Постанова

від 14.05.2024 по справі 380/17177/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17177/23 пров. № А/857/24986/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (головуючий суддя Коморний О.І., м. Львів) у справі № 380/17177/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» звернулося з позовом до Львівської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023; №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023; №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023; №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023; №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023; №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023; №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023; №UA209000/2023/000150/2 від 30.06.2023; №UA209000/2023/000155/2 від 10.07.2023; №UA209000/2023/000158/2 від 13.07.2023.

Обґрунтовує позов тим, що декларантом під час митного оформлення товарів (керамічна плитка) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та непідтвердження усіх складових митної вартості. Зважаючи на це, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведені належними та допустимими доказами.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Львівською митницею була встановлена невідповідність у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

За результатами встановлених розбіжностей декларанту у всіх випадках відповідно до

частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували наступні МД:

1. (МД № 23UA209190029315U0 від 19.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

2. (МД № 23UA209190029317U9 від 19.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

3. (МД № 23UA209190029595U1 від 20.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

4. (МД № 23UA209190029624U8 від 20.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

5. (МД № 23UA209190030629U2 від 27.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

6. (МД № 23UA209190030645U5 від 27.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

7. (МД № 23UA209190030867U7 від 28.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

8. (МД № 23UA209190031324U9 від 30.06.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

9. (МД № 23UA209190032936U9 від 10.07.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

10. (МД № 23UA209190033652U3 від 13.07.2023) UA209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг.

Вказує, що дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органу доходів і зборів.

Відповідно до ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена особа міг надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Однак, такі документи митному органу надані не були.

Зазначає, що ненадання декларантом до митного оформлення і на вимогу зазначеного листа, в якому було погоджено додаткову знижку на товар, відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також вказує, що у рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС», Україна (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) 01.02.2022 року укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу Виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній Виробника, що входять до торгової пропозиції Виробника і далі іменуються Вироби, на території України.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №01/02/2022 від 01.02.2022 р. позивачем здійснено наступні поставки:

Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 12 466,90 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару 19.06.2023 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029315U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209190029315U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір № 01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа № ZS-99/06/23/DEX від 16.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № (S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; платіжна інструкція № 93JBKLN6 від 14.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 93; платіжна інструкція № 160 від 21.02.2023; платіжна інструкція № 185 від 25.04.2023; договір на перевезення № 17/2022 від 01.05.2022; договір на перевезення № 03/2019 від 03.02.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 3554 від 16.06.2023; автотранспортна накладна № 941328 від 16.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0179913 від 16.06.2023; прайс лист №(S)FSE-46/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000318. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023.

На виконання вимог зазначеного рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190029472U8, та 19.06.2023 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

2) Рахунок-фактура (Інвойс) № (S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 470,29 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 19.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029317U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029317U9 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-118/06/23/DEX від 12.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; платіжна інструкція №92JBKLN6 від 13.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 92; платіжна інструкція № 160 від 21.02.2023; платіжна інструкція №185 від 25.04.2023; договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3555; автотранспортна накладна №941329 від 16.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0179493 від 16.06.2023; прайс лист №(S)FSE-44/06/23/DEX від 16.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000319. Підставою для відмови у митному оформленні є прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023.

На виконання вимог зазначеного рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190029470U0, та 19.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

3) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 693,79 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 20.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029595U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029595U1 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-151/06/23/DEX від 13.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 94; договір на перевезення №04/01/23 від 04.01.2023; договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 16.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №/-00000373 від 19.06.2023; автотранспортна накладна №460794 від 19.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0180530 від 19.06.2023; прайс лист №(S)FSE-49/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000322. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023.

На виконання вимог даного рішення подано нову митну декларацію №23UA209190029702U8, та 20.06.2023 вона оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

4) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 406,45 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 20.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190029624U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190029624U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-132/06/23/DEX від 12.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 94; договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 15.06.2023; договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 16.06.2023; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 6/06/23 від 06.06.23; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №/-00000372 від 19.06.2023; автотранспортна накладна б/н від 19.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0181732 від 19.06.2023; прайс-лист №(S)FSE-53/06/23/DEX від 19.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000323. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023.

На виконання вимог цього Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190029800U7, та 21.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

5) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11325,26 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 27.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030629U2 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030629U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-345/06/23/DEX від 22.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; платіжна інструкція №97JBKLN6 від 23.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 97; платіжна інструкція №160 від 21.02.2023; платіжна інструкція №185 від 25.04.23; рахунок на оплату 3753 від 26.06.2023; договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3753 від 26.06.2023; автотранспортна накладна №940968 від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0190420 від 26.06.2023; прайс лист №(S)FSE-79/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000335. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023.

На виконання вимог цього Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190030779U2, та 27.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

6) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 598,94 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 27.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030645U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030645U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-236/06/23/DEX від 16.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р.; платіжна інструкція №96JBKLN6 від 22.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 96; платіжна інструкція №160 від 21.02.2023; платіжна інструкція №185 від 25.04.23; договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №3741 від 23.06.2023; автотранспортна накладна №941593 від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0190968 від 26.06.2023; Прайс лист №(S)FSE-81/06/23/DEX від 26.06.2023 р., лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000336. Підставою для відмови у митному оформленні є прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023.

На виконання вимог цього рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190030782U3, та 27.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

7) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11273,05 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 28.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190030867U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190030867U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-310/06/23/DEX від 21.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р.; платіжна інструкція №98JBKLN6 від 26.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 98; платіжна інструкція №187 від 26.04.2023; платіжна інструкція №188 від 27.04.23; договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №210 від 27.06.2023; автотранспортна накладна №б/н від 27.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0192959 від 27.06.2023; прайс лист №(S)FSE-98/06/23/DEX від 27.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000340. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023.

На виконання вимог цього Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190031030U5, та 28.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

8) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11463,71 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 30.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190031324U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190031324U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-374/06/23/DEX від 26.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р.; платіжна інструкція №99JBKLN6 від 28.06.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 99; платіжна інструкція №188 від 27.04.2023; платіжна інструкція №212 від 26.05.23; договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №214 від 30.06.2023; автотранспортна накладна №б/н від 29.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0195240 від 29.06.2023; прайс лист №(S)FSE-109/06/23/DEX від 29.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000347. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000150/2 від 30.06.2023.

На виконання вимог даного Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190031433U1, та 30.06.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

9) Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11874,35 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 10.07.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190032936U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190032936U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-480/06/23/DEX від 30.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р.; платіжна інструкція №101JBKLN6 від 04.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 101; платіжна інструкція №224 від 09.06.2023; платіжна інструкція №230 від 16.06.23; договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4027 від 06.07.2023; автотранспортна накладна 850971 від 07.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0203788 від 07.07.2023; прайс лист №(S)FSE-177/06/23/DEX від 30.06.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000359. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000155/2 від 10.07.2023.

На виконання вимог цього Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190033004U5, та 10.07.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

10) Рахунок-фактура (Інвойсу) №(S)FSE-14/07/23/DEX від 12.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 658,38 Євро. З метою митного оформлення вказаного товару позивач 13.07.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190033652U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 плитка керамічна), зокрема на які прийняті оскаржувані рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209190033652U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; рахунок-проформа №ZS-83/07/23/DEX від 10.07.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-14/07/23/DEX від 12.07.2023 р.; платіжна інструкція №103JBKLN7 від 11.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 103; платіжна інструкція №188 від 27.04.2023; платіжна інструкція №212 від 26.05.23; договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №229 від 12.07.2023; автотранспортна накладна б/н від 12.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0208531 від 12.07.2023; прайс лист №(S)FSE-14/07/23/DEX від 10.07.2023 р.; лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000363. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000158/2 від 13.07.2023.

На виконання вимог цього Рішення декларантом подано нову митну декларацію №23UA209190033785U1, та 13.07.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак неавтентичності поданих до митного оформлення документів. Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.51 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 11.02.2021 по справі №826/8228/16.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України видно, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.03.2020 по справі №809/1858/16.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в усіх оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів в якості підстави прийняття таких рішень відповідач зазначав зауваження щодо Замовлень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє товариство. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Судом встановлено, що до митного оформлення по кожній поставці товару подавались фактури-проформи: №ZS-99/06/23/DEX від 16.06.2023; №ZS-118/06/23/DEX від 12.06.2023; №ZS-151/06/23/DEX від 13.06.2023; №ZS-132/06/23/DEX від 12.06.2023; №ZS-345/06/23/DEX від 22.06.2023; №ZS-236/06/23/DEX від 16.06.2023; №ZS-310/06/23/DEX від 21.06.2023; №ZS-374/06/23/DEX від 26.06.2023; №ZS-480/06/23/DEX від 30.06.2023; №ZS-83/07/23/DEX від 10.07.2023. Рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс, а, відтак, надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати Замовленнями.

Щодо розбіжностей щодо ваги брутто/нетто товару, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару, оскільки вартість придбаного позивачем товару розраховувалась не від кг. плитки, а від її площі (кв.м.). Ці показники повністю відповідають в проформі та рахунку-фактурі. Різниця ж у вазі брутто/нетто в районі 100 кг. зумовлена тим, що при виставленні проформи вказується вага при ідеальних умовах зберігання (вологості) відповідного товару, а при виписці рахунку-фактури зазначається реальна вага товару готового до відправки.

Стосовно доводів відповідача про відсутність документально підтверджених обґрунтувань щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання знижки, колегія суддів зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, обґрунтування надання позивачу додаткової знижки на товар наведено Cerrad Sp. Z o. o. у листі від 03.04.2023, де зазначено наступне : ..Після стрімкого зростання цін на енергоносії з жовтня 2021 по жовтень 2022 понад як в 4-рази, у 1-му/2-му кварталах 2023 маємо суттєве зниження цін на газ, що стало позитивним поштовхом для зменшення відпускних цін з фабрики до 20%... Гарантія цін і стабільність є ключовим для розвитку нашої співпраці у найближчі місяці. З цієї причини, ми вирішили запропонувати вам нові умови з 03.04.2023. Це дасть можливість уникнути впливу коливань цін на енергоносії та утримувати стабільні ціни на товари Cerrad Sp. Z o. o..

Отже, сторони договору погодили надання додаткової знижки на товар, враховуючи їх тривалу співпрацю та обсяги замовлення.

Щодо можливості купівлі товару зі знижками відносно попередніх поставок, суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.04.2021 по справі №826/10755/16, відповідно до яких єдиною обставиною, яка слугувала підставою для прийняття спірних в даній справі рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, стали доводи відповідача про суттєву знижку, яка надана продавцем нерезидентом, що коливалась в розмірі 94-96%. В даному разі, колегія суддів погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що така знижка була передбачена додатковими угодами до договору №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015, і обумовлена значними обсягами придбання позивачем продукції в такого продавця у попередні періоди, а також тим, що така продукція є застарілою. Вказані обставини засвідчені в листі продавця, що був адресований позивачу.

Колегія суддів зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.11.2022 по справі №810/2547/17, від 21.10.2021 по справі №420/4820/19, від 25.02.2021 по справі №810/3295/17.

Щодо розбіжності між сумою, вказаною в експортних деклараціях та в інвойсах, то судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в Республіці Польща, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні позивачем операцій було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобтотатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати.

З досліджених судом наданих позивачем до митного оформлення: експортна декларація країни відправлення та рахунки-фактури (інвойси) вбачається, що в декларації країни відправлення від 16.06.2023 р. №23PL341010E0179913 вказано вартість 58570 польських злотих. Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.06.2023 по 30.06.2023 року (www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne) курс польського злотого до Євро становить: 1 Євро 4,4803 польських злотих. Як наслідок, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 16.06.2023 №(S)FSE-46/06/23/DEX ціна 12 466,90 Євро становить 55 855,4521 польських злотих. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації, та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 605 Євро. Відтак, дана вартість і є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

Згідно п.7 ч.3 ст.53 МК України копія МД країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача про те, що позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону.

Щодо зазначення у Рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000133/2 від 19.06.2023 та №UA209000/2023/000134/2 від 19.06.2023, що експедиційні послуги оплачені лише на території України, а не за всім маршрутом переміщення, то колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що згідно поданого рахунку на оплату № 3554 від 16.06.2023 позивач оплатив ПП фірмі «ВМВ-Транс» 25000 грн., які включали в себе автоперевезення за маршрутом м. Стараховіци (Польща) м. Рава-Руська без страхування загальною вартістю 24000 грн., автоперевезення за маршрутом м/п Рава-Руська м. Львів, вартістю 227 грн. та транспортно-експедиційні послуги по території України 773 грн. Згідно поданого рахунку на оплату № 3555 від 16.06.2023 позивач оплатив ПП фірмі «ВМВ-Транс» 25000 грн., які включали в себе автоперевезення за маршрутом м. Стараховіци (Польща) м. Рава-Руська без страхування загальною вартістю 24000 грн., автоперевезення за маршрутом м/п Рава-Руська м. Львів, вартістю 227 грн. та транспортно-експедиційні послуги по території України 773 грн. Відповідні витрати до кордону України були включені позивачем до митної вартості, а не виокремлення експедиційних послуг за межами території України у відповідному рахунку не може вважатись обставиною, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: договір на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів №03/2019 від 03.02.2019; договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022 р.; рахунок на оплату №3554 від 16.06.2023 р., рахунок на оплату №3555 від 16.06.2023 р., де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу 25000 гривень. Декларантом позивача було надіслано також автотранспортну накладну №941328 від 16.06.2023 р. та №941329 від 16.06.2023 р.

Щодо зауважень контролюючого органу з приводу прайс-листа, то судом першої інстанції вірно зазначено, що у вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Більше того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000135/2 від 20.06.2023 відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та оформленням митних документів до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості.

Дане твердження спростовується тим, що позивачем для купівлі та доставки відповідного товару в цьому випадку укладено 2 договори : Зовнішньоекономічний договір, в п.1 розділу 4 якого сторони погодили умови поставки FCA Страховіце. Згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з доставкою товарів, які виникають або до навантаження товару на території експортера, або до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце, а також несе всі витрати, пов`язані з процедурою експортного митного оформлення та Договір на виконання транспортно-експедиційних послуг №04/01/23 від 04.01.2023, який укладався для організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні та розрахунків за ці перевезення. Вказаний договір є загальним, як для здійснення переміщення товарів в режимі імпорту, так і експорту. Саме тому в ньому й передбачено, що «Експедитор», забезпечує організацію завантаження та замитнення (оформлення митної документації). Разом з тим, з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), витрати вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні (вартість завантаження та замитнення (оформлення митної декларації)/розмитнення…) поніс продавець товару і вони були включені вже в їх ціну. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів.

Судом встановлено, що фактура №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023, яку відповідач вважає, що позивачем не подавалась, подано до митного оформлення разом із МД №23UA209190029624U8 від 20.06.2023 року за іншою поставкою товару. Платіжна інструкція №94JBKLN6 від 16.06.2023 та від 16.06.2023 №94 є оплатою товару за фактурами №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023 та №ZS-151/06/23DEX від 13.06.2023. Сума, яку потрібно було сплатити за фактурою №ZS-132/06/23DEX від 12.06.2023 становить 10 406,45 Євро; за фактурою №ZS-151/06/23DEX від 13.06.2023 становить 10 693,79 Євро. Тобто за двома рахунками потрібно було сплатити 21100,24 Євро. Оплата на саме цю суму і підтверджується платіжною інструкцією №94JBKLN6 від 16.06.2023 та від 16.06.2023 №94.

Щодо зазначення у Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000136/2 від 21.06.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та оформленням митних документів до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості, то судом встановлено, що з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), перевізник несе наступні обов`язки: передати товар та інвойс перевізнику, сплатити за митне оформлення товару на експорт, нести відповідальність за вантаж до передачі його перевізнику. Вартість організації завантаження та замитнення (оформлення митної декларації)/розмитнення включена у вартість Організації транспортного перевезення по маршруту м. Стараховіце (Польща) м/п Краківець. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а тому усі витрати на транспортно-експедиційні послуги вже включені в ціну товару, яку сплачує покупець ТОВ «Керамік Плюс».

В Рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000143/2 від 27.06.2023 та №UA209000/2023/000144/2 від 27.06.2023 в якості підстави прийняття рішень відповідач зазначив про наявність у ТОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару та завантаженням до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем для купівлі та доставки відповідного товару в цьому випадку укладено 2 договори : Зовнішньоекономічний договір, в п.1 розділу 4 якого сторони погодили умови поставки FCA Стараховіце; Згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з доставкою товарів, які виникають або до навантаження товару на території експортера, або до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце, а також несе всі витрати, пов`язані з процедурою експортного митного оформлення та Договір про надання транспортних послуг №17/2022 від 01.05.22, який укладався для перевезення будь-яких вантажів як по території України, так і за кордоном.

У вказаному договорі передбачено, що «Замовник», тобто позивач, зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження. А з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), витрати вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні (вартість завантаження та закріплення вантажу) поніс продавець товару і вони були включені вже в їх ціну.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000146/2 від 28.06.2023 відповідач зазначив, що Договір про надання транспортних послуг неможливо співставити з рахунком на оплату, оскільки в рахунку відсутнє будь-яке посилання на Договір.

З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що умовами договору не визначено, що рахунок-фактура має містити посилання на нього. Співставлення рахунку на оплату № 210 від 27.06.2023 з відповідним договором можливе за строком та сторонами, а сам рахунок ідентифікується з відповідною операцією за реєстраційним номером транспортного засобу, що використовувався для переміщення відповідного товару та за маршрутом. Дані рахунку № 210 від 27.06.2023 в повній мірі дозволяють визначити числове значення транспортних витрат до кордону України для включення їх до заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 по справі №1.380.2019.001625.

Колегія суддів зазначає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальна, що була навіть в джерелах інформації, які були використані відповідачем.

Судом встановлено, що позивачем імпортувався один і той самий товар керамічна плитка. Разом з тим, в кожному оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості відповідач посилається на те саме джерело інформації для коригування митної вартості МД №UА209170/2023/30547 від 20.04.2023 року, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг. Натомість, одиницю товару відповідач визначає різну.

Колегія суддів висновує, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

На думку колегії суддів позивач відповідно до вимог ст.ст.52, 53 МКУ подав усі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 цього Кодексу, і в митного органу не було підстав для винесення оспорюваних рішень.

У даній справі митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.10.2018 по справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару і надані ним документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. Натомість відповідач не довів наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваних рішень та наявності підстав для їх скасування.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 380/17177/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар