Рішення

від 20.11.2023 по справі 751/8679/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

20 листопада 2023 року місто Чернігів

Справа №751/8679/23

Провадження №2/751/1628/23

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Пилипович А. Я.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2»

представники відповідача - Комаса Олександр Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» про визнання незаконним звільнення з роботи та зобов`язання внести відповідні зміни до трудової книжки,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

09.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» про роз`яснення причин не надання їй наказу про прийняття на роботу та трудового договору; роз`яснення причин звільнення за п.1 ст.40 КЗпП, а не за ст.28 КЗпП; просила замінити статтю 40 на статтю 41 КЗпП та призначити вихідну допомогу відповідно до статті 44 КЗпП; стягнути з відповідача заробітну плату та плату за проходження медичної комісії; просила надати роботу згідно законодавства України, а також професійну правничу допомогу (а.с.1-7).

У встановлений строк ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову, остаточно просила визнати незаконним її звільнення з роботи відповідно ч.2 ст.234, ч.1 ст.230, ч.1 ст.204 ЦК України, ст.235 КЗпП України; зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2»внести зміни до трудової книжки згідно ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.21-28, 33-43).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з 22.09.2023 до 03.10.2023 працювала на посаді укладальника-пакувальника в ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2», однак трудові відносини не були оформлені належним чином. 03.10.2023 її було звільнено у зв`язку з невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування. При цьому її ознайомлено з доповідними записками начальників змін щодо небажання виконувати посадові обов`язки. Вважає звільнення незаконним, оскільки трудовий договір з нею не укладався, відповідач заздалегідь не мав наміру створювати жодних правових наслідків, вона не може виконувати обов`язки на різних робочих місцях. Також її було допущено до роботи без надання посадових інструкцій та без проведення інструктажу з техніки безпеки, не направлено на проходження медичної комісії від підприємства. Крім того, її не було повідомлено про звільнення письмово за 3 дні, роботодавець позбавив можливості працювати, що є вимушеним прогулом. Зазначає, що під час роботи співробітники недоречно нецензурно висловлювались щодо її особистості та зовнішності, були відсутні графіки роботи та відпочинку.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 11 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 залишив без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.У встановлений строк позивачем подано позовну заяву в новій редакції та заяву про зміну предмету позову.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17 жовтня 2023 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У встановлений строк від представника відповідача надійшов відзив (а.с.81-83), відповідно якого у задоволенні позову просив відмовити повністю. Зазначає, що на підставі заяви позивача її було прийнято на роботу з випробувальним терміном 1 місяць. З наказом №446 від 21.09.2023 вона ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис. Жодних застережень при прийнятті на роботу вона не зазначала. Також згідно додатку до наказу про прийняття на роботу, ОСОБА_1 ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією. Отже були дотримані вимоги законодавства та оформлені трудові відносини. Проте на підставі доповідних записок начальників змін від 29.09.2023 та 02.10.2023 було встановлено, що позивач не бажає виконувати покладені на неї обов`язки, на зауваження безпосередніх керівників не реагувала, а тому 03.10.2023 її звільнено. При цьому з наказом про припинення трудових відносин вона ознайомилась, жодних зауважень не зазначала. Одночасно відмовилася підписувати відомості про виплату готівки та отримання заробітної плати. Зазначає, що доводи позивача про переміщення речей, маса яких перевищує граничні норми для жінок, та неприязного ставлення до неї з боку інших працівників не підтверджені доказами, у зв`язку з чим не заслуговують на увагу. Крім того, позивачем не конкретизовані свої позовні вимоги, посилання на статті ЦК України не стосуються предмету спору, який регулюється нормами КЗпП України, а також нею обраний не ефективний спосіб захисту в частині внесення змін до трудової книжки. Вказує, що на правову допомогу відповідачем понесені витрати в розмірі 4 500 грн.

Отримавши відзив, позивачем подано відповідь на відзив (а.с.98-99), де зазначила, що в наказі вказувався розмір заробітної плати 21,50 грн, хоча згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023», розмір погодинної оплати становить 40,46 грн. Роботодавець чудово розумів, що її відмова від роботи може призвести до зняття її з реєстрації в центрі зайнятості і втрати статусу безробітної, а звільнення її з роботи у подальшому призведе до складнощів у пошуку нової роботи. З її сторони було зроблено все необхідне для того, щоб працевлаштуватися на роботі.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити, посилалася на обставини, зазначені в позовній заяві та відповіді на відзив. При цьому зазначила, що наказ про звільнення вона не оскаржувала.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

У період з 11.09.2023 до 22.09.2023 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Чернігівській філії Чернігівського обласного центру зайнятості, як безробітна (а.с.66).

Позивач з 22.09.2023 до 03.10.2023 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.49-51) та копією особової картки працівника (а.с.88).

Згідно наказу керівника підприємства ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» №446 від 21.09.2023, на підставі заяви ОСОБА_1 з 22.09.2023 прийнята на посаду укладальника-пакувальника 3 розряду, на випробуваний термін 1 місяць, тривалістю робочого тижня - 40 год 00 хв, тарифною ставкою - 21,50 грн з надбавкою за нічні години - 20% (а.с.86-87).

Одночасно ОСОБА_1 підписано додаток до наказу №446 від 21.09.2023, згідно якого працівника ознайомлено з умовами праці, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, положенням про посадові обов`язки, надбавки та преміювання, з посадовою інструкцією укладальника - пакувальника (а.с.89).

29.09.2023 та 02.10.2023 начальниками зміни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено доповідні записки про те, що ОСОБА_1 протягом зміни не виконує свої обов`язки, агресивно реагує на зауваження (а.с.90-91).

03.10.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що її буде звільнено у зв`язку зі встановленням невідповідності займаній посаді під час строку випробування (п.11 ст.40 КЗпП України). З повідомленням ОСОБА_1 ознайомлена, але зазначила, що не погоджується з ним (а.с.92).

Також 03.10.2023 ОСОБА_1 відмовилася підписувати відомість на виплату готівки та отримувати заробітну плату за відпрацьований час роботи в сумі 1 824,00 грн, про що комісією ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» складено акт (а.с.93).

03 жовтня 2023 року наказом №463 припинено трудовий договір з ОСОБА_1 на підставі п.11 ст.40 КЗпП України (невідповідність займаній посаді протягом строку випробування) (а.с.94).

ОСОБА_1 станом на 09.10.2023 не перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики, в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та не отримує ніяких видів державної соціальної допомоги та субсидію на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.48, 54).

Станом на 05.10.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чернігівській філії Чернігівського обласного центру зайнятості, як безробітна (а.с.53).

Відповідно відомостей КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 21.06.2017 ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, але у період з 10.01.2022 до 28.01.2022 знаходилась на стаціонарному лікуванні (а.с.71-72).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт.4 КЗпП України).

Відповідно ст.26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняттяна роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Відповідно пп.11 ч.1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ч.2 ст.28 КЗпП України).

З точки зору даної норми закону підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий, оскільки випробування встановлюється «з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається» (частина перша ст. 26 КЗпП).

Отже, працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.

Відповідно ч.ч.1-3 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

ОСОБА_1 надала свою згоду на укладення з нею трудового договору на умовах, які зазначені в наказі №446 від 21.09.2023.

При прийнятті на роботу ОСОБА_1 була повідомлена про тривалість робочого дня, умовами прийняття на роботу, розміром окладу та надбавок, що підтверджується її підписом у наказі №446 від 21.09.2023 про прийнятті на роботу.

Доводи позивача про те, що їй пропонувалось стажування суд вважає безпідставними, адже із наказу про прийняття на роботу №446 від 21.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 приймається зі строком випробування терміном 1 місяць.

За час випробування не бажала виконувати покладені на неї трудові обов`язки, на зауваження керівників не реагувала, що підтверджується доповідними записками начальників змін, а тому її було попереджено про звільнення.

Також, суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно того, що під час роботи вона залучалась до переміщення речей, маса яких перевищувала встановлені для жінок граничні норми, а також, що під час роботи співробітники недоречно висловлювалися щодо її особистості та зовнішності, оскільки такі обставини не знайшли підтверджень в наданих сторонами доказах.

Надалі позивач ознайомилася з наказом №463 від 03.10.2023 про припинення трудового договору на підставі п.11 ст.40 КЗпП України, про що свідчить її підпис.

Суд також зазначає, що позивачем не надано і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів про те, що невиконання чи неналежне виконання позивачем обов`язків, про які йдеться в доповідних записках, було зумовлене об`єктивними причинами, чи про те, що висновки відповідача про невідповідність позивача займаній посаді сформовані без врахування усіх обставин справи і являються упередженими.

Відповідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Наказ № 463 від 03 жовтня 2023 року про припинення трудового договору на підставі п.11 ст.40 КЗпП України позивачем, в межах заявлених позовних вимог, не оспорений і законність звільнення з роботи з підстав, зазначених в цьому наказі, не оскаржується.

Частиною 1 статті 9 ЦК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.

Заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним її звільнення з роботи відповідно ч.2 ст.234, ч.1 ст.230, ч.1 ст.204 ЦК України; зобов`язання відповідача внести зміни до трудової книжки згідно ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»,не можуть бути належним способом захисту у даних правовідносинах.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, є трудовими і регулюються нормами трудового законодавства, а не нормами ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Отже,позовні вимоги не ґрунтуються на нормах КЗпП України та не підлягають судовому захисту у спосіб обраний позивачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

V. Розподіл судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» , а тому судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При подачі позову позивачем помилково сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 (а.с.76). Разом з тим, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 40, 42, 43, 235 КЗпП, суд -

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» про визнання незаконним звільнення з роботи та зобов`язання внести відповідні зміни до трудової книжки - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.11.2023.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський хлібокомбінат №2» (місцезнаходження: вул. Громадська, буд.41 м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39468592)

Суддя Н. В. Маслюк