Постанова

від 22.11.2023 по справі 140/14282/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/14282/20 пров. № А/857/12181/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Володкевич Ю.О.;

від відповідачів - Сорочинська К.А., Кошіль Я.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023р., постановлену за наслідками провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» до Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Ксензюк А.Я., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 10 год. 52 хв. 13.06.2023р., м.Луцьк; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 14.06.2023р.),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою суду від 13.06.2023р. відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової служби /ДПС/ України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. у справі № 140/14282/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Волиньтабак» до Державної податкової служби /ДПС/ України, Головного управління /ГУ/ ДПС у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій (Т.6, а.с.232-234 і на звороті).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач ГУ ДПС у Волинській обл., який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. за нововиявленими обставинами (Т.7, а.с.22-23).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвалюючи рішення від 16.11.2020р. у справі № 140/14282/20, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії ГУ ДПС у Волинській обл. щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з огляду на підтвердження ТзОВ «Волиньтабак» реальності господарських операцій первинними документами, зокрема, на адресу ТзОВ «Едванс Гранд» виписано податкові накладні № 8180 від 30.06.2020р., № 7670 від 23.06.2020р., № 462 від 13.07.2020р., № 461 від 08.07.2020р., № 460 від 06.07.2020р., № 417 від 06.07.2020р., № 403 від 03.07.2020р., № 395 від 02.07.2020р., № 378 від 01.07.2020р.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Едванс Гранд» за вищевказаними податковими накладними ТзОВ «Волиньтабак» надано до суду первинні документи (договір, довіреності та товарно-транспортні накладні). Первині документи посвідчені печаткою ТзОВ «Едванс Гранд» та підписані директором ОСОБА_1 .

Разом з тим, ДПС України встановлено наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023р. у справі № 757/68425/21-к щодо засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст.205-1 КК України. Згідно зазначеного вироку наприкінці грудня 2018 року ОСОБА_1 вступив у попередню змову з метою досягнення спільного злочинного результату у вигляді внесення завідомо неправдивих відомостей до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації. Після отримання від ОСОБА_1 паспорта та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного податкового номера, невстановлені особи, забезпечили виготовлення документів ТзОВ «Едванс Гранд», які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб і які містили завідомо неправдиві відомості. Разом із цим, ОСОБА_1 достовірно усвідомлював, що вносить завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТзОВ «Едванс Гранд», проте, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні ним грошової винагороди за вчиненні дії, засвідчив власним підписом документи.

ОСОБА_1 підписав документи щодо відкриття банківських рахунків ТзОВ «Імпорт Інвест Компані», ТзОВ «Едванс Гранд» та ТзОВ «Комінметресурс» (теперішня назва ТзОВ «ІЛ-СОЛЕ»). Відкриття вказаних банківських рахунків надало змогу використовувати їх у незаконній діяльності. Під час перереєстрації вказаних суб`єктів господарювання ОСОБА_1 достовірно усвідомлював факт відсутності у нього фінансових ресурсів, навичок і досвіду для здійснення господарської діяльності у цілому, при ньому розумів, що фактично виконувати обов`язки засновника та службової особи вищезазначених товариств наміру не має та у подальшому їх не виконував, оскільки не бажав займатись підприємницькою діяльністю.

За виконання усіх вищенаведених дій, спрямованих на придбання та забезпечення функціонування суб`єктів господарювання, зокрема ТзОВ «Едванс Гранд», з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1 отримував попередньо обумовлену суму грошової винагороди у розмірі 5000 грн.

ОСОБА_1 , виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з корисливих мотивів та фактично підписавши установчі та реєстраційні документи про придбання ним суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТзОВ «Едванс Гранд», які містять завідомо неправдиві відомості, вчинив підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців.

Отже, вирок Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023р. у справі № 757/68425/21-к підтверджує правомірність дій контролюючого органу, та як наслідок спростовує доводи ТзОВ «Волиньтабак», оскільки останнім діяльність здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивач ТзОВ «Волиньтабак» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.7, а.с.146-154).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду справи, 29.09.2020р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ТзОВ «Волиньтабак» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/: № 1903780/21736857, № 1903793/21736857, № 1903787/21736857, № 1903788/21736857, № 1903789/21736857, № 1903790/21736857, № 1903791/21736857, № 1903792/21736857, № 1903773/21736857, № 1903774/21736857, № 1903775/21736857, № 1903776/21736857, № 1903777/21736857, № 1903778/21736857, № 1903779/21736857, № 1903781/21736857, № 1903782/21736857, № 1903783/21736857, № 1903784/21736857, № 1903785/21736857, № 1903786/21736857 від 07.09.2020р., № 1918372/21736857, № 1918376/21736857, № 1918375/21736857, № 1918374/21736857, № 1918373/21736857, № 1918359/21736857, № 1918361/21736857, № 1918360/21736857, № 1918362/21736857, № 1918363/21736857, № 1918364/21736857, № 1918365/21736857, № 1918366/21736857, № 1918367/21736857, № 1918368/21736857, № 1918369/21736857, № 1918370/21736857, № 1918371/21736857, № 1918377/21736857 від 10.09.2020р., № 1926739/21736857, № 1926740/21736857, № 1926741/21736857, № 1926743/21736857, № 1926742/21736857, № 1926744/21736857, № 1926745/21736857, № 1926746/21736857, № 1926753/21736857, № 1926754/21736857, № 1926755/21736857, № 1926747/21736857, № 1926748/21736857, № 1926749/21736857, № 1926750/21736857, № 1926751/21736857, № 1926752/21736857, № 1926756/21736857, № 1926757/21736857, № 1926758/21736857, № 1926759/21736857, № 1926760/21736857, № 1926761/21736857, № 1926762/21736857, № 1926763/21736857, № 1926764/21736857, № 1926765/21736857, № 1926738/21736857 від 11.09.2020р., № 1939678/21736857, № 1939677/21736857, № 1939676/21736857, №1939675/21736857, № 1939683/21736857, № 1939682/21736857, № 1939681/21736857, № 1939680/21736857, № 1939679/21736857, № 1939695/21736857, № 1939696/21736857, № 1939694/21736857, № 1939693/21736857, № 1939692/21736857, № 1939691/21736857, № 1939690/21736857, № 1939689/21736857, № 1939688/21736857, № 1939699/21736857, № 1939698/21736857, № 1939697/21736857, № 1939687/21736857, № 1939686/21736857, № 1939685/21736857, № 1939684/21736857 від 16.09.2020р., № 194647/21736857, № 194648/21736857 від 21.09.2020р.

зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН датами подачі складені ТзОВ ТзОВ «Волиньтабак» податкові накладні: №10140 від 22.06.2020р., №10138 від 22.06.2020р., №10139 від 22.06.2020р., №10402 від 23.06.2020р., №10601 від 25.06.2020р., №10401 від 23.06.2020р., №10286 від 20.06.2020р., №10287 від 27.06.2020р., №10692 від 26.06.2020р., №10604 від 25.06.2020р., №10521 від 24.06.2020р., №10409 від 23.06.2020р., №10610 від 25.06.2020р., №10148 від 22.06.2020р., №10907 від 29.06.2020р., №10149 від 22.06.2020р., №10523 від 24.06.2020р., №10616 від 25.06.2020р., №10429 від 23.06.2020р., №10057 від 26.06.2020р., №10053 від 16.06.2020р., №10056 від 26.06.2020р., №10055 від 23.06.2020р., №10060 від 30.06.2020р., №10059 від 30.06.2020р., №10061 від 30.06.2020р., №10054 від 19.06.2020р., №10051 від 16.06.2020р., №10052 від 16.06.2020р., №10050 від 16.06.2020р., №10058 від 26.06.2020р., №10062 від 30.06.2020р., №97 від 30.06.2020р., №10242 від 17.06.2020р., №10243 від 24.06.2020р., №10710 від 26.06.2020р., №10440 від 23.06.2020р., №10160 від 22.06.2020р., №10913 від 29.06.2020р., №10912 від 29.06.2020р., №10439 від 23.06.2020р., №10159 від 22.06.2020р., №10161 від 22.06.2020р., №10162 від 22.06.2020р., №10441 від 23.06.2020р., №10914 від 29.06.2020р., №10298 від 30.06.2020р., №10297 від 26.06.2020р., №10296 від 23.06.2020р., №10353 від 20.06.2020р., №10352 від 18.06.2020р., №8013 від 24.06.2020р.у, №8018 від 25.06.2020р., №8016 від 25.06.2020р., №8176 від 26.06.2020р., №10046 від 30.06.2020р., №8015 від 25.06.2020р., №8009 від 24.06.2020р., №10044 від 30.06.2020р., №10047 від 30.06.2020р., №8178 від 26.06.2020р., №8177 від 26.06.2020р., №10045 від 30.06.2020р., №7678 від 23.06.2020р., №7677 від 23.06.2020р., №8011 від 24.06.2020р., №8017 від 25.06.2020р., №7676 від 23.06.2020р., №8012 від 24.06.2020р., №7679 від 23.06.2020р., №8010 від 24.06.2020р., №8174 від 26.06.2020р., №7674 від 23.06.2020р., №8006 від 23.06.2020р., №8175 від 26.06.2020р., №7675 від 23.06.2020р., №8173 від 26.06.2020р., №8181 від 30.06.2020р., №7671 від 23.06.2020р., №8180 від 30.06.2020р., №7670 від 23.06.2020р., №99 від 30.06.2020р., №10414 від 23.06.2020р., №10434 від 23.06.2020р., №381 від 01.07.2020р., №380 від 01.07.2020р., №379 від 01.07.2020р., №422 від 06.07.2020р., №462 від 13.07.2020р., №461 від 08.07.2020р., №460 від 07.07.2020р., №417 від 06.07.2020р., №403 від 03.07.2020р., №395 від 02.07.2020р., №378 від 01.07.2020р.;

стягнути з відповідачів судові витрати (Т.1, а.с.1-16).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків. ТзОВ «Волиньтабак» надано усі належні документи, достатні для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р., залишеним без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021р. та від 26.05.2021р., постановою Верховного Суду від 17.05.2023р., позов задоволено; визнано протиправними та скасовано оскаржені рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській обл. про відмову в реєстрації податкових накладних; зобов`язано ДПС України зареєструвати вищевказані податкові накладні ТзОВ «Волиньтабак» в ЄРПН днем їх подання на реєстрацію; стягнуто на користь ТзОВ «Волиньтабак» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській обл. судовий збір у розмірі 4202 грн. (Т.4, а.с.239-248; Т.5, а.с.190-198, а.с.250-254; Т.6, а.с.145-157).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

У свою чергу, позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, податковим органом не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Окрім цього, оскаржувані рішення не містять чітко визначених документів, яких не надано платником податків.

Тобто, податковий орган формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

05.04.2023р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) відповідач ДПС України звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 16.11.2020р. у справі №140/14282/20 (Т.6, а.с.158-163).

Заява мотивована тим, що, ухвалюючи рішення від 16.11.2020р. у справі № 140/14282/20, Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії ГУ ДПС у Волинській обл. щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з огляду на підтвердження ТзОВ «Волиньтабак» реальності господарських операцій первинними документами, зокрема, на адресу ТзОВ «Едванс Гранд» виписано податкові накладні № 8180 від 30.06.2020р., № 7670 від 23.06.2020р., № 462 від 13.07.2020р., № 461 від 08.07.2020р., № 460 від 06.07.2020р., № 417 від 06.07.2020р., № 403 від 03.07.2020р., № 395 від 02.07.2020р., № 378 від 01.07.2020р. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Едванс Гранд» за вищевказаними податковими накладними ТзОВ «Волиньтабак» надано до суду первинні документи, які посвідчені печаткою ТзОВ «Едванс Гранд» та підписані директором ОСОБА_1 . Разом з тим, ДПС України встановлено наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023р. у справі № 757/68425/21-к щодо засудженого директора ТзОВ «Едванс Гранд» ОСОБА_1 за ч.2 ст.205-1 КК України. Зазначений вирок підтверджує правомірність дій контролюючого органу, оскільки спростовує доводи ТзОВ «Волиньтабак», діяльність вказаного контрагента здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, ДПС було подано додаткові пояснення, в яких зазначено про нереальність господарських операцій із ТзОВ «Торговий дім «Фортуна Трейдинг», оскільки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань наявне кримінальне провадження № 320181100050000031 від 13.03.2018р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205-1 КК України.

Таким чином, нововиявленою обставиною у даній справі є злочинні дії ОСОБА_1 щодо внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб та неможливості ведення господарської діяльності ОСОБА_1 , яка існували на момент здійснення господарських операцій, проте така не могла бути відома ГУ ДПС у Волинській обл. та ДПС України, є істотною та слугує обставиною, яка могла вплинути на висновки суду, покладені в основу судового рішення та результат розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник як на підставу перегляду судового рішення, не можна розцінювати як нововиявлені обставини відповідно до ст.361 КАС України.

Наведені висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів у межах доводів апеляційної скарги вважає такими, що узгоджуються з фактичними обставинами справи і відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до приписів ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як слідує з роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВАС України № 7 від 22.05.2015р. «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

В свою чергу, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Колегія суддів враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Також колегія суддів зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набуло законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначає, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.03.2018р. у справі № 484/2634/14-а, від 03.04.2018р. у справі № 477/1012/14-а, від 14.05.2019р. у справі № 826/14797/15, від 21.10.2019р. у справі № 1316/954/2012 та від 20.02.2020р. у справі № 815/6834/15.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як нововиявлену обставину зазначено вирок Печерського районного суд м.Києва від 02.03.2023р., яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, ОСОБА_1 (директора ТзОВ «Едванс Гранд»).

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, заявник покликається на обставини, які виникли після ухваленням судом 16.11.2020р. кінцевого рішення у даній справі. Вказані обставині не були предметом судового дослідження в суді першої інстанції, не покладалися в основу прийняття спірних рішень контролюючого органу.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, суди врахували, що такі рішення, як і квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, не відповідають вимогам законодавства, не містять конкретної інформації щодо причин та підстави їх прийняття.

Відтак, обставини, вказані заявником у заяві, не є нововиявленими у розумінні КАС України, та жодним чином не випливають на прийняття іншого рішення, ніж рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. у справі № 140/14282/20.

Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що в межах розглядуваної справи суд не досліджував питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а вирішував питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних у розрізі прийнятих ГУ ДПС у Волинській обл. рішень про відмову у їх реєстрації.

Варто додати, що у постанові від 17.05.2023р. у розглядуваній справі Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Також зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкової накладної документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки виконавця (постачальника) та замовника (покупця) у порядку, встановленому законом.

Отже, доводи відповідача ДПС України, якими він мотивує необхідність перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. за нововиявленими обставинами, зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів, вже досліджених судом у процесі розглянутої справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що обставини, зазначені у заяві відповідача ДПС України про перегляд судового рішення у справі, не належать до нововиявлених у розумінні п.1 ч.2 ст.361 КАС України.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заявник не повідомив суду про будь-які обставини, які б мали вплив на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.

Таким чином, наведені апелянтом обставини не можна вважати нововиявленими обставинами в розумінні положень ст.361 КАС України (при цьому самим заявником не визначено чітку підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а лише переписано ч.2 ст.361 КАС України), а доводи апеляційної скарги на правомірність винесеної ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.

Додатково колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції, в рішенні від 28.11.1999р. у справі «Brumarescu v. Romania» наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003р.).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи відповідача ДПС України, наведені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги ДПС України про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відхилені.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ГУ ДПС у Волинській обл., утворене як відокремлений підрозділ ДПС.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329, 369 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023р., постановлену за наслідками провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 140/14282/20, залишити без задоволення, а вказане судове рішення без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Волинській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023р. в частині зупинення дії ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023р., постановлену за наслідками провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 140/14282/20 такою, що втратила чинність.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Дата складання повного тексту судового рішення: 24.11.2023р.