Рішення

від 26.09.2023 по справі 183/4319/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4319/23

№ 2/183/2648/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перещепинська гімназія «Родина» Перещепинської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2023 року Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відомості про батька в свідоцтвах про народження дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Рішенням Виконавчого комітету Перещепинської міської ради від 11 червня 2020 року за № 63 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було влаштовано до Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради на часткове державне утримання, як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Згідно Указу президента України № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, 25 березня 2022 року вихованці Перещепинської гімназії «Родина» разом із супроводжуючими були евакуйовані до Туреччини, де і перебувають по теперішній час.

Відповідно до психологічно-педагогічних характеристик на учениць 7 класу Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради відповідач ОСОБА_3 з`явилась до закладу один раз лишу у вересні 2021 року, не телефонувала та не цікавилася, де знаходяться її діти та яка їх доля. За час перебування дітей в навчальному закладі, їх мати ОСОБА_3 не намагалась приділяти належної уваги вихованню, утриманню та навчанню дітей, не цікавилась їхнім розвитком та здоров`ям, не виявляла щодо них материнської турботи та піклування. Така поведінка матері, відсутність материнського тепла та піклування, байдужість до дітей травмують їх та негативно впливають на психоемоційний стан.

09 червня 2022 року Службою у справах дітей Перещепинської міської ради був здійснений виїзд в родину відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та обстежено умови проживання, в ході якого було встановлено, що належних умов для утримання малолітніх дітей в будинку немає, повна антисанітарія.

Позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виховання. ОСОБА_3 веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Профілактична робота, яка проводилася з нею, не дала жодних позитивних результатів. Постійною проблемою були пошуки матері та встановлення з нею контакту. При спілкуванні з останньою, на всі пропозиції та поради вона не реагувала. З нею постійно проводились бесіди виховного характеру щодо належного виховання своїх дітей, відповідального ставлення до своїх батьківських обов`язків та ведення здорового способу життя, але ОСОБА_3 всіляко ігнорувала вимоги органу опіки та піклування.

Згідно довідки-характеристики, відповідач ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації характеризується негативно, крім того, офіційно не працевлаштована.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, не попіклується про подальшу долю дітей, не забезпечила їм соціальний захист, не захистила права та інтереси дітей, не створила необхідні умови для проживання та повноцінного розвитку дітей, не цікавиться їх здоров`ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, а тому самоусунулася від здійснення своїх батьківських обов`язків щодо дітей.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області просилаь суд:

-позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь опікуна або дитячого закладу, де будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 серпня 2023 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області не з`явився, згідно заяви просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, вимоги підтримав, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши стороною позивача докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області (актовий запис про народження № 24, зроблений 23 квітня 2010 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області (актовий запис про народження № 58, складений 22 листопада 2013 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 квітня 2010 року та серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2013 року.

Встановлено, що відомості про батька в свідоцтві про народження малолітніх дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00024525933 та № 00024525634 від 12 листопада 2019 року.

Наказами Служби у справах дітей Перещепинської міської ради № 22-в та № 23-в від 02 листопада 2022 року, з 02 листопада 2022 року малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням Виконавчого комітету Перещепинської міської ради від 11 червня 2020 року за № 63 малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовано до Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради на часткове державне утримання, як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Судом встановлено, що згідно Указу президента України № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, 25 березня 2022 року вихованці Перещепинської гімназії «Родина» разом із супроводжуючими були евакуйовані до Туреччини, де і перебувають по теперішній час.

Відповідно до психологічно-педагогічних характеристик на учениць 7 класу Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради відповідач ОСОБА_3 з`явилась до закладу один раз лишу у вересні 2021 року, не телефонувала та не цікавилася, де знаходяться її діти та яка їх доля. За час перебування дітей в навчальному закладі, їх мати ОСОБА_3 не намагалась приділяти належної уваги вихованню, утриманню та навчанню дітей, не цікавилась їхнім розвитком та здоров`ям, не виявляла щодо них материнської турботи та піклування. Суд вважає, що така поведінка відповідача ОСОБА_3 , як матері малолітніх дітей, відсутність материнського та батьківського тепла та піклування, байдужість до своїхдоньок, травмують їх та негативно впливають на психоемоційний їхній стан.

Встановлено, що 09 червня 2022 року Службою у справах дітей Перещепинської міської ради був здійснений виїзд в родину відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та обстежено умови проживання, в ході якого встановлено, що належних умов для утримання малолітніх дітей в будинку немає. Повна антисанітарія.

Позивач наголошує на тому, що відповідач ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виховання. Остання веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Профілактична робота, яка проводилася з нею, не дала жодних позитивних результатів. Постійною проблемою були пошуки матері та встановлення з нею контакту. При спілкуванні з останньою, на всі пропозиції та поради вона не реагувала. З нею постійно проводились бесіди виховного характеру щодо належного виховання своїх дітей, відповідального ставлення до своїх батьківських обов`язків та ведення здорового способу життя, але ОСОБА_3 всіляко ігнорувала вимоги органу опіки та піклування.

Згідно довідки-характеристики, відповідач ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації характеризується негативно, крім того, офіційно не працевлаштована.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, не попіклується про подальшу долю малолітніх доньок, не забезпечила їм соціальний захист, не захистила права та інтереси дітей, не створила необхідні умови для проживання та повноцінного розвитку своїх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться їх здоров`ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, а тому самоусунулася від здійснення своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх доньок.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, лю6ові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та и людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Оскільки малолітні - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовані до Перещепинської гімназії «Родина» Перещепинської міської ради на часткове державне утримання, як діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, при цьому у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, діти з 25.03.2022 року були евакуйовані до Туреччини, де і перебувають по теперішній час, Перещепинська міська рада в особі органу опіки та піклування має право на звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківства.

Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, батько (мати) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної Постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. А тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Згідно з висновком виконавчого комітету Перещепинської міської ради Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування від 14 грудня 2022 року за № 275в становлені обставини, викладені позивачем у позові.

У своєму висновку орган опіки та піклування виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітніх доньок - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінивши докази, які досліджені в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що позивачем доведений той факт, що відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх доньок, не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, не попіклується про подальшу долю дітей, не забезпечилаїх соціальний захист, не захистила права інтереси доньок, не створила необхідні умови для проживання та повноцінного їх розвитку, не цікавиться здоров`ям доньок, їх фізичним, духовним та моральним розвитком.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно позбавити відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав.

Водночас суд роз`яснює відповідачу, що вона як матір дітей, яка позбавлена батьківських прав, відповідно до приписів ч. 1, 4 ст. 169 СК України має право на звернення до суду з позовом про поновлення своїх батьківських прав у разі, якщо вона змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх доньок.

Крім того, згідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, який набув чинності 08 липня 2017 року були внесені зміни до частини 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є працездатною, нею не надано доказів наявності в неї на утриманні інших дітей або непрацездатних батьків, наявності інших обставини, що мають істотне значення.

Як зазначалося вище, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки позивачем не надано доказів сум заробітку (доходу) відповідача, суд позбавлений можливості визначити, чи має відповідач достатній заробіток (дохід).

Крім того, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу -із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на утримання дітей на користь опікуна або дитячого закладу, де будуть перебувати діти, повинен становити 1/3 частку доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, в зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» при зверненні до суду був звільнений від сплати судового, а тому судові витрати в сумі 1 073,60 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, 180-183, 191 СК України,ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перещепинська гімназія «Родина» Перещепинської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області (актовий запис про народження № 24, зроблений 23 квітня 2010 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області (актовий запис про народження № 58, складений 22 листопада 2013 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь опікуна або дитячого закладу, де будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 10 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 1 073,60грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Учасники справи:

-позивач: Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43;

-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-третя особа: Перещепинська гімназія «Родина» Перещепинської міської ради, код ЄДРПОУ 21928485, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Поповича, буд. 22.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 26 вересня 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький