Рішення

від 24.11.2023 по справі 380/16179/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 рокусправа №380/16179/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова директива» до Львівської митниці, про визнання протиправними рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова директива» (далі позивач, ТОВ «Промислова директива» ) з позовною заявою до Львівської митниці (далі відповідач, контролюючий орган), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900301/2 від 03.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900357/2 від 22.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900512/2 від 16.06.2023;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. ТОВ «Промислова директива» вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, а тому, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Ухвалою від 18.07.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вважає спірні рішення обґрунтованими та правомірними. Вказує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. З позиції відповідача, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив. Зазначає, що ТОВ «Промислова директива» надало весь необхідний пакет документів, який дає можливість визначити митну вартість товару, яка розраховується. Вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не довів які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова директива" зареєстроване як юридична особа 18.03.2021. Основний вид господарювання товариства згідно з КВЕД: 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності «Промислова директива» (покупець) уклало зі P.P.H.U. «KLON» MarekSzczudlo, Польща, уклали Контракт №20/04/2022 купівлі-продажу від 20.04.2022, предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №F/5/05/2023 від 16.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 118 049,40 PLN (Польських злотих). ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 22.05.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170039345U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну та кольору. Одночасно Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170039345U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/04/2022 від 20.04.2022; додаток до зовнішньоекономічного договору №1 від 02.01.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №F/5/05/2023 від 16.05.2023; рахунок-проформа б/н від 10.05.2023; замовлення №Z/1/05/23 від 10.05.2023; Автотранспортна накладна №б/н від 16.05.2023; пакувальний лист №4/2023/PROM від 16.05.2023; відомості з інтернет джерел; прайс-лист від 01.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МКУ, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування,

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Однак позивач надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку із відсутністю таких документів та просив визнати митну вартість згідно з поданими документами.

22.05.2023 контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900357/2, з наступним змістом: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами опрацювання встановлено наступне:

- Договір від 20.04.2022 №20/04/2022 містить два підписи представника продавця ОСОБА_1 . При цьому обидва підписи є ідентичними копіями одне одного. Інвойс від 16.05.2023 №F/5/05/23 та пакувальний лист 16.05.2023 №4/2023/PROM також містять по два підписи представника продавця ОСОБА_1 . Усі підписи на даних документах є ідентичними копіями одне одного. Таким чином, у митного органу виникає сумнів щодо факту підписання вищезазначених документів представником P.P.H.U. «KLON».

Також, слід зауважити, що у наданій фактурі від 16.05.2023 №F/5/05/23 запис це CPT- LVIV розміщений після підзаголовку «srodektransportu» (транспортний засіб). Тобто, зміст запису однозначно не відповідає змісту підзаголовку. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті53 МК України, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваноготовару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, щомістять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення,договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додатковінаявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінову інформацію з інтернет джерел, замовлення.

Задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурнувартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пунктупризначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято що прайс складається на умовах поставок EXW іадресується необмеженій кількості продавців. В проформі вказаний термін оплати 24.05.2023, проте в інвойсі від 16.05.2023 №F/5/05/2023 вказаний термін оплати 30.05.2023.

Надіслані на вимогу митного органу документи, не усувають вищезазначеніневідповідності. Інших документів на вимогу не надано.Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею,згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах 2-4 статті 53 МКУ та у відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю заправильністю визначення митної вартості товарів митний орган має правоупевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку,поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ, у зв`язку знеподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зпереліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу тадекларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісноїоснови для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (стаття 64 МКУ). Митнийкодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД№UA209190/2023/13817 від 17.03.2023. Коригування на обсяг партії накомерційному рівні не проводилось.

Контролюючим органом прийняте рішення прокоригування митної вартості товарів від 22.05.2023 №UA209000/2023/900357/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію в порядку статті 55 Митного кодексу України, якій присвоєно номер №23UA209170039681U4, та 22.05.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 356391,47 гривень.

Різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 150093,06 грн.

Також під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності між ТОВ «Промислова деректива» та sp. zo.o.sp.k. «ZNICZPLAST», укладено Контракт №10/05/2022 купівлі продажу від 10.05.2022, предметом якого є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність Товар (свічки, підсвічники та інші вироби), а Покупця прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) №FE/0001/06/2023/SE від 12.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 7827,84 PLN (Польських злотих).

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 15.06.2023 подало доЛьвівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170047099U2, відповіднодо якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, а саме світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну та кольору.

Одночасно, позивачем до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170047099U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №10/05/2022 від 10.05.2022; Рахунок-фактура (Інвойс) №FE/0001/06/2023/SE від 12.06.2023; Рахунок-проформа №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №313 від 28.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 12.06.2023; Відомості з інтернет джерел; Специфікація виробника товару до фактури №FE/0001/06/2023/SE від 12.06.2023; Прайс-лист від 01.01.2023; Заява продавця від 12.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслалаповідомлення від митниці декларанту наступного змісту:«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартостівідповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) абодокумент, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару занаявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником);

- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленіспеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовихорганізацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена нимособа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи дляпідтвердження заявленої ними митної вартості товару

Позивач надіслав повідомлення про неможливість подання додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю.

16.06.2023 контролюючим органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900512/2, в якому було зазначено:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи немістять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено, що відповідно до пункту 5.1 договору №10/05/2022 від 10.05.2022 та інвойсу №FE/0001/06/2023/SE від 12.06.2023, оплата за товар здійснюється на умовах передоплати. Слід зазначити, щодекларантом до митного оформлення не подано документи, які підтверджували фактоплати по даній поставці.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює тадодатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують

вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що

містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на

транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять

відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення,

договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленіспеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовихорганізацій про вартість товару або сировини.Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додатковінаявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надіслано: банківський платіжний документ, проформа, відомості з інтернет джерел, заява продавця, прайс-лист.

Слід зазначити, що декларантом на вимогу митного органу надано банківський платіжний документ №313 від 28.04.2023, у графі 70 «призначення платежу» якого зазначено, що платіж здійснено відповідно до Контракту №10/05/2022 від10.05.2022, будь-яке посилання на інші товаросупровідні документи (проформа інвойс, ін.) у графі 70 відсутнє.

Крім того, сума зазначена в документі не відповідає вартості товару що вказана в інвойсі. На вимогу митного органу декларантом надано заяву від продавця щодо вищевказаних розбіжностей.

Вищевказана заява не усуває невідповідності, так як декларантом не надано копії всіх товаросупровідних документів, на які йде посилання у даній заяві. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю заправильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку знеподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зпереліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих домитного оформлення документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209190/2023/14864 від 23.03.2023 митна вартість складає 3.7501 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії на комерційному рівні не проводилось».

У зв`язку з чим контролюючим органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002075.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію в порядку статті 55 Митного кодексу України, якій присвоєно номер №23UA209170047696U9 та сплачено податків у сумі податків у сумі 24407,53 грн.

Різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 8523,92 грн.

Вважаючи прийняті контролюючим органом рішення про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «Промислова директива» звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З ст. 53 МК України висновується, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Перелік документів що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначає ст. 53 МК України, а саме такими документами визначено: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Під час розгляду справи суд з`ясував, що позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

Водночас суд також враховує, що ч. 3 ст. 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках:

1. У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

2. Якщо наявні ознаки підробки цих документів;

3. Якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З даного приводу суд зазначає, що запити (повідомлення) митного органу за результатами обробки електронного документа (митної декларації) містять лише загальний перелік документів передбачених ст. 53 Митного кодексу України. Дані запити не конкретизують які саме документи слід додати декларанту.

Окремо суд вважає за доцільно звернути увагу на зазначені у спірних рішеннях розбіжності у зв`язку з якими митний орган не визнано заявлену стороною позивача митну вартість.

Щодо підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900301/2 від 05.03.2023, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності у графі 70 «призначення платежу» наданого платіжного документа №313 від 28.04.2023 то платіж здійснено відповідно до Контракту 10/05/22 від 10.05.2022, будь-яке посилання на інші товаросупровідні документи (проформа, інвойс інше) в графі 70 відсутнє. Крім того, сума зазначена у платіжному документі не відповідає вартості товару, що вказана вінвойсі.

В призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється за свічки по контракту 10/05/2022 від 10.05.2022. При цьому сплачена сума повністю відповідає сумі, що вказана в рахунку-проформі та який додавався до митного контролю. При цьому артикули та товару зазначені в проформі та відповідному рахунку-фактурі співпадають, що давало змогу митниці переконатись в тому, що відповідний платіж здійснено за імпортований товар.

Також суд враховує, покликання позивача на те, що рахунок проформа №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023 за товар - лампадки з скла, всього 34348 штук, був проплачений повністю, доказом цього виступає банківський платіжний документ, що стосується товару №313 від 28.04.2023, де сума платежу становить 72862,96 польських злотих.

Проте як з`ясовано з рахунку-фактури (Інвойс) №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023, в даному автомобілі надійшло лише 31180 шт. лампадок, загальною вартістю 65035,12 PLN (Польських злотих), оскільки весь оплачений товар не вмістився у одній партії, а саме 2 палети:

1. Znicz 220CL2914 2304шт. Х 1,8 зл. нетто = 4147,2 польських злотих.

2. Znicz 273BG3690 864шт. Х 4,26 зл. нетто = 3680,64 польських злотих.

Тобто загальна кількість недопоставленого по цьому рахунку товару складає 3168 штук, а вартість 7827,84 польських злотих. Ця вартість і є тією різницею в оплаті товару, згідно рахунку-проформи №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023 та рахунку-фактури №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023. А саме: 72862.96 зл. 65035.12 зл. = 7827,84 польських злотих.

Тому, у МД №23UA209170033810U6 від 02.05.2023 та рахунку-фактурі №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023 зазначена ціна товару - 65035,12 PLN (Польських злотих), адже лампадок прийшло на 3168 штук менше, ніж повинно було прийти.

Згодом ці 3168 штук лампадок, які були вже оплачені позивачем згідно банківського платіжного документу №313 від 28.04.2023 у сумі 7827,84 PLN (Польських злотих) надійшли разом з наступною поставкою від зазначеного продавця, яка 16.06.2023 була подана до митного контролю за митною декларацією №23UA209170047696U9.

Ціна цих лампадок якраз становить різницю між вартістю, яка вказана врахунку-фактурі №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023 та у платіжному дорученні №313 від 28.04.2023. Тобто: згідно з рахунку-проформи №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023 передбачено 100% передоплату на суму 72862,96 польських злотих, у платіжному дорученні №313 від 28.04.2023 вказана така ж сама сума - 72862,96 польських злотих, проте у рахунку-фактурі №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023 вказана сума 65035,12 PLN (Польських злотих). Різниця цих сум становить 7827,84PLN (Польських злотих) за 3168 штук лампадок, що були відправлені з наступною партією товару.

Щодо підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900357/2 від 22.05.2023, суд зазначає наступне.

Суд критично відноситься до тверджень контролюючого органу, що договір від 20.04.2022 №20/04/2022, Інвойс від 16.05.2023 №F/5/05/23 та пакувальний лист 16.05.2023 №4/2023/PROM містить два підписи представник продавця обидва підписи є ідентичними копіями одне одного.

Одержувач жодним чином не має впливу на спосіб формування документів, які надходять разом ізвантажем на митну територію України і є підставою як пропуску через кордон так і його митного оформлення.

Щодо розміщення запису це CPT-LVIV розміщений після підзаголовку «srodektransportu» (транспортний засіб). Тобто зміст запису однозначно не відповідає змісту підзаголовку у фактурі від 16.05.2023 №F/5/05/23, суд зазначає наступне.

Під час експорту товару рахунок фактура заповнюється відправником. Позивач не має впливу на спосіб формування рухунку фактури. Разом з тим, затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено. Номер транспортного засобу вказаний у автотранспортній накладній (CMR) №б/н від 15.05.2023, а ті ж умови поставки визначені у контракті.

Крім того, щодо фактурної вартості товару, яка на думку контролюючого органу мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс складається на умовах поставок EXW іадресується необмеженій кількості продавців суд зазначає, що на законодавчому рівні немає визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та навласний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару. Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду у справі №815/1780/17.

Щодо тверджень відповідача про те, що в проформі вказаний термін оплати 24.05.2023, проте в інвойсі від 16.05.2023 №F/5/05/2023 вказаний термін оплати 30.05.2023 слід зазначити. Як в проформі-інвойсі, так і в інвойсі вказано термін оплати 14 днів. Згідно з п. 5.1. договору №20/04/2022 від 20.04.2022 оплата за товар по даному контракту здійснюється по передплаті або на протязі чотирнадцяти днів після виставлення фактури на користь продавця на його банківський рахунок. Оскільки проформа-інвойс та інвойс виставлялись в різні дні, тому й кінцевий термін оплати вказано різний.

