Ухвала

від 28.11.2023 по справі 492/1414/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/1414/23

провадження № 2-з/492/41/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

28 листопада 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дегер»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дегер»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особамМіністерства юстиціїУкраїни,його територіальниморганам,здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a> (код ЄДРПОУ 37811431), Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (код ЄДРПОУ 19349403), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ 20005502).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР» (далі ТОВ «ДЕГЕР») 16 жовтня 2019 року було укладено договір позики, відповідно якого позивач передав, а відповідач отримав у борг грошову суму у розмірі 6000000,00грн.строком до 16 жовтня 2023 року зі сплатою штрафу за несвоєчасне або неповне повернення суми позики у розмірі 2000000,00 грн. Також, 16 жовтня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 , ТОВ «ДЕГЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» були укладені договори поруки, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a>, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» є солідарними боржниками. В порушення умов договору позики у встановлений договором позики строк, грошові кошти повернуті не були. Позивачем підготовлена досудова вимога від 20 жовтня 2023 року, відповідно якої боржникам було надано строк 10 календарних днів погасити виниклу заборгованість та повідомлено, що у випадку несвоєчасного виконання вимоги, позивач буде вимушений звернутися до суду за стягненням як основної суми боргу у розмірі 6000000, 00 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 2000000,00 грн. ТОВ «ДЕГЕР» була надана відповідь, відповідно якої наразі повернення грошових коштів є неможливим, іншими боржниками у солідарному порядку взагалі проігноровано досудову вимогу, тому у позивача є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судом не викликалися в судове засідання учасники справи та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, додані до заяви, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції Українивизначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно дост. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову єдостатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР» (далі ТОВ «ДЕГЕР») 16 жовтня 2019 року було укладено договір позики, відповідно якого позивач передав, а відповідач отримав у борг грошову суму у розмірі 6000000,00грн.строком до 16 жовтня 2023 року зі сплатою штрафу за несвоєчасне або неповне повернення суми позики у розмірі 2000000,00 грн. Також, 16 жовтня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 , ТОВ «ДЕГЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» були укладені договори поруки.

Судом встановлено, що підставами для звернення до суду з зазначеною позовною заявою стало фактичне невиконання відповідачем ТОВ «ДЕГЕР» взятих на себе зобов`язань за договором позики від16 жовтня 2019 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з необхідності дотримання балансу інтересів учасників судового розгляду, дотримання принципів справедливості та розумності, та враховує наскільки заходи забезпечення позову, які пропонує вжити заявник, пов`язані з предметом позову, та наскільки вони співрозмірні позовним вимогам, і яким чином фактично реалізують мету його вжиття.

Здійснення державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a>, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», може істотно ускладнити або ж взагалі зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, що призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також може призвести до того, що захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимога про заборону державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особамМіністерства юстиціїУкраїни,його територіальниморганам,здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a>, Товариства зобмеженою відповідальністю«МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРПЛТД»,Товариства зобмеженою відповідальністю«ОЛІМПЕКС КУПЕІНТЕРНЕЙШНЛ» є належним, допустимим та ефективним заходом забезпечення позову, що стосується предмету спору в даній справі. Такий захід забезпечення відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, гарантує справедливий баланс інтересів учасників справи, а також ефективний захист прав заявника, у випадку задоволення позовних вимог у даній справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позовних вимог, суд також бере до уваги наступні правові висновки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява № 22774\93).

Необхідність забезпечення позову має відповідати вимозі пропорційності втручання у право особи цілям, яких потрібно досягти. З одного боку перед судом стоїть завдання гарантувати конституційний та міжнародно-правовий принцип обов`язковості судового рішення в тому, що стосується його виконання, а з іншого повага до права особи мирно володіти своїм майном. Таким чином, метою тесту пропорційності є встановлення способу та ступеню обмеження особи у реалізації його права; до яких саме негативних наслідків призведе таке обмеження, покладене на цю особу.

Не існує вичерпного переліку факторів, які мають бути враховані під час оцінювання судом необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Ці фактори можуть змінюватись, залежно від фактичних обставин справи та характеру відповідного втручання.

Зокрема, при дослідженні питання про відповідність забезпечення позову вимозі пропорційності суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст.80та ст. 89 ЦПК України, відповідно до яких цивільному судочинству загалом, та питанню забезпечення позову зокрема, притаманний стандарт доведення «внутрішнє переконання судді».

Таким чином, вимоги цивільного процесуального законодавства щодо доведення певних фактів як підстав для вжиття заходів забезпечення позову вказують на необхідність їх вжиття у тому випадку, коли наявні в матеріалах справи докази скоріше вказують на ймовірність настання певних обставин, ніж на протилежний висновок.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 8ст. 153 ЦПК Українив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1ст. 154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачів.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18).

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Так, позивач, як фізична особа, має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України і суду не надано доказів, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження його майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суду не надано доказів, які б свідчили про обов`язок суду, відповідно до вимог ч. 3ст. 154 ЦПК України, вжити заходів зустрічного забезпечення.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст. ст.149-158, 247, 258-261, 263, 265, 268, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особамМіністерства юстиціїУкраїни,його територіальниморганам,здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a> (місцезнаходження: вул.Чорноморського козацтва, буд. № 23, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 37811431), Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (місцезнаходження: вул.Головатого отамана, буд. № 67/69, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 19349403), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (місцезнаходження:вул.Головатогоотамана,буд.№ 67/69,м.Одеса,код ЄДРПОУ:20005502)до набрання законної сили рішенням суду.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Боржниками за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕГЕР»</a> (місцезнаходження: вул.Чорноморського козацтва, буд. № 23, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 37811431), Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (місцезнаходження: вул.Головатого отамана, буд. № 67/69, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 19349403), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (місцезнаходження: вул.Головатого отамана, буд. № 67/69, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 20005502).

Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 28 листопада 2023 року.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити, що суд може за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову; допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.