Рішення

від 21.11.2023 по справі 908/644/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/50/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 Справа № 908/644/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Науменко М.В., довіреність № 617/20-23 від 08.05.2023

від відповідача - Неудачін Р.В., ордер АР № 1122472 від 27.04.2023

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/644/23

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" (вул. Трегубова, буд. 31, м. Запоріжжя, 69041)

про стягнення 33 081,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

01.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 533 від 27.02.2023) Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" про стягнення 26569,60 грн. грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.

Відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення 19 площею 62,6 кв.м по вул. Сергія Синенка (колишня назва вул. Кремлівська), буд. 53 у м. Запоріжжі . 02.10.2021 на офіційному сайті позивача розміщено індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Відтак, станом на 01.11.2021 між сторонами в справі є укладеним індивідуальний договір № 71203351 про надання послуги з постачання теплової енергії до вказаного приміщення. Наразі є чинним Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Враховуючи знаходження приміщення відповідача в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, вказане приміщення є опалювальним. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Житловий будинок № 53 по вул. Сергія Синенка, буд. 53 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 по листопад 2022 на загальну суму 26569,60 грн., яка відповідачем оплачена не була.

18.04.2023 надійшли письмові пояснення щодо розрахунку заявленої до стягнення основної суми боргу. У грудні 2022 позивачем було виконано коригування площі нежитлового приміщення відповідача з 66,8 кв.м на 62,6 кв.м. Відповідне коригування відображено в рахунку на сплату за надані послуги за грудень 2022. У зв`язку з коригуванням площі, за період з листопада 2021 по листопад 2022 умовно-змінна частина тарифу складає 19144,16 грн., умовно-постійна частина тарифу складає 5516,00 грн.

18.04.2023 надійшла уточнена позовна заява. При зверненні з позовною заявою до суду, у позові було вказано період заборгованості з листопада 2021 року по листопад 2022 року, а перерахунок виконано у період, який не визначено в позовній заяві. З метою відображення повних істотних даних щодо заборгованості по договору № 71203351, позивач збільшив період позовних вимог, а саме період заборгованості з листопада 2021 року по лютий 2023 року, у зв`язку з чим, збільшив суму заборгованості. Просив стягнути з відповідача грошову заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 33081,79 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 30.03.2023, позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі. Зазначив, що приміщення № 19 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53 , розташоване на першому поверсі будинку, обладнане індивідуальною системою електричного опалення та є повністю відключеним від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. 01.02.2015 між сторонами в справі було укладено договір № 102310 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на транзитні трубопроводи вказаного приміщення. Відключення відбулося в межах чинного на той час законодавства за всіма необхідними погодженнями (у т.ч. погодженням Концерну "Міські теплові мережі" та органів міської влади). Через приміщення проходять транзитні трубопроводи загальнобудинкової системи опалення, довжина яких 18 метрів. Інших систем опалення в даному приміщенні не передбачено. Вважає, що за спірний період відповідачем отримано загальний обсяг теплової енергії - 1,726076 Гкал. У той же час, позивачем було безпідставно нараховано 7,074844 Гкал. Крім того, для нарахування плати за отриману теплову енергію позивач приймає до розрахунку площу приміщення в розмірі 66,8 кв.м, проте, загальна площа приміщення відповідача становить 62,6 кв.м.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/644/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/644/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.04.2023, за клопотанням відповідача, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/644/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.04.2023.

Ухвалою суду від 27.04.2023 уточнена позовна заява, що надійшла до суду 18.04.2023, розцінена як заява про збільшення розміру позовних вимог та прийнята до розгляду. Підготовче засідання відкладено на 30.05.2023.

Ухвалою від 30.05.2023, у зв`язку з витребуванням доказів, підготовче засідання відкладено на 08.06.2023.

Ухвалою суду від 08.06.2023, у зв`язку з невиконанням сторонами вимог ухвали від 30.05.2023, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/644/23 на тридцять днів, до 05.07.2023 включно. Підготовче засідання відкладено на 28.06.2023.

Ухвалою від 28.06.2023 призначено в справі № 908/644/23 комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи поставлено питання: 1) Який об`єм та розмір спожитої за спірний період (з листопада 2021 по лютий 2023 включно) теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення 19, площею 62,6 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 53 , підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що у вказаному нежитловому приміщенні система централізованого опалення демонтована, по приміщенню проходять транзитні трубопроводи? 2) Чим підтверджується господарська операція, на підставі якої Концерн "Міські теплові мережі" визначив обсяг теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення 19, площею 62,6 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 53 , у спірний період (з листопада 2021 по лютий 2023 включно)?

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2023 задоволено апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі", ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі № 908/644/23 скасовано. Справу передано господарському суду для продовження розгляду.

02.10.2023 матеріали справи № 908/644/23 Центральним апеляційним господарським судом повернуті на адресу господарського суду.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення "Бараона проти Португалії", 1987 рік, "Хосце проти Нідерландів", 1998 рік; "Бухкольц проти Німеччини", 1981 рік; "Бочан проти України", 2007 рік).

Конвенція, на відміну від національного законодавства України, не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження справи № 908/644/23 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Провадження у справі № 908/644/23 поновлено. Призначено підготовче засідання на 23.10.2023.

Ухвалою від 23.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.11.2023.

У судове засідання 21.11.2023 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 21.11.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

Відповідно до інформаційної довідки від 12.12.2022 № 317351196 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" належить на праві приватної власності нежиле приміщення І поверху літ. А-3 площею 62,6 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (колишня назва вул. Кремлівська), буд. 53, приміщення 19 (згідно договору купівлі-продажу від 22.06.2007).

Як встановлено судом, 01.10.2004 між сторонами в справі було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1547 по об`єкту за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53 .

У листі Концерну «Міські теплові мережі» від 25.01.2005 вих. № 217/2-14, адресованого відповідачу, зазначено про можливість опалення дитячого медичного центру по вул. Кремлівській, 53 від автономного джерела тепла при умові виконання перелічених робіт, зокрема, необхідно: стояки системи опалення житлового будинку заізолювати та пропустити транзитом по приміщенням центру; демонтувати наявну систему опалення; надати теплове навантаження приміщень, що відключаються від централізованої системи опалення; укласти договір на величину теплових втрат ізольованими стояками; проєктну документацію на реконструкцію системи опалення узгодити з позивачем.

ТОВ «Промавтоматикасервіс» у 2005 році, за замовленням відповідача, було виконано робочий проєкт по об`єкту: «Дитячий медичний центр ТОВ «Підприємство «Алєко», м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53. Вказаний об`єкт після реконструкції було прийнято в експлуатацію згідно акту Державного приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.12.2006.

У 2005 році ТОВ «Промавтоматикасервіс» виконано розрахунок витрат тепла на опалення медичного центру по вул. Кремлівській, 53 від автономного джерела, який погоджено 10.03.2005 Концерном «Міські теплові мережі». Відповідно до висновків вказаного розрахунку, розрахункові теплонадходження від заізольованих стояків (централізоване джерело) в медичний центр складає 0,000069 Гкал/год.

До вказаного договору № 1547 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 01.06.2005, згідно пункту 1 якої сторони домовились, що в зв`язку з встановленням автономного електричного котла з відділенням системи опалення орендованого нежитлового приміщення дитячого медичного центру від домової системи опалення будинку, розташованого за адресою: вул. Кремлівська, 53 , внести в договір з 01.05.2005 теплове навантаження на опалення від ізольованих стояків домової системи на підставі виконаного розрахунку, а саме: теплове навантаження на опалення - 0,000069 Гкал/год. У пункті 2 угоди зазначено, що система опалення приміщення - відокремлена.

11.11.2005 директором Філії Концерну «МТМ» затверджено акт, складений та підписаний представниками позивача та відповідача, згідно якого представником позивача, у присутності представника відповідача, проведено технічний огляд вузла обліку теплової енергії та встановлено, що в приміщенні по вул. Кремлівській, 53 , розташованому на І поверсі житлового будинку, встановлений електрокотел. Система централізованого опалення відсутня. Трубопроводи подачі проходять транзитом та розташовані за гіпсокартонною стіною. ГТС відсутнє (в будинку колонки).

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір № 102310 від 01.02.2015 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до додатку № 2 до якого межа поділу балансової належності (відповідальності) балансоутримувача будинку і споживача по об`єкту по вул. Кремлівська, 53 , - стояки будинкової системи опалення та ГВП; теплова мережа, що перебуває на балансовій належності споживача - відгалуження від стояків системи опалення та ГВП (внутрішня система опалення та ГВП приміщення). Згідно преамбули договору, він укладений на транзитні трубопроводи викупленого нежитлового приміщення № 19 по вул. Кремлівській, 53 .

В акті від 13.02.2015, що складений представником позивача в присутності представника відповідача, зазначено, що система опалення по приміщенню по вул. Кремлівській, 53 - від автономного джерела теплоспоживання (встановлений електричний котел) та будинкова однотрубна з верхнім розведенням. Вихідні дані відповідають вихідним даним раніше наданого розрахунку тепловитрат від ізольованих стояків.

10.05.2023, представниками позивача в присутності представника відповідача, складено акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП об`єкту за адресою: вул. Сергія Синенка, 53 . Згідно акту, нежитлове приміщення відповідача знаходиться на І поверсі триповерхового житлового будинку, експлуатується під медичний кабінет-стоматологія, має окремий вхід. У даному приміщенні встановлений електричний водогрійний апарат. Споживач не надав дозвільні документи на встановлення опалювального обладнання в приміщенні. По приміщенню проходять транзитні стояки загальнобудинкової системи опалення.

06.06.2023, представниками позивача в присутності представника відповідача, складено акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП об`єкту за адресою: вул. Сергія Синенка, 53 . Згідно акту, нежитлове приміщення відповідача вбудоване в житловий будинок, знаходиться на І поверсі. У даному приміщенні встановлений електричний водогрійний апарат. Споживач не надав дозвільні документи на встановлення опалювального обладнання в приміщенні. Система опалення нежитлового приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. На момент обстеження радіатори, які зазначені в проєкті на реконструкцію приміщення, демонтовані.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 15.01.2022 вих. № 1/01 щодо надання актів та рахунків за листопад та грудень 2021 по договору № 102310 від 01.02.2015 на втрати теплової енергії при передачі через приміщення по вул. Кремлівькій, 53 .

У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 17.02.2022 вих. № 1485-1/42-689 повідомив про дострокове припинення раніше укладених договорів та про укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

У листі від 10.02.2023 вих. № 1/6-23 відповідач повідомив позивача, що приміщення № 19 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53 розташоване на першому поверсі та обладнане індивідуальною системою електричного опалення, є повністю відключеним від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Через приміщення проходять транзитні трубопроводи загальнобудинкової системи опалення. Інших систем опалення в даному приміщенні не передбачено. Характеристики транзитних трубопроводів (довжина, ізольованість та інші) відомі позивачу, так як саме на підставі цих параметрів нараховувалася платня відповідно до договору № 102310 від 01.02.2015.

Вказаний лист отриманий позивачем 20.02.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач листом від 11.01.2023 вих. № 133/44/1 надіслав відповідачу рахунки згідно договору № 71203351 за період: листопад 2021-листопад 2022 на загальну суму 26569,60 грн., які пропонував оплатити.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до пунктів 1, 4, 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Згідно з пунктом 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну «МТМ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно пункту 5, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Згідно п. 17 Типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).

За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строку.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відтак, визначальним для оплати послуги є її фактичне надання замовнику та споживання останнім у доведених обсягах.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика 315), окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії; опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.

Як встановлено судом, та не заперечувалося сторонами, у належному відповідачу нежитловому приміщенні 19 першого поверху літ. А-3 по вул. Сергія Синенка, 53 у м. Запоріжжі , система централізованого опалення демонтована; трубопроводи подачі проходять транзитом та розташовані за гіпсокартонною стіною; встановлений електрокотел.

Суд враховує, що Концерном «Міські теплові мережі» у листі від 25.01.2005 вих. № 217/2-14, адресованого відповідачу, зазначено про можливість опалення приміщення по вул. Кремлівській, 53 від автономного джерела тепла при умові виконання перелічених робіт.

Надалі, до укладеного між сторонами договору від 01.10.2004 № 1547 на постачання теплової енергії в гарячій воді було укладено додаткову угоду № 2 від 01.06.2005, в якій зафіксовано встановлення в приміщенні відповідача автономного електричного котла з відділенням системи опалення орендованого нежитлового приміщення від домової системи опалення будинку, розташованого за адресою: вул. Кремлівська, 53 , внесено в договір з 01.05.2005 теплове навантаження на опалення від ізольованих стояків домової системи на підставі виконаного розрахунку, а саме: теплове навантаження на опалення - 0,000069 Гкал/год. У пункті 2 угоди зазначено, що система опалення приміщення - відокремлена.

Розрахунок витрат тепла на опалення медичного центру по вул. Кремлівській, 53 від автономного джерела, відповідно до висновків якого, розрахункові теплонадходження від заізольованих стояків (централізоване джерело) в медичний центр складає 0,000069 Гкал/год, був погоджений 10.03.2005 Концерном «Міські теплові мережі».

Відтак, відокремлення системи опалення нежитлового приміщення 19 по вул. Сергія Синенка, 53 у м. Запоріжжі відбулося до моменту набуття відповідачем на приміщення права власності за договором від 22.06.2007, та було проведено з відому Концерну «Міські теплові мережі».

Позивач наполягав на тому, що приміщення 19 по вул. Сергія Синенка, 53 у м. Запоріжжі є опалювальним, оскільки не відбулося відключення його від мережі централізованого теплопостачання на підставі Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Суд зазначає, що вказаний Порядок затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019, тобто не був затверджений та не діяв на час фактичного відключення приміщення відповідача у 2005 році.

Нараховуючи плату за послуги з теплопостачання позивач, як вказав, керувався Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. При цьому, нарахування проводилося без врахування того, що в приміщенні відповідача проходять лише транзитні трубопроводи. Тобто, позивач здійснював нарахування плати як за опалювальне приміщення, яке не відокремлено від системи централізованого теплопостачання.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми позивачем подані рахунки на оплату, в яких зазначено загальну площу будівлі, опалювальну площу споживача, показання вузла комерційного обліку.

Доказів на підтвердження даних, вказаних в рахунках, а саме: загальної площі будівлі та показань вузлів комерційного обліку за спірний період позивачем не надано. Зокрема, у розрахунку витрат тепла на опалення приміщення відповідача по вул. Кремлівській, 53 зазначено об`єм будинку, відповідно до довідки ЖЕД-48, 1103,9 кв.м. Актів зняття показань засобу комерційного обліку в спірний період теплоспоживання суду не надано. Також позивачем не обґрунтовано документально, що опалювальна площа приміщення споживача, вказана в рахунках, відповідає всій загальній площі приміщення.

Таким чином, суд позбавлений можливості перевірки достовірності вказаних в рахунках даних.

Наданий відповідачем контррозрахунок поставленої теплової енергії, який здійснений відповідачем відповідно до формули 3 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, судом до уваги не приймається з таких підстав.

У формулі 3 Методики наявна величина lтранз: довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення.

Відповідач зазначив, що довжина транзитних трубопроводів - 18 метрів, що підтверджується додатком № 2 до договору № 102310 від 01.02.2015.

У додатку № 2 до договору № 102310 від 01.02.2015 викладено схему межі поділу теплової мережі, в якій відображено значення « 50/18». Разом з тим, розшифрування даного значення в схемі не наведено.

У розрахунку витрат тепла на опалення вказано довжину стояків 12,0 метрів. Довжина стояків у розмірі 12,0 метрів зазначена також в акті, що складений сторонами 13.02.2015.

Тобто, в матеріалах справи маються розбіжності щодо значення величини lтранз.

Відповідачем не надано належних доказів щодо того, що довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні відповідача становить 18 метрів.

Під час розгляду цієї справи, враховуючи необхідність встановлення об`єму та розміру спожитої в спірний період теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення 19, площею 62,6 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 53 , з урахуванням того, що у вказаному нежитловому приміщенні система централізованого опалення демонтована, та по приміщенню проходять транзитні трубопроводи, оскільки у суду відсутні необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, ухвалою від 28.06.2023 було призначено комплексну судову економічну експертизу.

Призначаючи судову експертизу суд виходив з наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Позивач на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу, яка була задоволена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2023, ухвала від 28.06.2023 про призначення судової експертизи скасована.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З огляду на викладене очевидно, що дії позивача щодо визнання факту відокремлення системи опалення в приміщенні відповідача від централізованої системи опалення та нарахування за опалення з урахуванням теплового навантаження, а згодом невизнання даного факту та неправомірне нарахування як на опалювальне приміщення, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем не доведено належними та достатніми доказами постачання відповідачу теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року в заявленому обсязі та заявленій сумі - 33081,79 грн.

На підставі викладеного вище, судом відмовляється в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 33081,79 грн. заборгованості, з підстав, що заявлено позивачем, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог у цій частині.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судовий збір за подання позовної заяви покладається на позивача.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат позивача за подання апеляційної скарги, оскільки згідно ст. 282 ГПК України розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відноситься до повноважень апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 листопада 2023. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко