Рішення

від 27.11.2023 по справі 400/7244/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 р. справа № 400/7244/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Стивідорна компанія Нікмет-Термінал", вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54002,

до відповідачаУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003,

провизнання протиправним та скасування припису від 22.02.2021 № МК 25/927/ОП/АПЛ в частині дії пунктів 12, 13

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» (далі позивач) звернулось з позовом до Управління Держпрації у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 22.02.21 р. № МК/927/ОП/АПЛ в частині дії пунктів 12 та 13.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним не вчинялись порушення зазначені в пунктах 12 та 13 спірного припису, а саме товариством не виконуються газонебезпечні роботи у вибухопожежнебезпечних зонах, що підтверджується умовами договору поставки нафтопродуктів, а транспортні засоби, що перебувають на балансі підприємства прои?шли технічний? огляд в ТОВ «Миколаїв Техексперт», який має дійсний атестат про акредитацію.

Від відповідача відзив не надходив.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

У період з 09.02.21 р. до 22.02.21 р. посадовими особами відповідача на підставі наказу від 16.01.21 р. № 17 та направлення на проведення планової перевірки від 01.02.21 р. № 25 проведена планова перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, за результатами якої складено акт перевірки суб`єкта господарювання від 22.02.21 р. № МК 225/927/ОП/АПЛ та видано припис від 22.02.21 р. № МК/927/ОП/АПЛ (далі припис).

Позивач не погоджується з пунктами 12 та 13 припису, вважає їх безпідставними.

Так, згідно п. 12 припису, відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: газонебезпечні роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, що є порушенням п. 4 додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.21 р. № 1107 (із змінами № 207 від 03.03.20 р.).

Згідно п. 13 припису, акти державних технічних оглядів для технологічних транспортних засобів, що перебувають на балансі підприємства виконано за сферою інспектування «державні технічні огляди технологічних транспортних засобів» експертними організаціями, які не включено до Національного агентства з акредитації Мінекономрозвитку України, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.04 р. № 685 «Про затвердження Порядку проведення обліку, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, що їй підпорядковуються (пункт 7 Положення № 96).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.

Визначення державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону № 877-V та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Абзацом 3 статті 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 5 Закону № 877-V визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ч. 4 ст. 5 цього Закону).

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII (далі Закон № 2694), посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

У свою чергу частиною 1 статті 1 Закону № 2694-XII визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства (частина 1 статті 6 Закону № 2694-XII).

Відповідно до статті 21 Закону № 2694, виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Законодавством України закріплено обов`язки роботодавців зі створення й підтримання належних умов праці працівників та інші обов`язки у сфері охорони праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства (частина 1 статті 6 Закону № 2694-XII).

Частиною 1 статті 13 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Так, як зазначалось судом вище по тексту рішення, спірним пунктом 12 припису визначено, що у відповідача відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: газонебезпечні роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.21 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі дозвіл).

У Додатку 1 до Порядку, визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки і в п. 4 значяться Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Позивачем до суду надано копію договору № 15/20-Р поставки нафтопродуктiв (далі договір), який укладено між позивачем та ТОВ «Югнефтепродукт», відповідно до пункту 1.1 якого визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, викладених в цьому договорі. В п. 5.1 договору зазначено, що постачальник, зокрема зобов`язаний здійснювати заправку технологічного транспорту позивача.

Таким чином, зазначеним договором підтверджується, що працівники товариства не здійснюють газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, відповідно, у позивача не виникає обов`язку щодо отримання дозволу на ці роботи, а тому висновок відповідача щодо недотримання позивачем вимог законодавства під час заправки технологічних транспортних засобів дизельним паливом є необґрунтованими, а п. 12 припису протиправним.

У спірному п. 13 припису визначено, що акти державних технічних оглядів для технологічних транспортних засобів, що перебувають на балансі підприємства виконано за сферою інспектування «державні технічні огляди технологічних транспортних засобів» експертними організаціями, які не включено до Національного агентства з акредитації Мінекономрозвитку України.

Так, на балансі товариства перебувають чотири технологічні транспортні засоби, з яких: вилковии?навантажувач СаtегрillагDР115, 2005 року випуску; вилковии?навантажувач CaterpillarDP150, 2007 року випуску; вилковии?навантажувач CaterpillarDP135, 2007 р. випуску, були передані позивачу в оренду на підставі договору № 53/18-Р (з урахуванням специфікацій) і пунктом 5.2.1 договору визначено, що орендодавець зобов`язується надати орендареві техніку в справному стані та готової до роботи.

З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням позивача, що проведення технічного огляду щодо зазначених технологічних транспортних засобів покладено саме на орендодавця умовами договору, а не на позивача.

Щодо портового тягача, 2013 р. випуску серії ВЕ « 000744, номерний знак від 15.01.14 р. серії НОМЕР_1 , то він пройшов технічний огляд ТОВ «Миколаїв Техексперт» на підставі договору про надання послуг № 0014/МТ-2021, який в свою чергу має атестат про акредитацію № 70434 тип А від 04.09.20 р. (надання послуг у сфері обов`язкового технічного контролю (технічного огляду, випробування та експертне обстеження (технічне діагностування) технологічних транспортних засобів).

Таким чином, висновок відповідача що акти державних технічних оглядів для технологічних транспортних засобів, що перебувають на балансі підприємства виконано за сферою інспектування «державні технічні огляди технологічних транспортних засобів» експертними організаціями, які не включено до Національного агентства з акредитації Мінекономрозвитку України є непідтвердженим, а пункт 13 припису є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, у суду маються підстави для задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно ст. 139 КАС України.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 270 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» (вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 35835822) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 39787411), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 39787411) від 22.02.21 р. № МК 25/927/ОП/АПЛ в частині пунктів 12 та 13.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 39787411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» (вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 35835822) судовий збір в сумі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз