Рішення

від 24.11.2023 по справі 320/11832/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року м. Київ№ 320/11832/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ромтел"

до Головного управління ДПС у Київській області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромтел» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8432679/37495870 від 15.03.2023, про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.02.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 03.02.2023, датою направлення її на реєстрацію ТОВ «Ромтел» (код ЄДРПОУ 37495870);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8562162/37495870 від 04.04.2023 про неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області врахувати таблицю даних платника податку, зареєстровану у контролюючому органі № 9064450013 від 29.03.2023.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки воно не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Суд своєю ухвалою від 26.04.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що спірне рішення прийняте відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту Порядок № 1165). Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

Також, відповідач у своєму відзиві заявив клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні із викликом сторін.

Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою в реєстрації податкової накладної та блокуванням зі сторони податкового органу господарської діяльності ТОВ «РОМТЕЛ» шляхом прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника податків за основним видом діяльності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «РОМТЕЛ» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 03.02.2011 р. Юридична адреса: Україна, 07400, м. Бровари, вул. Київська 243 кв.189.

ТОВ «РОМТЕЛ» є господарським суб`єктом, який спеціалізується згідно КВЕД 42.22 «Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій».

Господарська діяльність Позивача здійснюється на підставі ліцензій, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією 30.04.2014 р. та 22.04.2019 р. на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком робіт згідно з додатком). На час дії воєнного стану чинність ліцензії продовжена.

ТОВ «РОМТЕЛ» має дозвіл ТУ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кивській області та м. Києві № 1092.12.32 на виконання; робіт в діючих електроустановках напроугою понад 1000В; роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах; земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або зоні розташування підземних комунікацій; роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею грунту, з перекриттям або робочого настилу; зварювальні (РДЕ) роботи.

Позивачем звернуто увагу на те, що роботи пов`язанні з прокладанням волоконно-оптичних ліній зв`язку не потребує додаткових дозволів та ліцензій.

Для цілей здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «РОМТЕЛ» винаймає в оренду складське та офісне приміщення, загальною площею 70,60 квадратних метрів, на підставі договору № 1/БМК 0210006 від 01.02.2021р.

В основних засобах підприємства є «Установка для проколів грунту при прокладанні інженерних мереж» на суму 143 000,00 грн. з ПДВ.

Показники фінансової діяльності, наявність оборотних та необоротних активів відображені в податковій звітності, а саме Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік та Фінансовій звітності малого підприємництва з балансом на 31.12.2022 р.

Для виконання роботи Товариство винаймає в оренду техніку у юридичних осіб:

ТОВ «Ю енд ті трейдінг компані»: договори оренди майна № 767 від 01.12.2022р. та № 766 від 01.12.2022р., акт звірки взаєморозрахунків за 2022 р.

ТОВ «Еліт Буд Технології»: акт виконаних робіт: № 4 від 11.01.2022 р.

ТОВ «БУДТЕХБУД»: договір надання послуг №10/08/2021-1Т від

10.08.2021р., акт виконаних робіт № 7 від 30.08.2022р.

ТОВ «Індустріальна компанія України-ВФ»:договір надання послуг 11/04/22 від 11.04.2022р.

Також, ТОВ «РОМТЕЛ» залучає до роботи треті сторони:

ТОВ «Індустріальна компанія України-ВФ»: договір надання послуг 26/01/22-ГНБ від 26.01.2022р. (виконання проколів методом ГНБ), Акт надання послуг 0142 від 31.03.2022р.

Також виконуються роботи по ремонту техніки:

ТОВ «Бровари-УМБР» акти надання послуг: № 19 від 23.02.2023р., № 21 від 27.02.2023р.

ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування» акт № 000166 від 31.12.2022р. Відбуваються закупки матеріалів для прокладання лінії:

ТОВ «E-Дилер» видаткова накладна № 781 від 18.04.2022р.

За 2019 рік ТОВ «Ромтел» перераховано до Державного бюджету України тілько одного лише ПДВ на суму 1 457 000,00 грн., за 2020-2021 роки - 2 613 749,43 грн.

Вище зазначене свідчить про достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або надання послуг за основним видом діяльності, а також має необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу наявності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, необхідних приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як встановлено матеріалам справи 10.01.2022 р. між ТОВ «Ромтел» (Замовник) та ТОВ «СМЦ БЕНДЕР» (Виконавець) підписаний Договір про надання послуг № 10/01, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного строку надавати за оплату послуги по риттю траншеї для прокладання волоконно - оптичної лінії зв`язку, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Протягом серпня вересня ТОВ «СМЦ ВЕНДЕР» виконано визначені роботи належним чином, що підтверджується підписаними Актами № 18/08 від 18.08.2022 р., № 25/08 від 25.08.2022 р., № 30/08 від 30.08.2022 р., № 02/09 від 02.09.2022 р. № 05/09 від 05.09.2022 р„ № 06/09 від 06.09.2022 р., № 08/09 від 08.09.2022 р„ № 12/09 від 12.09.2022 р. № 14/09 від 14.09.2022 р. та № 15/09 від 15.09. 2022 р.

Розрахунки проведені у повному обсязі, що підтверджується Актом звірки від 31.12.2022 р.

Податкові накладні за результатами господарських операцій своєчасно виписані ТОВ «СМЦ БЕНДЕР» та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без будь-яких зауважень зі сторони податкового органу: № 67 від18.08.2022 р., № 68 від 25.08.2022 р., № 69 від 30.08.2022 р., № 2 від 02.09.2022 р., № 3 від 05.09.2022 р., № 4 від 06.09.2022 р., № 19 від 08.09.2022 р., № 20 від 12.09.2022 р., № 21 від 14.09.2022 р., № 22 від 15.09.2022 р.

Позивачем звернуто увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок № 1165.

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно доКВЕД; коди товарів згідно зУКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Пунктом 14 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 15-17 Порядку №1165).

Позивачем звернуто увагу на те, що враховуючи пояснення та документи по взаємовідносинам з ТОВ «СМЦ БЕНДЕР», ТОВ «РОМТЕЛ» не мало взаємовідносин з даним підприємством у 2023 році, а взаємовідносини у 2022 році підтверджені податковим органом шляхом перевірки під час реєстрації податкових накладних належним чином.

Причини неврахування таблиць даних ТОВ «РОМТЕЛ» від 10.03.2023 р., 15.03.2023 р. та 29.03.2023 р., зазначені відповідно до в Рішеннях 1, 2 та 3 про неврахування таблиці даних, є надуманими та такими, що суперечать раціональному мисленню, а також не знаходять свого підтвердження, а тому такі рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області не базуються на вимогах чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відмова в реєстрації податкова накладна була виписана за наслідками надання Позивачем послуг будівництва (реконструкція) волоконно-оптичних ліній зв`язків за замовленням Акціонерного товариства «Укртелеком», Київська міська філія AT «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766).

В оскаржуваному рішенні визначена підстава відмови, цитата: «надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства». Додаткова інфомація (зазначити конкретні документи) Відсутні первинні документи про оплату від контрагента та акти виконаних робіт».

Так, 23 січня 2023 року між ТОВ «РОМТЕЛ» (Підрядник) та AT «Укртелеком», в особі директора Київської міської філії AT «Укртелеком» (Замовник) був укладений договір підряду № 82G600/23-1 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи щодо реконструкції магістральної волоконно-оптичної лінії зв`язку (надалі Роботи), а Замовник зобов язується їх прийняти і оплатити.

Відповідно до п. 1.5. Договору технічні та інші вимоги Замовника до виконання робіт та їх результатів вказані у технічному завданні, що міститься в Додатку 1 до Договору.

Згідно п. 3.1. Договору ціна Договору становить 500 000,00 грн., крім того 100 000,00 грн. ПДВ, разом з ПДВ - 600 000,00 грн.

Підпунктом 3.3 Договору визначено, що оплата Робіт здійснюється Замовником у два етапи:

- авансова оплата у розмірі 15 % від вартості Робіт, що становить 90 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 15 000,00 грн.), здійснюється після укладення Договору протягом 7 (семи) робочих днів від дати отримання від Підрядника відповідного оригінала рахунку на оплату; наступна оплата у розмірі 85% від вартості Робіт, що становить 510 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 85 000,00 грн.), здійснюється після закінчення виконання Робіт протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати отримання Замовником оригіналу рахунка від Підрядника, підтвердженого підписаним Сторонами Актом.

03.02.2023 р. AT «Укртелеком» на виконання визначених Договором № 82G600/23-1t від 23.01.2023 р. умов, оплачено ТОВ «Ромтел» аванс в розмірі 90 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1310 від 03.02.2023 р.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (за першою подією - оплати), на адресу AT «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), Позивачем складено та надіслало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 03.02.2023 року на загальну суму 90 000,00 грн. в тому числі ПДВ 15 000,00 грн.

На адресу підприємства надіслано квитанції відповідно до яких вище зазначені податкові накладні прийняті, однак їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації суб`єктом владних повноважень вказано, цитата: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 03.02.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 42.22 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Через систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України Позивачем надіслано пояснення та копії документів, що підтверджується Повідомленням про подання пояснень та копій документів на 28 арк. щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 07.03.2023 р. та квитанцією № 1 про отримнаня податковим органом таких пояснень та копій документів (додаються).

Позивач зазначає, що твердження податкового органу про відстуність актів виконаних робіт, як підстава для відмови в реєстрації ПН, є абсурдними та такими, що суперечень змісту Договору № 82G600/23-1T від 23.01.2023 р. Як зазначено вище, відповідно до п. 3.3. Договору AT «Укртелеком» проведено оплату авансу, а строк виконання Роботів по Договору та остаточних розрахунок ще не настали, Роботи тривають, а тому і акт не підписаний і не міг бути підписаний на момент прийняття оскаржуваного Рішення.

Разом з тим, про реальність виконання Договору № 82G600/23-1T від 23.01.2023 р. Свідчать наступні обставини, підтверджені документально:

на виконання п.1.4 Договору ТОВ «Ромтел» для отримання від Замовника матеріалами та Актами приймання передачі о бладнання в монтаж № 47 від 30.01.2023 р„ № 95 від 01.02.2023 р., № 96 від 01.02.2023 р., № 97 від 01.02.2023 р„ № 98 від 01.02.2023 р., № 241 від 01.02.2023 р„ та накладними № 510ZGO/23-241 від 01.02.2023 р. та № 510ZGO/23-242 від 01.02.2023 р.

між Сторонами підписаний Акт вибору трами прокладання ВОЛЗ на ділянці в м.Немирів згідно завдання на розробку робочого проекту «Реконструкція магістральної мережі ВОЛЗ м. Немирів» від 15.03.2023 р.

У лютому 2023 року ТОВ «РОМТЕЛ» за результатами господарських взаємовідносин з AT «Укртелеком» було складено та надіслало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 03.02.2023 р. на суму 90 000.00 грн., у тому числі 15 000,00 грн. ПДВ.

Комісією ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Київській області), прийнято рішення:

- №8432679/37495870 від 15.03.2023 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 03.02.2023 р. (далі - Рішення про відмову у реєстрації ПН).

Одночасно, рішенням Комісії ГУ ДПС у Київській області № 8432521/37495870 від 15.03.2023 року невраховано таблицю даних платника податків відповідно до п. 16 Порядку зупинення реєстарції податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Постанова № 1165), з підстав «інше», цитата: придбання товарів/послуг у платника, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме ТОВ «СМЦ ВЕНДЕР» (далі - Рішення 1 про неврахування таблиці даних).

В подальшому, оскільки подання таблиці є правом, 15.03.2023 р. Позивачем подано ше раз таблицю даних і рішенням Комісії ГУ ДПС у Київській області № 8462423/37495870 від 21.03.2023 року не враховано таблицю даних платника податків з підстав, ідентичних як і в Рішенні 1 про неврахування таблиці даних (далі - Рішення 2 про неврахування таблиці даних).

В подальшому, 29.03.2023 р. Позивачем подано ще раз таблицю даних і рішенням Комісії ГУ ДПС у Київській області № 8562162/37495870 від 04.04.2023 року не враховано таблицю даних платника податків з підстав, аналогічних як і в Рішенні 1 та Рішення 2 про неврахування таблиці даних (далі - Рішення 3 про неврахування таблиці даних).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ж пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної і розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної).

Також названа норма визначала й обов`язкові реквізити квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, серед яких: а)порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б)визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстраціїподаткової накладної і розрахунку коригування; в)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 17 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.

Критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких здійснюється моніторинг податкових накладних, отримали свою безпосередню формалізацію в Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

Відповдіно до п. 1 (на який посилається податковий орган в квитанції про зупинення реєстрації ПН) одним з таких критеріїв є:

1) Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Аналізуючи зміст квитнації про зупинення реєстрації ПН № 1 від 02.03.2023 р. на його відповідність вимогам діючого законодавства варто зазначити наступне.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на неоохідшсть застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати фактичні підстави застосування конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податковоїнакладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:

а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпнии перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

В рамках п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520), наведено перелік документів, що є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної:

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Тобто, для кожного критерію може подаватися список документів, що відповідає ситуації та може підтвердити здійснення операції, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Платник податків повинен чітко розуміти які документи подавати.

Як встановлено матеріалами справи, а саме копії квитанції від 28.02.2023 №09037462860, якою повідомлено ТОВ «Ромтел» про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 03.02.2023 р., відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Квитанція містить лише загальні посилання, що є неконкретизованим та призводить до необгрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь- яких на власний розсуд.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Так, згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно грунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком і до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком І до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обгрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обгрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Комісія ГУ ДПС у Київській області, приймаючи оскаржуване рішення №8432679/37495870 від 15.03.2023 року про відмову у реєстрації ПН, посилається на те, що ТОВ «Ромтел» не подано первинні документи про оплату від контрагента та акти виконаних робіт.

При цьому, у порушення п. 9 Порядку № 520, комісія не звернулася до ТОВ «Ромтел» для надання додаткових документів (про оплату), а також Комісія не вивчила зміст договору та проігнонувала зазначену ТОВ «Ромтел» інформацію, що Договір № 82G600/23-1T від 23.01.2023 р. на стадії виконання, а сплачена сума, на яку виписана ПН № 1 від 03.02.2023 р. - то аванс. А тому рішення №8432679/37495870 від 15.03.2023 року с необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Ромтел» податкову накладну від 03.02.2023 року №1 та суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електроном вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Щодо визначеного способу захисту права, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Виходячи з того, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.08.2020, а тому задля належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 940/1240/18, від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents vs. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, пункт 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру в 15000,00 грн. позивачем подано до суду копії: договору про надання юридичних послуг №23/03/23 від 23.03.2023, акт наданих послуг від 14.06.2023 до договору про надання правничої допомоги №23/03/23 від 23.03.2023, рахунок-фактура №04/23 від 12.04.2023 та платіжну інструкцію № 230 від 13.04.2023 на суму 15000,00 грн.

Судом встановлено, що 23.03.2023 між ТОВ "Ромтел" (замовник) та адвокатом Гайдук Оксана Олександрівна укладено договір про надання юридичних послуг №23/03/23, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати замовнику юридичні послуги щодо сокарження рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних та рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а замовник зобов`язується прийняти та полатити дані послуги. Послуги надаються замовнику шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних будь яких процесуальних документів, заяв, скарг, претензій, позовних заяв,зустрічних позовних заяв, будь яких заяв по суті справи, клопотань тощо, підписання та подання їх у відповідні органи та установи; участі та представництва інтересів замовника в судових органах, підприємствах, установах і організаціях; вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством, в рамках предмету даного договору.

Приписами пункту 3.2 договору обумовлено, що по результату юридичних послуг відповідно до умов договору сторони зобов`язуються підписати Акт прийому-передачі послуг

Пунктом 4.1 зазначеного договору визначено, що вартість послуг визначається 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з зазначеним актом наданих послуг б/н від 14.06.2023 правову допомогу в цій справі позивачем та його представником оцінено в наступних розмірах: 1) зустріч, консультація замовника, узгодженої правової позиції кількість витрачених годин 1, 8 годин вартість 1980,00 грн; 2) збір та вивчення документів господарської діяльності кількість витраченого часу 4,1 год вартість 4510,00 грн; 3) підготовка, написання, подання позовної заяви до суду кількість витраченого часу 6,5 годин вартість 7150,00 грн; 4) вивчення процесуальних документів. поданих відповідачем, підготовка та подання процесуальних документів в суді першої інстанції кількість витраченого часу 1,3 год вартість 1430,00 грн. Вартість послуги професійної правничої допомогм визначається за наступним розрахунком: 1 година фактично виконаної роботи адвокатом -1100 грн. Загальна вартість послуг (без ПДВ) станом на 14.06.2023 склала 15070.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Клопотання представника позивача про розподіл судових витрат було направлено на адресу відповідачів, що підтверджується матеріали справи.

Разом з тим, представником відповідачів подано до суду заперечення на клопотання про приєднання доказів понесених витрат на правничу допомогу, у яких зазначив, що із наданих документів не вбачається документальних підтверджень, на підставі яких адвокатом було розраховано надання послуг та їх вартість у розмірі 15 000,00 грн. Крім того, представником відповідачів зауважено, що позивачем не доведено те. що розмір витрат є реальним, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим, співмірним із виконаними адвокатом конкретних робті та часом витраченим на виконання цих робіт.

Суд звертає увагу, що всупереч вимог ч.7ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України докази неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги вказане клопотання відповідачів не містить.

Позивачем доведено належними доказами факт понесених витрат на правничу допомогу.

На думку суду, заявлений розмір витрат не суперечить складності справи. Ураховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу солідарно за рахунок відповідачів в розмірі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2023 № 8432679/37495870 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.02.2023 № 1.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 03.02.2023 № 1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромтел», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання , а саме 03.02.2023 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 № 8562162/37495870 про неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість.

5. Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області врахувати таблицю даних платника податку, зареєстровану у контролюючому органі № 9064450013 від 29.03.2023 року.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромтел» (код ЄДРПОУ - 37495870, 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари вул.Київська, 243, кв.189) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістосот вісімдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ - 44096797, 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 5-А).

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромтел» (код ЄДРПОУ - 37495870, 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари вул.Київська, 243, кв.189) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл. 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.