Постанова

від 14.11.2023 по справі 545/715/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/715/23 Номер провадження 22-ц/814/3145/23Головуючий у 1-й інстанції Харабадзе К. Ш. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 березня 2023 року, ухвалену суддею Харабадзе К.Ш.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 89532 доларів США та 3 % річних.

Разом з позовом ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій вказала, що відповідачами вчиняються заходи спрямовані на уникнення в подальшому виконання взятих на себе зобов`язань.

Просила накласти заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно, власниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В обґрунтуваннянеобхідності вжиттязаходів забезпеченняпозову вказала, що існує необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення заборони відчуження на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 березня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження в межах позовних вимог89532 доларів США до набрання законної сили рішення суду у справі № 545/715/23 на:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43 кв.м., житловою площею 17, 1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1654858553240;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2176339671254;

- земельну ділянку площею 2 га, що розташована на території Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер 5321680400:00:003:0627, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2421472953216.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки сума боргу є значною 89532 доларів США, тому з метою уникнення відповідачами відповідальності у разі задоволення заявлених позовних вимог, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд прийшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного відповідачам майна.

Не погодившисьіз даноюухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив вказану ухвалу місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, посилаючись на невідповідніть висновків суду обставинам справи та порушення місцевим судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що шлюб між ним та ОСОБА_3 розірваний. Згоди на укладення договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не надавав, тому він є неналежним відповідачем, оскільки не є учасником спірних правовідносин, а вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного йому майна порушує його права як власника.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Мороза С.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду повною мірою відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно достатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями55,124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.

При оцінці зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до роз`ясненьПостанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Разом з тим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Аналогічний правовий висновок вказаний у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року справа № 753/23090/21.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня

2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що він є неналежним відповідачем у даній справі підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору є стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 89532 доларів США та 3 % річних.

В даній справі суд першої інстанції обрав вид забезпечення позовузаборону на відчуження нерухомого майна відповідачів в межах ціни позову.

Беручи до уваги те, що між сторонами по справі виник спір про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 89532 доларів США, на думку колегії суддів, позивач обґрунтовано навів припущення про те, що відчуження відповідачами належного їм майна може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі ухвалення судом рішення на користь позивача.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися належним їм майном.

Заявлений вид забезпечення позову, а саме заборона відчуження нерухомого майна відповідачів в межах ціни позову, виходячи із суті спірних правовідносин, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Отже, при цьому права та законні інтереси відповідачів не будуть порушені, оскільки вони як власники майна матимуть усі правомочності щодо нього, окрім розпорядження, яке є тимчасовим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуваннямвищевикладеного,колегія суддівдійшла висновку,що оскаржуванаухвала судупершої інстанціїє законноюі обґрунтованою,судом додержановимоги матеріальногота процесуальногоправа,а томуапеляційна скаргазадоволенню непідлягає.

Керуючись ст.ст. 268,374 ч. 1, п. 1,375,383,384,389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районногосуду Полтавськоїобласті від02березня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді П. С. Абрамов

Г. Л. Карпушин