Ухвала

від 23.10.2023 по справі 260/6386/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

23 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/6386/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "ДС АВТОСЕРВІС", представник - не з`явився,

відповідача: Львівська митниця, представник не з`явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

03 серпня 2023 року представником відповідача до суду було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Заява мотивована тим, що 25.07.2023 року представником позивача було подано позовну заяву, якою просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100002/2 від 03.01.2023;

- зобов`язати Львівську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби розмитнити спірну вартість товарів за першим методом (за ціною договору, а саме за ціною договору) та повернути різницю сплаченої митної вартості товару на суму 63166,51 грн.

04 жовтня 2023 року від представника відповідача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11 жовтня 2023 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду подану заяву було задоволено.

23 жовтня 2023 року судове засідання у режимі відеоконференції не було розпочато у зв`язку з технічною неможливістю.

Відповідно до ч.5 ст.195 КАС України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в заяві зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2023 за №UA209000/2023/100002/2 отримане позивачем 03.01.2023 року, відтак, останнім днем шестимісячного строку протягом якого особа мала звернутися до суду є 03.07.2023 року. В зв`язку з наведеним подано заяву про залишення позову без розгляду. ( а.с. 71 Т1)

Представник позивача вказав про те, що ним здійснено спробу досудового врегулювання спору, а саме 30.06.2023 року до відповідача надіслано лист. Даний лист митний орган отримав 07.07.2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення. До даного листа із описом вкладення про направлення Львівській митниці додаткових документів, про які митний орган зазначав у рішенні про коригування митної вартості товарів. Відповіді на даний лист - адвокатський запит з невідомих причин надано не було. На підставі наведеного вважає, що тримісячний строк слід обраховувати з дня бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який мав завершуватися не раніше 14 вересня 2023 р.

Відведений строк на подачу позову після досудового порядку вирішення спору позивачем пропущений не був в силу вимог ст. 122 КАС України.

Представник відповідача вважає, що направлення запита з документами не може вважатися досудовим врегулюванням спору.

Представник позивача зазначив, що відповідно до п. 6, ч. 5 ст. 160 КАС України разом з позовною заявою подаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Такі докази були подані разом із позовною заявою.

А в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наявна наступна вимога: Відповідно до частини 3-4 статті 53 МК України митний орган просить надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, тому на виконання саме вимоги митного органу та на виправлення ситуації із методом коригування митної вартості та для скасування даного рішення, представником позивача було надіслано адвокатський запит із додатковими документами.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 були внесені зміни до Основного закону, якими, серед іншого, стаття 124 була викладена в редакції, яка передбачає, що законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. У свою чергу, 03.10.2016 Верховною радою було прийнято Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто були прийняті нові процесуальні кодекси, які вступили в законну силу 15.12.2017.

Кореспондуючись зі статтею 124 Конституції України нормами ЦПК, ГПК та КАС України було встановлено, що позовна заява має містити, серед іншого, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Таким чином, у випадках, які мають бути прямо передбачені законом, сторони повинні в обов`язковому порядку здійснити досудове врегулювання спору.

Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, якщо згідно із ч.4 ст.122 КАС України, рахувати тримісячний строк який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення то тримісячний строк спливає в кінці жовтня 2023 року.

Позовна заява була подана до суду 25.07.2023 року, а отже позивачем було дотримано строк на оскарження рішення митного органу.

Також, Постанова Палати КАС ВС від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 зазначає, що відповідно до абзацу 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Також, Постанова Палати КАС ВС від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 зазначає, що КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

Тобто, позивач скористався правом досудового врегулювання спору, після чого звернувся до суду чи самим не пропустив строк на оскарження рішення

У судовому засіданні представник позивача заперечив, щодо задоволення заяви про залишення без розгляду та просив суд відмовити у такому.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Аналогічні положення з цього приводу містяться і в ст.55 Конституції України, якою в свою чергу передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, у суда відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 238, 250, 255, 293, 294 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Львівської митниці про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть включатися до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяП.П.Микуляк