Рішення

від 01.11.2023 по справі 908/2213/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 Справа № 908/2213/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (електронна пошта: uro@dss.com.ua; вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозоре постачання" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Олександра Матросова, буд. 16-А, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 43505582)

про стягнення 621 202,16 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Білик О.В., довіреність №108 від 20.12.2022 (посвідчення адвоката №ЗП002053 від 12.03.2019);

від відповідача: Швець Д.І., ордер серії АР №1132814 від 01.08.2023 (посвідчення адвоката №759 від 01.09.2009);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.07.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозоре постачання" про стягнення 646 202,16 грн.

04.07.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 07.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2213/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/188/23 та підготовче засідання призначено на 02.08.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 02.08.2023 судом відкладено підготовче засідання на 29.08.2023 об 11 год. 30 хв. про, що сторони повідомлені під розписку.

Ухвалою суду від 29.08.2023 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" № 1-8/23-уз від 22.08.2023 (вх. № 18317/08-08/23 від 28.08.2023) про зменшення розміру позовних вимог на суму 621 202,16 грн. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.10.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 05.10.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 01.11.2023 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 01.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням клопотання від 02.10.2023 за вих. №1-8/23 та від 01.11.2023 за вих. №1-8/23 пояснивши, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 435 000,00 грн. за договором оренди №06210482 від 11.11.2021. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 13 302,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 60 016,27 грн. Також на підставі п. 5.2. договору позивачем нараховано пеню в сумі 52 883,56 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 258, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629, 627, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232, 283, 286 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити, провадження у справі в частині стягнення 60 000,00 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, стягнути з відповідача судовий збір в сумі 8 418,03 грн. та повернути позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 275,01 грн.

Представник відповідача підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 14.08.2023 та вважає, що позовна заява не обґрунтована та просить задовольнити її частково в розмірі основного боргу за надані послуги з оренди нежитлових приміщень за січень - лютий 2022 року. Пояснив, що дійсно, 11.11.2021 між сторонами було укладено договір оренди №06210482, відповідно до якого позивача передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно - комплекс будівель, розташований за адресою - м. Запоріжжя, вул. Матросова 16-а строком до 31.12.2022 року. Між сторонами було укладено акт приймання - передачі майна від 01.01.2022року. За січень - лютий 2022 року позивач надав послуги з оренди, відповідно до умов договору на суму 170 000,00 грн. з ПДВ. Акти приймання - передачі роботи було підписано сторонами. Позивачем виставлені та зареєстровані на відповідача податкові накладні. Вказані акти не було оплачено відповідачем через початок війни на території нашої держави. В подальшому у зв`язку з військовою агресією РФ по відношенню до України відповідач фактично не користувався орендованим приміщенням. Позивач акти наданих послуг не надавав, відповідач відповідно їх не підписував, податкові накладні на суму ПДВ не реєструвалися. Починаючи з червня 2022 року відповідач почав отримувати рахунки за оренду приміщень в розмірі 85 000,00 грн. щомісячно за ненадані послуги при фактичному не використанні об`єкта нерухомого майна і поставив питання про розірвання договору. Перемовини сторін, які продовжувалися до травня 2023 року привели до підписання додаткової угоди на суму щомісячних платежів в розмірі 35 000,00 грн. починаючи з березня 2022 року до 31.12.2022 року. При цьому акти приймання - передачі наданих послуг відповідачу не надавалися і не підписувалися. Податкові накладні виходячи з суми 35 000,00 грн. на місяць не виписувались. Рахунки фактури також не виставлялися. Отже у відповідача не було жодних підстав сплачувати за ненадані послуги, навіть виходячи з факту не підписання сторонами акту повернення майна. Посилання позивача на надіслання рахунків за березень - грудень 2022року на суму 35 000,00 грн. спростовуються матеріалами справи та додатковою угодою від 01.12.2022 року про зменшення суми платежів до 35 000,00 грн. за місяць, починаючи з березня 2022 року. Позивач в розрахунку заборгованості з орендної плати вказує такий механізм - дата вручення рахунку + 10 днів. При цьому сума 35 000, 00 грн. щомісяця виникла лише в травні 2023 року, доказів направлення рахунків на цю суму, актів виконаних робіт, податкових накладних за першою подією за оспорюваний період матеріали справи не містять, за таких умов в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити. Також відповідача заперечив проти стягнення пені, оскільки станом на дату подання позову пройшов термін позовної давності по акту за січень 2022 року по період з лютого по червень 2022 року, по акту за лютий 2022 року по періоду з березня по червень 2022 року і позивач не ставить питання про поновлення строку позовної давності на стягнення таких штрафних санкцій. Також зазначив, що суми інфляційних нарахувань та 3% річних повинні бути стягнуті з суми заборгованості 170 000,00 грн. виходячи з актів наданих послуг за січень - лютий 2022року.

Представник позивача підтримав позицію викладену у письмовій відповіді на відзив від 23.08.2023 за вих. №1-8/23-66 зазначивши, що 14.08.2023 року ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» отримав від ТОВ «ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ» лист №14/08/23-1, яким відповідач фактично підтверджує наявність заборгованості в розмірі 495 000,00 грн. та надає графік її погашення до лютого 2024 року, при цьому ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» має відмовитись від штрафних санкцій. В ході перемовин сторони не досягли згоди по строках погашення заборгованості, а відтак мирову угоду укладено не було. Разом з тим, враховуючи обставини, в т.ч. наявність військової агресії, погіршення фінансового становища Орендаря, сторонами 01.12.2022 року було укладено додаткову угоду №1 до договору №06210482 відповідно до якої орендну плату за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 рік було зменшено з 85 000,00 грн. до 35 000,00 грн. Отже, фактично Орендар використав своє право на зменшення орендної плати і ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» враховуючи партнерські стосунки зменшив розмір щомісячної орендної плати на 50000,00 грн. У відзиві Відповідач зазначає, що він фактично не користувався приміщенням, а не міг використовувати через незалежні від нього обставини. Відтак, на звільнення від плати відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ Орендар не має права. Також позивач зазначив, що ані чинне цивільне та господарське законодавство ані договір оренди не ставлять умови оплати орендної плати в залежності від надання/підписання актів наданих послуг та відповідно їх відсутність не є підставою для звільнення Орендаря від сплати орендної плати. Твердження відповідача щодо відсутності реєстрації податкових накладних за період березень-грудень 2022 року є хибним та пояснив, що до позову податкові накладні не додавалися, оскільки не є первинним документом, який підтверджує чи спростовує факт наявність заборгованості зі сплати орендної плати по договору. Більше того, під сумнів наявність реєстрації податкових накладних Орендар жодного разу не ставив, а озвучив тільки у відзиві на позов. Отже, позивачем надано до матеріалів справи відповідні податкові накладні. Також зазначив, що всі виставлені за період січень - грудень 2022 року рахунки фактури та докази їх надсилання Орендарю (відповідні поштові реєстри) були додані до позовної заяви №1-8/23.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2021 між Приватним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прозоре постачання" (далі - Орендар) укладено договір оренди №06210482. Відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - комплекс будівель, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, 16-а, загальною площею 4068,3 м, які вказуються в акті прийому-передачі (додаток № 1).

Згідно п. 1.3 договору, строк оренди з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, строк дії договору - з моменту його підписання по 31.12.2022.

Відповідно до п. 4.1 договору за об`єкт оренди Орендар сплачує щомісячно за повний календарний місяць Орендодавцю орендну плату в розмірі 85 000,00 грн. з ПДВ, з урахуванням рівня її індексації. Сторони домовились, що місячний рівень інфляції дорівнює « 1».

Пунктом 4.2 договору передбачено, що встановлену в п. 4.1 оплату Орендар зобов`язаний перераховувати на поточний рахунок Орендодавця, вказаний у п. 8 даного договору, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем. У разі виставлення рахунку пізніше зазначеного терміну, Орендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 10 днів з дня його поштового відправлення Орендодавцем або вручення уповноваженому представнику Орендаря під підпис.

Згідно пункту 5.2 договору, у разі несвоєчасного внесення орендної плати, Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період протягом якого нараховується пеня).

Відповідно до п.6.1. договору об`єкт оренди вважається фактично переданим Орендарю Орендодавцем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

У пункті 6.2. договору об`єкт оренди вважається поверненим Орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі про повернення об`єкта оренди Орендарем Орендодавцю.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п. 1 та 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На виконання умов вказаного договору, за Актом прийому-передачі від 01.01.2022 року (додаток № 1 до договору оренди № 06210482 від 11.11.2021 року) ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" передало, а ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" прийняло у строкове платне користування нерухоме майно - комплекс будівель, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, 16-а, загальною площею 4068,3 м2, та виробниче й інше обладнання, малоцінне майно, що знаходилось на території об`єкта оренди.

Зазначений акт підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін.

01.12.2022 року ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" та ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" укладено Додаткову угоду № 1, у пункті 1 якій сторони погодили, що орендна плата з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року становить 35 000,00 грн. з ПДВ, та відповідно до положень пункту 3 керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони дійшли згоди поширити положення п. 1 цієї Додаткової угоди на відносини сторін, що виникли до її укладання, а саме з 01.03.2022.

ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" виставлені ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" наступні рахунки:

- рахунок-фактура № 4288322 від 31.01.2022 року на суму 85 000,00 грн. з ПДВ за оренду приміщення за січень 2022 року, який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 08.02.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 18.02.2022 року;

- рахунок-фактура № 4288946 від 28.02.2022 року на суму 85 000,00 грн. з ПДВ за оренду приміщення за лютий 2022 року, який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 09.06.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 20.06.2022 року;

- рахунок-фактура № 4289226 від 31.03.2022 року за оренду приміщення за березень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 09.06.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 20.06.2022 року;

- рахунок-фактура № 4289358 від 30.04.2022 року за оренду приміщення за квітень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 09.06.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 20.06.2022 року;

- рахунок-фактура № 4289616 від 31.05.2022 року за оренду приміщення за травень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 09.06.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 20.06.2022 року;

- рахунок-фактура № 4289816 від 30.06.2022 року за оренду приміщення за червень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 12.07.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 22.07.2022 року;

- рахунок-фактура № 4290359 від 31.07.2022 року за оренду приміщення за липень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 17.08.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 29.08.2022 року;

- рахунок-фактура № 4291250 від 31.08.2022 року за оренду приміщення за серпень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 21.09.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 03.10.2022 року;

- рахунок-фактура № 4292009 від 30.09.2022 року за оренду приміщення за вересень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 22.11.2022, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 02.12.2022 року;

- рахунок-фактура № 4292800 від 31.10.2022 року за оренду приміщення за жовтень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 06.02.2023, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 16.02.2023 року;

- рахунок-фактура № 4293114 від 30.11.2022 року за оренду приміщення за листопад 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 06.02.2023, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 16.02.2023 року;

- рахунок-фактура № 4293930 від 31.12.2022 року за оренду приміщення за грудень 2022 року. Сума, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 грн. з ПДВ (на підставі додаткової угоди № 1 від 01.12.2022 року до договору № 06210482 від 11.11.2021), який був направлений на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" 06.02.2023, отже відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по 16.02.2023 року.

Позивач зазначив, що вказані вище рахунки-фактури ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" не оплачені, станом на дату позовної заяви заборгованість становить 520 000,00 грн. з ПДВ.

Разом з тим, після подання цього позову до суду, відповідачем частково сплачена заборгованість, яка є предметом спору на суму 25 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.07.2023 на суму 15 000,00 грн. та 11.08.2023 на суму 10 000,00 грн., у зв`язку з чим позивачем були зменшені заявлені позовні вимоги, та борг за сумою з орендної плати становить 495 000,00 грн.

Крім того, після подання позивачем до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем було сплачено ще 60 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями за період з 23.08.2023 по 25.09.2023, а саме: 23.08.2023 на суму 10 000,00 грн., 30.08.2023 на суму 10 000,00 грн., 04.09.2023 на суму 10 000,00 грн., 20.09.2023 на суму 10 000,00 грн., 25.09.2023 на суму 10 000,00 грн., та платіжною інструкцією №336 від 02.10.2023 на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне провадження у справі №908/2213/23 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60 000,00 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 435 000,00 грн.

Відповідач посилається на те, що сума 35 000,00 грн. щомісяця виникла лише в травні 2023 року, доказів направлення рахунків на цю суму, актів виконаних робіт, податкових накладних за першою подією за оспорюваних період матеріали справи не містять, за таких умов, вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦКУ плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди №06210482 від 11.11.2021 Орендар сплачує щомісячно за повний календарний місяць Орендодавцю орендну плату в розмірі 85000,00грн.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно до 07 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку Орендодавця. У разі виставлення рахунку пізніше - Орендар оплачує рахунок протягом 10 днів з дати його поштового відправлення.

Відповідно до пункту 4.4. договору орендна плата вноситься включно до дня фактичної здачі об`єкта.

Отже, договір оренди не ставить умови оплати орендної плати в залежність від надання/підписання актів наданих послуг: оплата повинна здійснюватись Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку, а отже відсутність атів наданих послуг не є підставою для звільнення Орендаря від сплати орендної плати.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні, що, враховуючи обставини наявність військової агресії РФ, погіршення фінансового стану підприємств, сторонами 01.12.2022 року було укладено додаткову угоду №1 до договору №06210482 відповідно до якої орендну плату за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 рік було зменшено з 85 000,00 грн. до 35 000,00 грн.

Отже, фактично Орендар використав своє право на зменшення орендної плати і ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» погодився зменшити розмір щомісячної орендної плати на 50000,00 грн.

Посилання відповідача, що він не користується приміщенням є безпідставним, оскільки сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Орендарем спірного приміщення у відповідно до п.6.2. договору, а саме Акту приймання-передачі об`єкта Орендодавцю.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не здійснено реєстрації податкових накладних за спірний період.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи додано належним чином зареєстровані податкові накладні за період березень - грудень 2022 року №108 від 31.03.2022 року, №139 від 30.04.2022 року, №151 від 31.05.2022 року, №347 від 30.06.2022 року, №452 від 31.07.2022 року, №382 від 31.08.2022 року, №573 від 30.09.2022 року, №403 від 31.10.2022 року, №343 від 30.11.2022 року, №279 від 31.12.2022 року.

Також представник позивача пояснив, що сума ПДВ була включена у зобов`язання виходячи з розміру орендної плати 85 000,00 грн., тобто без урахування додаткової угоди №1, оскільки вона була укладена тільки у грудні 2022 року і розповсюджувалася на період з 01.03.2022 року відповідно до ч. З ст. 631 ЦКУ. В свою чергу податковий облік здійснюється з урахуванням норм Податкового кодексу України і коригування зобов`язань здійснюється відповідно положень вказаного кодексу.

13.05.2023 ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" отримало від ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" лист від 12.05.2023 за вих. № 16/90/1 з вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується підписом директора ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" на вказаному листі.

Крім того, 05.06.2023 ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" на адресу ТОВ "ПРОЗОРЕ ПОСТАЧАННЯ" направлено лист від 05.06.2023 за вих. № 16/114 з повторною вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується реєстром відправлених рекомендованих листів від 05.06.2023. Вказаний лист відповідачем отримано 06.06.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення №6900514204724.

Однак, відповіді позивачу на вказані вище листи відповідачем не надані, заборгованість не оплачена.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендної плати на суму 435 000,00 грн. за період з січня 2022 по грудень 2022, отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із несвоєчасним внесенням відповідачем орендної плати позивачем на підставі п. 5.2. договору нараховано пеню в сумі 52 883,56 грн. за загальний період з 23.07.2022 по 20.06.2023.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідач заперечив щодо стягнення пені по акту за січень 2022 року за період з лютого по червень 2022 року та по акту за лютий 2022 року за період з березня по червень 2022 року, оскільки станом на дату подання позову пройшов термін позовної давності і позивач не ставить питання про поновлення строку позовної давності на стягнення таких штрафних санкцій.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що з цим позовом позивач звернувся до суду - 04.07.2023.

З розрахунку пені, наданого позивачем вбачається, що нарахування здійснено по рахункам за червень - грудень 2022, а саме, наприклад, по рахунку №4289816 від 30.06.2022 зі строком оплати: 22.07.2022 розрахунок здійснено за період з 23.07.2022 по 22.01.2023 на суму 35 000,00 грн. за 184 календарних днів на суму 8 821,92 грн. У рахунках за липень - грудень 2022 строк оплати наступив пізніше за кожним місяцем відповідно.

Суд зазначає, що оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом - 04.07.2023, по рахункам за період з січня по травень 2022 пеня позивачем не заявлена, нарахування по рахунку за червень зі строком оплати 22.07.2022 здійснено з 23.07.2022, то суд дійшов висновку, що позивачем щодо нарахування пені по рахункам за червень - грудень 2022 строк позовної давності не пропущено.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем зазначає, що він здійснений по кожному рахунку-фактури окремо від суми 35 000,00 грн. з урахуванням положень ч. 6 ст.232 ГК України, а отже відповідає вимогам законодавства та сума пені в розмірі 52 883,56грн. підлягає стягненню з відповідача.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем також нараховано 3 % річних за загальний період з 19.02.2022 по 20.06.2023 на суму 13 302,33 грн. та інфляційні втрати за загальний період з березня 2022 по травень 2023 на суму 60 016,27 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач зазначив, що суми інфляційних нарахувань та 3% річних повинні бути стягнуті з суми заборгованості 170 000,00 грн. виходячи з актів наданих послуг за січень - лютий 2022 року

Однак, судом вказані твердження відповідача до уваги не приймаються, оскільки як встановлено судом підставою для здійснення відповідачем орендних платежів є рахунки-фактури та згідно умов договору строки оплати не пов`язані з підписанням між сторонами відповідних актів наданих послуг.

Контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" зазначає, що він здійснений по кожному рахунку-фактури окремо, є вірним, відповідає вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 13 302,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 60 016,27 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні цього позову до суду було сплачено суму судового збору в розмірі 9 693,04 грн., тобто 1,5% від суми заявлених позовних вимог в розмірі 646 202,16 грн.

Враховуючи, зменшення розміру позовних вимог до загальної суми 621 202,16 грн. та закриття провадження у цій справі в частині стягнення суми 60 000,00 грн., суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та повернути з Державного бюджету України загальну суму сплаченого судового збору в розмірі 1 275,01 грн. про, що винести відповідну ухвалу суду та суму судового збору в розмірі 8 418,03 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозоре постачання" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Олександра Матросова, буд. 16-А, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 43505582) на користь Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (електронна пошта: uro@dss.com.ua; вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) суми орендних платежів в розмірі 435 000 (чотириста тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., пені в розмірі 52 883 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 56 коп., 3 % річних в сумі 13 302 (тринадцять тисяч триста дві) грн. 33 коп., інфляційних втрат в сумі 60 016 (шістдесят тисяч шістнадцять) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8 418 (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 03 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Закрити провадження у справі №908/2213/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозоре постачання" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Олександра Матросова, буд. 16-А, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 43505582) на користь Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (електронна пошта: uro@dss.com.ua; вул.Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) суми орендних платежів в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Повне рішення складено: 13.11.2023.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.