Рішення

від 21.11.2023 по справі 347/1409/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1409/22

Провадження № 2/347/62/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді - Гордія В.І.,

з секретарем - Корбутяк Н.М.,

з участю представника позивача - адвоката Найди І.А.,

представника відповідача - адвоката Беньковського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно збереженого майна, сплату 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та компенсацію моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Найда І.А. подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про повернення безпідставно збереженого майна, сплату 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та компенсацію моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 03 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М. та зареєстрований в реєстрі за №2328, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися до 31 березня 2022 року на визначених Договором умовах укласти основний договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки площею 0,0850 га із кадастровим номером 2623610100:02:006:0549 у місті Косів Косівського району Івано-Франківської області. Пунктом 3 Договору закріплено, що ціна основного договору складатиме 26 500 доларів США, при цьому, першій платіж зазначеної ціни, у сумі 5757,70 доларів США проводиться у день укладення Договору. При цьому, пунктом 11 Договору засвідчено, що до моменту укладення Договору Позивач передав, а Відповідач отримав від Позивача 5757,70 доларів США, та що при укладенні основного договору зазначена сума грошових коштів буде врахована при визначенні ціни, що має бути сплачена за основним договором як така, що зменшує останню. У той же час, станом на 31 березня 2022 року основний договір не був укладений за відсутністю у цьому вини жодної зі сторін. Так, жодна зі сторін не направила іншій стороні пропозицію про укладення основного договору до настання вищезазначеної дати, та, відповідно, жодна зі сторін до її настання не ухилялася від укладення основного договору. Таким чином, основний договір не був укладений у строк, обумовлений Договором, за відсутністю у цьому вини жодної зі сторін. При цьому, після настання 31 березня 2022 відповідачка як відмовилася укладати договір купівлі-продажу на умовах, що були попередньо визначені Договором, так і не повернула позивачці сплачені нею в рахунок ціни основного договору, який не був укладений, грошові кошти у сумі 5757,70 доларів США.

У зв`язку із останнім позивачка також зазнала моральної шкоди, що виявилася у її душевних стражданнях через порушення її прав та зважаючи зокрема на те, що розмір суми грошових коштів, які належать позивачці та неправомірно не були їй повернуті, є значним, як і період тривалості відповідного порушення, а також на те, що зазначене порушення прав позивачки відбулося за наявності вини відповідачки, що виражається у формі умислу.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Найда І.А. позовні вимоги підтримала повністю та просить задоволити їх в повному обсязі.

Представник відповідачки адвокат Беньковський В.А. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що відповідачка умов договору не порушувала, а навпаки, після початку повномасштабного вторгнення в Україну рф, кілька разів в телефонному режимі пропонувала позивачці приїхати і проживати у вказаному у попередньому договорі житловому будинку, а також пропонувала, що у разі необхідності поверне їй отримані як аванс грошові кошти, на що остання відмовилась. А через певний період часу позивачка зателефонувала їй і повідомила, що перебуває у Франції і бажає, щоб відповідачка приїхала до неї туди і віддала отримані нею за попереднім договором грошові кошти в розмірі 5757,70 доларів США. Оскільки відповідачка не мала змоги поїхати за кордон, то погодилась повернути позивачці грошові кошти в розмірі 5757,70 доларів США тут, в Україні. Що ж до сплати 3% річних та суми моральної шкоди, представник відповідачки вказав, що в цій частині відповідачки позовні вимоги не визнає. Не заперечує щодо часткового задоволення позову.

Вислухавши представників, та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

В свою чергу, поняття та ознаки попереднього договору визначено статтею 635 ЦК України, згідно норм якої попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як встановлено судом та видно із копії попереднього договору від 03.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М., - позивачка ОСОБА_1 , як покупець, а відповідачка ОСОБА_2 , як продавець, зобов?язались на умовах встановлених цим договором не пізніше 31 березня 2022 року укласти договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

У цьому ж договорі сторони узгодили ціну, яка становить 26 500 доларів США, що еквівалентно 699 600 грн. на день укладення даного договору, а також узгодили, що перший платіж у сумі 5757,70 доларів США, який на день укладення цього договору в еквіваленті до гривні становить 152 000 грн. та сплачується у день підписання цього договору. Наступний, другий платіж у сумі 21 500 доларів США за офіційним курсом НБУ буде сплачений покупцем продавцю в гривнях до 31.03.2022 року.

Нормами статті 570 ЦК України визначено поняття завдатку, а також передбачено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Зі змісту та умов укладеного сторонами попереднього договору від 03.11.2021 року видно, що грошові кошти у розмірі 5757,70 доларів США, що були передані позивачкою при укладенні цього договору відповідачці - є по своїй суті авансом, який в такому випадку, підлягає поверненню.

Окрім того, представник відповідачки визнав позовні вимоги в частині повернення позивачці отриманих відповідачкою 5757,70 доларів США. Одночасно із цим, звернув увагу суду на те, що відповідачка умов договору не порушувала, а навпаки, бажала повернути позивачці грошові кошти в розмірі 5757,70 доларів США у будь-який час.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5757,70 доларів США підлягає задоволенню.

Що ж до інших позовних вимог, то суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.

Так, позивачка зазначила ще позовні вимоги: 1) про відшкодування їй на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов?язання з повернення безпідставно збережених грошових коштів за період з 01 квітня по 15 серпня 2022 року у розмірі 65,31 долар США, мотивуючи тим, що підстава зберігання відпала починаючи з 31 березня 2022 року, тобто з дати коли мав бути укладений основний договір купівлі-продажу, та 2) про стягнення моральної шкоди, яку вона визначила у розмірі 73200 грн., яка виявилась у її душевних стражданнях через порушення її прав шляхом неповернення грошових коштів, що відбулося за наявності вини відповідачки.

Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зокрема, нею передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на укладений сторонами попередній договір та визначення у ньому сторін як продавця і покупця, між ними відповідно склались договірні правовідносини стосовно купівлі-продажу, зокрема, нерухомого майна. А відповідальність передбачена ч.2 ст.625 ЦК України настає у разі порушення грошового зобов`язання боржником перед кредитором, які відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України є сторонами у зобов?язанні

Окрім того, у позовній заяві зазначено, що станом на 31.03.2022 року основний договір не був укладений за відсутністю у цьому вини жодної зі сторін. І крім того, п.4 попереднього договору передбачено, що покупець та продавець звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов?язань за цим договором, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили (пожежі, землетруси, паводки, затоплення) або іншої перешкоди, що є поза їх контролем (воєнні дії, зміни у законодавстві, тощо), яким навіть уважна сторона не могла запобігти та які виникли після укладення цього договору.

А як видно із матеріалів справи, попередній договір було укладено 03 листопада 2021 року згідно якого сторони зобов?язались укласти основний договір до 31.03.2022 року, але з 24 лютого 2022 року в Україні Указом Президента України затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, було введено в Україні воєнний стан, що на думку суду якраз і є підставою для звільнення сторін від будь-якої відповідальності передбаченої укладеним сторонами попереднім договором.

З огляду на вищенаведені мотиви, суд не бачить підстав і для стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди оскільки згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тому ще раз звертає увагу на те, що у позовній заяві зазначено, що станом на 31.03.2022 року основний договір не був укладений за відсутністю у цьому вини жодної зі сторін.

Проте, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені нею і підтверджені відповідними доказами понесені нею судові витрати, а саме, 2105,51 грн. оплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог та згідно офіційного курсу НБУ станом на день подачі позову.

Окрім того, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали Косівського районного суду від 19.08.2022 року.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 15, 16, 570, 625, 635, 1167, 1212 ЦК України, та керуючись ст.ст.12, 13, 82, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 - на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 - 5757 (п?ять тисяч сімсот п?ятдесят сім) доларів США 70 центів, а також 2105 (дві тисячі сто п?ять) грн. 51 коп. оплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, а саме, арешт на належний ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , застосовані відповідно до ухвали Косівського районного суду від 19.08.2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. ГОРДІЙ