Ухвала

від 16.11.2023 по справі 01/5026/333/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 листопада 2023 року Черкаси справа №01/5026/333/2011

Вх.суду № 16294/23 від 04.10.2023

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (ліквідатор банкрута, особисто), Степаненка В.В. (від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

у судове засідання не з`явились: представники від Зубенка А.І., Зубенко І.В., Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ТОВ "ЛеАСплюс", ТОВ "Мілітарі", Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області, Мінстерства оборони України, Міністерства юстиції України, Військової прокуратури Черкаського гарнізону,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву без дати і номеру

заявників, 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2

про визнання додаткових вимог до боржника на суму 735 878,76 грн.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси,

до боржника, Державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління",

про банкрутство юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

1. Після визнання боржника банкрутом (постанова від 16.10.2018) заявники звернулися до суду із заявою без дати і номеру (вх.суду №16294/23 від 04.10.2023) про визнання додаткових грошових вимог до боржника на суму 735878,76 процентів за користування чужими грошовими коштами, які підлягають погашенню у четверту чергу.

2. Ухвалами суду: від 13.10.2023 відкрито провадження за заявою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті; від 31.10.2023 розгляд справи було відкладено на 16.11.2023. У судовому засіданні оголошувалась перерва цього ж дня, після закінчення якої представники у засідання не з`явились.

3. Заяву обґрунтовано тим,

що рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.09.2010 у справі №2-446/10 з ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" було стягнуто на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду, спричинену невиконанням договору від 05.10.2006 №4 на придбання житла в порядку дольової участі у розмірі 352 610,00 грн., 1 200,00 грн. витрат на проведення експертизи, 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 354 060,00 грн., отже, з 05.10.2006 боржник користується грошовими коштами у сумі 354 060,00 грн.;

що згідно із ст.8, 536, 1048 ЦК України заявники додатково нарахували боржнику проценти за користування чужими коштами за період з 05.10.2006 до 01.05.2023 на суму 735 878,76 грн..

2. Ліквідатор банкрута у направленому суду повідомленні від 30.10.2023 №02-19/1291, а також у судовому засіданні вимоги визнав частково, на суму 354 713,80 грн., і пояснив,

що згідно з ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом 15.01.2011, чинній на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства) передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає;

що заявниками в установлений вказаною вище нормою строк заява з вимогою про стягнення процентів за користування чужими коштами у справу не подавалась;

що 16.10.2018 постановою суду у цій справі боржникам було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

що ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на 04.04.2018, чинній на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства) визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

що проценти за користування чужими коштами можуть бути нараховані за період з 05.04.2011 (дати введення процедури розпорядження майном боржника) до 15.10.2018 (дати визнання боржника банкрутом).

4. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, представники яких не з`явились, були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства та Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

6. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

21.02.2011 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

05.04.2011 ухвалою суду введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ноговського І.Л.;

02.09.2011 (із виправленою згідно з ухвалою суду від 18.10.2011 опискою) ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, визнано вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на суму 354 060 грн. (а.с.119 т.42) відповідно до рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.09.2010 у справі №2-446/10 (а.с.113 т.42).

09.11.2011 ухвалою суду затверджено мирову угоду, провадження у справі припинено.

18.03.2014 ухвалою суду розірвано мирову угоду, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ноговського І.Л..

26.05.2016 ухвалою суду усунуто арбітражного керуючого Ноговського І.В. від виконання обов`язків розпорядника майна боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О..

24.10.2017 ухвалою суду введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника Доманського В.М., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О..

05.04.2018 ухвалою суду ОСОБА_3 звільнено від виконання повноважень керуючого санацією боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.

16.10.2018 постановою суду боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; припинено введену ухвалою суду від 24.10.2017 процедуру санації (відновлення платоспроможності) ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління"; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.

17.10.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України у мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за №54858, у якому встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

13.08.2019 ухвалою суду №8 визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кредиторами боржника на суму 587 349,65 грн. (з них: 75 662,14 грн. 3% річних за період з 02.09.2011 до 16.10.2018 та 511 687,51 грн. інфляційні за період з 02.09.2011 до 16.10.2018), які підлягають погашенню у четверту чергу (а.с.115 т.42).

04.10.2023 за вх. №16294/23 від заявників, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до суду надійшла заява без дати і номеру з вимогою: визнати їх додаткові грошові вимоги до боржника у розмірі 735 878,76 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, які включити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

7. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.10 ст.11. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права);

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

Згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013):

ст.1. (…) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (…);

ч.1 ст.5. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України;

ч.1 ст.14. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (…). Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає;

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013):

ч.1 ст.38. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; (…) вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п.4 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу з дня введення його в дію (21.10.2019) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ст.1. (…) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

ч.1,5 ст.59. З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (…), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Заява з вимогами поточного кредитора має відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 45 цього Кодексу. До заяви з вимогами поточного кредитора застосовуються положення статті 46 цього Кодексу.

ч.4 ст.60. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу (…).

Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.5 ст.11. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ч.1 ст.526. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.536. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства;

ч.1 ст.612. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

ст.625. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ч.1. ст.1048. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

9. Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.

9.1. Заявники просять стягнути з боржника суму процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на ст.536 та 1048 Цивільного кодексу України (яку застосовано як подібну за змістом цивільних відносин (аналогії закону), обчислюючи її в розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти за користування чужими коштами нараховані у зв`язку з простроченням боржником сплати боргу за судовим рішенням.

Визнаючи вимоги заявників частково ліквідатор банкрута виключив з розрахунку період до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 05.04.2011 - дати введення процедури розпорядження майном боржника, оскільки вони є конкурсними, не заявлені вчасно і є погашеними) та період після відкриття ліквідаційної процедури (з 15.10.2018 -- дати визнання боржника банкрутом, оскільки у ліквідаційній процедурі додаткові вимоги не виникають).

9.2. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у п.34-38 постанови від 10.04.2018 №910/10156/17 термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК. Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

9.3. Несплата боржником боргу у сумі 354060,00 грн. після стягнення його за рішенням суду є неправомірною.

Визнаний судом борг виник не є позикою, а заявники не є позикодавцями чи кредитодавцями.

Підстав для застосування аналогії закону (іншої норми закону, зокрема, ст.1048 ЦК України, яка регламентує подібні відносини) відсутні.

9.4. Кредитори мають право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за час прострочення, навіть при наявності судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав. Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Отже, у розумінні положень наведеної норми заявники як кредитори, вправі вимагати стягнення з боржника у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та 3 % річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Однак, стягнення з боржника інфляційних та 3 % річних за невиконання ним грошового зобов`язання вже було предметом судового розгляду і ухвалою суду від 13.08.2019 №8 у цій справі частково задоволено вимоги заявників та визнано їх кредиторами боржника на суму 587 349,65 грн. (з них: 75662,14 грн. 3% річних за період з 02.09.2011 до 16.10.2018 та 511687,51 грн. інфляційні за період з 02.09.2011 до 16.10.2018) і включено ці вимоги до четвертої черги.

9.5. За таких обставин, у задоволенні вимог слід відмовити.

Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без дати і номеру (вх.суду №16294/23 від 04.10.2023) повністю.

Ухвала суду набрала законної сили 27.11.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 27.11.2023.

Направити цю ухвалу заявникам, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (5), Міністерству оборони України, Міністерству юстиції України, Військовій прокуратурі Черкаського гарнізону, Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ).

Суддя Ю.А.Хабазня

Я-12