Постанова

від 24.11.2023 по справі 300/2415/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2415/23 пров. № А/857/14557/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівСудової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року (головуючий суддя Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ) у справі №300/2415/23 за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дністровське басейнове управління водних ресурсів про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Виконувач обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся в суд із адміністративним позовом до ТОВ "ПМК-77", в якому просив припинити діяльність ТОВ "ПМК-77" щодо провадження планованої діяльності з нового будівництва лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець згідно договору підряду №1 від 13.06.2019 до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції про те, що коригування проектно-кошторисної документації було подано на експертизу до вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» спростовується текстом експертного звіту та додатком до нього, в яких зазначено, що робочий проект розроблено на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зі змінами від 23.02.2018 №1. Вважає, що в результаті коригування проектної документації та проведення нової експертизи відбулося розширення та зміни, включаючи перегляд та оновлення умов провадження планованої діяльності із будівництва лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця та подовження строків її провадження. Зазначає, що Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» не встановлено порогові значення для тих видів робіт, які мають місце у спірних правовідносинах.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів проведено публічну закупівлю робіт по предмету "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради".

За результатами проведеної закупівлі між Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів та ТОВ "ПМК-77" 15.11.2016 укладено договір про виконання робіт за державні кошти №8Е, предметом якого є "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради".

26.07.2016 затверджено експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради" № 09-0184-16.

21.11.2016 управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надано замовнику (Дністровському басейновому управлінню водних ресурсів) та генеральному підряднику (ТОВ "ПМК-77") дозвіл на виконання будівельних робіт № ІФ114163260231.

Додатковою угодою від 10.10.2017 №8 до договору виконання робіт за державні кошти № 8Е продовжено строк його дії до 29.12.2020.

03.05.2019 Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів на веб-порталі "ProZorro" розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради (Коригування)".

За результатами публічної закупівлі 13.06.2019 між Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів та ТОВ "ПМК-77" укладено договір за №1 на виконання робіт на об`єкті "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради (Коригування)", згідно з яким термін виконання робіт встановлено з червня 2019 року по листопад 2020 року (а.с.83-87).

Згідно Додаткової угоди від 31.05.2021 №2 договір діє до 31.12.2023 (а.с.93).

На думку позивача, вищенаведені роботи із будівництва дамби належать до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

В той же час, відповідно до інформації Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА № 2615-23 від 06.04.2023 за даними Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля на даний час звіт з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності з будівництва лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради (Коригування) до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не надходив, висновок з оцінки впливу на довкілля щодо вказаної планової діяльності управлінням екології та природних ресурсів облдержадміністрації не видавався.

Вважаючи, що ТОВ "ПМК-77" розпочало роботи з нового будівництва лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради без оцінки впливу на довкілля, така діяльність підлягає припиненню до отримання у встановленому Законом порядку висновку з оцінки впливу на довкілля, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні коригування проекту відповідачем проведено комплексну експертизу, за наслідками якої отримано позитивний експертний звіт, який, серед іншого, містить висновок про відповідність вимогам законодавства в частині екології, відтак суд першої інстанції прийшов до висновку, що коригування, яке відбулось, є таким, що не перевищувало порогових значень для видів діяльності або об`єктів визначених законодавством та яке, відповідно до визначених критеріїв законодавства не справляє значного впливу на довкілля та не потребує оцінки впливу на довкілля.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 1 Закону №2059-VIII, терміни вживаються в такому значенні:

вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (17.06.2017), та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (18.12.2017).

Частиною другою цієї статті визначено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що отримання відповідачем рішення про провадження планованої діяльності та початок будівництва об`єкту відбулося до набрання чинності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Як вже було зазначено вище, 26.07.2016 затверджено експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради" № 09-0184-16, який містить висновок на відповідність нормам екології.

Вказаний звіт було затверджено до набрання чинності зазначеного Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Також, коригування проектно-кошторисної документації було подано на експертизу відповідно до договору на виконання експертизи проекту будівництва від 12.10.2017 № 09- 0390-17 до вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Будівництво лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Вовчинець Івано- Франківської міської ради (Коригування)» №09-0390-17, затверджений 10.12.2018.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що коригування, яке відбулось не потребує оцінки впливу на довкілля.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури зазначає, що оскільки в результаті коригування проектної документації та проведення нової експертизи проекту відбулося розширення та зміни, включаючи перегляд та оновлення умов провадження планової діяльності із будівництва лівобережної водозахисної дамби на р. Бистриця та подовження строків її провадження, то на вказані роботи поширюється Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

Апеляційний суд зазначає, що коригування робочого проекту здійснювалось у зв`язку із зміною технічного рішення щодо проходження траси дамби - зміщення її від запроектованої осі на двох ділянках на 7 м та 9 м відповідно на довжині 700 м. Проектним рішенням передбачена зміна кривої (збільшення дуги) осі дамби, що в свою чергу призвело до незначного відхилення (в межах 0,66%), або всього на 20 м збільшення загальної довжини дамби (з 3040 м до 3060 м) без зміни точок початку і кінця будівництва дамби.

Проектним рішенням на коригування не передбачалося перенесення основної осі дамби, продовження дамби чи зміна пікетів початку та кінця будівництва, будівництво нових споруд, розширення тіла дамби тощо. Будівництво дамби відповідно до внесених змін не потребувало зміни (збільшення) виділеної земельної ділянки, тобто розширення зони планованої діяльності, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Пунктом 14 ч. З ст. З Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року № 1010.

Згідно вказаних критеріїв, оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", в тому числі й розширення господарської діяльності або об`єктів, які не підлягали оцінці впливу на довкілля та які внаслідок зазначеного розширення не перевищуватимуть порогових значень для видів діяльності або об`єктів, визначених у частинах другій і третій статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок першої інстанції, що коригування проектно-кошторисної документації є таким, що не перевищувало порогових значень для видів діяльності або об`єктів визначених законодавством та яке, відповідно до визначених критеріїв законодавства не справляє значного впливу на довкілля.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №300/2415/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Н. М. Судова-Хомюк Т. І. Шинкар