Рішення

від 15.11.2023 по справі 922/3292/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023м. ХарківСправа № 922/3292/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ХІМ", 61166, м. Харків, вул. Кримська, 6 кв. 7 до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, 2103274, м. Москва, Краснопресненська набережна простягнення 2 713 358,14 грн.за участю представників сторін:

позивача: Татаренко С.О.

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВК ХІМ" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації про стягнення 2 713 358,14 грн. у тому числі реальні збитки, нанесені матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії Російської федерації, у сумі 2 695 358,14 грн. що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США 09 центів; - та витрати, понесені для проведення експертиз, у сумі 18 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача викладеного у прохальній частині позовної заяви про залучення у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представника Кабінету Міністрів України в особі Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 серпня 2023 року. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України, та із доказами направлення їх іншим учасникам справи (з описом вкладення). Встановлено позивачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 23.08.2023 року підготовче засідання у справі відкладено на "13" вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 18 жовтня 2023 року.

16.10.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшли документи для доручення до матеріалів справи (вх. № 28153/23).

Ухвалою суду від 18.10.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15 листопада 2023 року.

14.11.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 31086/23) про долучення додаткових доказів у справі, у якому останній зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи, просить суд, долучити докази які додатково підтверджують повне знищення майна позивача, а також пошкодження орендованого майна (по якому позовні вимоги заявлені в іншій позовній заяві). До клопотання надано додаткові докази.

Ухвалою суду від 15.11.2023 року повернуто позивачу без розгляду клопотання (вх. № 31086/23 від 14.11.2023 року) про долучення додаткових доказів у справі разом із доданими до нього документами.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15 листопада 2023 року о(б) 15:00 год.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.

Також, судом було з`ясовано у представника позивача щодо судових витрат.

Присутній у судовому засіданні представник позивача зазначив, що відсутні заявлені судові витрати у зв`язку із розглядом справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання ухвали суду від 18.10.2023 року. Крім того, суд неодноразово повідомляв відповідача про розгляд справи, про що свідчать ухвали суду від 24.07.2023 року, 23.08.2023 року, 13.09.2023 року, також суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом розміщення ухвал на сайті суду.

Крім того, судом 14.11.2023 року було здійснено додаткове повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, а саме на веб сайті «Судова влада України» (https://court.gov.ua/unknown/) здійснено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Разом з тим, відповідач у справі є нерезидентом України. При цьому судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 року шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку статті 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022 року) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача, у тому - числі розміщення ухвали на сайті Господарського суду Харківської області, та сайті Судової влади України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВК Хім» є юридичною особою, яка займається в основному торгівлею фармацевтичними товарами та харчовими добавками.

Основним видом діяльності позивача відповідно до статутної діяльності та видів економічної діяльності КВЕД, є КВЕД 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Також зазначає, що з моменту реєстрації, позивач здійснює свою діяльність в селі Сороківка, Харківського району, Харківської області по вул. Успенській, 6. За даною адресою знаходиться будівля, яка належить на праві власності Плис Т.О.

27.11.2019 року між фізичною особою - підприємцем Плис Т.О. та позивачем було укладено догорів оренди № 04/2019.

Проте, 24.02.2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року було введено в Україні воєнний стан, який триває на даний час.

З початку війни засвідчено численні випадки руйнування житлової інфраструктури, освітніх об`єктів, вбивства мирних жителів і мародерства з боку російських військових на захопленій українській території. Окрім завдання руйнувань, військове вторгнення російської федерації повністю зупинило діяльність юридичних осіб, у тому числі була зупинена діяльність і позивача, оскільки його виробничі площі знаходяться в селі Сороківка, яке одне із перших населених пунктів Харківського району, Харківської області потрапило пі артилерійські та танкові обстріли збройних сил рф.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок військової агресії рф усе майно позивача було знищено або пошкоджено на загальну суму 2 695 325,23 грн. що за офіційним курсом Національного банку України на момент звернення позивача із позовом становить 73 706,00 доларів США.

З метою проведення документування і фіксування нерухомого майна та активів, як одного із елементів доказування вини відповідача у заподіянні збитків, позивачем було вжито наступні заходи, а саме:

- забезпечення збереження основоположних документів - статутних документів: документів, що посвідчують право власності на майно; технічних паспортів, проектно - кошторисної документації, тощо; документів, що посвідчують право власності на обладнання та предмети / товари, що знаходяться всередині майна;

- письмових повідомлень правоохоронних органів та органів ДСНС про пошкодження російськими агресорами майна та активів підприємства. Ці повідомлення були надіслані / передані в руки адресатам одразу ж після того, як стало відомо про подію та появилася реальна можливість доступу до орендованого нерухомого майна. За результатами цих повідомлень порушено кримінальну справу та посадовими особами ДСНС складено відповідний акт;

- здійснено фото фіксацію та комісійне обстеження пошкодженого об`єкту та майна;

- організації огляду пошкодженого орендованого та власного майна;

- надіслано інформацію про факт пошкодження та знищення майна, зокрема на електронні адреси: adep18@gp.gov та warcrimes.gov.ua (Офіс Генерального прокурора України), (Генеральна прокуратура РФ), damaged.in.ua (проект KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки створений з метою створення найповнішого переліку усього, що зруйновано у війні, яку РФ розв`язало проти України);

- укладання угод на проведення первинного фінансування зовнішнім оглядом стану нерухомого майна та активів (договір № 112-И/10/23 від 03.03.2023 року , експертний висновок від 22.03.2022 року № 32-ПМ/23; на оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії РФ (договір № 188-И/15/23 від 26.06.2023 року з Харківською торгово - промисловою палатою, звіт № 8-ОИ/23 від 29.06.2023 року про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії РФ);

Також, позивач зазначає, що Харківським відділом поліції ГУНП в Харківській області 26.02.2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12023221340000366 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 кримінального кодексу України.

02.05.2023 року постановою слідчих органів позивача визнано потерпілою особою.

Також зазначає, що 02.05.2023 року співробітники Служби Безпеки України в протоколі огляду будівлі та території на якій розташовані орендовані виробничо - складські приміщення позивача та зберігалася його сировина зафіксовані руйнування та пошкодження майна позивача, які сталися внаслідок російської агресії. Відповідно до висновків у складі комісії посадових осіб Вільхівської сільської ради та Харківської районної військової адміністрації, викладених у актах обстеження будівель та споруд, пошкоджених під час проведення бойових дій на території Харківської області, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 17.10.2022 року № 783 та 783/1, рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції за вказаних об`єктів нерухомого майна. Виявлені візуальні пошкодження, спричинені бойовими діями, потребують додаткового обстеження сертифікованими спеціалістами.

Відповідно до акту про пожежу без номеру, складного представниками ВЗН ХРУ ДСНС у Харківській області 04.08.2022 року пожежа нежитлових будинків за вказаним адресом виникла 03.04.2022 року через бойові (військові) дії, а саме внаслідок обстрілі військовослужбовцями рф із використанням артилерійського виду озброєння невстановленими снарядами невстановленого калібру.

За твердженнями позивача, згідно висновку від 22.03.2023 року № 32-ПМ/23 - нерухоме майно позивача та інші активи, розташовані за адресом вул.. Успенська, 6, с. Сороківка, Харківського району і області, знаходяться на території Харківського району, який відповідно до районів проведення воєнних (бойових) дій, відповідно до наказу Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75; знищення та пошкодження нерухомого майна і активів позивача відбулося через пожежу, що виникла 3 квітня через проведення воєнних (бойових) дій; виробничого будинку літ. «А-2» обрушення плит покрівлі та частин стін, деформація та руйнування внутрішніх перегородок залізних елементів та покриттів, сліди пожежі у вигляді оплавлення, обгорання, сажі та кіптяви, руйнування віконних отворів, пошкодження воріт, знищення витяжної системи, систем електропостачання, протипожежного захисту та відеоспостереження; товатно - матеріальні цінності, які знаходились у пошкодженій нежитловій будівлі відповідно до протоколу інвентаризації комісії позивача від 16.02.2022 року знищені у повному обсязі. Окрім того, наявні залишки товарно - матеріальних цінностей, що пошкоджені в результаті впливу атмосферних опадів. Згідно з електронної декларації від 17.11.2021 року позивачем було розмитнено 2000 кг. Панкреатину. Згідно приходнової накладної № Ф-00000019 від 17.11.2021 року на баланс позивача було зараховано 2000 кг. Панкреатину.

Відповідно до звіту № 8-ОИ/23 про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії Російської Федерації, 03.04.2022 року, ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 03.04.2022 року становить 2 165 283,73 грн. без ПДВ, що за курсом НБУ на дату оцінки, складає 73 706,09 доларів США.

Вищевказане, за твердженнями позивача свідчить про пошкодження майна, що належить позивачу.

За розрахунком позивача, загальний розмір збитків, завданий російською федерацією останньому, становить 2 695 358,14 грн., що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США.

У зв`язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Також, позивач зазначає, що останнім було здійснено зміну найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК Фарм» на Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК Хім», та надано до матеріалів справи рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК Фарм» № 21/04 від 21.04.2023 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, частина 2 статті1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об`єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов`язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З аналізу вищевикладеного слідує, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Як зазначає позивач у позовній заяві в результаті збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивачу завдана шкода, яка полягає у пошкодженні майна (товарно - матеріальних цінностей) що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами (видатковими накладними, договорами, актами обстеження, звітом, актом про пожежу) та за розрахунком позивача складає загальну суму 2 695 358,14 грн., що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

При цьому, обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, у якості доказів у підтвердження позовних вимог, позивачем було надано до суду копії: контракту № OVK/JGIG-1 від 02.09.2019 року, додаткову угоду до контракту № 2020/1 від 22.09.2020 року; додаткову угоду до контракту № 2021/1 від 30.12.2021 року; інвойс; електронну декларацію № UA807170/2021/076669, сертифікат, видаткову накладену № Ф-00000019 від 17.11.2021 року на 2000 кг панкреатину, свідоцтво про право власності від 28.11.2012 року на Плис Т.О., акт здачі - приймання оренди будівлі від 27.11.2019 року, скрін-шоти щодо повідомлень про вчинення правопорушень, договір оренди будівлі № 04/2019 від 27.11.2019 року, договір № 112-И/10/23 від 03.03.2023 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанова про визнання потерпілим від 02.05.2023 року, договір № 188-И/15/23 від 26.06.2023 року, акт № 783 від 17.10.2022 року, акт № 783/1 від 17.10.2022 року, акт про пожежу від 04.08.2022 року, інвентаризаційний опис оборонних активів (панкреатин 2000 кг), договір доручення № 280920 від 28.09.2020 року.

При цьому, як вбачається із інвентаризаційного опису оборонних активів (панкреатин 2000 кг), договір доручення № 280920 від 28.09.2020 року, останній складено на підставі розпорядчого документу від 16.02.2022 року № 16/02-22 інвентаризація проводилася станом на 18.02.2022 року комісією у складі: голова - Хілько С.М., члени комісії Гниличький В.О., та зокрема зазначено найменування цінностей - панкреатин (кг) - 2 000,00, сума 2 165 283,09 грн.

Будь-яких інших документів у підтвердження знаходження майна (панкреатину) на об`єкті позивача за якою останній здійснює свою господарську діяльність, а саме за адресою - вул. Успенській, 6, с. Сороківка, Харківського району, Харківської області у тому числі і складських документів, позивачем до суду надано не було.

Крім того, у матеріалах справи наявний експертний висновок № 32-ПМ/23 від 22.03.2023 року щодо первинного фіксування стану активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій.

Звіт № 8-ОИ/23 від 03.04.2022 року про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ «ОВК ХІМЦ внаслідок збройної агресії Російської федерації, відповідно до якого об`єкт оцінки панкреатин 2000 кг., та ринкова вартість об`єкту оцінки становить 73 706,09 доларів США ( 2 165 283,73 грн. без ПДВ).

З аналізу вищевикладеного, та наявних у матеріалах справи документів слідує, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів, доведено повний склад цивільного правопорушення, та завдання останньому збитків.

Суд також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15-ц, у якій Верховний суд зазначив законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, та встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми збитків у загальному розмір 2 695 358,14 грн. що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США 09 центів відповідно до прохальної частини позовної заяви, та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку було допущено помилку.

Судом здійснено власний розрахунок суми заявлених до стягнення позивачем збитків із урахуванням за офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.07.2023 року (1 долар США = 36,5686), та встановлено, що 73 706,09 доларів США 09 центів складає суму у розмірі 2 695 328,52 грн. В частині стягнення 29,62 грн. - відмовити.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

Згідно зі статтею 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991 року) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, а саме, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 року № 311/498/20, від 12.10.2022 року у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 990/80/22.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, про стягнення 2 695 328,52 грн. реальних збитків, нанесених матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії Російської федерації (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США 09 центів). В частині стягнення 29,62 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача витрати, понесені для проведення експертиз, у сумі 18 000,00 грн.

Згідно частин 1-3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 2, 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно частини 2 статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У якості доказів понесення заявлених до стягнення витрат для проведення експертиз, у сумі 18 000,00 грн. позивачем надано до суду копії: договору № 112-И/10/23 від 03.03.2023 року укладеного між Харківською торгово - промисловою палатою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВК ФАРМ», загальна вартість договору відповідно до пункту 3.1. складає - 10 800,00 грн.; рахунок на оплату № 32-ПМ/23 від 15.03.2023 року на суму 10 800,00 грн.; договір № 188-И/15/23 від 26.6.2023 року укладеного між Харківською торгово - промисловою палатою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВК ХІМ», загальна вартість послуг за цим договором відповідно до пункту 3.3. складає - 7 200,00 грн.; рахунок на оплату 8-ОИ/23 від 26.06.2023 року на суму 7 200,00 грн.; експертний висновок № 32-ПМ/23 від 22.03.2023 року щодо первинного фіксування стану активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій; звіт № 8-ОИ/23 від 03.04.2022 року про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ «ОВВК ХІМЦ внаслідок збройної агресії Російської федерації.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суд, понесені позивачем витрати на оплату експертиз у загальному розмірі 18 000,00 грн., підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

При цьому, частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується із відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку із чим з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає до стягнення сума пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 40 699.93 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (2103274, м. Москва, Краснопресненська набережна) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК ХІМ" (61166, м. Харків, вул. Кримська, 6 кв. 7, ЄДРПОУ 43067550) 2 695 328,52 грн. реальні збитки, нанесені матеріальним активам позивача внаслідок збройної агресії Російської федерації (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.07.2023 року становить 73 706,09 доларів США 09 центів) та 18 000,00 грн. - витрати, понесені для проведення експертиз.

Стягнути з Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (2103274, м. Москва, Краснопресненська набережна) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 40 699.93 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 29,62 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВК ХІМ" (61166, м. Харків, вул. Кримська, 6 кв. 7, ЄДРПОУ 43067550);

відповідач: Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації (2103274, м. Москва, Краснопресненська набережна).

Повне рішення складено "27" листопада 2023 р.

Суддя О.О. Ємельянова