Рішення

від 15.11.2023 по справі 159/592/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/592/23

Провадження № 2/159/414/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

представників позивача - Панасюка І.І., Бабенко Н.О. ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» до Ковельської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 про скасування земельного сервітуту та скасування рішень органу місцевого самоврядування,

в с т а н о в и в:

Стислий зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» (далі - ОСББ «Заводська-6»), в інтересах якого діє голова об`єднання Бабенко Н.О., звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- скасувати постійний земельний сервітут земельної ділянки площею 219 кв.м., встановлений рішенням Ковельської міської ради №63/12 від 27.02.2020 на земельній ділянці площею 5278 кв.м. по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710400000:14:003:0042), шляхом розірвання договору №518 від 06.06.2019 Про встановлення земельного сервітуту на право проходу (проїзду) по наявному шляху, укладеного між Ковельською міською радою, в особі міського голови Кіндера О.О., Ремонтним житлово-комунальним підприємством №2 міста Ковель (далі - РЖКП-2), в особі начальника Гейко Н.М., та громадянкою ОСОБА_2 ,

- визнати незаконним та скасувати рішення Ковельської міської ради №36/17 від 26.04.2018 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою РЖКП-2»,

- визнати незаконним та скасувати рішення Ковельської міської ради №63/12 від 27.02.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту»,

- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Ковельської міської ради №4/36 від 28.01.2021 «Про переоформлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2019 створено та зареєстровано ОСББ «Заводська-6». У ході оформлення документації на право власності на земельну ділянку під житловим багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 голові ОСББ стало відомо про обтяження земельної ділянки сервітутом на право проїзду ОСОБА_2 по наявному шляху до об`єкта енергетичної системи, що розташований на суміжній земельній ділянці на АДРЕСА_2 .

Договір №518 від 06.06.2019 про встановлення цього земельного сервітуту укладений між органом місцевого самоврядування, землекористувачем РЖКП-2 та громадянкою ОСОБА_2 без отримання згоди співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 щодо розпорядження прибудинковою територією.

Крім того, на момент укладення договору технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, не була розроблена, її затвердження відбулося після укладення договору.

Також на момент укладення договору відповідач ОСОБА_2 не була власником об`єкта енергетичної системи чи власником земельної ділянки, до якої встановлений сервітут. Ініціатором усієї процедури щодо встановлення сервітуту виступала начальник РЖКП-2 ОСОБА_4 .

З часу встановлення сервітуту ОСОБА_2 не виконує умови договору і не вносить плату за користування чужою земельною ділянкою.

Позивач вважає, що доступ до земельної ділянки на АДРЕСА_2 можливий без обтяження сервітутом земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яка на даний час належить ОСББ «Заводська 6» на праві власності.

Позивач зазначає, що вказані порушення при встановленні сервітуту унеможливлюють право мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 належним чином та в бажаний спосіб облаштувати прибудинкову територію.

Стислий виклад позиції відповідача ОСОБА_2 .

У відзиві на позовну заяву (а.с.109 - 111) ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що з 2006 року є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_3 . Проїзд до цієї земельної ділянки завжди здійснювався через суміжну земельну ділянку на АДРЕСА_1 , яка мала безпосередній виїзд на дорогу по АДРЕСА_2 .

З 2017 року земельна ділянка на АДРЕСА_1 перебувала у постійному користуванні РЖКП-2, тому у 2018 відповідач звернулася до РЖКП-2 з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту на право проходу (проїзду) до належної їй земельної ділянки.

06.06.2019 такий догорів був укладений, сторонами договору виступали з однієї сторони Ковельська міська рада Волинської області, як власник земельної ділянки, РЖКП-2, як постійний землекористувач, а з іншого - ОСОБА_2 .

Сервітут встановлений саме для проїзду до земельної ділянки по наявному шляху, а не для обслуговування об`єкта енергосистеми.

24.10.2019 відомості про земельний сервітут та про межі земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, внесені до земельного кадастру. У подальшому рішенням органу місцевого самоврядування затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту, а 01.07.2020 зареєстроване право користування (сервітут) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На момент укладення договору сервітуту Ковельська міська рада Волинської області та РЖКП-2 діяли в межах своїх повноважень та відповідно до положень закону. Процедура укладення договору сервітуту відповідала вимогам земельного законодавства.

На час розгляду справи в суді заборгованість із внесення плати за користування сервітутом перед РЖКП- 2 відсутня, про зміну власника земельної ділянки на АДРЕСА_1 відповідачу стало відомо лише з позовної заяви.

ОСОБА_2 вказує на відсутність іншого можливого шляху доїзду до належної їй земельної ділянки ( АДРЕСА_3 ), крім як через земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

Ураховуючи наведене відповідач ОСОБА_2 вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад позиції відповідача Ковельської міської ради.

23.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Ковельської міської ради Волинської області. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.140-145).

На обґрунтування своєї позиції зазначив, що Ковельська міська рада при прийняті оскаржуваних рішень діяла в межах своїх повноважень та відповідно до положень Земельного кодексу України, з урахуванням генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації.

Зокрема, рішенням Ковельської міської ради №19/55 від 02.02.2017 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 та РЖКП-2 передано в постійне користування земельну ділянку площею 5278 кв.м. з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. За РЖКП-2 право постійного користування земельною ділянкою зареєстроване 07.12.2017.

У березні 2018 року начальник РЖКП-2 Гейко Н.М. звернулася до Ковельської міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення за рахунок коштів ОСОБА_2 документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту по АДРЕСА_1 з метою укладення договору сервітуту на право проїзду по наявному шляху.

Рішенням Ковельської міської ради №36/17 від 26.04.2018 наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Під час виготовлення технічної документації формується земельна ділянка, визначаються її межі, відомості про земельну ділянку вносять до Державного земельного кадастру. Також складовою технічної документації щодо встановлення сервітуту є документ, що засвідчує підставу виникнення сервітуту, а саме договір про встановлення земельного сервітуту. Тому 06.06.2019 між Ковельською міською радою, як власником землі, РЖКП-2, як постійним землекористувачем, і ОСОБА_2 , як власником суміжної земельної ділянки укладений договір №518 про встановлення земельного сервітуту по наявному шляху на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

02.09.2019 було створене ОСББ «Заводська-6». 07.10.2019 голова ОСББ проінформувала виконавчий комітет Ковельської міської ради про відсутність згоди на встановлення сервітуту для ОСОБА_2 .

Рішенням Ковельської міської ради №63/12 від 27.02.2020 за заявою ОСОБА_2 затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту площею 219 кв.м.

При прийнятті рішення Ковельською міською радою враховані висновки земельного відділу, головного архітектора міста, взято до уваги перебування у власності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1600 кв.м. з кадастровим номером 0710400000:13:003:0021 по АДРЕСА_3 (Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ 062313 від 24.10.2006).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право сервітуту зареєстроване ОСОБА_2 01.07.2020.

Рішенням Ковельської міської ради №4/36 від 28.01.2021 «Про переоформлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 » земельна ділянка площею 5278 кв.м. з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку безоплатно надана у власність ОСББ «Заводська 6».

У пункті 3 рішення враховані вимоги статті101 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і збережене право сервітуту для ОСОБА_2 на право проїзду по існуючому шляху, проте допущено помилку і зазначено, що «по наявному шляху до зони навколо об`єкта енергетичної системи». Помилка виправлена рішенням Ковельської міської ради №26/37 від 29.09.2022.

Лише 30.11.2022 ОСББ «Заводська 6» зареєструвало за собою право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Відповідач Ковельська міська рада не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Рух справи.

Позовна заява надійшла до суду 01.02.2023.

Ухвалою судді від 02.02.2023 позовна заява залишена без руху. ( а.с.87)

Провадження у справі відкрито 14.02.2023, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Доводи сторін під час судового розгляду.

Представник позивача адвокат Панасюк І.І. позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, додатково акцентував увагу суду на порушенні процедури прийняття рішень органом місцевого самоврядування щодо встановлення сервітуту для ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що після створення у вересні 2019 року ОСББ «Заводська 6», виключно до повноважень зборів співвласників багатоквартирного будинку належить вирішення питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, враховуючи прибудинкову територію. Встановлений без урахування думки мешканців будинку сервітут для проїзду обмежує права співвласників будинку на використання прибудинкової території на власний розсуд.

Аргументи адвоката Панасюка І.І. викладені у письмовій формі (а.с.227-232).

Представник позивача ОСОБА_1 (голова ОСББ «Заводська 6») просила суд врахувати існування інших шляхів доїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 , зокрема через прибудинкову територію по АДРЕСА_2 , якою фактично ОСОБА_2 і користується упродовж останніх кількох років. Крім того, зауважила, що сервітут для проїзду проходить по пішохідному тротуару, а це є достатнім свідченням встановлення сервітуту без урахуванням особливостей прибудинкової території.

Представник відповідача Ковельської міської ради в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хомич А.В. проти задоволення позову заперечила, вважає, що позивачем не доведена жодна із передбачених статтею 102 ЗК України підстав для припинення сервітуту, а також не надано доказів на підтвердження створення відповідачем перешкод для використання позивачем земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Просила відхилити аргументи позивача про існування іншого шляху доїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки за даними Державного земельного кадастру, фрагменту з Генерального плану, згідно зі показаннями свідків ОСОБА_5 (начальника земельного відділу), ОСОБА_6 (головного архітектора), усі земельні ділянки навколо ділянки по АДРЕСА_3 перебувають у приватній власності, земельна ділянка відповідача не має безпосереднього сполучення із дорогою для проїзду. Надаючи дозвіл на будівництво будинку на земельній ділянці ОСОБА_2 відділ архітектури передбачив лише один можливий доїзд - через земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка має безпосередній виїзд на дорогу по АДРЕСА_2 . Цим виїздом, а також усією смугою земельної ділянки, на якій встановлений сервітут, мешканці житлового будинку по АДРЕСА_1 використовують для паркування і руху транспортних засобів.

Щодо можливості проїзду через земельну ділянка по АДРЕСА_2 , зазначила, що, дійсно, ця земельна ділянка межує із земельними ділянками позивача і відповідача, з 2018 року власник земельної ділянки ОСОБА_7 виконує будівельні роботи по зведенню багатоквартирного будинку, допоки не облаштована прибудинкова територія ОСОБА_2 користується частково сервітутом, частково проїжджає через земельну ділянку ОСОБА_7 . Проте детальний план території АДРЕСА_2 не передбачає проїзду до будинку ОСОБА_2 , а під час громадських обговорень перед затвердженням детального плану зауважень від мешканців сусіднього будинку по АДРЕСА_1 не надходило.

У письмових поясненнях (а.с.233-236) адвокат ОСОБА_3 навела аргументи з приводу правомірності оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Ковельської міської ради Волинської області від 02.02.2017 №19/55 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок в постійне користування РЖКП-1 та РЖКП-2» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , та передано РЖКП-2 в постійне користування земельну ділянку площею 5278 кв.м. з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.32-33).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07.12.2017 року за РЖКП-2 зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку площею 5278 кв.м. з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.41).

Рішенням Ковельської міської ради від 26.04.2018 №36/17 надано дозвіл РЖКП-2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка знаходиться у постійному користуванні для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з метою укладання договору сервітуту на право проходу (проїзду) по наявному шляху, площею 219 кв.м. Зобов`язано РЖКП-2 виступити замовником документації із землеустрою. Зобов`язано громадянку ОСОБА_2 профінансувати роботи з виготовлення цієї документації (а.с.42).

06.06.2019 Ковельська міська рада Волинської області, в особі міського голови Кіндера О.О., і РЖКП-2, в особі начальника Гейко Н.М., та громадянка ОСОБА_2 уклали договір №518 про встановлення земельного сервітуту на право проходу (проїзду) по наявному шляху на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 по АДРЕСА_1 (а.с.46, 119).

За умовами договору Ковельська міська рада, як власник земельної ділянки, встановлює громадянці ОСОБА_2 , як сервітуарію, право користування цією земельною ділянкою на праві земельного сервітуту. Сервітут встановлюється для забезпечення можливості сервітуарія здійснювати прохід (проїзд) по наявному шляху, відповідно до рішення Ковельської міської ради № 36/17 від 26.04.2018. Частина земельної ділянки власника, право користування якого надається в межах сервітуту, встановленого цим договором, визначена у додатку до договору, на площу 219 кв.м. Земельна ділянка власника розміром 5278 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042, перебуває у РЖКП-2 як землекористувача на праві постійного користування земельною ділянкою згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права індексний номер 107058778, номер запису про інше речове право 23861810. Сервітуарію надається право користування земельною ділянкою виключно для цілей та в порядку, передбаченому цим договором, використання земельної ділянки власника іншим чином, ніж передбачено у договорі, заборонено. За користування земельною ділянкою сервітуарій сплачує землекористувачу плату у розмірі 40,75 грн на рік (а.с.46, 119).

Додатком до договору є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку ділянки (а.с.47,120).

Тобто, на момент укладення договору сервітуту землекористувачем земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , щодо якої встановлений сервітут, було РЖКП-2.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0708318612019 від 24.10.2019, що знаходиться у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , на яку поширюється право сервітуту, відомості про встановлений на підставі договору сервітут внесені до Державного земельного кадастру (а.с. 123-124).

26.12.2019 ОСОБА_2 подала заяву Ковельському міському голові про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на АДРЕСА_1 , площею 219 кв.м.(а.с.49).

Рішенням Ковельської міської ради від 27.02.2020 №63/12 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки комунальної власності, на яку поширюється право сервітуту, встановлено земельний сервітут - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 219 кв.м. на земельній ділянці площею 5278 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710400000:14:003:0042), зобов`язано громадянку ОСОБА_2 , в інтересах якої встановлено сервітут, здійснити дії щодо державної реєстрації земельного сервітуту (а.с.59).

01.07.2020 проведено державну реєстрацію земельного сервітуту, що вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №214817843 від 03.07.2020 (а.с.65, 126).

Сервітут встановлений до належної ОСОБА_2 на праві приватної власності земельної ділянки на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0710400000:14:003:0021, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що підтверджується копією державного акта серії ЯГ №062313 від 24.10.2006 (а.с.112), та інформацією Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку від 21.11.2022 (а.с. 20).

Координати розташування сервітуту, його розмір відображені у технічній документації із землеустрою, зокрема у кадастровому плані меж зон сервітуту (а.с.116), викопіюванні із чергового кадастрового плану (а.с.118), ситуаційній схемі ( а.с.122).

Схематично сервітут відповідає затвердженому головним архітектором м.Ковель ОСОБА_6 проєкту забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком по АДРЕСА_3 для забудовника ОСОБА_2 (а.с.199,200)

На геодезичній зйомці земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.202) та на фрагменті топографічної карти (а.с.213) відображені фактично сформовані шляхи руху транспортного засобу від дороги по АДРЕСА_4 , за яким знаходиться земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 .

За інформацією РЖКП-2 станом на 28.02.2023 заборгованість з оплати за договором №518 від 06.06.2019 про встановлення земельного сервітуту відсутня (а.с.128).

Як вбачається з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.09.2019 проведено реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6», ідентифікаційний код юридичної особи 43202992, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , керівник - ОСОБА_1 (а.с.64).

07.10.2019 голова ОСББ «Заводська-6» Бабенко Н.О. скерувала Ковельському міському голові заяву із проханням не надавати дозвіл на розробку сервітуту та не надавати згоду на укладення договору оренди за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за даною адресою зареєстроване ОСББ (а.с.54 зв., 58). За повідомленням міського голови ця заява взята на контроль і буде врахована при розгляді звернень суб`єктів господарювання із зазначених питань (а.с.58 зв.).

Представник ОСББ «Заводська-6» Бабенко Н.О. 14.09.2020 подалао до Ковельської міської ради заяву про встановлення меж земельної ділянки в натурі та безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 (а.с.63).

Рішенням Ковельської міської ради від 28.01.2021 №4/36 «Про переоформлення права користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 » припинено право РЖКП-2 постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , надано ОСББ «Заводська-6» безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,5278га, кадастровий номер 0710400000:14:003:0042, на АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Встановлено обмеження на використання земельної ділянки площею 0,0219 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи. Зобов`язано ОСББ «Заводська-6» провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (а.с.68).

Рішенням Ковельської міської ради від 29.09.2022 №26/37 внесено зміни до рішення міської ради від 28.01.2021 №4/36 у зв`язку з технічною помилкою - виключені слова «охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи» (а.с. 146).

Право власності ОСББ «Заводська-6» на земельну ділянку, площею 0,5278 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , зареєстровано за об`єднанням 30.11.2022, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №316594873 від 02.12.2022 (а.с.15).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК).

Статтею 15 ЦПК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту може виступати порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес.

Порушення права, зокрема, пов`язане з позбавленням його володільця можливості реалізувати своє право повністю або частково.

Порушення права є підставою для звернення до суду за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Верховний Суд у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 25.09.2019 у справі № 753/2187/17 неодноразово зазначав, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту порушеного права, так і від характеру порушення. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі №925/642/19 сформувала висновок про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та /або є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.

Про стадійність захисту права Верховний Суд висловився у постанові від 14.10.2019 у справі №910/6642/18, роз`яснивши, що суд з`ясовує:

- чи існує у позивача право, якщо так, то

- чи має місце його порушення, якщо так, то

- чи підлягає воно захисту, якщо так, то

- чи буде такий захист ефективним, якщо здійснюватиметься в той спосіб, який визначено у позовній заяві.

Суд встановив, що позивач ОСББ «Заводська 6» на час звернення до суду є власником земельної ділянки площею 0,5278 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , на якій встановлений сервітут площею 0,0219 га на право проїзду на транспортному засобі на користь ОСОБА_2 .

Тому, як власник нерухомого майна, позивач відповідно до змісту статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Перевіряючи чи мало місце порушення прав позивача, суд керується таким.

Відносини, пов`язані із правом земельного сервітуту, урегульовано Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), іншими нормативно - правовими актами та договором про встановлення земельного сервітуту.

Статтею 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 395 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає в обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 100 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин щодо сервітуту) сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Як на час процедури встановлення сервітуту, так і на момент звернення позивача до суду із цим позовом, положеннями ЗК України визначено, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи (частина перша статті 101 ЗК України).

У цій нормі закону відображена важлива ознака сервітуту, а саме його речовий характер. Земельний сервітут як речове право передбачає можливість впливу уповноваженої особи на об`єкт права (земельну ділянку) безпосередньо, незалежно від волі інших осіб. Тому зміна власника земельної ділянки не має значення для права земельного сервітуту.

Земельні сервітути належать не конкретній особі, а відносяться до конкретної земельної ділянки. Саме тому у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи, дія земельного сервітуту зберігається.

За обставинами справи земельний сервітут був встановлений на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , власником якої на той момент була Ковельська міська рада Волинської області, а землекористувачем РЖКП-2. Позивач набув право власності на цю земельну ділянку 30.11.2022. Земельний сервітут на право проходу (проїзду) по наявному шляху встановлений для власника суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_3 , громадянки ОСОБА_2 , яка є її власником з 2006 року і на час розгляду справи судом.

Статтею 102 ЗК України та статтею 406 ЦК визначено, що дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

а) припинення підстав його встановлення;

б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

У позовній заяві позивач ОСББ «Заводська 6» підставою для припинення (скасування) сервітуту визначив неможливість скористатись своїм правом на облаштування прибудинкової території у спосіб, який є найбільш до вподоби мешканцям будинку АДРЕСА_1 ( а.с.6).

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази.

Відповідно до вимог частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимог закону позивач не надав суду належних доказів на підтвердження створення сервітутом перешкод, які унеможливлюють використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Як встановив суд, детальний план території для багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не розроблявся. Інших доказів щодо планування прибудинкової території позивач суду також не надав.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду фотознімки (а.с.91,92), стверджуючи, що сервітут проходить по пішохідних доріжках.

Разом із тим, ці фотознімки не є належними доказом у цій справі, оскільки не містять інформації про конкретне розташування сервітуту та його співвідношення із земельною ділянкою позивача.

Не підтверджують цих обставин і надані представником позивача в ході судового розгляду справи плани існуючого використання території (а.с.204-206).

Допитані в судовому засіданні головний архітектор міста Ковеля ОСОБА_6 пояснила, що наявна містобудівна документація передбачала єдиний можливий проїзд до житлового будинку ОСОБА_2 з АДРЕСА_2 через земельну ділянку по АДРЕСА_1 , про що зазначено у генеральному плані забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Інші земельні ділянки навколо будинку ОСОБА_2 перебувають у приватній власності. Під час планування забудови суміжних земельних ділянок багатоквартирними будинками позивач на громадських обговореннях не повідомляв про необхідність припинити сервітут і передбачити можливість проїзду до будинку відповідача через інші земельні ділянки.

Начальник земельного відділу виконкому Ковельської міської ради Логвінов В.Г. суду дав показання про те, що сервітут установлено з дотриманням процедури затвердження технічної документації із землеустрою, з врахуванням висновків головного архітектора міста. Об`єктивно, частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 використовується для руху транспортних засобів для проїзду на дорогу по АДРЕСА_2 .

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлений земельний сервітут є правовим засобом забезпечення відповідача ОСОБА_2 доступом до належного їй нерухомого майна, і у справі відсутні докази того, що за своїми наслідками він порушує право власності позивача, у тому числі право користування цілою земельною ділянкою (0,5278 га) чи її частиною в межах сервітуту (0,219 га), чи використовувати за цільовим призначенням.

Суд вважає необхідним зауважити, що не дає оцінку доводам представника позивача ОСОБА_1 про додаткову підставу для припинення сервітуту - невикористання ОСОБА_2 сервітуту протягом останніх трьох років.

В силу статті13 ЦПК України диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову. Суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

У позовній заяві така підстава позову не зазначена. Заяв про зміну підстав позову представники позивача не подавали.

Також необхідно зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту: скасування сервітуту шляхом розірвання договору сервітуту є неналежним способом захисту, оскільки не відповідає характеру спірних правовідносин.

Підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України і стосуються зобов`язальних правовідносин.

Відповідно до статті 404 ЦК України сервітут це речове право на чуже майно.

Підстави, за якими припиняється сервітут, спеціальні і передбачені у статті 406 ЦК та статті 102 ЗК України.

Позивач при звернені до суду наводив мотиви, спрямовані на припинення сервітуту.

До речових відносин не застосуються способи захисту зобов`язальних прав (постанова Верховного Суду від 22.06.2023 у справі 442/7551/18ц )

Наведене у сукупності є підставою для відмови у позові.

Щодо розподілу судових витрат.

За правилами частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на сторону позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 заявила про подання доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у строк визначений частиною восьмою статті 141141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 236 - 265, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 404, 406 Цивільного кодексу України, статтями 98-102 Земельного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» до Ковельської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 про скасування земельного сервітуту та скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6», код ЄРДПОУ 43202992; адреса: м.Ковель, вул. Заводська, 6, Волинська область.

Відповідач - Ковельська міська рада Волинської області, код ЄРДПОУ 21735504; адреса: м.Ковель, вул.Незалежності, 73, Волинська область

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складене 24.11.2023.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК