Ухвала

від 27.11.2023 по справі 902/1406/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 902/1406/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2023

у складі колегії суддів: Крейбух О.Г., Саврій В.А., Коломис В.В.

та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2023

у складі судді Лабунської Т.І.

у справі № 902/1406/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен"

до Приватного акціонерного товариства "Краплинка"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2023 у справі №902/1406/15 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1406/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.11.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі заяви з грошовими вимогами), за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент подання касаційної скарги, ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Зазначене узгоджується з висновком наведеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/8316/20 про те, що податковий орган, звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.07.2023 у справі №902/1406/15 щодо розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області, заявленими у дану справу про банкрутство у 2023 році, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 10736,00 грн. (2684 * 2 * 200%).

Разом з тим, слід зазначити, що касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Статтю 4 Закону України "Про судовий збір" доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання касаційної скарги через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 8588,80 грн (10736,00 х 0,8).

Проте, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Звертаючись з касаційною скаргою зазначає неправильне застосування норм матеріально права, а саме - статті 129 Податкового Кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (тобто п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

З урахуванням зазначеного, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки, зазначаючи в якості підстави пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржником не наведено належного обґрунтування наявності вказаної підстави касаційного оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно надати письмові пояснення, де обґрунтувати підстави касаційного оскарження, а саме (1) чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній, (2) зазначити в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі, (3) обґрунтувати необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме тієї справи, у якій подано касаційну скаргу.

При цьому слід враховувати, що такі пояснення касатора за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження.

Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги.

Відповідно до статті 291 ГПК України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

До матеріалів касаційної скарги додана квитанція про доставку документів до зареєстрованого користувача ЄСІТС Луговському Є.В., однак до касаційної скарги не додано доказів направлення її копії іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, чим порушено вимоги ст. 291 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, надати суду докази сплати судового збору у визначеному розмірі, докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2023 у справі №902/1406/15 залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: надати письмові пояснення з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, надати суду докази сплати судового збору у визначеному розмірі та докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський