Рішення

від 29.11.2023 по справі 260/6386/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/6386/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "ДС АВТОСЕРВІС", представник не з`явився.,

відповідача: Львівська митниця Державної митної служби України, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 11 грудня 2023 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, яким просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Державна митна служба України Львівської митниці №UA209000/2022/210184/2;

- зобов`язати Львівську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби розмитнити спірну вартість товарів по першим методом (за ціною договору), а саме за ціною договору та повернути різницю виплаченої митної вартості товару на суму 63166,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" надійшло рішення №UA209000/2022/100002/2 про коригування митної вартості товарів від Державної митної служби України Львівська митниця.

В даному рішенні зазначалося про те, що відповідно до ст.54 МК України було здійснено контроль наявності у підтверджених документах усіх відомостей в кількісному виразі, які були використані при обчисленні митної вартості товарів. За результатами опрацьованих документів, які були надані для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

В подальшому відповідачем заявлену вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вказаної вимоги 30 червня 2023 року листом було надіслано до Львівської митниці всі необхідні документи, про що свідчить опис вкладення з поштового відділення із печаткою .

Відповіді на даний лист товариство з невідомих причин не отримало .

Позивач не погоджується із викладеними в Рішенні обставинами щодо наявності розбіжностей в документах, які подані до митного оформлення вантажу, у зв`язку з тим, що контролюючий орган дослідив не всі документи подані до митного оформлення, що призвело до хибних висновків, які зазначені в рішенні.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов безпідставним та необґрунтованим та зокрема зазначає, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 03.01.2023 року 23UA209230000110U4 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах.

За результатами опрацювання поданих документів було встановлено, що умови поставки оцінюваного товару згідно інвойсу FOB NINGBO, відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

У гр. 16 та 23 ЦМР від 27.12.2022 №27/12/22 вказано, що перевізником товару являється підприємство Logistic LLC, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунки на перевезення вантажу до митного кордону України від підприємства ТОВ «Формаг». Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення та відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом надана відповідь що додатково надано договір перевезення між ТОВ ФОРМАГ та ТОВ ДС АВТОСЕРВІС. Разом з тим у пакеті документів на вантаж відсутній будь-який договір перевезення, що не дає можливості митному органу впевнитись у правильності розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення від 02.01.2023 № 2301002.

Згідно рахунку на перевезення товару (морський фрахт) від 19.12.2022 № 2212160 зазначена сума фрахту 196820 грн. (або 5383 дол. США по курсу НБУ). Разом з тим у листі ДП УКРПОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА від 19.11.2021 № 2261, доведеного до митних органів наведена наступна інформація, вартість фрахту 40 футового контейнера з порту Нінгбо Китай до України складає 12000 дол. США.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а отже митний орган при здійсненні митного оформлення не мав можливості, з огляду на відсутність документального підтвердження відомостей складових митної вартості, перевірити правильність здійсненого декларантом розрахунку митної вартості.

Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Продавець) та ТОВ "ДС АВТОСЕРВІС" (Покупець) Контракту №DS05072019 (далі Контракт) від 05.07.2019, продавець зобов`язується виготовляти автомобільні запчастини та зобов`язується продати їх тільки ТОВ "ДС АВТОСЕРВІС".

Пунктом 3.1, 3.2 Контракту визначено, що оплата за товар, доставлений за дійсному договору, здійснюється по ціні вказаній в рахунках-фактурах або інвойсах по кожному відвантаженню. Покупець оплачує 100% вартості кожної партії товару в USD.

Продукція поставляється на умовах FOB NINGBO згідно індивідуальних заявок (пункт 5.1, 5.2 контракту).

03 січня 2023 року представником позивача до Львівської митниці була подана митна декларація №23UA209230000110U4 щодо митного оформлення товарів:

- запчастини для легкових автомобілів: амортизатори системи підвіски, нові, не для промислового складання транспортних засобів, в асортименті 3735 шт.

03 січня 2023 року Львівською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2023/100002/2.

Із вищезазначеного рішення вбачається, що під час розгляду документів було виявлено наступне:

- згідно п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.07.2019 №DS05072019 визначено що ціна товару який постачається, обумовлюється безпосередньо у кожному інвойсі на поставку, разом з тим у інвойсі від 11.10.2022 №Y2022100008, який надано декларантом до митного оформлення, відсутні умови поставки, таким чином не зрозуміло на яких умовах сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару;

- у гр. 16 та 23 CMR від 27.12.2022 №27/12/22 вказано що перевізником товару являється підприємство LOGISTIC LLC, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунки на перевезення вантажу до митного кордону України від підприємства ТОВ Формаг, будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- на вимогу митного органу декларантом надана відповідь що додатково надано договір перевезення між ТОВ ФОРМАГ та ТОВ ДС АВТОСЕРВІС.

Разом з тим у пакеті документів на вантаж відсутній будь-який договір перевезення, що не дає можливості митному органу впевнитись у правильності розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення від 02.01.2023 №2301002;

- згідно рахунку на перевезення товару (морський фрахт) від 19.12.2022 №2212160 зазначена сума фрахту 196820 грн. (або 5383 дол. США по курсу НБУ). Разом з тим у листі ДП УКРПОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА від 19.11.2021 №2261, доведеного до митних органів наведена наступна інформація, вартість фрахту 40 футового контейнера з порту Нінгбо Китай до України складає 12000 дол. США.

30 червня 2023 року представником ТОВ "ДС АВТОСЕРВІС" на адресу м. Львів, вул. Т. Костюшка 1, на вимогу Львівської митниці від 03.01.2023 року надіслано додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:

1. інвойс;

2. платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару:

- прямий контракт із заводом-виробником;

- додаткова угода №1;

- додаткова угода №2;

3. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів:

- коносамент - морська транспортна накладна;

- польська транзитна накладна;

- рахунок за автоперевезення;

- рахунок за морське перевезення;

- розрахунок вартості транспортних витрат;

- cmr;

4. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається:

- договір з перевізником;

5. виписку з бухгалтерської документації:

- виписка з бухгалтерської документації;

6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару:

- прайс-лист, специфікація;

7. копію митної декларації країни відправлення:

- митна декларація країни відправлення;

8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини:

- звіт про оцінку;

9. ордер серія АО 1074580;

10. Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості протиправною позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно до ч.9 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

Тверджень відповідача, що до митного оформлення не було подано документи, які підтверджують фактичну сплату товару, документи щодо розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення спростовується змістом супровідного листа позивача у відповідь на рішення відповідача від 30.06.2023 року, де у п.1 зазначено «інвойс», п.2 «платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару», п.3 «транспортні документи», п.4 «договір з перевізником».

Суд вважає доводи щодо не надання до митного оформлення документів безпідставними, оскільки позивачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо надання документів, а відтак, митним органом неправомірно проведено коригування на підставі резервного методу без оцінки додатково наданих документів позивачем.

Одночасно із заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Державна митна служба України Львівської митниці №UA209000/2022/210184/2.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Зі змісту позовної заяви та за результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100002/2, відтак, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов з врахуванням наведеного.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Львівська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100002/2 від 03 січня 2023 року.

Аналогічні справи вже були розглянуті Закарпатським окружним адміністративним судом, де досліджувалося в т.ч. направлення позивачами документів до Львівської митниці, та вказані рішення набрали законної сили після апеляційного розгляду у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання провести розмитнення спірної партії товару по першому методу, суд зазначає, що дана позовна вимога на момент винесення рішення є неактуальною, оскільки розмитнення товару було здійснено під час розгляду даної справи, відтак позивач має право звернутися до відповідача щодо здійснення перерахунку митної вартості товару та повернення надміру сплачених коштів.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2022/100002/2 від 03.01.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС АВТОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ - 22088461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43971343) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк