Рішення

від 16.11.2023 по справі 127/11425/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11425/23

Провадження 2/127/1358/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи», третя особа без самостійних вимог Акціонерне товариство «Українська оборона промисловість» про скасування наказу, визнання незаконним формулювання причин звільнення, зміну підстав для звільнення, зобов`язання вчинити дії, виплату вихідної допомоги при звільненні,

в с т а н о в и в:

20.04.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування наказу та зміни підстави звільнення (а.с. 1-5). 02.06.2023 року позивач змінила предмет позову (а.с. 71-72).

Позов мотивувала тим, що з 07.09.2020 року по 17.03.2023 року працювала на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні мережі».

Наказом № 78/к ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату працівників, виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.

Вважає, що звільнення відбулось з порушенням встановленого порядку, оскільки, обіймаючи посаду головного бухгалтера підприємства, вона була посадовою особою «ДП «Електричні системи», тому звільнення мало б відбуватись за п. 5 ст. 41 КЗпП України в зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб та із відповідними виплатами.

ОСОБА_1 просила захистити її порушені трудові права шляхом:

- скасувати наказ Державного підприємства «Електричні системи» від 13.03.2023 року № 78/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера з 17.03.2023 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників;

- визнати незаконним формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні системи» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників;

- визнати ОСОБА_1 звільненою 17.03.2023 року з посади головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні системи» на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України;

- зобов`язати Державне підприємство «Електричні системи» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України;

- зобов`язати Державне підприємство «Електричні системи» виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі шестимісячного середнього заробітку 245975,60 грн. (із урахуванням, що один середній заробіток вихідної допомоги позивач отримала при звільненні) з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- стягнути з Державного підприємства «Електричні системи» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.05.2023 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №127/11425/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи» про скасування наказу про звільнення, визнання незаконним формулювання причин звільнення, зміну підстав для звільнення, зобов`язання вчинити дії, виплату вихідної допомоги при звільненні.

08.08.2023 року залучено Державний концерн «Укроборонпром» до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

25.09.2023 року до участі в справі було залучено правонаступника третьої особи ДК «Укроборонпром» - АТ «Українська оборона промисловість» (ЄДРПОУ 37854297, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Підреза І.В. позов підтримала. Суду пояснила, що з 07.09.2020 року по 17.03.2023 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні системи" була посадовою особою підприємства головним бухгалтером, виконувала посадові обов`язки директора в разі його відсутності, тому розірвання трудового договору мало б відбуватись за п. 5 ст. 41 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала. Суду пояснила, що позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників внаслідок реорганізації ДП "Електричні системи". ОСОБА_1 було попереджено про звільнення за два місяці і у встановленому законом порядку запропоновано перелік нових посад, від яких позивач відмовилась. Звільнення відбувалось за погодженням з ДК "Укроборонпром" на виконання п. 2.1 додатку № 2 до назазу ДК № 357 від 03.09.2020 року і таке погодження було отримане 08.03.2023 року. Зауважила, що підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 5 ст. 41 КЗпП України та виплати їй вихідної допомоги в розмірі шестимісячного заробітку не було.

Представник АТ «Українська оборона промисловість» адвокат Гетта Т.М. (довіреність від 30.06.2023 року) надала письмові пояснення на позов (а.с. 221-223 т.1), згідно яких просила відмовити в задоволенні позову і 16.11.2023 року надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту ДП "Електричні системи" (нова редакція), затвердженого наказом ДК "Укроборонпром" 03.12.2018 року регулювання, контроль та координація діяльності ДП здійснюється ДК «Укроборонпром» - уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Згідно п.7.7 Статуту керівник підприємства формує адміністрацію підприємства, за погодженням з Концерном призначає та звільняє своїх заступників, а також посадових осіб, які за своїми функціональними обов`язками заміщують керівника підприємства в разі його тимчасової відсутності (незалежно від назви посади), директора з виробництва, головного інженера та головного бухгалтера підприємства, керівника структурного підрозділу з питань безпеки, а за відсутності такого - особу, до повноважень якої віднесені питання безпеки, керівника юридичної служби або іншого структурного підрозділу (незалежно від виду), що здійснює правову роботу на підприємстві.

Відповідно до п. 8 Статуту Концерн, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує призначення та звільнення заступників керівника, а також посадових осіб, які за своїми функціональними обов`язками заміщують керівника підприємства в разі його тимчасової відсутності, в тому числі головного бухгалтера підприємства.

Крім того, призначення із звільнення окремих працівників підприємств-учасників, в тому числі головного бухгалтера, визначене відповідним Порядком погодження ДК «Укроборонпром» призначення та звільнення окремих працівників, що є додатком № 2 до наказу ДК «Укроборонпром» від 03.09.2020 року № 357 (а.с. 237-241 т.1).

На підставі наказу № 441 від 21.03.2023 року ДК «Укроборонпром» припинене шляхом реорганізації в порядку перетворення в АТ «Українська оборонна промисловість» (а.с. 190 т.1).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 04.09.2020 року № 639-к, 07.09.2020 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні системи».

На підставі наказу Державного концерну «Укроборонпром» № 407 від 11.10.2022 року «Про припинення Державного підприємства «Електричні системи» відбулась реорганізація ДП «Електричні системи» шляхом приєднання до ДП «45 експериментальний механічний завод».

28.12.2022 року була створена комісія з реорганізації Державного підприємства «Електричні системи», до складу якої також входила ОСОБА_1 (а.с. 66 68 т.1).

В зв`язку з реорганізацією та на підставі наказу Державного підприємства «Електричні системи» № 01-од від 13.01.2023 року, ОСОБА_1 16.01.2023 року було повідомлено, що у зв`язку з приєднанням ДП «Електричні системи» до Державного підприємства «45-й експериментальний механічний завод», за її згодою її буде звільнено у зв`язку з переведенням на роботу на ДП «45 ЕМЗ» згідно п.5 ст. 36 КЗпП України. В разі її згоди на переведення через 2 місяці з дня ознайомлення з даним попередженням їй буде виплачено компенсацію за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпустки на підставі Закону № 2352-ІХ від 01.07.21022 року та повідомлено про нараховані та виплачені кошти згідно ст. 116 КЗпП України. Крім того, в листі наведений перелік вакантних посад в ДП «45 ЕМЗ» та роз`яснено, що у разі відмови від переведення до ДП «45 ЕМЗ» на будь-яку із запропонованих вакансій її буде звільнено згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією через два місяці з дня ознайомлення з даним попередженням, з дотриманням вимог чинного законодавства України, наданням пільг та компенсацій згідно з Законом, зокрема виплати вихідної допомоги в розмірі одного середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України (а.с. 27 т.1).

ОСОБА_1 була ознайомлена з попередженням 16.01.2023 року і вказала, що від всіх запропонованих посад відмовляється.

06.03.2023 року ДП «Електричні системи» на виконання п. 2.1 Додатку 2 до наказу ДК «Укроборонпром» № 357 від 03.09.2020 року звернулось до ДК «Укроборонпром» із листом № 341/02 про погодження звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 99 т.1, а.с. 233 т.1).

08.03.2023 року таке звільнення погоджено ДК «Укроборонпром» (а.с. 98 т.1).

Наказом № 78/к від 17.03.2023 року головного бухгалтера Державного підприємства «Електричні системи» ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 01-од від 13.01.2023 року «Про реорганізацію ДП «Електричні мережі». ОСОБА_1 виплачена вихідна допомога у розмірі одного середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП та компенсація за 25 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Із наказом ОСОБА_1 ознайомилась 17.03.2023 року, копію отримала (а.с. 24 т.1).

Таким чином, між сторонами виникли трудові правовідносини з приводу розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми КЗпП України.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен маєправо напрацю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Кожен має право на належні безпечні, і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.

Однією ізгарантій забезпеченняправ громадянна працює передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захиствід необґрунтованогорішення уприйнятті нароботу інезаконного звільнення,а такожсприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП Українипередбачено,що трудовимдоговором єугода між працівником і власником підприємства, установи, організації

або уповноваженим органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбаченихпунктом 1частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті,статей 42,42-1,частин першої,другоїітретьоїстатті 49-2,статті 74,частини третьоїстатті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, крім підстав, передбаченихстаттею 40цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Тобто, підставою для розірвання договору згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.

Таким чином, умовою для звільнення працівника, який є посадовою особою, за цією статтею КЗпП України є припинення повноважень цієї посадової особи, яке має відбуватися відповідно до законодавства та передувати звільненню, оскільки поняття «припинення повноважень» не є тотожним поняттю «звільнення».

Розірвання договору у випадках, передбаченихпунктами 1-5частини першої тачастиною другоюцієї статті, провадиться з додержанням вимогчастини третьої статті 40, а у випадках, передбаченихпунктами 2і3 частини першоїцієї статті також вимогстатті 43цього Кодексу (ч. 3 ст. 41 КЗпП України).

Разом з тим, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

Відповідно до статті 4 КЗпП, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» відсутнє. Особа є посадовою не лише тоді, коли вона здійснює відповідні функції або виконує обов`язки постійно, а й у разі, коли здійснює їх тимчасово.

Поняття "посадова особа" розкрито вГК Українивідносно посадових осіб підприємств, у тому числі, заснованих на державній формі власності (державних підприємств, абз. 5 ч. 1 статті 63 ГК України).

Згідно ч. 3 статті 65 ГК України, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інші органи управління підприємства відповіднодо статуту є посадовими особами цього підприємства.Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Тлумачення наведених вище норм права дає підстави для висновку, що основними критеріями при визначенні кола посадових осіб, до яких може бути застосована ця норма, є, по перше, належність конкретної посади до органу управління (керівного, виконавчого, наглядового тощо) юридичної особи, в тому числі закріплення статусу посадової особи в статуті, й, по-друге, передбачена законодавством чи статутом процедура припинення повноважень такої посадової особи за рішенням власника, адже наявність юридичного факту припинення повноважень посадової особи за рішенням власника в особі відповідного органу управління, повинно передувати звільненню на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Вказане підтверджується правовою позицією ВП ВС, яка вказала, що має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення (постанови від 15.09.2020 р. № 205/4196/18, від 13.10.2020 № 683/351/16-ц, від 12.01.2021 р. № 127/21764/17, від 23.02.2021 № 753/17776/19).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2023 року у справі № 766/23789/19 зробила висновок, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Проте, вказане стосується посадових осіб-членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції по управлінню за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень.

Щодо інших посадових осіб, то розірвання з ними трудового договору має відбуватись на інших підставах, встановлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних встановлених цим законодавством гарантій. При цьому віднесення статутом товариства певної посади до категорії «посадових осіб» не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Таким чином, на підставі вказаних норм закону і висновків Верховного Суду, припинення трудового договору з посадовою особою на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України залежить лише від волі власника. Обов`язку роботодавця звільнити посадову особу головного бухгалтера ОСОБА_1 виключно на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП ні будь-яким внутрішніми документами, ні нормами закону не передбачено.

Правомірність звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України підтверджена в судовому засіданні, звільнення відбулось відповідно до норм ст.ст. 40, 44, 49-2 КЗпП України, за погодженням з ДП «Укроборонпром», відповідно до Порядку погодження ДП «Укроборонпром» (додаток № 2 до наказу ДК «Укроборонпром» від 03.09.2020 р. № 357).

За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи» про скасування наказу, визнання незаконним формулювання причин звільнення, зміну підстав для звільнення, зобов`язання вчинити дії, виплату вихідної допомоги при звільненні слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати (сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу) слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5-1, 21, 40, 41 КЗпП України, ст.ст.4,5,10,12,13,76-82,89,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи» про скасування наказу, визнання незаконним формулювання причин звільнення, зміну підстав для звільнення, зобов`язання вчинити дії, виплату вихідної допомоги при звільненні відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

- відповідач Державне підприємство «Електричні системи», код ЄДРПОУ 40210018, 21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 57Б

- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська оборона промисловість», код ЄДРПОУ 37854297, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36

Повне судове рішення складене 27 листопада 2023 року.

Суддя: