Рішення

від 09.11.2023 по справі 910/7485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/7485/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СМ ТРЕЙДІНГ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВК "АВЕКС"простягнення 588 727, 20 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7485/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ ТРЕЙДІНГ" (далі також - позивач, ТОВ "СМ ТРЕЙДІНГ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "АВЕКС" (далі також - відповідач, ТОВ "ВК "АВЕКС") про стягнення 588 727,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з оплати поставленого йому товару.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2023.

25.09.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням про відкладення слухання справи.

Позивач, у свою чергу, 28.09.2023 надав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 28.09.2023 суд оголосив перерву до 09.11.2023.

09.11.2023 позивач у письмовому клопотанні наполягав на задоволенні заявленого позову та просив провести судове засідання за відсутності його представника.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 09.11.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, наданих сторонами доказів та пояснень достатньо для вирішення спору по суті, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням припису ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з доводів позивача, викладених у позовній заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ ТРЕЙДІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК "АВЕКС" протягом 2022-2023 років існувала домовленість про поставку товару.

На виконання такої домовленості позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 741 256,70 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що відповідач не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 588 727,20 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, наведених у позові обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, за приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні видаткові накладні за поставлений товар із зазначенням сторін, сум та товару, рахунки на оплату, то суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару в спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На доведення факту поставки товару на користь відповідача позивачем долучено до позову копії видаткових накладних:

- № 4 від 28.02.2022 на суму 1 347 360,00 грн;

- № 6 від 21.03.2022 на суму 60 909,30 грн;

- № 7 від 31.03.2022 на суму 50 424,00 грн;

- № 8 від 23.05.2022 на суму 1 104,00 грн;

- № 10 від 30.05.2022 на суму 6 000,00 грн;

- № 12 від 06.07.2022 на суму 73 940,40 грн;

- № 15 від 02.08.2022 на суму 9 900,00 грн;

- № 17 від 10.08.2022 на суму 7 128,00 грн;

- № 19 від 31.08.2022 на суму 3 960,00 грн;

- № 22 від 26.09.2022 на суму 9 900,00 грн;

- № 24 від 03.10.2022 на суму 6 831,00 грн;

- № 25 від 19.10.2022 на суму 22 500,00 грн;

- № 27 від 03.11.2022 на суму 9 900,00 грн;

- № 28 від 23.11.2022 на суму 22 500,00 грн;

- № 29 від 01.12.2022 на суму 9 900,00 грн;

- № 31 від 15.12.2022 на суму 39 600,00 грн;

- № 1 від 10.01.2023 на суму 19 800,00 грн;

- № 2 від 01.02.2023 на суму 19 800,00 грн;

- № 3 від 21.02.2023 на суму 19 800,00 грн.

Доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати поставленого товару матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 588 727,20 грн згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів повної оплати не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати товару, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 588 727,20 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ ТРЕЙДІНГ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "АВЕКС" (03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, 5-б, офіс 18; код ЄДРПОУ 44274405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ ТРЕЙДІНГ" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 6, оф. 103; код ЄДРПОУ 42508320) заборгованість в розмірі 588 727,20 грн та втрати зі сплати судового збору в розмірі 8 830,90 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко