Ухвала

від 07.11.2023 по справі 947/6404/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1726/23

Справа № 947/6404/23 1-кс/947/12822/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2023 року в кримінальному провадженні №12022160000000581 від 22.08.2022 року, стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.203-2 КК України,

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 поданої в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.07.2023 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України в кримінальному проваджені №12022160000000581 від 22.08.2022 року.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що доводи сторони захисту про необґрунтованість та незаконність повідомлення про підозру є безпідставними, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.07.2023 року за ч.2 ст.203-2 КК України є законним та вмотивованим.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.07.2023 року та зобов`язати слідчого вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про його підозру 30.07.2023 року.

Захисник посилається на те, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, не підтвердженим доказами у кримінальному провадженні, не містить розмежування конкретних нібито протиправних дій ОСОБА_8 та його ролі у скоєному.

Також захисник вказує про допущену слідчим суддею неповноту судового розгляду, оскільки не звернуто увагу на недотримання належної правової процедури застосування ч.5 ст.36 КПК та порушення вимог ст.ст.214, 216 КПК, зокрема безпідставну передачу кримінального провадження іншому органу досудового розслідування.

Апеляційний розгляд проведено без участі підозрюваного ОСОБА_8 , який до апеляційного суду не з`явився, а захисник ОСОБА_7 вважав можливим здійснювати розгляд за відсутності підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги: обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Апеляційним судом встановлені наступні обставини кримінального провадження.

Досудове розслідування даного кримінального провадження проводиться слідчим управлінням ГУНП в Одеській області, а процесуальне керівництво здійснюється прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури, зокрема прокурором ОСОБА_6

30.07.2023 року старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 складено та погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України: організація та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, вчинені за попередньою змовою групою осіб, скоєного за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що незважаючи на визначений законодавством порядок діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, наприкінці 2021 року, більш точного періоду часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , маючи лідерські здібності, будучи комунікабельними та вміючи легко входити в довіру до людей, маючи кримінальний протиправний умисел, направлений на організацію та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи та незаконного збагачення, а також матеріального забезпечення злочинної діяльності інших невстановлених осіб, шляхом внесення частини незаконно отриманого прибутку до так званого «злодійського общаку», вирішили створити гральний заклад казино, а саме - гральний зал, обладнаний для азартної гри покер.

Так, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , будучи обізнаними з правилами азартної карткової гри покер, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх протиправних корисливих дій, приблизно наприкінці 2021 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, визначили приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як приміщення для проведення азартних ігор в покер та обладнали його необхідним гральним обладнання, зокрема: фішками, гральними картами, гральний столом (спеціально обладнаний стіл з одним гральним полем, на якому незалежно від кількості гравців може проводитися одночасно лише один сеанс однієї азартної гри, в якій організатор азартних ігор виступає гравцем через своїх представників або спостерігачем) тощо.

Разом з тим, розуміючи протиправність здійснення такого виду діяльності без передбаченої законом ліцензії, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з метою конспірації, надання своїм діям вигляду законної діяльності, приховування отриманого неконтрольованого державою доходу та прикриття у такий спосіб підпільного казино, 22.10.2021 року створили юридичну особу - Товариство з обмеженою діяльністю «Клуб спортивного покеру Роял-клуб»(кодЄДРПОУ 44514870,основний виддіяльності -«93.12Діяльність спортивнихклубів»),керівником якогостав ОСОБА_8 .При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 під виглядоморганізації тапроведення турнірівзі спортивногопокеру малинамір фактичноорганізовувати тапроводити азартнікарткові «кеш»ігри впокер (умовоюучастів яких, на відміну від затверджених законодавством правил організації та проведення спортивного покеру в Україні, є внесення гравцями ставок ігровими фішками, придбаними за певну суму готівкових грошових коштів, яка залежить від номінальної вартості фішки, що дає можливість отримати грошовий виграш, і результат яких залежить від випадковості (комбінації карт).

Надалі, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з метою належного забезпечення протиправної діяльності зазначеного грального закладу для надання послуг з організації та проведення азартних ігор, а саме гри в покер, здійснили набір персоналу: адміністраторів, барменів, офіціантів, круп`є (дилерів), із числа невстановлених в ході досудового розслідування осіб. Таким чином, зазначений гральний заклад мав свій штат працівників, графік роботи та встановлені ставки оплати роботи працівників. Працівники кожного дня окремо звітували про його діяльність. Разом з цим у зазначеному гральному закладі велися фінансові звітності та бухгалтерські обліки витрат та прибутків.

Також з метою конспірації своїх незаконних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_8 придбали мобільні телефони, які функціонували в ігровому закладі, як адміністраторські, і використовувались, як засоби для зв`язку для координації своїх дій. Зазначені мобільні термінали постійно знаходились у приміщенні незаконного грального закладу та передавались касирами-адміністраторами один одному при передачі зміни.

Вказаний заклад функціонував в закритому режимі, гравці допускались у приміщення для проведення азартної гри тільки по телефонному дзвінку та з дозволу адміністратора. ОСОБА_10 та ОСОБА_8 контролювали роботу найманих працівників, які виконували покладені на них обов`язки щодо функціонування організованого ними грального закладу, розподіляли прибуток, отриманий від протиправної діяльності.

Так, 08,07.2023 року, о 16:38 год., в ході проведення контролю за вчиненням злочину до зазначеного грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов ОСОБА_11 , який зателефонував на робочий номер закладу та попрохав невстановлену в ході проведення досудового розслідування особу, його впустити. Через декілька хвилин ОСОБА_11 відчинила двері невстановлена особа та провела його до грального залу. Знаходячись всередині приміщення ОСОБА_11 підійшов до віконця «Каси», де знаходилась інша невстановлена особа, яка взяла у нього грошові кошти в сумі 1000 грн. і передала ОСОБА_11 спеціальні ігрові фішки для покеру, у відповідності до наданої суми грошових коштів. Після цього, ОСОБА_11 пройшов та присів за ігровий стіл і, здійснюючи ставки разом з іншими учасниками, що перебували за столом, грав у карткову азартну гру покер. Не отримавши відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від їх реалізації дісталась організаторам грального бізнесу. Далі, маючи бажання продовжити гру, ОСОБА_11 підізвав до себе невстановлену особу на ім`я ОСОБА_12 із числа співробітників грального закладу, та надав йому ще 1000 грн., в обмін на що отримав спеціальні ігрові фішки для покеру, у відповідності до наданої суми грошових коштів. Продовживши робити відповідні ставки, граючи у ту ж гру, ОСОБА_11 не отримав відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від їх реалізації дісталась організаторам азартної гри. Надалі, того ж дня, ОСОБА_11 у той же спосіб отримав додаткові спеціальні ігрові фішки для гри в покер, за що надав невстановленій особі, із числа співробітників грального закладу ще 2000 грн. та продовжив робити ставки, граючи в покер. Не отримавши відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від реалізації цих фішок дісталась організаторам азартної гри.

Після закінчення гри, невстановлена особа, із числа співробітників незаконного грального закладу, яка забезпечувала функцію адміністратора грального залу, супроводила ОСОБА_11 до виходу та зачинила за ним двері.

Крім того, 19.07.2023 року, о 15:10 год., в ході проведення контролю за вчиненням злочину до зазначеного грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов ОСОБА_11 , який зателефонував наробочий номерзакладу тапопрохав невстановленув ходідосудовогорозслідування особу його впустити. Через декілька хвилин ОСОБА_11 відчинила двері невстановлена особа та провела гравця до грального залу. Знаходячись всередині приміщення ОСОБА_11 підійшов до віконця «Каси», де знаходилась інша невстановлена особа, яка взяла у гравця грошові кошти в сумі 1000 грн. і передала йому спеціальні ігрові фішки для покеру, у відповідності до наданої суми грошових коштів. Разом з тим, в приміщенні грального закладу, окрім гравців, був присутній один із організаторів незаконного проведення азартних ігор - ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_11 пройшов та присів за ігровий стіл та здійснюючи ставки разом з іншими учасниками, що перебували за столом, грав у карткову азартну гру покер. Не отримавши відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від їх реалізації дісталась організаторам азартної гри. Далі, маючи бажання продовжити гру, ОСОБА_11 підізвав до себе невстановлену особу на ім`я ОСОБА_12 із числа співробітників грального закладу, та надав йому ще 1000 грн., в обмін на що отримав спеціальні ігрові фішки для покеру, у відповідності до наданої суми грошових коштів. Продовживши робити відповідні ставки, граючи в ту ж гру, ОСОБА_11 не отримав відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від їх реалізації дісталась організаторам азартної гри. Надалі, того ж дня, ОСОБА_11 у той же спосіб отримав додаткові спеціальні ігрові фішки для гри в покер, за що надав невстановленій особі, із числа співробітників грального закладу ще 3000 грн. та продовжив робити ставки, граючи в покер. Не отримавши відповідної комбінації карт, він програв усі фішки, та частина доходу від реалізації цих фішок дісталась організаторам грального бізнесу.

Після закінчення гри, невстановлена особа, із числа співробітників незаконного грального закладу, яка забезпечувала функцію адміністратора грального залу, супроводила ОСОБА_11 до виходу та зачинила за ним двері.

Захисник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси зі скаргою в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК про скасування повідомлення про підозру від 30.07.2023 року стосовно ОСОБА_8 за ч.2 ст.203-2 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про існування підстав для скасування повідомлення про підозру, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється у таких випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту її затримання.

Відповідно до ст.279 КПК у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст.278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

Стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлює, що кожен, хто притягується до кримінальної відповідальності, має право бути терміново та докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред`явленого йому звинувачення.

Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 276-278 КПК, у відповідності до положень п. 14 ч. 1 ст.3 КПК, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Стаття 2 КПК передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, слід констатувати, що положення п.10 ч.1 ст.303 КПК чітко визначають момент, з початку якого повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру може бути оскаржене підозрюваним, його захисником чи законним представником, зокрема після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Перевіривши доводи скарги сторони захисту на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12022160000000581 від 22.08.2022 року, за результатами дослідження матеріалів судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень сторони захисту про незаконність та необґрунтованість оскарженої ухвали слідчого судді та існування підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 , з огляду на таке.

Кримінальним процесуальним законом не визначений конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру.

Однак, системний аналіз положень статей 276-278 КПК свідчить про те, що можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:

1. Неналежний суб`єкт складення та вручення повідомлення про підозру, а саме:

- повідомлення про підозру складено слідчим, дізнавачем, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);

- зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого, дізнавача або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;

- підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК);

2. Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а саме:

- підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення порядку його вручення (наприклад, якщо на момент вручення підозри закінчився строк досудового розслідування);

- порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).

3. Необґрунтованість підозри, а саме:

- повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК України є грубим порушенням права на захист;

- аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- матеріали кримінального провадження не містять даних, які б вказувати на заподіяння шкоди.

Апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування дотримано порядок повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні, а з огляду на відповідність складеної підозри вимогам ст.277 КПК, її не можна визнати незаконною та врученою всупереч вимогам КПК, що могло б слугувати підставою для її скасування.

Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а лише з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Аналіз норм Кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку про те, що КПК оперує поняттям доказування, яке у даному випадку втілюється у понятті «обґрунтованість підозри», а також у стандарті «достатніх підстав».

Разом з тим, чинним КПК України не визначено саме поняття «обґрунтованість підозри».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, при повідомлені особі про підозру при вказаних обставинах, КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами в кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Аналогічно, в п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» наведено поняття «обґрунтована підозра», яке означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 73 рішення «Степуляк проти Молдови» (Stepyleac v. Moldova), 8207/06, від 06 листопада 2007 року, ЄСПЛ вказує на те, що інформація, яка перебуває у розпорядженні об`єктивного спостерігача, повинна давати можливість останньому дійти висновку щодо можливості причетності особи до вчинення конкретного правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, правильність кваліфікації цих дій, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Враховуючи положення п.14 ч.1 ст.3 КПК, відповідно до якої повідомлення про підозру є лише початковою стадією притягнення до кримінальної відповідальності, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів у кримінальному провадженні таких же високих вимог, як під час прийняття рішення про висунення обвинувачення чи прийняття рішення судом по суті розгляду обвинувального акта.

Як убачається із оскарженої ухвали слідчого судді, 30.07.2023 року у зазначеному кримінальному провадженні складено та повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України.

Встановивши наведені обставини, а також те, що можлива причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.07.2023 року відповідає вимогам ст. 277 КПК, є законним та вмотивованим.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру від 30.07.2023 року, оскільки матеріали кримінального провадження містять докази, які вказують на можливу причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оцінка яким на предмет їх допустимості, належності та достатності для висновку про винуватість особи має бути надана судом за результатами досудового розслідування, у випадку висунення обвинувачення та направлення обвинувального акта до суду.

В свою чергу, стороною захисту оспорюється обґрунтованість підозри з посиланням на некоректність підозри, відсутність її індивідуалізації щодо ОСОБА_8 , його ролі у скоєному, та відсутність доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.

Натомість, вказані доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри з огляду на вище зазначені обставини, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки на даній стадії кримінального провадження вирішується питання щодо обґрунтованості підозри у причетності підозрюваного до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, а вирішення питання щодо доведеності вини, його ролі, доведеності кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, остаточної кваліфікації його дій буде вирішено при завершенні досудового розслідування або на стадії розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення у суді.

Водночас як убачається із повідомлення про підозру від 30.07.2023 року, матеріали кримінального провадження,які навказану датубули врозпорядженні органудосудовогорозслідування, містили докази, які відповідали мінімальному стандарту «достатніх підстав», передбачених п.3 ч.1 ст.276 КПК, оскільки в них вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність.

Апеляційний суд звертає увагу, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини відповідно до висунутої підозри, зокрема наявності в його діях суб`єктивної та об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому вказані елементи складу кримінального правопорушення можуть виявитися вирішальними для висновку про наявність в діях особи складу кримінального правопорушення, не можуть бути оцінені слідчим суддею та судом апеляційної інстанції на стадії розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки ці обставини потребують ретельної та повної перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами в кримінальному провадженні під час судового розгляду обвинувального акта при прийнятті остаточного рішення по справі.

З огляду на наведене, доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів та складу кримінального правопорушення, на даний час є передчасними та мають бути перевірені, в ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду по суті обвинувачення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 відповідає вимогам закону, зокрема: воно складено слідчим, за погодженням прокурора; у ньому зазначено прізвище та посада слідчого, який здійснював повідомлення; анкетні відомості (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце реєстрації та проживання, громадянство) особи, якій повідомлено про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , у тому числі дата та місце його вчинення; а також інші суттєві обставини, які відомі на момент повідомлення про підозру. Крім того, у повідомленні про підозру ОСОБА_8 зазначені права підозрюваного, міститься підпис слідчого, прокурора.

Щодо доводів сторони захисту про те, що уповноважені особи СУ ГУНП в Одеській області діяли в кримінальному провадженні поза межами своїх повноважень, без дотримання належної правової процедури визначеної ч.5 ст.36 КПК, вимог ст.ст. 214, 216 КПК, а також безпідставне винесення заступником ГПУ постанови від 03.04.2023 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, колегія суддів враховує наступне.

Постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 від 10.03.2023 року визначена підслідність кримінального провадження №12023160000000417 від 08.03.2023 року за детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, оскільки відповідно до ч.3 ст.216 КПК проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.203-2 КК України, віднесено до компетенції детективів органів Бюро економічної безпеки України. Матеріали вказаного кримінального провадження визначено направити керівнику ТУ БЕБ в Одеській області для організації подальшого досудового розслідування (а.с.14-15).

03.04.2023 року постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_13 доручено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України в кримінальному провадженні №12023160000000417 від 08.03.2023 року слідчим слідчого управління ГУ НП вОдеській області.Вказану постановунаправлено доОдеської обласноїпрокуратури дляорганізації контролюза додержаннямзаконів підчас проведеннядосудового розслідування та подальшого керівництва досудовим розслідуванням (а.с.16-17).

Відповідно до вказаної постанови, при прийнятті такого рішення заступником Генерального прокурораУкраїни ОСОБА_13 враховано, що відділом детективів ТУ БЕБ України в Одеській області розслідується кримінальне провадження №12023160000000417 від 08.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України. Із матеріалів розслідування вбачається, що впродовж 2022-2023 років на території Одеської області група невстановлених осіб організувала незаконну діяльність гральних закладів, у яких без відповідних ліцензій проводяться азартні ігри.

За результатами проведення слідчих дій в кримінальному провадженні №12022160000000581 від 22.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255-1 КК України, встановлено, що особа, яка під протекторатом «вора в законі» поширює злочинний вплив на території Одеської області, з метою незаконного збагачення та координації злочинної діяльності у сфері незаконного грального бізнесу, організовує на території Одеської області проведення азартних ігор без відповідної ліцензії на провадження відповідного виду діяльності.

Врахувавши ч.5 ст.36, ч.3 ст.216, ст.218 КПК, а також те, що кримінальне провадження №12023160000000417 від 08.03.2023 року взаємопов`язане з кримінальним провадженням №12022160000000581 від 22.08.2022 року, у якому досудове розслідування проводиться слідчими слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області, а також те, що зазначені кримінальні правопорушення вчинені одними й тими самими особами та окреме розслідування вищезгаданих злочинів може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та подальшого судового розгляду, заступник Генерального прокурораУкраїни дійшов висновку, що з метою швидкого та ефективного з`ясування всіх кримінальних правопорушень, проведення досудового розслідування доцільно доручити органу досудового розслідування.

Врахувавши все вищевикладене, а також те, що місцем вчинення кримінального правопорушення є територія Одеської області, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування в розумні строки, заступник Генерального прокурораУкраїни ОСОБА_13 дійшов висновку, що подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000000417 від 08.03.2023 року необхідно доручити слідчим слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області.

Згідно ч.5 ст.36 КПК Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник, заступник.

28.07.2023 року постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12022160000000581 від 22.08.2022 року за ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.255-2 КК України та №12023160000000417 від 08.03.2023 року за ч.2 ст.203-2 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження №12022160000000581. Проведення досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №12022160000000581 доручено слідчим СУ ГУНП в Одеській області (а.с.20-21).

Таким чином, доводи захисника про те, що уповноважені особи СУ ГУНП в Одеській області в кримінальному провадженні діяли поза межами своїх повноважень, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру, оскільки матеріали кримінального провадження містять докази, які вказують на можливу причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оцінка яким на предмет їх допустимості, належності та достатності для висновку про винуватість особи має бути надана судом за результатами досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді та повідомлення про підозру, апеляційним судом не встановлено.

Оскільки доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2023 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України, від 30.07.2023 року в кримінальному провадженні №12022160000000581 від 22.08.2022 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4