Постанова

від 23.11.2023 по справі 278/1898/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1898/23 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції цивільну справу № 278/1898/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування

за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просила визнати Договір № Ж/1/4/1/4/39 про сплату пайових внесків від 05.07.2021, укладений між нею та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» ( ОК ЖБК «Амбасадор»), дійсним та визнати за нею майнові права на об`єкт нерухомості : квартиру АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1822082500:01:000:0101, стягнути судові витрати.

На обгрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2021 між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» було укладено договір № Ж/1/4/1/4/39 про сплату внесків у ОК ЖБК «Амбасадор». Згідно умов договору ОК ЖБК «Амбасадор» зобов`язався організувати будівництво об`єкту: квартири АДРЕСА_1 і здати його в експлуатацію у строк до 15 травня 2022 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків. Станом на 16.12.2021 ОСОБА_1 внесла пайові внески у повному обсязі. Однак, на початку 2022 року будівництво об`єкту за вищезазначеною адресою було зупинене, на теперішній час будинок не збудований і в експлуатацію не зданий. Отже, відповідач умови договору не виконав, квартиру у власність не передав, тому позивач була вимушена звернутися до суду для захисту своїх порушених майнових прав та інтересів.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року визнано за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_1 ) майнові права на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_3 області на підставі договору № Ж/1/4/1/4/39 від 5 липня 2021 року укладеного з обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор" (код ЄРДПОУ 43745241 м. Чернівці вул. Салтикова Щедріна, 18).

Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати за розгляд справи у розмірі 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) гривень 5 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОК ЖБК «Амбасадор» - Мусаковський А.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, стягнути судові витрати.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено порушення, заперечення чи невизнання права на об`єкт інвестування зі сторони відповідача, проте суд першої інстанції не взяв це до уваги і не навів жодних спростувань тверджень відповідача. Крім того, твердження вказані в мотивувальній частині рішення є взаємосуперечливими, оскільки констатувати повне виконання зобов`язань за Договором можна лише після проведеної інвентаризації та повної доплати за збільшену площу( якщо така буде), відтак суд вказаним рішенням змінив умови Договору щодо доплат за додаткову площу об`єкта інвестування. До того ж, будівництво відбулося через житлово-будівельний кооператив, правове регулювання його діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про кооперацію».

В суді апеляційної інстанції представник ОК ЖБК «Амбасадор» адвокат Мусаковський А.В., який брав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ткачук Т.А. проти доводів апеляційної скарги заперечила, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві та рішенні суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника ОК ЖБК «Амбасадор» - Мусаковського А.В не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ОК ЖБК «Амбасадор» (ЖБК) та асоційованим членом ОСОБА_1 05.07.2021 було укладено договір № Ж/1/4/1/4/39 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» (а.с. 10-13).

Відповідно до п.2.1 Договору предметом договору є організація будівництва житлового будинку за адресою: Житомирська область Житомирський район с. Зарічани кадастровий номер земельної ділянки 1822082500:01:000:0101 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його у експлуатацію, передати учаснику квартиру в об`єкті будівництва та всі документи необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та порядку встановлених договором та додатками до нього і має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника (а.с.10).

Відповідно до п.5.2 Договору ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту і здачу його у експлуатацію у строк до 15 травня 2022 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту будівництва у експлуатацію передати учаснику за актом прийому передачі об`єкт нерухомості. Надавати учаснику інформацію, що стосується питань будівництва. Повідомляти учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного договору. Забезпечити будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію у строки передбачені даним договором. Усі повідомлення учасника, що здійснюватимуться ЖБК при виконанні цього договору, вважаються здійсненими належним чином, якщо вони вручені особисто учаснику (його представнику) після попереднього повідомлення по телефону протягом 5 календарних днів (а.с.12).

Відповідно до додатку №1 до Договір № Ж/1/4/1/4/39 визначено порядок сплати пайових внесків за договором № Ж/1/4/1/4/39 від 05.07.2021 у загальній сумі 721 430,00 грн (а.с.14).

На виконання вимог договору ОСОБА_1 було сплачено пайові внески в сумах: 345685, 00 грн, що підтверджується квитанцією № 054110027 від 09.07.2021; 75124,00 грн, що підтверджується квитанцією №054110044 від 05.08.2021; 75124,00 грн, що підтверджується квитанцією №054110003 від 07.09.2021; 75124,00 грн, що підтверджується квитанцією №054110005 від 08.10.2021; 75124,00 грн, що підтверджується квитанцією № 054110064 від 09.11.2021; 75249,00 грн, що підтверджується квитанцією № 054110020 від 08.12.2021 ( а.с.15-20).

Відповідно до повідомлення ОК ЖБК «Амбасадор» від 16.12.2021, станом на 16.12.2021 згідно Договору № Ж/1/4/1/4/39 від 05.07.2021 про сплату внесків у ОК ЖБК «Амбасадор» ОСОБА_1 внесено пайові внески у сумі 721 430,00 грн( а.с.21).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що діями/бездіяльністю відповідача порушуються права інвестора на отримання майна від укладеного правочину. Обраний спосіб захисту і фактичні правовідносини між сторонами дають право для часткового задоволення позову й визнання за позивачкою майнових прав на об`єкт інвестування. Інша частина вимог щодо визнання правочину дійсним задоволеною бути не може, оскільки не передбачено такого способу захисту цивільного права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, акредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно достатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зістаттею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей655,656 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зістаттею 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно достатті 179 ЦК Україниріччю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зістаттею 181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати упросторі.

Відповідно до частини першоїстатті 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зістаттею 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права єнеспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку, що уЦК Українивизначення майнового права відсутнє, оскільки устатті 190 ЦК Україниміститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другоїстатті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Отже, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження №14-606цс18, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19.

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згіднозістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач виконала грошові зобов`язання за договором пайової участі у будівництві, за яким набула право вимоги, повністю сплативши вартість об`єкту будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права власності на об`єкт інвестування після завершення його будівництва та введення в експлуатацію.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» своїх зобов`язань щодо введення будинку в експлуатацію та передання позивачу квартири у встановлені договором строки не виконало.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі№359/5719/17,провадження№ 14-8 цс 21 зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертоюстатті 334 ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93- 95).

Як на підставу позову позивач посилалася на те, що сплатила повну вартість проінвестованого нею житлового будинку, а ОК ««Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» не виконав зобов`язання за договором, не вів в експлуатацію об`єкт, що перешкоджає їй зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості за адресо: с. Зарічани кадастровий номер земельної ділянки 1822082500:01:000:0101, отже, розпоряджатися ним.

Під час розгляду справи судом, відповідачем не заперечувалося, що будівництво житлового будинкув с. Зарічани кадастровий номер земельної ділянки 1822082500:01:000:0101 ще незавершилося, технічна документація не оформлена.

Водночас, ОСОБА_1 виконала умови договору та сплатила повну вартість квартири.

Виходячи із наведеного, встановивши, що позивач повністю сплатила вартість пайового внеску за нерухоме майно, станом на момент звернення із позовом відповідачем визнано незавершення будівництвом багатоквартирного житлового будинку, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що має місце порушення забудовником умов правочину, а ненадання позивачу інформації, що стосується питань будівництва і несповіщення усіх обставин, що роблять неможливим виконання договору, фактично вказує на невизнання/оспорення права ОСОБА_1 на проінвестоване житло. А тому, з урахуванням обраного позивачем способу захисту і фактичних правовідносин між сторонами, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача про визнання за нею майнового права на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_3 області на підставі договору № /1/4/1/4/39 від 5 липня 2021 року укладеного з обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор".

З огляду на встановлені судом обставиниу цій справі та підстав та змісту позову, місцевий суд правильно вказав, що ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 євизнання за нею майнових прав, що виникають з договору пайової участі у будівництві, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Великої палати Верховного Судувід 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19, згідно з якими, у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання прав на об`єкт інвестування. А тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що якщо за результатами технічної інвентаризації об`єкту нерухомості загальна площа об`єкту виявиться більшою ніж проектна, що потягне обов`язок учасника додатково сплатити вартість будівництва об`єкта, не впливають на правильність ухваленого рішення, оскільки прийняте рішення не звільняє позивача від такого обов`язку, передбаченого п.3,5 Договору № /1/4/1/4/39.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду першої інстанції та зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.11.2023.

Головуючий Судді