Разом з тим на момент подання до митного контролю документів та прийняття рішення №UA209000/2023/900357/2 (22.05.2023) жоден із встановлених строків не настав (ні 24.05.2023, ні 30.05.2023). У зв`язку з цим платіжного доручення про оплату товарів позивач подати не міг, а сама по собі розбіжність у строках оплати не впливає на числове значення митної вартості товарів.

Щодо оскарженого рішення №UA209000/2023/900512/2 від 16.06.2023 з підстави, відповідно до пункту 5.1 договору №10/05/2022 від 10.05.2022 та інвойсу №FE/0001/06/2023/SE від 12.06.2023 оплата за товар здійснюється на умовах передоплати. Слід зазначити, що декларантом до митного оформлення не подано документи, які підтверджували факт оплати по даній поставці.

У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/900512/2 від 16.06.2023 вказано, що на вимогу митного органу надано банківський платіжний документ №313 від 28.04.2023. Твердження контролюючого органу про те, що декларантом до митного оформлення не подано документи, які підтверджували факт оплати по даній поставці не відповідає дійсності.

Щодо відсутності посилання на інші товаросупровідні документи у гр. 70 відповідно до банківського платежу №313 від 28.04.2023 «призначення платежу», то сума зазначена в документі не відповідає вартості товару що вказана в інвойсі, декларантом надано заяву від продавця щодо вищевказаних розбіжностей. Вищевказана заява не усуває невідповідності, так як декларантом не надано копії всіх товаросупровідних документів, на які йде посилання у даній заяві суд зазначає, що у відповідні заяві постачальник щодо розбіжності в сумі, вказаній у платіжному документі та вартості товару, що вказана в інвойсі роз`яснив, що з метою оплати товару - лампадки з скла, що складаються з скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг, всього 34 348 штук, вартістю 72862,96 польських злотих, продавець виставив рахунок-проформу №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023 на зазначену кількість та вартість товару. Даний рахунок-проформа був оплачений. Доказом цього виступає банківський платіжний документ, що стосується товару №313 від 28.04.2023, де сума платежу становить 72862,96 польських злотих. Проте, як видно з рахунку фактури (Інвойс) №FE/0001/06/2023/SE від 16.06.2023, в даному автомобілі надійшло лише 3168 шт., загальною вартістю 7827,84 PLN (Польських злотих): 1. Znicz 220CL2914 2304 шт. Х 1,8 зл. нетто = 4147,2 польських злотих. 2. Znicz 273BG3690 864 шт. Х 4,26 зл. нетто = 3680,64 польських злотих.

Враховуючи швидше поставлений товар, а саму рахунок-фактура (інвойс) №FE/0003/04/2023/SE від 28.04.2023 МД №23UA209170033810U6 від 02.05.2023 в даному автомобілі вже надійшло 31180 шт., загальною вартістю 65 035,12 PLN (Польських злотих) в сумі ми отримаємо кількість (31180 шт. +3168шт) 34348шт та вартість (65035,12 PLN + 7827,84 PLN) 72862,96 PLN, що відповідає оплаті товару, згідно рахунку-проформи №FE/0004/04/2023/PREX від 28.04.2023. При цьому перша партія товарів, що згадується у цій заяві вже була оформлена митницею, а відповідні документи були наявні у відповідача, однак і по ній було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900301/2 від 05.03.2023.

Суд звертає увагу, що при винесенні оскаржених рішень №UA209000/2023/900301/2 та №UA209000/2023/900512/2 відповідач визначив вартість одного й того ж товару (лампадки, походженням з Польщі, код УКТЗЕД 9405500000 з аналогічними умовами поставки) на різному рівні, а саме в одному випадку 15,6479 пол. зл. за кг, а в іншому 15,4865 пол. зл. за кг.

З огляду на викладене, суд вважає рішення відповідача необґрунтованими.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Відповідачем однак обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, що зазначена на сайті Держмитслужби в аналітичних розрізах митної вартості, при цьому, що в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

Враховуючи викладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням від 13.09.2023 за подання цього позову сплачено 5368,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900301/2 від 03.05.2023.

3.Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900357/2 від 22.05.2023.

4.Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900512/2 від 16.06.2023.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова директива» (ЄДРПОУ 44095086) судові витрати у виді судового збору в сумі 3042 (три тисячі сорок дві) грн. 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.