Рішення

від 27.11.2023 по справі 520/25381/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 листопада 2023 року справа № 520/25381/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) до Фірми "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю (просп. Московський, буд. 27,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ: 14097492) надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило :

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 304259,68 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Фірма "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю, що перебуває у податковій заставі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за Фірмою "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю рахується податковий борг у розмірі 304259,68 грн. Оскільки у відповідача відсутні кошти для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах, контролюючий орган на підставі пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з цим позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу Фірми "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 26.09.2023р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадіз" код ЄДРПОУ: 14097492 зареєстроване як платник податків з 14 лютого 1994 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду згідно інтегрованої картки особового рахунку платника податків, що ведеться в ГУ ДПС у Харківській області, за ТОВ "Парадіз" рахувався податковий борг з податку на нерухоме майно у розмірі 11 897,87 грн., що виник на підставі несплати зобов`язань по податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 25.01.2022р. №5058822; з орендної плати юридичних осіб у розмірі 292 361,81 грн., який виник на підставі несплати зобов`язань за податковою декларацією по земельному податку від 18.02.2021р. №17873 у розмірі 76 167,02 грн. та від 18.02.2022р. №11342744 у розмірі 216 194,79 грн.

Відповідно до статті 59 ПК України, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкову вимогу форми «Ю» №59493-57 від 14 квітня 2020 року. Вказана вимога у судовому порядку не оскаржувалась.

З моменту вручення податкової вимоги контролюючий орган здійснював за платника заходи по примусовому погашенню сум заборгованості перед бюджетом.

01.06.2023р. до платника було застосовано рішення №233/2040 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

На виконання вищенаведеного рішення податковим органом виставлено інкасові доручення до банківських установ, що обслуговують ТОВ Фірму "Парадіз", які повернуті без виконання, зокрема, через відсутність на рахунках коштів.

Наявність податкового боргу відповідача обумовило звернення позивача до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ Фірми "Парадіз" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків

Щодо застосування приписів Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N2864-III, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N2864-III передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до статті 2 цього Закону, під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N2864-III розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. по справі 520/21095/21 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Фірми "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів з розрахункових рахунків було задоволено: стягнуто до державного бюджету України кошти у розмірі 100166 (сто тисяч сто шістдесят шість) грн. 64 коп. в рахунок погашення податкового боргу з Фірми Парадіз Товариства з обмеженою відповідальністю з усіх відкритих розрахункових рахунків.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що контролюючим органом здійснені заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків, а саме: позивач звернувся до суду з позовом до Фрми "Парадіз" ТОВ про стягнення з розрахункових рахунків коштів на погашення податкового боргу та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, направив до банків інкасові доручення (розпорядження) на відповідні суми, однак, у платника податків недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №440/11471/21.

Враховуючи вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення цього позову щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фірми "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 304259(триста чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять гривень) 68 коп. перед бюджетом України за рахунок майна Фірми "Парадіз" Товариства з обмеженою відповідальністю, що перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров