Рішення

від 15.11.2023 по справі 215/3919/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3919/23

2-о/215/107/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю: секретаря - Cердюк А.В.

представника заявника - ОСОБА_1

представник заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа: Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з про встановлення факту постійного проживання на території України до 24.08.1991 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Завялівка, Софіївського району Дніпропетровської області, відповідно до чого в книзі реєстрації актів про народження зроблений відповідний актовий запис. У свідоцтві про народження останнього батьком вписаний ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_5 . У подальшому їх сім`я переїхала у м. Кривий Ріг, де останній продовжив жити та навчатися у школі.

25.10.1983 року був документований паспортом СССР серії НОМЕР_1 , виданого ОВД Саксаганського району м. Кривого Рогу.

13.09.1984 року був прийнятий на роботу учнем обмотника крупних електричних машин на Криворізький електроремонтне підприємство, де працював до 19.10.1985 року у зв`язку з призивом до лав збройних сил. З 10.11.1985 року до 25.11.1988 року проходив службу в армії. 15.03.1988 року був прийнятий на посаду електрослюсаря на Криворізьке електроремонтне підприємство, цех №5 де працював до 18.01.1989 року та був звільнений у зв`язку з тим, що відносно останнього вирок суду набрав законної сили.

18.01.1989 року відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відносно останнього був винесений вирок, який набрав законної сили 24.02.1989 року, відповідно до якого ОСОБА_3 було засуджено до 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_6 почав відбувати покарання з 11.03.1989 року в Жовтоводській виправній колонії №26 Дніпропетровській області, 12.07.1991 року був переглянутий вирок та останнього було 27.08.1991 року направлено до УЧР, к-231 Кіровської області. 14.12.1992 році був направлений до Червонопартизанської виправної колонії №68 Луганської області, звідки був звільнений 18.01.1993 році.

03.09.1993 році був знову прийнятий на посаду електрослюсарем на Криворізьке електроремонтне підприємство, цех №5 де пропрацював до 31.03.1995 року.

28.02.1994 року ОСОБА_6 брав участь у приватизації майна на території України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 в подальшому був неодноразово судимий, то паспорт громадянина СССР загубив та відповідно не поставив у ньому відмітку про отримання громадянства України, так як проживав на той час на території України та не обміняв його на паспорт громадянина України.

Паспорт громадянина України заявник ніколи не оформляв та на даний час виникла така необхідність, але при зверненні до Тернівського відділу у місті Кривому Розі ДМС з заявою про видачу йому паспорта громадянина України, отримав відмову. У зв`язку із чим останній був вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 18.07.2023 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 14.09.2023.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні просив встановити факт, для отримання заявником паспорта громадянина України.

Представник Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в судовому засіданні щодо задоволення заяви не заперечувала, але просила встановит ифакт постійного проживання на час засудження ОСОБА_3 .

Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , а.с.7.

Згідно копії трудової книжки, у 1984 та 1988 років ОСОБА_3 працював на підприємствах у м.Кривий Ріг, а.с. 9-10.

24.08.1988 і 18.01.1989 року ОСОБА_3 був засуджений Тернівським районним судом м.Кривого Рогу за вчинення злочинів та з 11.03.1989 відбував покарання в місцях позбавлення волі, а.с. 15-17, 18-23.

Станом на 24.08.1991 ОСОБА_3 не був зареєстрований на території Криворізького району Дніпропетровської області, а.с.75.

Згідно копії акту, ОСОБА_3 з 2001 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а.с. 29.

ОСОБА_3 звертався до відділу міграційної служби з заявою про паспортизацію, але йому було відмовлено, а.с. 25-28.

Оцінка суду.

Вислухавши пояснення учасників провадження, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено перелік фактів, які встановлюються судом в порядку окремого провадження. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Питання, яке поставлено перед судом у заяві ОСОБА_3 , є питанням встановлення факту, що має для неї юридичне значення, оскільки встановлення рішенням суду факту проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року, створює для особи право на отримання паспорта громадянина України та визначення приналежності до громадянства України, що відповідно підтверджує права та обов`язки громадянина України.

При розгляді даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

27 березня 2001 року затверджено «Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», який відповідно до Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до Розділу 1 п.1 Порядку для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до розділу 2 п. 7 підп. а Порядку встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до розділу 2 п.8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Відповідно до розділу 2 п.9 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно розділу 2 п.44 Порядку у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19, від 29.06.2022 року у справі № 522/9243/20.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13.11.1991 року.

Стаття 1 Закону України «Про громадянство України`дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Як випливає з матеріалів справи ОСОБА_3 народився на території України, проживав і працював у м.Кривому Розі, неодноразово був засуджений судами м.Кривого Рогу. Тому , на думку , доводи заявника про постійне проживання на території України на момент проголошення незалежності України є доведеними. При цьому відбування покарання ОСОБА_3 станом на 24.08.1991 рік за вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.01.1989 року в місцях позбавлення волі не спростовую факт постійного проживання .

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 24.08.1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.11.2023

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, місцезнаходження за адресою: 49000, м. Дніпро, вул.В.Липинського, 7.

Суддя :