимог ст.125, 126 ЗК України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 2011 року не здійснило державної реєстрації права оренди землі, а відтак до фермерського господарства не перейшли права та обов`язки орендаря на підставі договору оренди землі від 07 вересня 2010року, в силу чого позовні вимоги про визнання недійсними наказу від 31 березня 2017року № 21-1417/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки» та договору оренди землі від 16 листопада 2018року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_1 , припинення права оренди землі ОСОБА_1 та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння на користь позивача є необґрунтованими.

Також суд першої інстанції зазначив, що питання спадкування позивачем права оренди землі після померлого ОСОБА_2 було предметом дослідження в іншій господарській справі. Постановою Верховного Суду від 13 липня 2021 року по справі №923/908/20 за позовом ФГ "Єресько О.В." про визнання за фермерським господарством права оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 07 вересня 2010 року, у задоволенні касаційної скарги ФГ «Єресько О.В.» відмовлено, а рішення суду про відмову в позові залишено без змін. При цьому Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ФГ "Єресько О.В.", яке через власну недбалість та невчинення дій щодо належної реєстрації права оренди землі, таке право втратило.

В апеляційній скарзі Фермерське господарство «Єресько О.В.», пославшись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду від 01 грудня 2021року скасувати та прийняти у справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована викладенням обставин справи, зазначених у позові та тим, що при розгляді справи суд не надав правової оцінки наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 31 березня 2017року №21-1417/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки». Апелянт зазначив, що після створення ОСОБА_2 ФГ «Камелія-2011» право оренди землі перейшло саме до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації, а в подальшому до ФГ «Єресько О.В.». Оскільки право оренди спірної ділянки належало саме позивачу, як юридичній особі, то у ГУ Держгеокадастру в Херсонській області були відсутні правові підстави щодо припинення права оренди землі у зв`язку зі смертю фізичної особи ОСОБА_2 , якому відповідне право надавалося. На думку ФГ «Єресько О.В.», відповідач безпідставно послався в оспорюваному наказі від 31 березня 2017року на положення ст.141 ЗК України, яка не регулює вирішення питання про припинення права оренди землі у зв`язку із смертю громадянина, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Підставою застосування ст.141 ЗК України могло бути лише припинення діяльності юридичної особи ФГ «Єресько О.В.», однак позивач свою діяльність не припинив, продовжував використовувати землю за призначенням, сплачував орендну плату та інші обов`язкові платежі.

Суд першоїінстанції незастосував доспірних правовідносинправові позиціїсуду касаційноїінстанції,зокрема,викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019року у справі №275/82/18; від 19 лютого 2020року у справі №530/879/18; від 30 червня 2020року у справі №927/79/19; у постановах Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19 серпня 2020року у справі № 922/804/19; від 06 жовтня 2020року у справі № 922/2132/19; від 13 жовтня 2020року у справі № 922/1347/19; від 11 листопада 2020року у справі № 922/2855/19; від 13 квітня 2021року у справі № 925/29/20.

ФГ «Єресько О.В.» зазначило, що ГУ Держгеокадастру в Херсонській області порушено встановлену законодавством процедуру припинення права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, оскільки спірний наказ від 31 березня 2017року порушує гарантії захисту прав на мирне володіння майном, встановлені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, пославшись на те, що рішення суду першої інстанції від 01 грудня 2021року є законним та обґрунтованим, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Зазначив, що в силу положень ст.526, 598, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином і припиняються на підставах, встановлених договором чи законом.

В пункті 40 договору оренди землі від 07 вересня 2010року, укладеного між ОСОБА_2 та Новотроїцькою РДА Новотроїцького району Херсонської області, сторони погодили, що право на орендовану земельну ділянку припиняється, серед іншого у разі смерті фізичної особи-орендаря та не переходить до спадкоємців та інших осіб, що використовують цю земельну ділянку. Це положення договору відповідало ст.31 п.4 Закону України «Про оренду землі». З урахуванням наведеного, після смерті орендаря ОСОБА_2 , 31 березня 2017року Головним управлінням правомірно був виданий наказ «Про припинення права оренди земельної ділянки».

ФГ «Єресько О.В.» не зверталося до відповідача з метою отримання земельної ділянки в оренду; в порушення вимог ст.125, 126 ЗК України, ст.182 ч.1 ЦК України державну реєстрацію права оренди після передачі землі від ФГ «Камелія-2011» до ФГ «Єресько О.В.» не вчинило, а відтак у позивача було відсутнє право оренди спірної земельної ділянки. Після повернення ділянки до земель запасу, у відповідності до вимог чинного законодавства, вона була включена до переліку земель, які виставляються на земельні торги у формі аукціону та за результатами проведених торгів передана у оренду переможцю аукціону ОСОБА_1 .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ГУ Держгеокадастру в Херсонській області проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав пояснення, які відповідають правовій позиції Управління, викладеній у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник фермерськогогосподарства «ЄреськоО.В.», ОСОБА_1 досуду нез`явилися. Оскільки остання відома адреса місця перебування/проживання зазначених осіб знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, на виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вони були повідомлені про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення у відповідності до вимог діючого законодавства, а отже вважаються такими, що належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги.

Представник Новотроїцької селищної ради в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки на електрону адресу установи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

07 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та Новотроїцькою районною державною адміністрацією Херсонської області укладений договор оренди землі сільськогосподарського призначення, за умовами якого ОСОБА_2 (орендар) отримав в строкове платне користування земельну ділянку, площею 77,59 га, строком на 25 років для ведення селянського (фермерського) господарства.

В пунктах 39, 40 договору сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

16 листопада 2010 року цей договір зареєстрований у Новотроїцькому районному відділі Херсонської регіональної філії «Центру ДЗК» №4АА013061-041072700047 (а.с.15-16).

ОСОБА_2 утворено ФГ "Камелія-2011" для ведення фермерського господарства на вищевказаній земельній ділянці площею 77,59 га, яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11 липня 2011року, ідентифікаційний код 37722279, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.31).

28 жовтня 2011року на загальних зборах засновників ФГ "Камелія-2011" прийнято рішення про його реорганізацію шляхом приєднання до ФГ " ОСОБА_3 "; 01 лютого 2012року на загальних зборах засновників ФГ "Камелія-2011" прийнято рішення про затвердження передавального акта від ФГ "Камелія-2011" до ФГ "Єресько О.В."; 04 квітня 2012року на загальних зборах ФГ " ОСОБА_3 " затверджено статут ФГ " ОСОБА_3 " у новій редакції.Згідно з пунктом 1.1 цього статуту до ФГ " ОСОБА_3 " приєднано ФГ "Камелія-2011"; ФГ " ОСОБА_3 " є правонаступником ФГ "Камелія-2011" (а.с.32-48). Згідно податкових декларацій платника єдиного податку та платіжних доручень ФГ "Єресько" сплачувало податки за користування земельними ділянками, у тому числі, за користування спірною земельною ділянкою площею 77,59000га (а.с.54-67).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.29).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2016року, зареєстрованого в реєстрі за № 1286, спадкоємцем всього майна ОСОБА_2 став його син ОСОБА_3 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 31березня 2017року №21-1417-18-17-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,59 га, в тому числі пасовища 77,59 га (кадастровий номер 6524455100:04:093:0020), раніше надане ОСОБА_2 згідно з договором оренди землі від 07 вересня 2010року, розташованої за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, зареєстрованого у Новотроїцькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК 16.11.2010 за № 4АА013061-041072700047, у зв`язку з його смертю та повернуто цю земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області (а.с.68).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області №101 від 14 травня 2018року «Про доповнення Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону» спірна земельна ділянка внесена до переліку ділянок, які виставляються на торги (а.с.69, 70).

Згідно протоколу земельних торгів №4 від 16 листопада 2018року переможцем аукціону на придбання права оренди вищезазначеної земельної ділянки визнаний ОСОБА_1 , з яким того ж дня укладений договір оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, площею 77,59000га, строком на 7 років. Право оренди землі зареєстровано за ОСОБА_1 19листопада 2018року, номер запису 2905367 (а.с.74-77).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08 травня 2021 року №255769471, право власності на земельну ділянку площею 77,59 га зареєстровано за Новотроїцькою селищною радою, форма власності комунальна (а.с.73).

Також встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 липня 2021року у справі №923/908/20 за позовомФермерського господарства "Єресько О.В." до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, залишено без змін рішення Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2020року та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021року, якими відмовлено ФГ «Єресько О.В.» у задоволенні позовних вимог про визнання за фермерським господарством права оренди земельної ділянки площею 77,59 га з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020, наданої для ведення фермерського господарства на підставі договору оренди земель сільськогосподарського призначення від 07 вересня 2010року та визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 31 березня 2017року №21-1417/18-17-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки".

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Статтею 116 ЗК Українивизначено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.1,2 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно ст.8, ч.1 ст.12 Закону, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Отже, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі, із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст.125, 126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із ч.1ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права, які підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому законом, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із вимогами законодавства підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.263 ч.4 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи справу , суд першої інстанції обґрунтовано послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30 червня 2020року у справі №927/79/19, згідно якої після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу закону прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство має звернутися до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі укладеного ним договору оренди землі державної та комунальної власності (пункт 6.17 постанови).

Встановивши, що позивач ФГ "Єресько О.В." з 2011 року, тобто з часу приєднання ФГ «Камелія-2011» до ФГ "Єресько О.В.", не зверталось до державного реєстротора для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі сільськогосподарського призначення від 07 вересня 2010року, укладеного між ОСОБА_2 та Новотроїцькою районною державною адміністрацією Херсонської області, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач не набув право оренди спірної земельної ділянки, а тому вимоги, які позивач обґрунтовував порушенням його прав орендаря, про визнання недійсним договору оренди землі від 16 листопада 2018року, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_1 ; припинення права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 77,5900га кадастровий номер 6524455100:04093:0020; витребування із незаконного володіння та користування ОСОБА_1 на користь ФГ «Єресько О.В.» цієї земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на землю, задоволенню не підлягають.

Разом із цим, встановлено, що у справі №923/908/20 за позовом Фермерського господарства "Єресько О.В." доГоловного управління Держгеокадастру у Херсонській області вже вирішувалися позовні вимоги фермерського господарства, зокрема, щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 31 березня 2017року №21-1417/18-17-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", які обґрунтовувалися позивачем посиланням на приписи ст.125, 126, 141 ЗК України, ст.8,12,19 Закону України Про селянське (фермерське) господарство». У цій справі позивач доводив, що ФГ «Єресько О.В.» в силу закону є орендарем спірної земельної ділянки, а тому дії відповідача щодо прийняття оспорюваного наказу про припинення права оренди земельною ділянкою у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 є безпідставними та порушують його права.

РішеннямГосподарського суду Херсонської області від 22 грудня 2020року по справі №923/908/20 у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Суд вважав, що позивач мав можливість звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з метою отримання земельної ділянки в оренду, однак своїм правом не скористався; договір оренди припинено наказом від 31 березня 2017року у зв`язку зі смертю орендаря, а право оренди земельної ділянки, яка була предметом договору, і на захист якого подано цей позов, реалізовано на земельних торгах у формі аукціону.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021року, суд апеляційної інстанції з висновком про відсутність підстав для задоволення позову ФГ «Єресько О.В.» погодився, зазначивши при цьому, що оскаржений позивачем наказ суперечить вимогам земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним, але не за позовом особи, яка через власну недбалість та не вчинення дій щодо належної реєстрації такого права, таке право втратила.

Не погодившисьз судовимирішеннями від22грудня 2020рокута 22квітня 2021рокуу господарськійсправі №923/908/20,ФГ «ЄреськоО.В.»подало касаційнускаргу,за результатамирозгляду якоїпостановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 липня 2021 року касаційна скарга залишена без задоволення, а судові рішення - без змін.

Розглянувши справу №923/908/20, суд касаційної інстанції зазначив, що «розглядаючи позовну вимогу про визнання наказу недійсним, суд апеляційної інстанції врахував положення статей 1, 5, 7, 8 Закону України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV) та висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі №320/5724/17, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування, викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, 16.012019 у справі №695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18, згідно з якимипісля отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи; з цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Посилаючись на вказані висновки,суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки; у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства; у таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Також за висновками апеляційного суду, право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві, зокрема, статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи, як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство); у земельному законодавстві така підстава припинення права користування фермерським господарством земельною ділянкою як смерть громадянина, якому надавалась відповідна земельна ділянка для ведення цього фермерського господарства відсутня, оскільки правове становище ФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства; звідси у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновникові саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний у даній справі наказ відповідача, яким припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,5900 га, раніше наданого ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю, суперечить вимогам закону, а саме,статті 141 Земельного кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з цим висновком апеляційного суду, водночас вважає, що такий висновок не суперечить сталій практиці Верховного Суду, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі (постанова від 10.04.2019 у справі №275/82/18, від 19.02.2020 у справі №530/879/18, від 30.06.2020 у справі №927/79/19, від 23.06.2020 у справі №922/989/18 від 11.11.2020 у справі № 922/2855/19 від 13.04.2021 у справі № 925/29/20 та інші), згідно з якою з моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону №973-IVпереходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

У вищевказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку про те, що в силу закону - наведених вище норм статей1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Щодо посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.02.2021, від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, від 19.08.2020 у справі № 922/804/19, щодо застосування ст.141ЗК України та ст.31 Закону України «Про оренду землі», згідно з якими право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві, то як свідчить зміст оскарженої постанови, судом апеляційної інстанції враховано вказану практику Верховного Суду і визнано неправомірним припинення відповідачем договору оренди у зв`язку зі смертю засновника ФГ, тому в цій частині доводи скаржника про неврахування відповідних висновків Верховного Суду є помилковими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у даному випадку позивачем не доведено виникнення в нього права оренди земельної ділянки, на захист якого подано цей позов, а відтак, про відсутність підставдля скасування неправомірного наказу за позовом такої особи.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції зроблено з правильним застосуванням ч. 1ст.182 ЦК України(в редакції, чинній на час передачі земельної ділянки від ФГ "Камелія-2011" до ФГ "ЄРЕСЬКО О.В."), якими було встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; ч. 2ст.20 Закону України «Про оренду землі»(у відповідній редакції), згідно з яким право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Колегія суддів зауважує, що уст.125 ЗК Українизакріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 2 ч. 1ст.4 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень»обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч. 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень)..

Чинне на час укладення договору оренди законодавство та реорганізації ФГ, а саме, Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073, та Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена Наказом Державного комітету по земельних ресурсах України від 04.05.1999 № 43 та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом цього ж органу від 02.07.2003 № 174 (у редакціях, чинних на момент державної реєстрації договору) передбачали одночасну реєстрацію договору оренди і права з цього договору в державному реєстрі земель з відміткою про це державного реєстратора.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскільки у наведених вище постановах Верховний Суд не зазначив жодного висновку про обов`язкову реєстрацію права оренди земельної ділянки в порядку ч. 2ст.20 Закону України «Про оренду землі»за створеним Фермерським господарством як юридичною особою, тому ФГ "КАМЕЛІЯ-2011" набуло прав та обов`язків орендаря в силу закону, адже вказані постанови не містять відповідних висновків щодо застосування ч. 2ст.20 Закону України «Про оренду землі»до подібних правовідносин. Водночас колегія суддів зауважує, що відсутність посилання на вказану статтю не може свідчити про відсутність необхідності її дотримання, а лише є наслідком відсутності спору щодо її застосування у відповідних правовідносинах.

Оскільки як встановлено судами ФГ "ЄРЕСЬКО О.В." реєстрацію права оренди земельної ділянки не здійснено, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до чинних на час укладення договору оренди та затвердження передавального акта норм права, таке право у нього не виникло і тому підстави для його визнання та захисту у даній справі відсутні.

З огляду на те, що вимоги про реєстрацію права оренди були чинними протягом всього часу існування орендних правовідносин між позивачем (та його правопопередником) та відповідачем, не можна погодитись з доводами скаржника про необхідність врахування у даній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.01.2021 у справі № 906/706/19, згідно з якими "право користування земельною ділянкою,набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинногоЗемельного кодексу Українине може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (та постановах Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №914/1104/18, від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 15.01.2020у справі № 925/361/19, від 02.09.2020 у справі № 918/194/19). У даній справі судом апеляційної інстанції встановлено інші обставини, які свідчать, що спір у справі виник не за наслідком непереоформлення позивачем належним чином набутого права, а через недотримання приписів, з якими закон пов`язував набуття права оренди.

За таких обставин, не підлягають врахуванню у даній справі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.03.2021 у справі № 917/1982/19, які стосуються питання припинення права постійного користування земельною ділянкою, за яким право користування спірною частиною земельної ділянки зберіглось. У даній справі позивачем не підтверджено виникнення, а відтак і збереження, спірного права оренди, тому посилання на вказаний висновок Верховного Суду є недоречним.

З наведених підстав не можуть бути враховані у даній справі висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.07.2020 у справі №912/686/17, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, згідно з якими формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, адже у вказаних справах судами визнано доведеними наявність прав, на захист яких подано відповідні позови, та зазначено про те, що подальша зміна характеристик земельних ділянок не може бути підставою для відмови в захисті такого права.

У даній справі апеляційним судом з`ясовано, що 16.11.2018 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відбулися земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020, в яких відповідно до протоколу брав участь голова ФГ "ЄРЕСЬКО О.В.", але відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.03.2021 переможцем торгів став громадянин ОСОБА_3 , який уклав договір оренди з Новотроїцькою селищною радою строком дії на 7 років та зареєстрував право оренди 19.11.2018.

Таким чином, на підставі встановлених обставин, судами обох інстанцій зазначено, що станом на час подання позову про визнання права оренди вказане право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6524455100:04:093:0020 належить не позивачу, а іншій особі.

Апеляційним судом правильно зазначено про те, що обставини наявності чинних наказу про проведення аукціону та укладеного за його наслідками договору оренди спірної земельної ділянки самі по собі свідчать про неможливість відновлення заявлених позивачем прав. Водночас, як вже зазначено, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у позивача права, на захист якого подано цей позов. Посилання скаржника на частину першу статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, є недоречним, адже мирне володіння майном, яке гарантується статтями1, 8, 41Конституції Українита статтею1 Першогопротоколу до Конвенції, не звільняє особу від обов`язку дотримання приписів чинного законодавства, яким обумовлено загальнообов`язкові вимоги щодо належного оформлення такого володіння.

У даному випадку достатнім є те, що з огляду на наявність укладеного договору оренди стосовно спірної земельної ділянки, заявлена позивачем вимога про визнання права оренди та про визнання недійсним наказу про припинення договору оренди не вирішує спору про право оренди на земельну ділянку та не забезпечує захисту чи відновлення порушеного права позивача за таких обставин. Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту не здатний призвести до поновлення права з огляду на наявний договір оренди з іншим орендарем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові у даній справі, в тому числі з цієї підстави. Наведене свідчить про неподібність правовідносин, які є спірними у даній справі, та у справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник.

Таким чином, враховуючи, що скаржником не доведено неправильного застосування судом апеляційної інстанції неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та неврахування тих висновків Верховного Суду, які викладені у постановах у подібних правовідносинах, а також не підтверджено наявності підстав для викладення висновку щодо застосування норм матеріального права, які скаржником витлумачено помилково, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень у даній справі відсутні».

Вищенаведене свідчить, що правомірність постановлення Головним управління Держгеокадастру у Херсонській області оспорюваного наказу №21-1417/18-17-СГ від 31 березня 2017року «Про припинення права оренди земельної ділянки» з тих самих підстав, що заявлені позивачем у цій цивільній справі були предметом розгляду судом господарської юрисдикції.

Також колегієюсуддів Касаційногогосподарського судуВерховного Судунадано правовеобґрунтування застосуванняправових позиційсуду касаційноїінстанції урізних справаху взаємозв`язкудо спірнихправовідносин,пред`явлених ФГ«Єресько О.В.»,та повторнонаведених вапеляційній скарзіу цивільнійсправі;вирішено питання щодо відсутності порушень прав фермерського господарства на мирне володіння майном, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. В силу положень ст.264 ч.4 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції є обов`язковими для застосування судами інших інстанцій, а відтак доводи апеляційної скарги з зазначених підстав додаткового дослідження та нормативного обґрунтування не потребують.

Відповідно до ст.255 ч.1 п.3 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Частиною першою ст. 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів пришла до висновку, що позовні вимоги ФГ «Єресько О.В.» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу №21-1417/18-17-СГ від 31 березня 2017року «Про припинення права оренди земельної ділянки», з підстав заявлених позивачем у цивільній справі, вже були предметом судового розгляду в іншій господарській справі, а тому вважає за необхідне рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01 грудня 2021року в частині відмови у задоволені позовних вимог ФГ «Єресько О.В.» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу №21-1417/18-17-СГ від 31 березня 2017року «Про припинення права оренди земельної ділянки» скасувати, провадження у справі в цій частині закрити. В решті оскаржуване рішення суду залишити без змін, як таке, що постановлене з дотримання вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.255 ч.1 п.3, 367, 374, 375, 377, 382-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Єресько О.В.» задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01 грудня 2021 року в частині відмови у задоволені позовних вимог Фермерського господарства «Єресько О.В.» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу №21-1417/18-17-СГ від 31 березня 2017року «Про припинення права оренди земельної ділянки» скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 24 листопада 2023року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.П. Воронцова

Л.В. Пузанова