Постанова

від 16.11.2023 по справі 280/10814/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/10814/21

головуючий суддя І інстанції Сацький Р.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року в адміністративній справі №280/10814/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1419013.53 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 1419013.53 грн. та відсутності факту його добровільної сплати, обгрунтованим є його стягнення в судовому порядку.

ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, представником ОСОБА_1 адвокатом Бобир Віталієм Валерійовичем було подано клопотання про розгляд справи за його участю.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до п. 7 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Як видно з матеріалів справи, предметом спору по данній справі є правомірність стягнення з відповідача податкової заборгованості, яка була сформована на підставі податкових повідомлень-рішень, які були оскаржені в судовому порядку та щодо яких є судові рішення, які набрали законної сили.

Таким чином, з огляду на те, що дана справа має незначну складність, не відноситься до справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження), а тому в задоволенні заявленого представником ОСОБА_1 адвокатом Бобир Віталієм Валерійовичем клопотання про розгляд справи за участі представника, слід відмовити.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 22.11.2019 співробітниками відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Енергодарського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку з фізичних осіб платника податку фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). За результатами перевірки складений Акт від 22.11.2019 № 000023/08-01-58-02/ НОМЕР_1 . У висновках якого зазначено: Платник податку порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку з фізичних осіб, визначені п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного Акту перевірки ГУ ДПС винесено податкові повідомлення-рішення (далі ППР) форми «Ш» № 0000000006 щодо визначення суми грошового зобов`язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 1 079 232,24 грн (20% загальної суми орендної плати у розмірі 5 396 161,23 грн) та № 00000000005 від 22.11.2019 щодо визначення суми грошового зобов`язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 339781,29 грн (10% загальної суми орендної плати у розмірі 3 397 812,85 грн), а всього на загальну суму 1 419 013,53 грн.

Вказаний Акт з податковими повідомленнями - рішеннями направлено поштовим зв`язком за місцем проживання фізичної особи ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , які фактично отримано 03.12.2019.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, податкові повідомлення -рішення не були оскаржені ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

12.12.2019 листом доньки покійного ОСОБА_2 - ОСОБА_3 повідомлено Енергодарське управління ГУ ДПС у Запорізькій області та ГУ ДПС у Запорізькій області про смерть ОСОБА_2 з наданням копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Також, повідомлено, що 25.11.2019 за місцем проживання померлого відкрито справу про спадщину, а спадкоємці перебувають у стадії подання заяви про прийняття спадщини.

24.02.2020 листом за вих. № 3838/14/08-01-58-08 Головного управління ДПС у Запорізькій області надіслано Заяву про пред`явлення кредиторських вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - спадкоємці ОСОБА_2 та запропоновано їм прийняти кредиторські вимоги спадкодавця - померлого ОСОБА_2 з орендної плати за землю у розмірі 1 419 013,53 грн. та сплатити до бюджету за наданими реквізитами.

08.06.2020 ОСОБА_1 , як фізична особа, на підставі ст. 1261 ЦК України, набув право на отримання майна свого батька - спадкодавця ОСОБА_2 і, відповідно, набув право на оскарження податкових повідомлень рішень (далі - ППР) № 0000000005 та № 0000000006 від 22.11.2019, якими визначено розмір податкових зобов`язань у сумі 1 419 013,53 грн, винесених Позивачем на адресу (на ім`я) батька ОСОБА_1 - спадкодавця ОСОБА_2 .

12.06.2020 ОСОБА_1 , надіслано листа до Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким повідомлено про отримання Свідоцтва на право на спадщину від спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, в тому числі податкові повідомлення - рішення, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, оскаржив у судовому порядку вказані ППР № 0000000005 та № 0000000006 від 22.11.2019, якими визначено розмір податкових зобов`язань у вигляді штрафу на загальну суму 1 419 013,53 грн, та направлено адміністративний позов до Запорізького окружного адміністративного суду з метою їх скасування.

06.07.2020 за наслідками надходження адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі за № 280/4339/20.

07.10.2020 листом за вих. № 23894/14/08-01-13-12 Головного управління ДПС у Запорізькій області надіслано заяву про пред`явлення кредиторських вимог до ОСОБА_1 (спадкоємця - ОСОБА_2 ) та запропоновано йому прийняти кредиторські вимоги спадкодавця - померлого ОСОБА_2 з орендної плати за землю у розмірі 1 419 013, 53 грн та сплатити до бюджету за наданими реквізитами.

01 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому ОСОБА_1 оскаржив податкові повідомлення - рішення, прийняті Головним управлінням державної податкової служби у Запорізькій області, а саме: №0000000006 від 22.11.2019 щодо визначення суми грошового зобов`язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 1 079232,24 грн та № 0000000005 від 22.11.2019 щодо визначення суми грошового зобов`язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 339 781,29 грн.

28.11.2020 за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , Запорізьким окружним адміністративним судом, прийнято рішення по справі № 280/4339/20, відповідно до якого останнього визнано належним позивачем, однак у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , оскаржив його до Третього апеляційного адміністративного суду.

05.04.2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі 280/4339/20 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду без змін.

Відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення податкового боргу в межах даної справи є безпідставним, тому як здійснюється з порушенням приписів ПК України та ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Положеннями ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За правилами пункту 95. 4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

При цьому, предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є саме наявність узгодженого грошового зобов`язання, складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені, підстави виникнення боргу, моменту його виникнення, моменту погашення (за його наявності), розрахунку нарахування пені, об`єкту її нарахування, розміру та суми та дотримання контролюючим органом процедури оформлення та надіслання відповідного рішення податкового органу (податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги). Окрім того, суд зобов`язаний перевірити дотримання податковим органом під час звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу вимог Кодексу адміністративного судочинства України та окремих положень Податкового кодексу України.

Як видно з матеріалів справи, заявлений податковим органом до стягнення податковий борг був сформований на підставі податкових повідомлень-рішень № 00000000005 від 22.11.2019 та № 00000000006 від 22.11.2019 року, сформованих на ім`я ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

12.12.2019 листом доньки покійного ОСОБА_2 - ОСОБА_3 повідомлено Енергодарське управління ГУ ДПС у Запорізькій області та ГУ ДПС у Запорізькій області про смерть ОСОБА_2 з наданням копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Також, повідомлено, що 25.11.2019 за місцем проживання померлого відкрито справу про спадщину, а спадкоємці перебувають у стадії подання заяви про прийняття спадщини.

24.02.2020 листом за вих. № 3838/14/08-01-58-08 Головного управління ДПС у Запорізькій області надіслано Заяву про пред`явлення кредиторських вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - спадкоємці ОСОБА_2 та запропоновано їм прийняти кредиторські вимоги спадкодавця - померлого ОСОБА_2 з орендної плати за землю у розмірі 1 419 013.53 грн. та сплатити до бюджету за наданими реквізитами.

Згідно пункту 99.1 статті 99 Податкового кодексу України, виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов`язання померлої фізичної особи припиняються.

Відтак, наведеною заявою про пред`явлення кредиторських вимог відповідача було повідомлено про наявність обов`язку зі сплати грошових зобов`зань за вказаними податковими повідомленнями-рішенням.

01 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, адміністративна справа № 280/4339/20, з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000000006 від 22.11.2019 та № 0000000005 від 22.11.2019 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2020 року по справі № 280/4339/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на підставі п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В даному випадку, оскільки відповідач розпочав процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу, а тому грошові зобов`язання були неузгодженими до 05.04.2021 року (дня набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відтак, з огляду на вказані обставини справи, строк добровільної сплати грошових зобов`язань за наведеними податковими повідомленнями-рішенням сплинув 15.04.2021 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що за правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, з огляду на узгодження грошових зобов`язань за наведеними податковими-повідомленнями-рішенням 05.04.2021 року, несплати їх у десятиденний строк, як то передбачено п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, податковий орган, перед зверненням до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу, мав дотриматись процедури по направленню податкової вимоги на адресу відповідача.

Між тим, як видно з матеріалів справи, податкова вимога на адресу віповідча не направлялась.

Що стосується посилань податкового органу на надіслання на адресу відповідача заяви про пред`явлення кредиторських вимог від 07.10.2020 листом за вих. № 23894/14/08-01-13-12, як на підставу повідомлення останього про наявність заборгованості та надання достатнього часу для добровільної сплати грошового зобов`язання, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки направлення наведеної заяви має наслідком лише підтвердження можливості заявлення кредиторських вимог до відповідача, як то передбачено ч. 4 ст. 1281 Цивільного кодексу України.

Між тим, для ініціювання процедури, саме стягнення податкового боргу в судовому порядку, податковий орган має дотриматись процедури та вимог, передбачених Податковим кодексом України, зокрема ст.ст. 57, 59 Податкового кодексу України, як спеціальних норм, які регулюють дані правовідносини, що як було встановлено судом апеляційної інстанції, фактично здійснено не було.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позовних вимог.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311 ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року в адміністративній справі №280/10814/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко