Рішення

від 22.11.2023 по справі 380/17177/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17177/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці/

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000150/2 від 30.06.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000155/2 від 10.07.2023 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000158/2 від 13.07.2023 Львівської митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (керамічна плитка) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Зважаючи на це, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задоволити.

Ухвалою від 28 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказав, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні розбіжності. Наголошує, що вищевказане у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та, -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС», Україна (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) 01.02.2022 року укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу Виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній Виробника, що входять до торгової пропозиції Виробника і далі іменуються Вироби, на території України.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №01/02/2022 від 01.02.2022 р. позивачем здійснено наступні поставки:

1) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 12 466, 90 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 19.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029315U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029315U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-99/06/23/DEX від 16.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; Платіжна інструкція №93JBKLN6 від 14.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 93; Платіжна інструкція № 160 від 21.02.2023; Платіжна інструкція №185 від 25.04.2023; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3554 від 16.06.2023; Автотранспортна накладна №941328 від 16.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0179913 від 16.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000318. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190029472U8, та 19.06.2023 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

2) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 470,29 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 19.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029317U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029317U9 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-118/06/23/DEX від 12.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; Платіжна інструкція №92JBKLN6 від 13.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 92; Платіжна інструкція № 160 від 21.02.2023; Платіжна інструкція №185 від 25.04.2023; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3555; Автотранспортна накладна №941329 від 16.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0179493 від 16.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Однак, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000319. Підставою для відмови у митному оформленні є прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190029470U0, та 19.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

3) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 693,79 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 20.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029595U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029595U1 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-151/06/23/DEX від 13.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; Платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 94; Договір на перевезення №04/01/23 від 04.01.2023; Договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 16.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №/-00000373 від 19.06.2023; Автотранспортна накладна №460794 від 19.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0180530 від 19.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000322. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190029702U8, та 20.06.2023 вона оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

4) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 406,45 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 20.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029624U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029624U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-132/06/23/DEX від 12.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; Платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 94; Договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 15.06.2023; Договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 16.06.2023; Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 6/06/23 від 06.06.23; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №/-00000372 від 19.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 19.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0181732 від 19.06.2023; Прайс-лист №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000323. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190029800U7, та 21.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

5) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 325,26 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 27.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030629U2 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030629U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-345/06/23/DEX від 22.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; Платіжна інструкція №97JBKLN6 від 23.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 97; Платіжна інструкція №160 від 21.02.2023; Платіжна інструкція №185 від 25.04.23; Рахунок на оплату 3753 від 26.06.2023; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3753 від 26.06.2023; Автотранспортна накладна №940968 від 26.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0190420 від 26.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000335. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190030779U2, та 27.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

6) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 598,94 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 27.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030645U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030645U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-236/06/23/DEX від 16.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; Платіжна інструкція №96JBKLN6 від 22.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 96; Платіжна інструкція №160 від 21.02.2023; Платіжна інструкція №185 від 25.04.23; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3741 від 23.06.2023; Автотранспортна накладна №941593 від 26.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0190968 від 26.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р., Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000336. Підставою для відмови у митному оформленні є прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190030782U3, та 27.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

7) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11273,05 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 28.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030867U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030867U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-310/06/23/DEX від 21.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р.; Платіжна інструкція №98JBKLN6 від 26.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 98; Платіжна інструкція №187 від 26.04.2023; Платіжна інструкція №188 від 27.04.23; Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №210 від 27.06.2023; Автотранспортна накладна №б/н від 27.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0192959 від 27.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000340. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190031030U5, та 28.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

8) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 463,71 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 30.06.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190031324U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190031324U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-374/06/23/DEX від 26.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р.; Платіжна інструкція №99JBKLN6 від 28.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 99; Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023; Платіжна інструкція №212 від 26.05.23; Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №214 від 30.06.2023; Автотранспортна накладна №б/н від 29.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0195240 від 29.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000347. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000150/2 від 30.06.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190031433U1, та 30.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

9) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 874,35 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 10.07.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190032936U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190032936U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-480/06/23/DEX від 30.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р.; Платіжна інструкція №101JBKLN6 від 04.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 101; Платіжна інструкція №224 від 09.06.2023; Платіжна інструкція №230 від 16.06.23; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4027 від 06.07.2023; Автотранспортна накладна 850971 від 07.07.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0203788 від 07.07.2023; Прайс лист №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000359. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000155/2 від 10.07.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190033004U5, та 10.07.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

10) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-14/07/23/DEX від 12.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 658,38 Євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 13.07.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190033652U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190033652U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-83/07/23/DEX від 10.07.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-14/07/23/DEX від 12.07.2023 р.; Платіжна інструкція №103JBKLN7 від 11.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 103; Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023; Платіжна інструкція №212 від 26.05.23; Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №229 від 12.07.2023; Автотранспортна накладна б/н від 12.07.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0208531 від 12.07.2023; Прайс лист №(S)FSE-14/07/23/DEX від 10.07.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000363. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000158/2 від 13.07.2023.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209190033785U1, та 13.07.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.

Митницею під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, натомість надавали запит про надання повного пакету додаткових документів. Так, у Постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15 Верховний Суд вказав: «приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «… Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України. … встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.»

Окрім того, в усіх оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів в якості підстави прийняття таких рішень відповідач зазначав зауваження щодо Замовлень. Суд наголошує, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту. Більш того, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Так, до митного оформлення по кожній поставці товару подавались фактури-проформи: №ZS-99/06/23/DEX від 16.06.2023; №ZS-118/06/23/DEX від 12.06.2023; №ZS-151/06/23/DEX від 13.06.2023; №ZS-132/06/23/DEX від 12.06.2023; №ZS-345/06/23/DEX від 22.06.2023; №ZS-236/06/23/DEX від 16.06.2023; №ZS-310/06/23/DEX від 21.06.2023; №ZS-374/06/23/DEX від 26.06.2023; №ZS-480/06/23/DEX від 30.06.2023; №ZS-83/07/23/DEX від 10.07.2023. Рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Тому надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати Замовленнями.

Що стосується розбіжностей щодо ваги брутто/нетто товару, то суд зазначає, що вартість придбаного позивачем товару розраховувалась не від кг. плитки, а від її площі (кв.м.). Ці показники повністю відповідають в проформі та рахунку-фактурі. Різниця ж у вазі брутто/нетто в районі 100 кг. обґрунтовується тим, що при виставленні проформи вказується вага при ідеальних умовах зберігання (вологості) відповідного товару, а при виписанні вже рахунку-фактури зазначається реальна вага товару готового до відправки. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

Щодо зауваження про відсутність документально підтверджених обґрунтувань щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання знижки. Суд встановив, що Позивачем до митного оформлення було надано Лист від 03.04.2023 року Cerrad Sp. Z o. o., який і є підтвердженням того, чому Cerrad Sp. Z o. o. надав знижку ТОВ «Керамік Плюс». Також Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 810/2547/17 наголосив, що «відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанова від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, постанова від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17). Щодо можливості купівлі товару зі знижками відносно попередніх поставок Верховний Суд зробив висновок при винесенні постанови від 01 квітня 2021 року у справі № 826/10755/16. Так, Верховний Суд при прийнятті рішення у даній справі зауважив, що «єдиною підставою яка слугувала підставою для прийняття спірних в даній справі рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, стали доводи відповідача про суттєву знижу, яка надана продавцем-нерезидентом позивачу, що коливалась в розмірі 94-96%. В даному разі, колегія суддів погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ознайомившись із матеріалами справи вважає, що така знижка була передбачена додатковими угодами до договору №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015, і обумовлена значними обсягами придбання позивачем продукції в такого продавця у попередні періоди, а також тим, що така продукція є застарілою. Вказані обставини засвідчені в листі продавця, що був адресований позивачу. Натомість відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено обґрунтування скоригованої ціни товару, а міститься лише посилання на наявність спеціальної ціни, встановленої позивачу його контрагентом на імпортовані товари, при цьому не вказано жодних доказів, які підтверджують неправомірність її встановлення або фіктивність, та не враховано приписів статей 189, 190 Господарського кодексу України щодо договірного порядку встановлення цін суб`єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами».

Щодо зауважень про розбіжності між сумою, вказаною в експортних деклараціях та в інвойсах. Суд зазначає, що згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в РП, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні позивачем операцій було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати.

Більше того, проаналізувавши надані позивачем до митного оформлення експортні декларації країни відправлення та рахунки-фактури (інвойси) вбачається наступне: В декларації країни відправлення від 16.06.2023 р. №23PL341010E0179913 вказано вартість 58570 польських злотих, Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.06.2023 по 30.06.2023 року (www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne ) курс польського злотого до Євро становить: 1 Євро 4,4803 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 16.06.2023 №(S)FSE-46/06/23/DEX ціна 12 466,90 Євро становить 55 855,4521 польських злотих. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 605 Євро. Таким чином, дана вартість і є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

З даного приводу суд зазначає, що правила заповнення митної декларації в Україні розрізняють поняття фактурної та статистичної вартості. Так, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1 000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється.

Окрім цього, суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У Рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023 та №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив те, що експедиційні послуги оплачені лише на території України, а не за всім маршрутом переміщення. Суд зазначає, що згідно поданого рахунку на оплату № 3554 від 16.06.2023 позивач оплатив ПП фірмі «ВМВ-Транс» 25000 грн., які включали в себе автоперевезення за маршрутом м. Стараховіци (Польща) м. Рава-Руська без страхування загальною вартістю 24000 грн., автоперевезення за маршрутом м/п Рава-Руська м. Львів, вартістю 227 грн. та транспортно-експедиційні послуги по території України 773 грн. Згідно поданого рахунку на оплату № 3555 від 16.06.2023 позивач оплатив ПП фірмі «ВМВ-Транс» 25000 грн., які включали в себе автоперевезення за маршрутом м. Стараховіци (Польща) м. Рава-Руська без страхування загальною вартістю 24000 грн., автоперевезення за маршрутом м/п Рава-Руська м. Львів, вартістю 227 грн. та транспортно-експедиційні послуги по території України 773 грн. Відповідні витрати до кордону України були включені позивачем до митної вартості, а не виокремлення експедиційних послуг за межами території України у відповідному рахунку не може вважатись обставиною, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів №03/2019 від 03.02.2019; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022 р.; Рахунок на оплату №3554 від 16.06.2023 р., Рахунок на оплату №3555 від 16.06.2023 р., де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу 25000 гривень. Декларантом позивача було надіслано й Автотранспортну накладну №941328 від 16.06.2023 р. та №941329 від 16.06.2023 р.

Щодо прайс-листа. Суд наголошує, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».сЖодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більше того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та оформленням митних документів до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості. Суд звертає увагу, що позивачем для купівлі та доставки відповідного товару в цьому випадку укладено 2 договори : Зовнішньоекономічний договір, в п.1 розділу 4 якого сторони погодили умови поставки FCA Страховіце; Згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з доставкою товарів, які виникають або до навантаження товару на території експортера, або до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце, а також несе всі витрати, пов`язані з процедурою експортного митного оформлення та Договір на виконання транспортно-експедиційних послуг №04/01/23 від 04.01.2023, який укладався для організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні та розрахунків за ці перевезення. Вказаний договір є загальним, як для здійснення переміщення товарів в режимі імпорту, так і експорту. Саме тому в ньому й передбачено, що «Експедитор», забезпечує організацію завантаження та замитнення (оформлення митної документації). Однак з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), витрати вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні (вартість завантаження та замитнення (оформлення митної декларації)/розмитнення…) поніс продавець товару і вони були включені вже в їх ціну. Більше того, з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів.

Також відповідач зазначив, що в платіжній інструкції є посилання на Фактуру №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023, яка до митного оформлення не подана. Судом встановлено, що фактура №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023 подавалась до митного оформлення разом із МД №23UA209190029624U8 від 20.06.2023 року за іншою поставкою товару. Платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 та від 16.06.2023 №94 є оплатою товару за фактурами №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023 та №ZS-151/06/23DEX від 13.06.2023. Сума, яку потрібно було сплатити за фактурою №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023 становить 10 406,45 Євро; за фактурою №ZS-151/06/23DEX від 13.06.2023 становить 10 693,79 Євро. Тобто за двома рахунками потрібно було сплатити 21 100,24 Євро. Оплата на саме цю суму і підтверджується платіжною інструкцією №94JBKLN6 від 16.06.2023 та від 16.06.2023 №94.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та оформленням митних документів до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості. Судом встановлено, що з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), перевізник несе наступні обов`язки: передати товар та інвойс перевізнику, сплатити за митне оформлення товару на експорт, нести відповідальність за вантаж до передачі його перевізнику. Вартість організації завантаження та замитнення (оформлення митної декларації)/розмитнення включена у вартість Організації транспортного перевезення по маршруту м. Стараховіце (Польща) м/п Краківець. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, тому усі витрати на транспортно-експедиційні послуги вже включені в ціну товару, яку сплачує покупець ТОВ «Керамік Плюс».

В Рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023 та №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023 в якості підстави прийняття рішень відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та завантаженням до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості. Судом встановлено, що позивачем для купівлі та доставки відповідного товару в цьому випадку укладено 2 договори : Зовнішньоекономічний договір, в п.1 розділу 4 якого сторони погодили умови поставки FCA Стараховіце; Згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з доставкою товарів, які виникають або до навантаження товару на території експортера, або до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце, а також несе всі витрати, пов`язані з процедурою експортного митного оформлення та Договір про надання транспортних послуг №17/2022 від 01.05.22, який укладався для перевезення будь-яких вантажів як по території України, так і за кордоном. Умови передбачені у цьому договору.

Вказаний договір є загальним, як для здійснення переміщення товарів в режимі імпорту, так і експорту. Саме тому в ньому й передбачено, що «Замовник», тобто позивач, зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження. А з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), витрати вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні (вартість завантаження та закріплення вантажу) поніс продавець товару і вони були включені вже в їх ціну.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив те, що Договір про надання транспортних послуг неможливо співставити з рахунком на оплату, оскільки в рахунку відсутнє будь-яке посилання на Договір. Суд наголошує, що умовами договору не визначено, що рахунок-фактура має містити посилання на нього. Співставлення рахунку на оплату № 210 від 27.06.2023 з відповідним договором можливе за строком та сторонами, а сам рахунок ідентифікується з відповідною операцією за реєстраційним номером транспортного засобу, що використовувався для переміщення відповідного товару та за маршрутом. Більш того дані рахунку № 210 від 27.06.2023 в повній мірі дозволяють визначити числове значення транспортних витрат до кордону України для включення їх до заявленої митної вартості.

Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів.

Доказом неправомірності дій відповідача є те, що згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була навіть в джерелах інформації, які були використані відповідачем.

Так, зокрема, позивачем імпортувався один і той самий товар керамічна плитка в кожному оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості відповідач посилається на те саме джерело інформації для коригування митної вартості МД №UА209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг, однак в Рішеннях про коригування вартість за одиницю товару відповідач визначає різну.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці в сумі 2147,20 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023;

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023;

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023;

5. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023;

6. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023;

7. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023;

8. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023;

9. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000150/2 від 30.06.2023;

10. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000155/2 від 10.07.2023;

11. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000158/2 від 13.07.2023;

12. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 60; код ЄДРПОУ: 39459965) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 2147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22.11.2023.

Суддя Коморний О.І.