Ухвала

від 27.11.2023 по справі 915/558/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 915/558/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

у складі судді Ржепецького В. О.

від 17.05.2023 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Аленін О. Ю., Богатир К. В., Філінюк І. Г.

від 23.10.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДПРИЛАД"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-123-01-21-07005 від 30.06.2021 у розмірі 23 334,00 грн, пені за період з 10.12.2021 по 02.11.2022 в сумі 2 407,55 грн та 3% річних в розмірі 629,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДПРИЛАД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-123-01-21-07005 від 30.06.2021 у розмірі 23 334,00 грн, пені за період з 10.12.2021 по 02.11.2022 в сумі 2 407,55 грн та 3% річних в сумі 629,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки в частині своєчасної оплати товару.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі № 915/558/22 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДПРИЛАД" заборгованість за договором поставки № 53-123-01-21-07005 від 30.06.2021 в сумі 23 334,00 грн, 3% річних у розмірі 617,56 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 253,41 грн. У задоволені позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11,50 грн та пені в сумі 2 407,55 грн відмовлено.

Постановою від 23.10.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі № 915/558/22.

07 листопада 2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 915/558/22.

Перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частина 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 915/558/22 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 481,00 грн = 248 100,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 915/558/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зазначає, що суди не врахували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 914/842/19, без вказання норми права щодо застосування якої у наведеній постанові викладено правовий висновок, а також, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 526 Цивільного кодексу України. Крім того, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилається на те, що ця справа має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Проте лише посилання скаржника на випадок, зазначений у пункті "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджує його наявності. Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Зазначення скаржником того, що ця справа має виняткове значення для нього, має загальний характер, позаяк будь-яким чином ніж посиланням на обставини справи та доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не обґрунтоване.

У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

За змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність обставин, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 915/558/22 за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 915/558/22 за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова