Ухвала

від 24.11.2023 по справі 949/2320/23

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2320/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 листопада 2023 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна та просить суд визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною, а також призначити його опікуном ОСОБА_2 .

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуальногокодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частини 3 статті 294 Цивільного процесуальногокодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуальногокодексу України, а також вимогам статті 95 цього Кодексу.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 175 Цивільного процесуальногокодексу України, заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до частини 3 статті 296 Цивільного процесуальногокодексу України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано виключно членами її сім`ї, близькими родичами, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, близькими родичами є: батьки, діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки. Статус близьких родичів мають також подружжя. Фізичні особи, природний зв`язок між якими ґрунтується на походженні один від одного або від спільних предків і має правове значення у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Зі змісту вищевказаного Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї", також вбачається наведення переліку осіб, що є "близькими родичами" (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), та тих, кого слід вважать "іншими родичами чи особами, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках" (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Звертаючись до суду із вищевказаною заявою, заявником зазначено, що ОСОБА_2 є сестрою його дружини ОСОБА_3 .

Однак, всупереч зазначеним вище вимогам, заявником не надано доказів родинних відносин з особою, недієздатність якої він просить визнати.

Також, суд звертає свою увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно статті 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Частинами 2 та 4 статті 63 Цивільного кодексу України передбачено, що опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно частини 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Пунком 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідка про судимість майбутнього опікуна.

Крім того, для вирішення питання про можливість призначення опікуна заявником не зазначено та не додано до заяви: довідки про стан його здоров`я, про те чи перебуває він на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах про дієздатність, довідки про несудимість, довідки про склад сім`ї.

Також, у матеріалах справи відсутня характеристика, видана за місцем проживання заявника.

Крім того, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Вирішенню питання опікунства передує встановлення ряду обставин можливості призначення особи опікуном та обов`язкову згоду цієї особи на призначення її опікуном.

Тому, заявникові слід надати до заяви висновок Органу опіки та піклування відповідної міської ради, на території якої проживає ОСОБА_2 (особа, недієздатність якої просять визнати).

Відтак заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки та долучити до матеріалів заяви:

- докази родинних відносин з особою, недієздатність якої він просить визнати, тобто з ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 );

- докази того, що заявник може бути призначений опікуном (характеристика за місцем проживання, довідка про несудимість, довідка про стан здоров`я, довідка про майновий стан, висновок органу опіки та піклування відповідної міської ради про можливість призначення опікуном, на території якої проживає ОСОБА_2 (особа, недієздатність якої просять визнати)).

За таких обставин, в силу частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна та надати заявнику для усунення вищевказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор