Постанова

від 23.11.2023 по справі 922/1302/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/1302/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

позивача,Кучер Ю.Ю.,

інших,не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1654 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "26" липня 2023 р. (повний текст складено 1.08.23, суддя Ємельянова О.О. ) у справі № 922/1302/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудпостач" , м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК ПРОФІТ", м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східбудпостач" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельна компанія ПРОФІТ" про стягнення заборгованості у розмірі 2 320 846,80 грн. з яких: 829 920,00 грн. сума основного боргу, 527 276,65 грн. інфляційні втрати, 743 964,38 грн. пеня, 219 685,77 грн. 3% річних. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №01/11-09 від 11.09.2020 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.23 у справі №922/1302/23 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо -будівельна компанія ПРОФІТ" (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 2, кім. 6, ЄДРПОУ 41442772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудпостач" (61020, м. Харків, вул. Станційна, буд. 19-А, ЄДРПОУ 37364531) суму основного боргу у розмірі 829 920,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 507 263,16 грн., 3 % річних у розмірі 101 677,86 грн., пеню у сумі 347 074,52 грн. та 27 789,03 грн. судового збору та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15 390,38 грн.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних збитків у розмірі 20 013,49 грн., 3 % річних у розмірі 118007,91 грн., пені у сумі 396889,85 грн. відмовлено .

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельна компанія ПРОФІТ" ( відповідач) звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2023 по справі № 922/1302/23 в частині позовних вимог на суму 604 800 грн згідно видаткових накладних від 17.03.2021 за №317/007 на суму 259 200 грн., від 09.04.2021 р.№ 409/008/ на суму 345 600 грн скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог, в цій частині відмовити. Крім того, просить суд рішення по справі, в частині позовних вимог на правничу допомогу у розмірі 15390,38 грн скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в частині 15 390 грн відмовити. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, без урахування усіх обставин справи. Наполягає, що строк виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар за видатковими накладними від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн. та від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн. на загальну суму 3 623 160,00 грн. у відповідача не виник, оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо оплати зазначеного товару.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, за вх. №1654 Х/1, на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.23 у справі №922/1302/23 , встановлено учасникам справи строк до 16.10.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи. Витребувано матеріали справи №922/1302/23 з Господарського суду Харківської області.

Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.120.2023 розгляд справи № 922/1302/23 призначено на 23.11.2023 р.

12.10.2023 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також посилаються на практику Верховного Суду з цього питання.

У судовому засіданні, яке було призначене на 23.11.2023 р приймав участь представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засіданні не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі ( ч.1 ст.270 ГПК України).

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

11.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східбудпостач" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельна компанія ПРОФІТ" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №01/11-09.

Пунктом 9.1. договору, сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року. Припинення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке має місце під час дії договору.

До закінчення строку дії договору, сторони повинні врегулювати усі документальні та рахункові взаємовідносини по суті виконання цього договору (пункт 9.2. договору).

Згідно пункт 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві сітку з композитної арматури партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною чистиною цього договору, а покупець зобов`язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Сума цього договору складає фактичну грошову суму, яка включає суму усіх видаткових накладних до цього договору і розраховується із урахуванням податку на додану вартість (пункт 2.1. договору).

Ціна товару вказується у видаткових накладних до цього договору (пункт 2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що платежі за цим договором за кожну окрему партію товару, у відповідності із видатковими накладними, здійснюється покупцем з домовленістю сторін, у наступному порядку та на наступних умовах:

Покупець повинен здійснити повну оплату партії товару у відповідності із видатковими накладними, у термін двадцяти (20) календарних днів включно з моменту отримання партії товару, що підтверджується накладною або актом приймання - передачі (відтермінування платежу) (підпункт 2.3.1. пункту 2.3. договору).

Покупець повинен здійснити повну 100% оплату товару у відповідності із рахунком на оплату, у період 3 календарних днів включно тримання рахунку на оплату товару (передплата) (підпункт 2.3.2. пункту 2.3. договору).

Відповідно до пункту 2.4. договору, зобов`язання покупця щодо оплати партії товару вважаються виконаними в повному обсязі та у строк з моменту зарахування на поточний рахунок постачальника суми вартості партії товару, вказаної у видаткових накладних, у строк, наведений у п. 2.3.1. та п. 2.3.2 цього договору.

Товар за цим договором постачається на умовах EXW, місце поставки - склад постачальника за адресою: 61020, м. Харків, вул. Станційна, 19-А, або за домовленістю сторін, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) із урахуванням особливостей, наведених у цьому договорі (пункт 3.1. договору).

Перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент передачі товару у місці поставки, вказаному у пункті 3.1. цього договору (пункт 3.3. договору).

Позивачем, на виконання умов договору останнім поставлено відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні, а саме:

- від 11.09.2020 року № 911/001 на суму 315 360,00 грн.;

- від 23.09.2020 року № 923/005 на суму 194 400,00 грн.;

- від 25.09.2020 року № 925/006 на суму 237 600,00 грн.;

- від 30.09.2020 року № 930/001 на суму 216 000,00 грн.;

- від 08.10.2020 року № 1008/010 на суму 324 000,00 грн.;

- від 20.10.2020 року № 1020/005 на суму 259 200,00 грн.;

- від 02.11.2020 року № 1102/011 на суму 259 200,00 грн.;

- від 11.11.2020 року № 1111/001 на суму 259 200,00 грн.;

- від 11.11.2020 року № 1111/008 на суму 435 000,00 грн.;

- від 03.12.2020 року № 1203/001 на суму 151 200,00 грн.;

- від 07.12.2020 року № 1207/00 на суму 367 200,00 грн.;

- від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн.;

- від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн. на загальну суму 3 623 160, 00 грн.

Відповідачем, в порушення умов договору, оплату за отриманий від позивача товар, здійснено частково, а саме 13.07.2021 року, 19.07.2021 року, 28.10.2021 року було проведено оплати у розмірі 900 000,00 грн., 1 000 000,00 грн., 893 240,00 грн. У зв`язку із чим, за розрахунком позивача, сума боргу складає 829 920,00 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено частково.

Відповідач оскаржує судове рішення в частині стягнення з нього заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн., та від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн, а також щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Судова колегія, відповідно до приписів частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, з цього приводу зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст.525 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано під час апеляційного провадження поставка товару відбувалася як під час дії Договору поставки, строк якого закінчився 31.12.20202 р., так і після закінчення строку дії Договору.

Так, позивачем в межах строку дії договору (до 31.12.2020 року пункт 9.1. договору), на виконання умов договору поставки, було поставлено відповідачу товар відповідно до видаткових накладних, а саме: - від 11.09.2020 року № 911/001 на суму 315 360,00 грн.; - від 23.09.2020 року № 923/005 на суму 194 400,00 грн.; - від 25.09.2020 року № 925/006 на суму 237 600,00 грн.; - від 30.09.2020 року № 930/001 на суму 216 000,00 грн.; - від 08.10.2020 року № 1008/010 на суму 324 000,00 грн.; - від 20.10.2020 року № 1020/005 на суму 259 200,00 грн.; - від 02.11.2020 року № 1102/011 на суму 259 200,00 грн.; - від 11.11.2020 року № 1111/001 на суму 259 200,00 грн.; - від 11.11.2020 року № 1111/008 на суму 435 000,00 грн.; - від 03.12.2020 року № 1203/001 на суму 151 200,00 грн.; - від 07.12.2020 року № 1207/00 на суму 367 200,00 грн. на загальну суму 3 018 360, 00 грн.

Постачання товару відповідно до видаткових накладних: від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн.; від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн. відбувалося після закінчення строку дії Договору.

Судом першої інстанції також було встановлено, що видаткові накладні від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн., - від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн., не містять визначено сторонами строку та порядку проведення між сторонами розрахунків за поставлений позивачем відповідачу товар у 2021 році.

У матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано до суду доказів із зверненням до відповідача із вимогою щодо стягнення суми боргу за видатковими накладними щодо поставки товару у 2021 року погодженого в усній формі (без договірна поставка) на суму 604 800,00 грн.

Як зазначалося вище, частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, звертаючись з позовною заявою у даній справі, яка містить вимогу про стягнення із відповідача відповідної заборгованості, позивачем на адресу відповідача було направлено її копію та копії доданих до неї документів, зокрема і копії видаткових накладних від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн., - від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн.

Про обізнаність із позовними вимогами та доданими до позовної документами відповідач зазначає у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 17635/23 від 06.07.2023 року).

Згідно судової практики Верховного Суду, пред`явлення позовної заяви до суду та надсилання її копії з долученими матеріалами відповідачеві є належним пред`явленням вимоги боржником в розумінні частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки, в даному випадку, ключовим є інформування боржника про наявність у кредитора волевиявлення, спрямованого на прийняття виконання зобов`язання. Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 по справі № 922/2046/19.

З огляду на наведене, судова колегія відхиляє твердження заявника апеляційної скарги про передчасність звернення позивача з вище зазначеними позовними вимогами, оскільки строк виконання зобов`язання з оплати товару за видатковими накладними від 17.03.2021 року №317/007 на суму 259 200,00 грн., - від 09.04.2021 року № 409/008 на суму 345 600,00 грн. не настав у зв`язку з відсутністю вимоги про їх оплату.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у попередньому розрахунку суми позовних вимог зазначив, що позивачем в якості попередньої оплати за професійну правничу допомогу сплачено 20 000,00 грн. та у разі ухвалення рішення суду на користь позивача підлягає до стягнення гонорар успіху у розмірі 20000,00 грн.

У судовому засіданні позивачем було підтримано наданий до суду попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

У підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, останнім було надано до суду копії: - ордер серія АР № 1116464 від 07.03.2023 року виданий Адвокатським об`єднанням «Паркулаб і партнери» ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 003021 від 14.12.2022 року на адвоката Кучер Ю.Ю договору № 01/03-23 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2023 року; додаток № 1 до договору розрахунок суми вартості послуг № 1 за договором № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги; акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.03.2023 року за договором № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги; платіжна інструкція № 5430 від 03.04.2023 року на суму 20000,00 грн.

Як вбачається із поданого позивачем акту прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.03.2023 року за договором № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги, адвокатом було надано наступні послуги: підготовка позовної зави, відповіді на відзив (за необхідності), інших процесуальних документів у суді першої інстанції, а саме: первинний аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики з аналогічних справ, аналіз поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи і використанням релевантної практики під час підготовки позовної заяви, підготовка тексту позовної заяви, збір доказів, підготовка додатків до позовної заяви (у двох екземплярах), підпис і подача позовної заяви в суд, усні і письмові консультації, складання процесуальних документів, документальне оформлення наданих послуг вартість послуги 20000,00 грн.

Крім того, сторони у пункті 4.1. договору визначили, що порядок обчислення, розмір і порядок оплати гонорару встановлюється додатковою угодою.

Позивачем до матеріалів позовної заяви, було додано копію додатку № 1 від 01.03.2023 року розрахунок суми вартості послуг № 1 за договором № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги, з якого вбачається, що сторони відповідно до пунктів 4.1. 4.7. договору № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги (договір) узгодили розрахунок суми вартості послуг виконавця.

З акту виконаних робіт вбачається, що адвокатом надано послуги на загальну суму 20 000,00 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Як зазначалося вище, сторонами додатку № 1 до договору № 01/03-23 від 01.03.2023 року про надання професійної правничої допомоги було погоджено вартість послуг виконавця за договором. Тобто сторонами визначено розмір гонорару адвоката, та встановлено його у фіксованому розмірі, та не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку витрати позивача на послуги адвоката в заявленому розмірі 20 000,00 грн. підтверджені належними фінансовими документами, копії яких наявні у матеріалах справи.

При цьому, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 17635/23 від 06.07.2023 року) зазначив, що відповідач заперечує проти задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн. та 20 000,00 грн. гонорару успіху. При цьому, будь-яких обґрунтувань, чи зменшення суми витрат, відповідачем у відзиві зазначено не було.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку, відповідач ( заявник апеляційної скарги) не довів належними та допустимими доказами, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними .

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції, рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельна компанія ПРОФІТ",м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/1302/23 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1302/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян