Постанова

від 16.01.2024 по справі 140/14282/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

справа № 140/14282/20

адміністративне провадження № К/990/35465/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 (суддя Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 (судді: Шавель Р.М. (головуючий), Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.) у справі №140/14282/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» до Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» (далі -позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - заявник, відповідач, ДПС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1903780/21736857, №1903793/21736857, №1903787/21736857, №1903788/21736857, №1903789/21736857, №1903790/21736857, №1903791/21736857, №1903792/21736857, №1903773/21736857, №1903774/21736857, №1903775/21736857, №1903776/21736857, №1903777/21736857, №1903778/21736857, №1903779/21736857, №1903781/21736857, №1903782/21736857, №1903783/21736857, №1903784/21736857, №1903785/21736857, №1903786/21736857 від 07 вересня 2020 року, №1918372/21736857, №1918376/21736857, №1918375/21736857, №1918374/21736857, №1918373/21736857, №1918359/21736857, №1918361/21736857, №1918360/21736857, №1918362/21736857, №1918363/21736857, №1918364/21736857, №1918365/21736857, №1918366/21736857, №1918367/21736857, №1918368/21736857, №1918369/21736857, №1918370/21736857, №1918371/21736857, №1918377/21736857 від 10 вересня 2020 року, №1926739/21736857, №1926740/21736857, №1926741/21736857, №1926743/21736857, №1926742/21736857, №1926744/21736857, №1926745/21736857, №1926746/21736857, №1926753/21736857, №1926754/21736857, №1926755/21736857, №1926747/21736857, №1926748/21736857, №1926749/21736857, №1926750/21736857, №1926751/21736857, №1926752/21736857, №1926756/21736857, №1926757/21736857, №1926758/21736857, №1926759/21736857, №1926760/21736857, №1926761/21736857, №1926762/21736857, №1926763/21736857, №1926764/21736857, №1926765/21736857, №1926738/21736857 від 11 вересня 2020 року, №1939678/21736857, №1939677/21736857, №1939676/21736857, №1939675/21736857, №1939683/21736857, №1939682/21736857, №1939681/21736857, №1939680/21736857, №1939679/21736857, №1939695/21736857, №1939696/21736857, №1939694/21736857, №1939693/21736857, №1939692/21736857, №1939691/21736857, №1939690/21736857, №1939689/21736857, №1939688/21736857, №1939699/21736857, №1939698/21736857, №1939697/21736857, №1939687/21736857, №1939686/21736857, №1939685/21736857, №1939684/21736857 від 16 вересня 2020 року, №194647/21736857, №194648/21736857 від 21 вересня 2020 року;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датами подачі: №10140 від 22 червня 2020 року, №10138 від 22 червня 2020 року, №10139 від 22 червня 2020 року, №10402 від 23 червня 2020 року, №10601 від 25 червня 2020 року, №10401 від 23 червня 2020 року, №10286 від 20 червня 2020 року, №10287 від 27 червня 2020 року, №10692 від 26 червня 2020 року, №10604 від 25 червня 2020 року, №10521 від 24 червня 2020 року, №10409 від 23 червня 2020 року, №10610 від 25 червня 2020 року, №10148 від 22 червня 2020 року, №10907 від 29 червня 2020 року, №10149 від 22 червня 2020 року, №10523 від 24 червня 2020 року, №10616 від 25 червня 2020 року, №10429 від 23 червня 2020 року, №10057 від 26 червня 2020 року, №10053 від 16 червня 2020 року, №10056 від 26 червня 2020 року, №10055 від 23 червня 2020 року, №10060 від 30 червня 2020 року, №10059 від 30 червня 2020 року, №10061 від 30 червня 2020 року, №10054 від 19 червня 2020 року, №10051 від 16 червня 2020 року, №10052 від 16 червня 2020 року, №10050 від 16 червня 2020 року, №10058 від 26 червня 2020 року, №10062 від 30 червня 2020 року, №97 від 30 червня 2020 року, №10242 від 17 червня 2020 року, №10243 від 24 червня 2020 року, №10710 від 26 червня 2020 року, №10440 від 23 червня 2020 року, №10160 від 22 червня 2020 року, №10913 від 29 червня 2020 року, №10912 від 29 червня 2020 року, №10439 від 23 червня 2020 року, №10159 від 22 червня 2020 року, №10161 від 22 червня 2020 року, №10162 від 22 червня 2020 року, №10441 від 23 червня 2020 року, №10914 від 29 червня 2020 року, №10298 від 30 червня 2020 року, №10297 від 26 червня 2020 року, №10296 від 23 червня 2020 року, №10353 від 20 червня 2020 року, №10352 від 18 червня 2020 року, №8013 від 24 червня 2020 року, №8018 від 25 червня 2020 року, №8016 від 25 червня 2020 року, №8176 від 26 червня 2020 року, №10046 від 30 червня 2020 року, №8015 від 25 червня 2020 року, №8009 від 24 червня 2020 року, №10044 від 30 червня 2020 року, №10047 від 30 червня 2020 року, №8178 від 26 червня 2020 року, №8177 від 26 червня 2020 року, №10045 від 30 червня 2020 року, №7678 від 23 червня 2020 року, №7677 від 23 червня 2020 року, №8011 від 24 червня 2020 року, №8017 від 25 червня 2020 року, №7676 від 23 червня 2020 року, №8012 від 24 червня 2020 року, №7679 від 23 червня 2020 року, №8010 від 24 червня 2020 року, №8174 від 26 червня 2020 року, №7674 від 23 червня 2020 року, №8006 від 24 червня 2020 року, №8175 від 26 червня 2020 року, №7675 від 23 червня 2020 року, №8173 від 26 червня 2020 року, №8181 від 30 червня 2020 року, №7671 від 23 червня 2020 року, №8180 від 30 червня 2020 року, №7670 від 23 червня 2020 року, №99 від 30 червня 2020 року, №10414 від 23 червня 2020 року, №10434 від 23 червня 2020 року, №381 від 01 липня 2020 року, №380 від 01 липня 2020 року, №379 від 01 липня 2020 року, №422 від 06 липня 2020 року, №462 від 13 липня 2020 року, №461 від 08 липня 2020 року, №460 від 07 липня 2020 року, №417 від 06 липня 2020 року, №403 від 03 липня 2020 року, №395 від 02 липня 2020 року, №378 від 01 липня 2020 року.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020, залишеним без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, від 26.05.2021 та постановою Верховного Суду від 17.05.2023, позов Товариства задоволено в повному обсязі.

