Постанова

від 21.11.2023 по справі 465/7982/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 465/7982/22 пров. № А/857/19328/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Хомича О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Франківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Мартинишин М.О., місце ухвалення м. Львів) у справі за адміністративним ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

ОСОБА_1 , 30.12.2022 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Тернопільської митниці Держмитслужби України Юрія Мацібори у справі про порушення митних правил № 0042/40300/22 від 01.12.2022 за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого, статтею 485 МК України та накладено штраф у розмірі 44441,25 грн.

Обґрунтовує позов тим, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням процедури розгляду справи, з порушенням його прав, без його участі та участі адвоката. Так, підставою для прийняття Тернопільською митницею Держмитслужби оскаржуваної постанови являвся протокол про порушення митних правил від 18.08.2022 № 0042/40300/22, складений у відсутності особи, що притягається до відповідальності керівника ТОВ «ЛОКВОД» громадянина України ОСОБА_1 Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 не підписувалась та не подавалась особисто митна декларація до митного органу як і не скеровувалась на електронну адресу Тернопільської митниці, жодних відомостей в цю декларацію позивач не вносив. Аналогічно не подавались до Тернопільської митниці і інші документи. Жодних доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що від імені ТОВ «ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів, матеріали справи не містять.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2023 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що керівник декларанта ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 , перед тим як скористатися режимом преференційного походження товару з України при його декларуванні у митний режим «експорт», міг і повинен був поцікавитися або безпосередньо у ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС», або через отримання загальнодоступної інформації із Державного реєстру речових прав, чи має вказане фермерське господарство земельну ділянку на будь-якому праві для вирощування сільськогосподарських культур у 2021 році, проте цього не зробив. Беручи до уваги вищевказане, ОСОБА_1 усвідомлено виконав вищевказані дії та подав вищевказані документи, щоб придбати та експортувати за межі митної території України товар «насіння соняшнику», безпідставно скориставшись преференційною ставкою вивізного мита шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1. № А403.011491 від 29.06.2022, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 14 813,75 грн.

Позивач, 20.11.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Гребеняк Р.Б. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача Стець Р.Я. у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови від 01 грудня 2022 року № 0042/40300/22, позивачем за митною декларацією сплачено митних платежів на загальну суму 8 332,73 грн. Директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 у якості підстави для застосування тарифної пільги надано сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 № А403.011491 від 29.06.2022. Директором ТОВ «Локвод» Мінгальовим Н.В. листом від 14.07.2022 надано звіт 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» та 29 - сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році», в яких зазначено, що підприємство ФГ «АГРОВЕРА ПЛЮС» на земельних ділянках розташованих на території Дрогобицької районної ради Львівської області, здійснює діяльність, яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «насіння соняшнику», яке в подальшому поставляє підприємству ТОВ «ЛОКВОД» для здійснення експортних операцій. 05.08.2022. На запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 № 7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримано відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 № 02-08/168 в якій зазначено, що довідка про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області - не видавалась. Згідно розрахунку відділу митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД загальний розмірі несплачених митних платежів складає 14 813,75 грн. Таким чином, директор ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на зменшення митних платежів, шляхом подання сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1 №А403.011491 від 29.06.2022, одержаного незаконним шляхом, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 14 813,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу відносно позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 485 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 14 лютого 2020 року у справі №233/1783/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 553/1435/17.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи про порушення митних правил, не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (ч. ч. 5, 6 ст. 264 МК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , як керівником ТОВ «ЛОКВОД» було вчинено ряд дій, необхідних для придбання та експорту товару «насіння соняшнику».

Зокрема, придбано у підприємства ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44310097) вказаний товар на підставі договору поставки від 17 травня 2021 року № 17/05-21, специфікації від 01 жовтня 2021 року № 1, видаткової накладної від 07 жовтня 2021 року № РН 00000586, які ним особисто було укладено та підписано від імені ТОВ «ЛОКВОД».

Крім цього, укладено та підписано договір від 10 червня 2022 року між ТОВ «ЛОКВОД» та компанією Agroforward Trade FZ-LLC (CT01-12 CUSTOM BUILDING 01 Al Hamra Industrial Zone-FZRAK, United Arab Emirates) на поставку товару «насіння соняшнику», складено та підписано рахунок фактуру від 29 червня 2022 року № 2906/3.

Для митного оформлення вказаного товару, ТОВ «ЛОКВОД» укладено та підписано договір від 14.06.2022 № 14/06 з СМП «Райвест» (Брокер) щодо надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів (договір на декларування), відповідно до підпункту 2.1 якого, зокрема, для оформлення вантажної митної декларації «Замовник» подає «Брокеру», зовнішньо-економічний контракт; довідки та сертифікати на товари, які підлягають ветеринарному, санітарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, товаро-супровідні документи.

На виконання договору на декларування «Замовник» надав «Брокеру» необхідні товаро- супровідні та дозвільні документи контракт від 10.06.2022 № 1006/2, укладений між ТОВ «ЛОКВОД» та компанією Agroforward Trade FZ-LLC (CT01-12 CUSTOM BUILDING 01 Al Hamra Industrial Zone-FZRAK, United Arab Emirates), інвойс від 29 червня 2022 року № 2906/3, СMR від 29.06.2022 № 2906/3 та сертифікат з перевезення товару EUR.1. №А403.011491 від 29.06.2022, дозвільні документи для підготовки та подання від імені ТОВ «ЛОКВОД» вищевказаної митної декларації, з метою декларування у митний режим «експорт» товару «насіння соняшнику».

На підставі договору на декларування, позивач підписав та подав митниці, через митного брокера, для отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1. № А403.011491 від 29.06.2022, заяву для видачі сертифіката на перевезення товару з України за формою EUR.1 від 29.06.2022 та декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження від 29.06.2022.

Листом від 18.07.2022 надано звіт 4 сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» та 29 сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році» в яких зазначено, що підприємство ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на земельних ділянках, розташованих на території Дрогобицького районної ради Львівської області, здійснює діяльність, яка полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме «насіння соняшнику», яке в подальшому поставлено підприємству ТОВ «ЛОКВОД» для здійснення експортних операцій.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що усі характеристики придбаного наведеного товару ґрунтувались виключно на документах наданих постачальником - ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС».

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки, декларант під час оформлення товару діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованих товарів та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем цих товарів, які не скасовані чи визнані недійсними, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Тобто, достовірність поданих уповноваженою особою документів до митного оформлення не спростована належними доказами у справі, натомість, всі сумніви тлумачиться на користь особи, яку звинувачують у вчиненні неправомірних дій.

Щодо покликання відповідача, що на запит Тернопільської митниці від 18.07.2022 № 7.25-08-3/7.25-20/6/2492 отримано відповідь Дрогобицької районної ради Львівської області від 28.07.2022 № 02-08/168, в якій зазначено, що довідка від 19.04.2021 № 75/46 про надання земельних ділянок для обробки ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Дрогобицької районної ради Львівської області не видавалась, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги.

Оскільки, довідка від 19.04.2021 № 75/46 про надання земельних ділянок для обробки ФГ «Агровера Плюс» на території Дрогобицької районної ради Львівської області не використовувалась декларантом для видачі сертифікату, не подавалась з метою здійснення митних формальностей на підставі митної декларації ЕК10АА № UA403030/2022/012441, а тому не може ставитись позивачу у провину порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Також, при розгляді цієї справи, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 607/1866/17, згідно яких для притягнення особи до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту внесення в митній декларації неправдивих відомостей.

Крім цього, в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 759/360/17 Верховний Суд зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Однак, у спірних правовідносинах, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Отже, у цій справі, митний орган, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей щодо транспортного засобу з метою зменшення розміру митних платежів.

За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, не підтверджується належними та допустимими доказами та суб`єкт владних повноважень не надав доказів правомірності прийнятої постанови № 0042/40300/22 від 01.12.2022.

Таким чином, апеляційна скарга Тернопільської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2023 року у справі № 465/7982/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 24.11.2023.