Постанова

від 22.11.2023 по справі 924/235/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Справа № 924/235/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

представники сторін в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" - адвоката Ткачука Богдана Миколайовича про відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "МЕНДРИК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2023 року у справі №924/235/23 (повний текст складено 14 серпня 2023 року, суддя Димбовський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

до Селянського (фермерського) господарства "МЕНДРИК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ"

про стягнення 2671799,93 грн. основного боргу, 12568,83 грн. - 3% річних, 209480,54 грн. пені, 34733,40 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2023 року у справі №924/235/23 задоволено апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "МЕНДРИК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2023 року у справі №924/235/23. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2023 року у справі №924/235/23 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (м. Київ, вул. Московська, буд.32/2, код ЄДРПОУ 43965848) на користь Селянського (фермерського) господарства "МЕНДРИК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ" (32244, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с. Маниківці, код ЄДРПОУ 21313192) 65592,54 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

09 листопада 2023 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Селянського (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" - адвоката Ткачука Богдана Миколайовича про відшкодування витрат на правову допомогу та стягнення з позивача 100000 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2023 року у справі №924/235/23 розгляд заяви С(Ф)Г "Мендрик Анатолій Олександрович" про відшкодування витрат на правову допомогу призначено на 22 листопада 2023 року об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. Запропоновано позивачу у строк до 17 листопада 2023 року надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові заперечення з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, та докази надсилання копії таких заперечень відповідачу.

14 листопада 2023 року від ТОВ "Твій Газзбут" надійшли заперечення на клопотання (заяву) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Заявник стверджує, що за своєю категорією (стягнення боргу за договором постачання природного газу) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж правовідносин пов`язаних як з досудовим врегулюванням спору, так і розгляду справи в суді, з урахуванням того, що вказана сума це вартість послуг виключно в суді апеляційної інстанції, де розгляд апеляційної скарги відбувся за 1 судове засідання загальною тривалістю 2 години з урахуванням перебування колегії суддів в нарадчій кімнаті. При цьому, розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір напряму залежить від вартості фактично спожитого газу. В той же час, вбачається що представником відповідача не здійснено значного обсягу правничої роботи, пов`язаної зі складанням та направленням апеляційної скарги до суду, адже її текст повністю відповідає змісту раніше поданих письмових пояснень. Крім того, позивач звертає особливу увагу суду, що представником відповідача не долучено до поданої заяви доказів, що підтверджують оплату зазначених витрат, тобто той факт, що такі витрати дійно були понесені.

Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що розмір заявлених представником відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 100000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою під час підготовки та розгляду справи в суді, отже їх розмір є необгрунтованим. Тому з урахуванням заперечень просить суд максимально зменшити розмір заявлених представником відповідача витрат на правову (правничу) допомогу.

У судове засідання 22 листопада 2023 року представники сторін не з`явилися, причини неявки не повідомили. Про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).

Згідно пункту 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01 лютого 2007 року у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (пункти 23, 31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20 лютого 1996 року, пункт 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18 лютого 1997 року, пункт 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").

Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

За приписами статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23 лютого 2021 року у справі №922/2503/20.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частина 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, тощо.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Слід зауважити, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Слід також зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Крім того, слід зазначити, що за положенням частини 2 статті 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина 3 статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів слід зазначити, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також слід зауважити, що частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Колегією суддів встановлено, що у апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 100000 грн.

01 листопада 2023 Північно-західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову.

09 листопада 2023 року на адресу суду від представника Селянського (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" - адвоката Ткачука Богдана Миколайовича надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу, яка здана на пошту 06 листопада 2023 року.

Отже, беручи до уваги викладене, вимоги частини восьмої статті 129 ГПК України заявником дотримані.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2023 року між Селянським (фермерським) господарством "Мендрик Анатолій Олександрович" в особі керівника Мендрика Анатолія Олександровича та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора "Місяць і Партнери", в особі керуючого партнера - Місяця Андрія Петровича укладено договір про надання правової допомоги.

Предметом договору є надання Клієнту (Відповідачу) правової допомоги по забезпеченню представництва Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №924/235/23 за апеляційною скаргою Клієнта на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2023 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до Селянського фермерського господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 укладеного Договору за роботу виконану АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ КЛІЄНТ сплачує грошові кошти у фіксованому розмірі 100000,00 (сто тисяч) гривень 00 коп., на розрахунковий рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ, або готівкою в касу підприємства протягом 180 днів з моменту підписання договору.

02 листопада 2023 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 100000 грн., в тому числі:

- підготовка матеріалів справи для формування апеляційної скарги; надання юридичних консультацій; підготовка апеляційної скарги по справі №924/235/23;

- відрядження до м. Рівного, для представництва КЛІЄНТА в Північно-західному апеляційному господарському суді;

- участь в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №924/235/23.

Отже, відповідач згідно з вимогами статті 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/235/23 у суді апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що ТОВ "Твій Газзбут" звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу у справі №924/235/23, яке обґрунтоване тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи.

Оцінивши додані до заяви докази, пояснення позивача щодо неспівмірності вимог, колегія суддів вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на вказані послуги є надмірним, оскільки апеляційна скарга Адвокатського об`єднання обгрунтована тими ж доводами, що були викладені у процесуальних документах, які подавалися до суду першої інстанції, та її підготовка не потребувала значних затрат часу, оскільки правова позиція позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінювалася. Перегляд рішення в суді апеляційної інстанції відбувся в одному судовому засіданні, що свідчить про те, що адвокатом не витрачалося надмірна кількість часу для участі в судовому засіданні. Крім апеляційної скарги адвокатом не подавалися додаткові заяви, клопотання, підготовка яких вимагала б додаткового часу. Окрім того суд зважає на те, що домовленість між Адвокатським об`єднанням та відповідачем щодо вартості правничої допомоги носить індивідуальний характер та не покладає обов`язку на позивача в частині повного їх відшкодування.

Отже, на переконання судової колегії, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим щодо професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 30000 грн., який є розумним та співмірним ціні позову. В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" - адвоката Ткачука Богдана Миколайовича про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (м. Київ, вул. Московська, буд.32/2, код ЄДРПОУ 43965848) на користь Селянського (фермерського) господарства "МЕНДРИК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ" (32244, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с. Маниківці, код ЄДРПОУ 21313192) 30000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №924/235/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.