Рішення

від 22.11.2023 по справі 193/1148/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1148/20

Провадження 2/193/29/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Хомич Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Каправчука В.Л. ,

представника відповідача Савенка М.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Каправчука Володимира Леонідовича , який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

13.10.2020 представник позивача Каправчук В.Л. звернувся до суду в інтересах позивача ФОП ОСОБА_1 із вищевказаним цивільним позовом до відповідачки ОСОБА_4 в обґрунтування якого вказав, що між ними було укладено 20.01.2010 договір за № 7 про оренду земельної ділянки площею 9,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що він укладений строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

15.07.2014 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 10 згідно з якою вони продовжили строк дії договору ще на 5 років, тобто до 20.01.2020.

Орендар ФОП ОСОБА_1 не менш як за місяць до закінчення строку дії договору, зокрема 20.12.2019, повідомив орендодавця листом про своє переважне право на продовження строку дії договору та додав до цього листа проект відповідної додаткової угоди за № 12 від 16.12.2019, але позивач так і не був повідомлений про прийняте відповідачем рішення.

Посилаючись на те, що позивач ФОП ОСОБА_1 належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі, після закінчення строку дії договору оренди землі продовжував користуватися земельною ділянкою, заперечень у поновлені строку договору від орендодавця він не отримував й акт приймання-передачі земельної ділянки щодо її повернення сторони не підписували, представник позивача просив визнати укладеною додаткову угоду за № 12 від 16.12.2019, за умовами якої договір оренди земельної ділянки продовжити ще на 10 років, тобто до 20.01.2030.

У відзиві на позов, який надійшов від представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Савенка М.О., останній заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідачка, ще до надходження пропозиції позивача про поновлення договору оренди землі, повідомила 04.06.2019 останнього письмово про своє небажання продовжувати цей договір оренди землі. При цьому зазначає, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, які зазначені позивачем у проекті додаткової угоди, оскільки вона мітить інші умови, ніж ті, які були передбачені основним договором, зокрема він просив продовжити строк дії договору оренди землі на 10 років, тоді як перед цим основний та після нього додатковий договори укладалися лише строком на 5 років. Крім того зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди землі, ця земельна ділянка перебуває винятково у користуванні відповідачки, а не позивача, як він безпідставно стверджує. З огляду на викладене, посилаючись на те, що позивач ФОП ОСОБА_1 не має переважного права на поновлення договору оренди землі, просив у задоволенні його позову відмовити.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

З 13.10.2020 справа перебувала в провадженні судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащука Д.А (а.с.37).

15.10.2020 за ухвалою попереднього складу суду відкрито провадження у справі та призначено її до рогляду за правилами загального позовного провадження (а.с.39).

26.10.2020 за клопотанням представника позивача забезпечено позов шляхом заборони усім суб`єктам державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у справі, вчинення реєстраційних дій та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо речових прав похідних від права власності щодо спірної земельної ділянки (а.с.50-51).

11.11.2020 надійшов згаданий вище відзив на позов (а.с.56-61).

30.11.2020 надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача, окрім інших доводів, які містилися у його позові, заперечував факт отримання позивачем особисто від відповідачки кореспонденцію з повідомленням про її небажання продовжувати договір оренди землі, крім того вказав, що позивач, зазначивши у додатковій угоді від 16.12.2019, що строк дії договору триватиме 10 років, не змінював у цій частині істотних умов, оскільки на такий самий строк вже було продовжено строк дії договору оренди землі згідно з попередньою додатковою угодою від 15.07.2014, крім того згідно положень ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії такого договору не може бути меншим семи років (а.с.78-87).

22.02.2021 надійшло клопотання від представника відповідача про виклик і допит у судове засідання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яке за протокольною ухвалою суду було задоволено. Проте через неявку цих свідків представник відповідача у судовому засіданні, що мало місце 22.11.2023, відмовився від допиту цих свідків (а.с.112-113).

19.08.2021 за ухвалою попереднього складу суду підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.135).

24.09.2021 закінчилися повноваження у головуючого судді Кащука Д.А., тому за результатами повторного автоматичного розподілу від 27.09.2021 цивільну справу передано для розгляду іншому судді цього суду - Томинцю О.В. (а.с.149,150);

01.10.2021 за ухвалою нового складу суду цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду (а.с.155).

11.11.2021 за ухвалою суду згідно клопотання представника відповідача витребувано у позивача ФОП ОСОБА_1 копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з описом, відповідно до якого на адресу ОСОБА_4 було відправлено додаткову угоду №12 від 16 грудня 2019 року про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №7 від 20 січня 2010 року (а.с. 160).

08.02.2022 за ухвалою суду за клопотанням представника позивача суд повернувся до підготовчого судового засідання цивільної справи та ухвалив рішення про зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням у справі судово-почеркознавчої експертизи (а.с.181-183).

12.05.2022 за ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв`язку з необхідністю надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с.191).

31.08.2022 провадження у справі знову зупинено на час виконання експертизи (а.с.216).

23.03.2023 за ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням до суду висновків експертизи (а.с.230).

25.04.2023 за ухвалою суду згідно клопотання представника відповідача витребувано у позивача ФОП ОСОБА_1 платіжні документи, якими підтверджується сплата орендної плати ОСОБА_4 за договором оренди землі (а.с.245).

21.06.2023 за ухвалою суду підготовче судове засідання закрито і справу призначено до судового розгляду (т.1 а.с.21).

Позивач ФОП ОСОБА_1 та його представник - адвокат Каправчук В.Л., у судовому засіданні, посилаючись на обставини та доводи, що містяться у позовній заяві та відповіді на відзив, заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином. Присутній під час розгляду справи її представник - адвокат Савенко М.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених ним у своєму відзиві.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачка ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №105682 від 27.04.2004, є власницею земельної ділянки площею 9,9 га, за кадастровим номером 1225285200:01:002:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (а.с.11).

20 січня 2010 року між ОСОБА_4 , як орендодавцем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , як орендарем, було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на п`ять років (а.с.12).

Пунктом 43 цього договору передбачено набрання ним чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Державна реєстрація договору здійснена 18 березня 2010 року у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що вчинено запис за №041013300366.

Згідно із пунктом 8 цього договору оренди землі, після закінчення строку його дії орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

15 липня 2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду за № 10 згідно до умов якої вони погодилися продовжили строк дії договору фактично ще на 5 років, оскільки зазначили, що договір від 20.01.2010 дійсний до 20.01.2020. Також за умовами цієї угоди сторони дійшли згоди щодо збільшення орендної плати (а.с.18).

Названа додаткова угода зареєстрована 22.09.2015 державним реєстратором Софіївського РУЮ Дніпропетровської області Товстухою Ю.М. (а.с.19).

До закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач, з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди, 16.12.2019 направив орендодавцю ОСОБА_4 лист-повідомлення з пропозицією відносно поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди № 12 (а.с.20).

Надані докази направлення цього листа-повідомлення з описом вкладення у якому містилися сам лист-повідомлення про поновлення договору від 16.12.2019 та додаткова угода № 12 від 16.12.2019 (а.с.22).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що цей лист орендодавець ОСОБА_4 отримала 20.12.2019 (а.с.178).

У додатковій угоді № 12 від 16 грудня 2019 року до договору оренди земельної ділянки за № 7 від 20 січня 2010 року орендарем запропоновано ОСОБА_4 поновити вказаний договір ще на 10 років, тобто продовжити строк його дії до 20 січня 2030 року. Крім того встановити розмір орендної плати 35 000 грн. на рік з вирахування податку з доходів орендодавця, податку на землю та військового збору з можливістю, які і раніше, проведення розрахунків у натуральній формі за бажанням орендодавця (а.с.21).

В судовому засіданні представник відповідачки не заперечуючи проти отримання вищевказаного листа-повідомлення пояснив, що орендодавець ОСОБА_4 , ще до цього, 03 червня 2019 року, направляла позивачу лист про те, що не бажає продовжувати з ним орендні відносини після закінчення строку дії договору оренди землі, але відповіді на нього не отримувала (а.с.62).

У підтвердження направлення цього листа представник відповідача теж надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого видно, що цей лист орендар отримав 04.06. Повідомлення передано відправнику 20.06.2019 (а.с.139).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України гарантує кожному громадянину України право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частин першої - шостої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-шостою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися земельною ділянкою; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Звертаючись до суду позивач посилався на те, що до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди, він направляв орендодавцю ОСОБА_4 лист-повідомлення з пропозицією про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Між тим, як встановлено під час судового розгляду справи, що не заперечувалося сторонами, позивач ФОП ОСОБА_1 після закінчення строку дії договору припинив використовувати земельну ділянку. Більш того, встановлено, що відповідачка належну їй земельну ділянку в оренду більше нікому не передавала, а самостійно стала її обробляти. Про це свідчать надані стороною відповідача та досліджені судом договір про надання сільськогосподарських послуг з обробітку земельної ділянки ОСОБА_4 сільськогосподарською технікою ФОП ОСОБА_7 , що укладений між ними 23.03.2023 та довідка виконкому Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 18.01.2021 (а.с.64-66,110).

Варто зауважити, що для забезпечення цього позову за ухвалою суду від 26.10.2020 було заборонено всім суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки (а.с.50-51). Проте, з часу припинення дії договору оренди земельної ділянки (20.01.2020) й до вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, відповідачка не укладала договір оренди землі з іншим орендарем, хоча і мала таку можливість.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Однак, у наданій суду додатковій угоді ФОП ОСОБА_1 зазначив інші умови, ніж передбачено договором оренди землі від 20 січня 2010 року, зокрема запропонував збільшити строк дії договору удвічі. На зміну вказаної умови необхідна згода сторін, що узгоджується зі змістом частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі», тоді як між сторонами така згода досягнута не була.

Твердження позивача щодо того, що за попередньою угодою визначено строк дії договору 10 років, а тому зміна істотних умов не відбулася, не заслуговують на увагу.

Так, за основним договором від 20.01.2010 договір укладено строком на 5 років, після чого за додатковою угодою від 15.07.2014 строк дії договору продовжено до 20 січня 2020 року, тобто теж на 5 років.

Крім того, доводи позивача про те, що після закінчення строку дії договору оренди він продовжував користуватися земельною ділянкою також не підтверджуються належними та допустимими доказами, ба більше спростовуються вже згаданими вище доказами.

Суд знаходить доведеними доводи представника відповідача щодо повідомлення орендодавцем ОСОБА_4 належним чином орендаря ФОП ОСОБА_1 про небажання після закінчення строку дії договору оренди землі у подальшому підтримувати з ним договірні відносини.

Згідно із п. 81 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об`єкта поштового зв`язку на підставі пред`явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв`язку (п. 91 Правил).

Під час судового розгляду справи, за клопотанням представника позивача, було проведено судово-почеркознавчу експертизу за № 1324-22 від 18.01.2023 згідно висновків якої: «Рукописний запис прізвища (підпис) « ОСОБА_1 » від імені ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 04.06. за № 5310001744191 в графі «уповноважений» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою» (а.с.222-224).

Досліджуючи це поштове повідомлення, встановлено, що графа «вручено особисто» порожня, тоді як за висновками почеркознавчої експертизи у цьому поштовому повідомленні не підтверджено підпис ОСОБА_1 саме у графі «уповноважений» (представник), що на переконання суду вказує на те, що це поштове повідомлення міг отримати будь-хто з повнолітніх членів сім`ї ОСОБА_1 , які проживають разом з ним.

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з орендарем, відсутність доказів продовження користування попереднім орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі дають підстави для висновку, що переважне право позивача на поновлення договору оренди землі порушено не було.

Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі 395/1458/16-ц (провадження 61-6190св18), від 03 квітня 2019 року у справі 395/1452/16-ц (провадження 61-6190в18), від 31 липня 2019 року у справі 395/1429/16-ц (провадження 61-27141св18), від 28 серпня 2019 року у справі 395/170/17-ц (провадження 61-29828св18), від 06 травня 2020 року у справі № 395/174/17 (провадження № 61-26099св18).

З огляду на викладене, позовні вимоги представника позивача ФОП ОСОБА_1 - адвоката Каправчука В.Л. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому у їхньому задоволенні належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, всі судові витрати, які він поніс зокрема на оплату судового збору, правничу допомогу та виконання експертизи у справі, слід віднести на його рахунок. Водночас, відповідачка, на користь якої вирішено спір, жодних доказів на понесення нею витрат, насамперед на оплату правничої допомоги, суду не надала, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами. Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача Каправчука Володимира Леонідовича , який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ідент. номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення суду складено 28.11.2023.

Суддя О.В. Томинець