Ухвала

від 24.11.2023 по справі 2-244/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-244/11

Провадження № 4-с/185/42/23

У Х В А Л А

24 листопада 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровській області в складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря Преображенської К.О., представника заявника адвоката Нагорнюк Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач: Акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк»

В С Т А Н О В И В

Заявник 03.11.2023 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач: Акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк».

Заявник проситьсуд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з не зняття арешту, накладеного на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 33132032 за виконавчим листом № 2-244/11, виданим 17.02.2012 Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти (скасувати) арешт накладений на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 33132032 за виконавчим листом № 2-244/11, виданим 17.02.2012 Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором та вилучити обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що 20.02.2018 було накладено арешт на належне йому нерухоме майно, номер запису про обтяження: 24916282, та 31.10.2018 було накладено арешт на належне йому рухоме майно, номер запису про обтяження: 17143540 у виконавчому провадженні № 33132032 за виконавчим листом № 2-244/11, виданим 17.02.2012 Київським районним судом м. Донецька про стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором.

На данийчас заявникомпоза межамивиконавчого провадженняповністю виконанозобов`язання закредитним договоромперед стягувачем,заборгованість покредиту іпроцентам відсутня,що підтверджуєтьсядокументально.

12.09.2023 заявником на адресу ВДВС було направлено заяву (вх. № Т-32041 від 19.09.2023) із вимогою зняти арешт з належного майна у зв`язку зі сплатою боргу стягувачу та долучено докази оплати заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, у відповіді № 130766/Т-32041/20.1 від 05.10.2023 за підписом начальника відділу, яку заявник отримав 24.10.2023 звичайним листом на пошту, зазначено про неможливість зняття арешту майна через знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строків його зберігання.

Заявник не погоджується із бездіяльністю виконавця і безпідставним та незаконним порушенням його права власності щодо мирного володіння майном.

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу у якому представник Департаменту просив суд справу закрити, як таку, що не підлягає розгляду в порядку судового контролю.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги викладені у скарзі та просив їх задовольнити. У клопотанні представника Департаменту просив відмовити.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилався на обставини викладені у скарзі.

Представник Департаменту державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, обмежившись поданням до суду письмового відзиву.

Вислухавши поясненняпредставника заявника,дослідивши матеріалисправи,суд дійшоввисновку проте,що вимогизаявника задоволеннюне підлягають,крім тоговимоги представникаДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни про закриттясправи як такої, що не підлягає розгляду в порядку судового контролю задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено наступне.

28.05.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Геннадієм Івановичем за виконавчим листом № 2-244/11 виданим 17.02.2012 Київським районним судом міста Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 12265445,56 грн, стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 1700 грн на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» відкрито виконавче провадження

29.01.2013 накладено арешт на транспортний засіб (автомобіль) SKODA SUPERB, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., № кузова НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 .

04.02.2013 з боржника стягнуто виконавчий збір.

15.02.2013 оголошено розшук майна транспортного засобу (автомобіль) - SKODA SUPERB, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., № кузова НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 .

27.06.2014 виконавчий документ повернуто стягувачеві (постанова скасована).

09.11.2018виконавчий документповернуто стягувачеві.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним виконано зобов`язання за кредитним договором перед стягувачем.

Відповідно до інформації, яка знаходиться в АСВП № 33132032 виконавче провадження відкрито за виконавчим листом в якому зазначено зобов`язання ОСОБА_1 сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» грошові кошти.

Скаржник належних доказів на підтвердження своїх тверджень про відсутність зобов`язань перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» не надав.

До скарги скаржник додав копію Договору про відступлення права вимоги № 12107889/2 від 07.11.2018, який судом не приймається як належний та достовірний доказ тому що у Договорі № 12107889/2 первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Браво», яке не є стороною у ВП № 33132032 та сума зобов`язань зазначена різна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 виклала свою позицію, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Діяльність ТОВ «Фінансова компанія «Браво» на даний час припинена.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Станом на 05.10.2023 виконавчий лист у виконавчому провадженні повернуто стягувачеві (постанова скасована). Таким чином, на момент звернення заявника з заявою про зняття арешту до виконавчої служби, у Департаменту виконавчої служби були відсутні законні підстави для задоволення даної заяви поза межами виконавчого провадження.

З огляду на наведене вбачається, що дії виконавця вчиненні в межах чинного законодавства України та є законними і правомірними, а скарга боржника безпідставною та необґрунтованою.

Стаття 59 Закону надає право особі, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно пункту2Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відносно клопотанняпредставника Департаментувиконавчої службипро закриттяцивільної справиза скаргою ОСОБА_1 як такої, що не підлягає розгляду в порядку судового контролю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, законом прямо передбачено право сторони виконавчого провадження на судовий захист шляхом оскарження дій або бездіяльності державного виконавця.

Тому підстав для закриття провадження по справі суд не вбачає.

Відповідно до викладеного та керуючись ст. 447-453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач: Акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк» - залишити без задоволення.

Клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закриття цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається на адресу Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 27 листопада 2023 року.

Cуддя: В. О. Головін