Ухвала

від 23.11.2023 по справі 308/14899/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14899/23

У Х В А Л А

23 листопада 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судових засідань Маняка В.В., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Попович М.І., представника відповідачів адвоката Колотухи О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попович Марта Ігорівна, про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «І-Контракт» про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «І-Контракт», в якому, з врахуванням уточнень тексту позовної заяви, просила суд визнати недійсним договір про поділ майна, придбаного як спільна часткова власність подружжя, №1573 від 31.08.2020 року.

Позов мотивовано тим, що 31.08.2020 між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про поділ майна, придбаного як спільна часткова власність подружжя, відповідно до умов якого до особистої приватної власності ОСОБА_2 в цілому перейшла земельна ділянка площею 0,4622 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2110100000:42:001:0675, набута на ім`я ОСОБА_2 в 1/3 частині, та на ім`я ОСОБА_1 в 2/3 частині.

Посилаючись на те, що під час укладення договору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 помилилася щодо обставин, які мають значення, так як при підписанні договору вважала, що у разі поділу майна на даній земельній ділянці буде розміщуватися житловий будинок, яким подружжя зможе розпоряджатися на власний розсуд, була впевнена в тому, що за результатами укладання договору до власності кожного з подружжя перейде визначене договором майно, натомість ОСОБА_4 як одноосібний власник земельної ділянки здійснив її поділ, в результаті чого утворилося 8 земельних ділянок, які були передані на баланс ТОВ «I-Контракт» і обтяжені договорами суперфіцію з ОСОБА_3 , на підставі статей 215, 203, 229 Цивільного кодексу України позивачка просила суд визнати недійсним договір про поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, укладений 31 серпня 2010 року між нею та ОСОБА_2

22.11.2023 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Попович М.І. подано заяву, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «І-Контакт», ОСОБА_3 та будь яким третім особам здійснювати будь які підготовчі чи будівельні дії, демонтаж, земельні роботи, а також шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам,у тому числі нотаріусам вчиняти будь які реєстраційні дії за наступними адресами:

- АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0682);

- АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0683);

- АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0684);

- АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0685);

- АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0686);

- АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0687);

- АДРЕСА_4 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0688);

- АДРЕСА_4 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:42:001:0689).

Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 як одноосібний власник земельної ділянки, що була предметом оскаржуваного договору про поділ майна подружжя, здійснив її поділ, в результаті чого утворилося в 8 земельних ділянок: 2110100000:42:001:0682, площею 0,0696 га; 2110100000:42:001:0683, площею 0,0535 га; 2110100000:42:001:0684, площею 0,0535 га; 2110100000:42:001:0685, площею 0,0533 га; 2110100000:42:001:0686, площею 0,0534 га; 2110100000:42:001:0687, площею 0,0687 га; 2110100000:42001:0688, площею 0,0535 га; 2110100000:42:001:0689, площею 0,0719 га., які були передані на баланс ТОВ «I-Контракт» і обтяжені договорами суперфіцію з ОСОБА_3 .

Суперфіціарієм ОСОБА_3 було отримано будівельні паспорти та повідомлено відповідний орган виконавчої влади про початок виконання будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:42:001:0682; 2110100000:42:001:0683; 2110100000:42:001:0684; 2110100000:42:001:0685; 2110100000:42:001:0686; 2110100000:42:001:0687, а також задекларовано про готовність об`єктів про готовність до експлуатації на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:42:001:0689, 2110100000:42:001:0688.

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що у випадку завершення будівництва та відчуження об`єктів на корить третіх осіб виконати майбутнє рішення суду буде практично неможливо або з великими фінансовими та часовими затратами, саме по собі будівництво об`єктів нерухомого майна ускладнить та практично унеможливить нормальне розпорядження спірною земельною ділянкою у випадку задоволення позовної заяви.

Пояснення учасників справи надані в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Попович М.І. заяву про вжиття заходів забезпечення позову підтримала.

Представник відповідачів адвокат Колотуха О.М. проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечив з мотивів її необґрунтованості.

Оцінка суду

Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

При оцінці зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 - 88цс20).

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «І-Контракт», в якому, з врахуванням уточнень тексту позовної заяви, просила суд визнати недійсним договір про поділ майна, придбаного як спільна часткова власність подружжя, тобто з немайновими вимогами. В разі задоволення позову рішення суду полягатиме в констатації факту недійсності договору про поділ майна подружжя. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню. Вимог про застосування наслідків недійсного правочину позивач не заявляла.

За фактичних обставин у цій справі, враховуючи, що забезпечення позову у обраний позивачем спосіб у межах розгляду цієї справи не забезпечить реального та ефективного виконання можливого судового рішення (якщо його буде ухвалено на користь позивача), оскільки таке рішення не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд приходить до висновку що заходи забезпечення позову, обрані позивачем, не є співмірними із заявленою позовною вимогою.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2020 року у справі №643/16678/18 та від 27 квітня 2021 року у справі №638/20248/19.

За таких обставин у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попович Марта Ігорівна про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «І-Контракт», про визнання договору недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2023.

Суддя О.В. ГОЛЯНА