3. 10.04.2023 ДПС України звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 за нововиявленими обставинами.

4. Заява про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 за нововиявленими обставинами подана ДПС України з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заява мотивована наступним.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з огляду на підтвердження ТОВ «Волиньтабак» реальності господарських операцій первинними документами. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Едванс Гранд» за вищевказаними податковими накладними ТОВ «Волиньтабак» надано до суду первинні документи (договір, довіреності та товарно-транспортні накладні). Первині документи посвідчені печаткою ТОВ «Едванс Гранд» та підписані директором ОСОБА_1 .

Разом з тим, ДПС України встановлено наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023 у справі № 757/68425/21-к, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України. ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів підписавши установчі та реєстраційні документи про придбання ним суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Едванс Гранд», які містять завідомо неправдиві відомості, вчинив підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців.

На переконання заявника, вирок Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023 у справі №757/68425/21-к підтверджує правомірність дій контролюючого органу, та як наслідок спростовує доводи ТОВ «Волиньтабак», оскільки останнім діяльність здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, на думку ДПС України, нововиявленою обставиною у даній справі є злочинні дії ОСОБА_1 щодо внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб та неможливості ведення господарської діяльності ОСОБА_1 , яка існувала на момент здійснення господарських операцій, проте не могла бути відома ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України, є істотною та слугує обставиною, яка могла вплинути на висновки суду, покладений в основу судового рішення та результат розгляду справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, у задоволення заяви Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №140/14282/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишено в силі.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що викладені заявником обставини не можна вважати істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, в аспекті пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди вказали, що заявник покликається на обставини, які виникли вже після ухваленням судом 16.11.2020 рішення у даній справі. Вказані обставині не були предметом судового дослідження в суді першої інстанції, не покладалися в основу прийняття спірних рішень контролюючого органу.

В цілому доводи заявника ґрунтуються на переоцінці доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, і за своїм змістом носять характер висловлення незгоди із висновками суду. Відтак, обставини, вказані заявником у заяві, не є нововиявленими у розумінні КАС України.

Окрім того, апеляційний суд звернув увагу, що в межах розглядуваної справи суд не досліджував питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а вирішував питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних у розрізі прийнятих ГУ ДПС у Волинській області рішень про відмову у їх реєстрації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПС України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №140/14282/20 за нововиявленими обставинами.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги ДПС України вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що зазначені контролюючим органом обставини не можуть вважатися нововиявленими та не впливають на правильність вирішення справи по суті.

Заявник наголошує, що надані до суду докази (вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.03.2023 у справі № 757/68425/21-к відносно засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; копія протоколу допиту від 03.03.2021 керівника ТОВ «Торговий Дім Фортуна» Трейдинг» ОСОБА_2 ) свідчать не тільки про нереальність господарської операції та надання підприємством підробленої первинної документації на підтвердження відсутності в його діях порушень вимог податкового законодавства, які були взяті судом до уваги при прийнятті рішення, а й про відсутність підстав для складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних (першої події).

Враховуючи зазначене, ДПС України вважає, що судом першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях неправильно застосовано норми процесуального права - пункт 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доказам та аргументам наведеним в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №140/14282/20.

10. Позивачем відзиву на касаційну скаргу ДПС України надано не було, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

11. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

12. Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують свідчення, висновки які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть визнаватися нововиявленими. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, на які посилався учасник судового процесу, зокрема у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скаргах.

З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Як вбачається з заяви про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 заявник вважає нововиявленою обставиною у даній справі вирок Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2023 у справі № 757/68425/21-к, яким директора ТОВ «Едванс Гранд» ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. 205-1 КК України. ДПС України вважає, що злочинні дії ОСОБА_1 щодо внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, а також неможливість ведення господарської діяльності ОСОБА_1 , є обставинами які існували на момент здійснення господарських операцій, проте такі не були відомі ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України, є істотними та слугують обставиною, яка могла вплинути на висновки суду, покладені в основу судового рішення та результат розгляду справи.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими обставинами у даній справі, оскільки заявник покликається на обставини, які виникли вже після ухваленням судом 16.11.2020 рішення у даній справі, а також перегляду його в апеляційному порядку.

Окрім цього, як правильно вказав суд апеляційної інстанції в межах розглядуваної справи суд не досліджував питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а вирішував питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних у розрізі прийнятих ГУ ДПС у Волинській області рішень про відмову у їх реєстрації.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 позов Товариства було задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржені рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язано ДПС України зареєструвати вищевказані податкові накладні.

Рішення суду було вмотивовано тим, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних та квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, не відповідають вимогам законодавства, не містять конкретної інформації щодо причин та підстави їх прийняття. Оскаржувані рішення не містять чітко визначених документів, яких не було надано платником податків.

Тобто, контролюючий орган формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим. При цьому, суди констатували, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням зазначеного суди дійшли висновку, що контролюючим органом не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно хоча суди і зазначали у своїх рішеннях про надання позивачем пояснень та первинних документів щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, зокрема договори, довіреності, видаткові накладні, ТТН, проте суди не надавали оцінки таким документам та господарським операціям, на виконання яких вони були складені, в контексті реальності чи нереальності таких операцій, підписання таких документів повноважною особою, можливості чи неможливості ведення господарської діяльності контрагентом, тощо.

Тобто, слід констатувати, що реальність господарських операцій, за результатами яких були складені податкові накладні та по яким і були прийняті рішення контролюючого органу про відмову у їх реєстрації, не була предметом дослідження у цій справі.

Відтак, Верховний Суд вважає, що вказані обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими обставинами у даній справі.

Доводи ДПС України, якими він вмотивовував необхідність перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 за нововиявленими обставинами, зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів, вже досліджених судом у процесі розглянутої справи, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані, причому така обставина вже мала існувати на час розгляду справи та ухвалення судового рішення. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції відносно того, що не є нововиявленими обставини на які посилається ДПС України у заяві про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі №140/14282/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова