Постанова

від 27.11.2023 по справі 175/532/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5877/23 Справа № 175/532/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Барильської А.П., Городничої В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасевича Сергія Валерійовича на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завдану внаслідок ДТП посилаючись на те, що 05 жовтня 2018 року близько 19:00 год. на автодорозі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя» Дніпровського (Дніпропетровського) району в районі перехрестя на с. Карнаухівка ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Кам`янське по правому краю проїжджої частини з включеним ближнім світлом фар, не переконавшись в безпеці руху, став здійснювати розворот в зворотньому напрямку, при цьому не надав дорогу автомобілю «Шкода Рапід», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності, під керуванням ОСОБА_2 (яка працює в ПрАТ «КИЙ АВІА» на посаді директора Дніпровської філії), який рухався позаду автомобіля «Мерседес-Банц Спрінтер» в лівому ряді руху зі швидкістю близько 90 км/год., якого ОСОБА_1 об`єктивно спроможний був виявити, але заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду він не прийняв, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів. Причиною вказаної ДТП стало порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.4 ПДР, про що зафіксовано в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018040030002322, щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Цивільно правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована третьою особою, що підтверджується страховим полісом №АК/8068249. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн. Згідно звіту №18/01.01.19 від 08.01.2019 про оцінку вартості матеріального збитку, розмір матеріального збитку становить 236 676 грн. 50 коп. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача -136 676,50 грн., шкоди, яка є різницею між дійсним розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем. Також, позивач прохав суд стягнути судові витрати з відповідача.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 31282024, місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 1, м. Київ, 01054) кошти в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 136 676 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 31282024, місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 1, м. Київ, 01054) судовий збір у розмірі 2102 гривні.

Не погодившись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасевич Сергій Валерійович, подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначив, що висновки щодо розміру матеріального збитку, зроблені ФОП ОСОБА_3 є нічим інакшим ніж припущенням, виключно професійною думкою спеціаліста, який не попереджувався про настання кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок та за відмову від надання висновку, оскільки, він не є судовим експертом.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції повністю не дослідив обставини щодо визнання автомобіля "Skoda Rapid", реєстраційний номер НОМЕР_2 , фізично знищеним, та як наслідок не застосував норму матеріального права, передбачену ст. 30 закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна у позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2018 року близько 19.00 год. Відповідач ОСОБА_1 керуючи власним технічно справним автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух з боку м. Дніпра по авто дорозі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя» Дніпровського (Дніпропетровського) району в напрямку м. Кам`янське, по правому краю проїжджої частини, з включеним ближнім світлом фар.

В дорозі, в районі перехрестя на с. Карнаухівка ОСОБА_1 не переконався в безпеці руху, став здійснювати розворот в зворотному напрямку, при цьому не надав дорогу автомобілю «Шкода Рапід», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася позаду нього в лівому ряді руху, зі швидкістю близько 90 км/годину, більш точно швидкість руху встановити на даний час не виявилось можливим, якого він об`єктивно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду не прийняв, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів.

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні в районі перехрестя на с. Карнаухівка Дніпропетровської області правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2020 року вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року в частині вирішення цивільних позовів скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. В іншій частині вирок суду залишено без змін.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником автомобіля «Skoda Rapid» д/н НОМЕР_2 є позивач ТОВ «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ».

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Українська пожежно-страхова компанія, що підтверджується страховим полісом №АК/8068249. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн.. що відповідає Розпорядженню Нацкомфінпослуг від 29.12.2005 року №3470. відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн на одного потерпілого, але не більше 500 000 грн. на одну страхову подію.

Відповідно до звіту №18/01.01.19 від 08 січня 2019 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Rapid» д/н НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку становить 236676,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП перевищує встановлений у договорі страхування ліміт відповідальності страховика, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати заподіяну з його вини шкоду у обсязі, який перевищує ліміт відповідальності страховика, а саме 136 676.50 грн.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до звіту №18/01.01.19 від 08 січня 2019 року, виготовленого ФОП « ОСОБА_3 » про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Rapid» д/н НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку становить 236676,50 грн.

Отже, відповідач зобов`язаний відшкодувати заподіяну з його вини шкоду в обсязі, який перевищує ліміт відповідальності страховика, тобто 136 676, 50 грн.

Зазначений розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, перебуває за межами ліміту відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову про відшкодування матеріальних збитків в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КИЙ АВІА ЛІЗИНГ» в рахунок відшкодування шкоди - 136676,50 грн.

Щодо того, що відсутній висновок експерта, складений експертною установою за ухвалою суду, то апеляційний суд зазначає про те, що відповідно до ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення щодо стягнення на користь позивача 136676,50 грн. матеріальної шкоди, в межах суми страхового відшкодування, винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом помилково не було застосовано ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до звіту №18/01.01.19 від 08 січня 2019 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , на замовлення ПАТ Українська пожежно-страхова компанія, на підставі якого було зроблено виплату страхового відшкодування в сумі 100000.00 грн., розмір матеріального збитку не перевищує ринкову вартість автомобіля на час скоєння ДТП (а.с.145-179).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року немає.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасевича Сергія Валерійовича - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий

Судді