Постанова

від 19.03.2024 по справі 908/644/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/644/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

від позивача: Шикун В.О. (в залі суду); Науменко М.В. (в залі суду);

від відповідача: Неудачін Р.В. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 (суддя Ярешко О.В., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 28.11.2023), у справі №908/644/23

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" (вул. Трегубова, буд. 31, м. Запоріжжя, 69041)

про стягнення 33081,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 533 від 27.02.2023) Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" про стягнення 26569,60 грн. грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.10.2021 позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 19 площею 62,6 кв.м по вул. Сергія Синенка (колишня назва - вул. Кремлівська), буд. 53 у м. Запоріжжі. Станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір № 71203351 про надання послуги з постачання теплової енергії, між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 є укладеним; враховуючи знаходження приміщення відповідача в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, вказане приміщення є опалювальним. У період з листопада 2021 по листопад 2022 позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на зазначене нежиле приміщення на загальну суму 26569,60 грн. Зобов`язання по сплаті за спожиту теплову енергію за спірний період, відповідачем не виконано, що стало підставою звернення до суду з вимогами про стягнення 26569,60грн.

18.04.2023 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. Позивач зауважив, що при зверненні з позовною заявою до суду, у позові вказав період заборгованості з листопада 2021 року по листопад 2022 року, а перерахунок виконав у період, який не визначено в позовній заяві. З метою відображення повних істотних даних щодо заборгованості по договору № 71203351, позивач збільшив період позовних вимог, а саме період заборгованості з листопада 2021 року по лютий 2023 року, у зв`язку з чим, збільшив суму заборгованості. Просив стягнути з відповідача грошову заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 33081,79 грн.

Відтак, предметом судового розгляду є заборгованість за поставлене тепло в сумі 33081,79 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; судові витрати покладені на позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Концерн "Міські теплові мережі", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Також просить вирішити питання щодо оплати судового збору, сплаченого, в тому числі, і за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на його оскарження.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що:

- ним, на підтвердження позовних вимог, до позовної заяви долучено розрахунок суми грошової заборгованості, детальна інформація щодо здійснення нарахувань за спірний період, рахунки за спожиту послугу. Крім того, надано письмові пояснення, в яких детально зазначено про методику та алгоритм здійснених нарахувань, розписано методику застосування тарифу. До того ж, на виконання ухвали суду, позивачем здійснено обстеження приміщення відповідача та долучено до матеріалів справи відповідний акт в якому зазначено, що 06.06.2023 представниками Концерну «Міські теплові мережі» в присутності представника ТОВ «Підприємство Алєко», складено акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП об`єкту за адресою: вул. Сергія Синенка, 53 (приміщення відповідача). Згідно акту, нежитлове приміщення відповідача вбудоване в житловий будинок, знаходиться на І поверсі. У даному приміщенні встановлений електричний водогрійний апарат. Споживач не надав дозвільні документи на встановлення опалювального обладнання в приміщенні. Система опалення нежитлового приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. На момент обстеження радіатори, які зазначені в проєкті на реконструкцію приміщення, демонтовані;

- судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019, адже, відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Отже, будь-які минулі договори, які були укладені раніше, та обставини, які в них зазначені, на момент розгляду справи не мають жодної юридичної сили. Так, 01.11.2011 між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір №71203351; правовідносини між сторонами при здійсненні нарахувань регламентуються Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315 (далі - Методика №315), що не заперечується сторонами.

У Методиці №315 зазначено наступні типи приміщень:

- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;

- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/ будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.

Таким чином, фактично спір між сторонами виник з приводу визначення типу приміщення відповідача.

Звертає увагу, що будь-які посилання суду на минулі договори (додаткові угоди), в яких зазначено про встановлення відповідачем електричного котла не може братися до уваги, оскільки на той момент Концерн «Міські теплові мережі» не перевіряв законність такого встановлення, а при укладанні договору від 01.10.2004 № 1547 на постачання теплової енергії в гарячій воді здійснювався розрахунок теплового навантаження на підставі фактично наявних елементів системи опалення в приміщенні.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Зазначає, що нарахування позивачем здійснено без врахування факту наявності транзитних мереж та відключення приміщення Відповідача від теплопостачання (відповідно до норм чинного на час відключення законодавства).

Щодо акта обстеження від 06.05.2023, то вказаний акт складений і поданий позивачем самостійно, без підписання з боку відповідача, Відповідач його не бачив до моменту надання його Позивачем суду, як і позивача взагалі не було допущено до приміщення для огляду, оскільки на час прибуття представників позивача у приміщенні були відсутні відповідальні особи, які уповноважені для проведення огляду, надання відповідних документів та підписання відповідного акту, а тому вважає поданий доказ таким, що не може бути відповідним та у розумінні норм чинного законодавства.

Посилання апелянта на те, що при відключенні приміщення від системи теплопостачання передбачається повна відсутність системи опалення у приміщенні (відсутність радіаторів, транзитних мереж, тощо, відповідач вважає повністю надуманим, оскільки жодним нормативно-правовим актом (на час відключення приміщення від систем опалення) не встановлювалися обмеження щодо відключення приміщення наявністю радіаторів, транзитних мереж та інш.

Вказує, що на невідповідності розміру площі у рахунках на фактичний розмір площі було наголошено Відповідачем у відзиві на позовну заяву та додано у якості доказу інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 18.12.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/644/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

02.01.2023 матеріали справи №908/644/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 відхилено клопотання апелянта про поновлення строку на оскарження рішення суду, як безпідставне; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у справі №908/644/23; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 19.03.2024, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

В судовому засіданні 19.03.2024 представник позивача підтвердив вимоги скарги/, представник відповідача їх заперечив.

В судовому засіданні 19.03.2024 оголошена вступна та резолютивна частина постанови у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Концерн "Міські теплові мережі" є суб`єктом природної монополії відповідно до положень Закону України "Про природні монополії" та за приписами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Основною метою діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.12.2022 № 317351196 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" належить на праві приватної власності нежиле приміщення І поверху літ. А-3 площею 62,6 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (колишня назва вул. Кремлівська), буд. 53, приміщення 19 (згідно договору купівлі-продажу від 22.06.2007).

Як встановлено судами, 01.10.2004 між сторонами у справі укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1547 по об`єкту за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53.

У листі Концерну "Міські теплові мережі" від 25.01.2005 вих. № 217/2-14, адресованого відповідачу, зазначено про можливість опалення дитячого медичного центру по вул. Кремлівській, 53 від автономного джерела тепла при умові виконання перелічених робіт, зокрема, необхідно: стояки системи опалення житлового будинку заізолювати та пропустити транзитом по приміщенням центру; демонтувати наявну систему опалення; надати теплове навантаження приміщень, що відключаються від централізованої системи опалення; укласти договір на величину теплових втрат ізольованими стояками; проєктну документацію на реконструкцію системи опалення узгодити з позивачем.

ТОВ "Промавтоматикасервіс" у 2005 році, за замовленням відповідача, виконано робочий проєкт по об`єкту: "Дитячий медичний центр ТОВ "Підприємство "Алєко", м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53. Вказаний об`єкт після реконструкції було прийнято в експлуатацію згідно акту Державного приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.12.2006.

У 2005 році ТОВ "Промавтоматикасервіс" виконано розрахунок витрат тепла на опалення медичного центру по вул. Кремлівській, 53, від автономного джерела, який погоджено 10.03.2005 Концерном "Міські теплові мережі". Відповідно до висновків вказаного розрахунку, розрахункові теплонадходження від заізольованих стояків (централізоване джерело) в медичний центр складає 0,000069 Гкал/год.

До вказаного договору № 1547 сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 01.06.2005, згідно пункту 1 якої сторони домовились, що в зв`язку з встановленням автономного електричного котла з відділенням системи опалення орендованого нежитлового приміщення дитячого медичного центру від домової системи опалення будинку, розташованого за адресою: вул. Кремлівська, 53, внести в договір з 01.05.2005 теплове навантаження на опалення від ізольованих стояків домової системи на підставі виконаного розрахунку, а саме: теплове навантаження на опалення - 0,000069 Гкал/год. У пункті 2 угоди зазначено, що система опалення приміщення - відокремлена.

11.11.2005 директором Філії Концерну "МТМ" затверджено акт, складений та підписаний представниками позивача та відповідача, згідно якого представником позивача, у присутності представника відповідача, проведено технічний огляд вузла обліку теплової енергії та встановлено, що в приміщенні по вул. Кремлівській, 53, розташованому на І поверсі житлового будинку, встановлений електрокотел. Система централізованого опалення відсутня. Трубопроводи подачі проходять транзитом та розташовані за гіпсокартонною стіною. ГТС відсутнє (в будинку колонки).

З матеріалів справи слідує, що між сторонами укладено договір № 102310 від 01.02.2015 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до додатку № 2 до якого межа поділу балансової належності (відповідальності) балансоутримувача будинку і споживача по об`єкту по вул. Кремлівська, 53, - стояки будинкової системи опалення та ГВП; теплова мережа, що перебуває на балансовій належності споживача - відгалуження від стояків системи опалення та ГВП (внутрішня система опалення та ГВП приміщення). Згідно преамбули договору, він укладений на транзитні трубопроводи викупленого нежитлового приміщення № 19 по вул. Кремлівській, 53.

В акті від 13.02.2015, що складений представником позивача в присутності представника відповідача, зазначено, що система опалення по приміщенню по вул. Кремлівській, 53 - від автономного джерела теплоспоживання (встановлений електричний котел) та будинкова однотрубна з верхнім розведенням. Вихідні дані відповідають вихідним даним раніше наданого розрахунку тепловитрат від ізольованих стояків.

02.10.2021 Концерн "Міські теплові мережі" оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну "МТМ" публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка "Новини", "Всі новини", "Місто").

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.05.2023, представниками позивача в присутності представника відповідача, складено акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП об`єкту за адресою: вул. Сергія Синенка, 53. Згідно акту, нежитлове приміщення відповідача знаходиться на І поверсі триповерхового житлового будинку, експлуатується під медичний кабінет-стоматологія, має окремий вхід. У даному приміщенні встановлений електричний водогрійний апарат. Споживач не надав дозвільні документи на встановлення опалювального обладнання в приміщенні. По приміщенню проходять транзитні стояки загальнобудинкової системи опалення.

06.06.2023, представниками позивача в присутності представника відповідача, складено акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП об`єкту за адресою: вул. Сергія Синенка, 53. Згідно акту, нежитлове приміщення відповідача вбудоване в житловий будинок, знаходиться на І поверсі. У даному приміщенні встановлений електричний водогрійний апарат. Споживач не надав дозвільні документи на встановлення опалювального обладнання в приміщенні. Система опалення нежитлового приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. На момент обстеження радіатори, які зазначені в проєкті на реконструкцію приміщення, демонтовані.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 15.01.2022 вих. № 1/01 щодо надання актів та рахунків за листопад та грудень 2021 по договору № 102310 від 01.02.2015 на втрати теплової енергії при передачі через приміщення по вул. Кремлівькій, 53.

У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 17.02.2022 вих. № 1485-1/42-689 повідомив про дострокове припинення раніше укладених договорів та про укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

У листі від 10.02.2023 вих. № 1/6-23 відповідач повідомив позивача, що приміщення № 19 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 53 розташоване на першому поверсі та обладнане індивідуальною системою електричного опалення, є повністю відключеним від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Через приміщення проходять транзитні трубопроводи загальнобудинкової системи опалення. Інших систем опалення в даному приміщенні не передбачено. Характеристики транзитних трубопроводів (довжина, ізольованість та інші) відомі позивачу, так як саме на підставі цих параметрів нараховувалася платня відповідно до договору № 102310 від 01.02.2015.

Вказаний лист отриманий позивачем 20.02.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач листом від 11.01.2023 вих. № 133/44/1 надіслав відповідачу рахунки згідно договору № 71203351 за період: листопад 2021-листопад 2022 на загальну суму 26569,60 грн., які пропонував оплатити.

На підставі наведеного, позивач зазначає, що на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203351 теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року на загальну суму 33081,79 грн.

Відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті за надані послуги з постачання теплової енергії, вважає відсутнім у нього обов`язок щодо сплати заборгованості у розмірі 33081,79 грн., що і є причиною спору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем належними та допустимими доказами постачання відповідачу теплової енергії за заявлений період в сумі 33081,79 грн.

При цьому, стосовно відокремлення відповідача від мереж системи опалення зазначив, що останній зробив це з відома позивача, в той час, як є безпідставним посилання позивача на Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019, як такий, що не був затверджений та не діяв на час фактичного відключення приміщення відповідача у 2005 році.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч.1 ст.630 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто, внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається, оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст.633 Цивільного кодексу України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг з постачання теплової енергії.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України "Про житлово-комунальні послуги, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання», пункту 3 Правил користування тепловою енергією, споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (с.1 Закону України Про теплопостачання).

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання»).

Частинами 1,3 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", визначено:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; - внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною першою ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

За приписами ч.7 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Згідно з частиною п`ятою ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг (абз.2 п.3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021) встановлено, що ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (надалі по тексту- споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (надалі по тексту - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

За змістом п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст.13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya -publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Частинами 2, 3 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Колегія суддів вважає, що законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписана заява-приєднання до договору не вбачає відсутність підстав для укладання договору, оскільки в даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

Таким чином, через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 Позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 Концерном «МТМ» та ТОВ «Підприємство Алєко» укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому привласнено номер № 71203351. Відтак, є обов`язковим для виконання сторонами, у тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Договори № 1547 від 01.10.2004 про постачання теплової енергії у гарячій воді, від 01.12.2015 №102310 купівлі-продажу теплової енергії вважається розірваним з 01.11.2021.

Пунктом 4 Типового індивідуального договору № 71203351 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти догові зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка надану послуги, факт отримання послуги.

Житловий будинок, по вул. Сергія Синенка №53 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, відповідно, обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається показаннями вузла комерційного обліку.

Нежиле приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових.

Відповідач вказаних обставин не заперечив та не спростував.

Відповідно до визначень, передбачених Методикою:

- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;

- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/ будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.

Як правильно зазначив позивач, між сторонами у справі існує спір до якого виду приміщення, наведеного у Методиці, відноситься його приміщення, з огляду на встановлені обставини справи і наявні у ній докази.

Позивач вважає спірне приміщення відповідача опалювальним, а відповідач наголошує на визначенні «приміщення з індивідуальним опаленням», при цьому, в якому проходять транзитні мережі опалення.

Так, частиною 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.

Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП.

Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника.

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення).

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

В той же час, як слушно зауважив відповідач, оскільки від`єднання від мереж відбувалось у 2006 році до спірних відносин слід застосовувати Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва України № 4 від 22.11.2005.

Так, цей Порядок визначає процедуру відключення від мереж

централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і

ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

Для реалізації права споживачів на відмову від отримання

послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган

виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу

комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж

ЦО і ГВП (далі -Комісія), призначає голову та затверджує її

склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії

наведено в додатку 1).

Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у

міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Для вирішення питання відключення житлового будинку

(будинків) від мереж централізованого опалення його власник

(власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою

заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники)

будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців

будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання

відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про

влаштування у будинку системи індивідуального або автономного

опалення. Рішення про відключення будинку від системи

централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення

повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами

власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності

затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому

порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем

теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками)

документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від

мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи

теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для

виготовлення проектної документації.

При цьому обов`язково враховуються технічні можливості

існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання

даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо

забезпечення живлення запропонованої власником (власниками)

системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть

розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися

пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем

внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж

газо-, водо-, теплопостачання.

Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його

уповноваженого представника.

Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у

десятиденний строк надається заявникові.

При позитивному рішенні Комісії заявнику надається

перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання

технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного)

теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення

від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та

2.2 цього Порядку.

У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в

судовому порядку.

Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого

приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до

прийняття рішення про відключення від мереж централізованого

теплопостачання всього будинку.

Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у

десятиденний строк.

Додатком 1 до Порядку визначений склад постійно діючої міжвідомчої комісії щодо питань відключення споживачів від мереж ЦО. Так, до складу комісії входять: Голова комісії: заступник керівника органу місцевого

самоврядування або виконавчої влади; члени комісії: - депутат органу місцевого самоврядування (за згодою); - представник районного (місцевого) житлового управління; - представник власника житлового будинку або уповноваженої

ним особи; - представник організації газопостачання; - представник організації електропостачання; - представник організації водопостачання; - представник екологічної інспекції (за згодою); - представник районного відділу містобудування, архітектури

та житлово-комунального господарства; - представник пожежного нагляду (за згодою); - представник місцевої установи (закладу) держсанепідслужби; - представник організації теплопостачання; - представник проектної організації з опалення та

теплопостачання; - представник Державної інспекції цивільного захисту та

техногенної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних

ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи.

Відповідач зазначає, що від`єднався від будинкової мережі опалення на законних підставах на підтвердження чого надав розрахунок теплового навантаження за спірною адресою, проєкт реконструкції приміщення, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом проєкту.

Натомість, матеріали дійсної справи не містять ні протоколу розгляду питання щодо відключення відповідача від мереж централізованого опалення, ні акту комісії, яка б зафіксувала законне від`єднання від будинкових мереж.

При цьому, ототожнення відповідачем акту комісії щодо питань відключення споживачів від мереж ЦО та ГВ та акту про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію є безпідставним, оскільки це зовсім різні комісії, з відмінним складом членів комісії і відповідальних осіб.

Звідси, є слушними доводи позивача про відсутність у справі та ненадання відповідачем документів, що б підтверджували від`єднання від загальнобудинкових мереж центрального опалення у законному порядку.

Відтак, позивачем обґрунтовано віднесено дане приміщення до опалювальних.

Згідно з п.8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, у т.ч. підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2023 років, відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Згідно з п.5 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.

Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою 13,14.

Відповідно до розділу III Методики № 315 визначається та розподіляється обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (далі -МЗК) та допоміжних приміщень, а саме: у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п`ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %.

Також, відповідно до Розділу V Методики № 315 визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, зокрема: обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15 %; індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %; автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7 %; центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною - 8 %.

При цьому, нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії у спірне нежитлове приміщення відповідача в період з листопада 2021 року по лютий 2023 року на загальну суму 33081,79 грн.

Позивачем сформовані та надані відповідачу рахунки на оплату послуг за постачання теплової енергії за договором № 71203351 за листопад 2021 року на суму 4133,50 грн., за грудень 2021 року на суму 3051,57 грн., за січень 2022 року на суму 5452,88 грн., за лютий 2022 року на суму 2123,87 грн., за березень 2022 року на суму 5855,62 грн., за квітень 2022 року на суму 464,17 грн., за травень 2022 року на суму 464,17 грн., за червень 2022 року на суму 464,17 грн., за липень 2022 року на суму 464,17 грн., за серпень 2022 року на суму 464,17 грн., за вересень 2022 року на суму 464,17 грн., за жовтень 2022 року на суму 470,17 грн., за листопад 2022 року на суму 2696,96 грн., за грудень 2022 року на суму 497,94 грн., за січень 2023 року на суму 3495,71 грн., за лютий 2023 року на суму 2518,57 грн.

В період з листопада 2021 року по лютий 2023 року позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 33081,79 грн.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Матеріали справи свідчать, що позивачем доведено належними доказами факт поставки відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на підставі типового індивідуального договору № 71203351 від 01.11.2021 за період: з листопада 2021 по квітень 2023 на загальну суму 33081 грн 79 коп., відповідачем оплата за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена, факт отримання вказаних послуг не спростовано.

Строк виконання зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є таким, що настав.

Відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг з постачання теплової енергії.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві, стосовно невідповідності площі приміщення, оскільки з цього питання позивачем надані відповідні роз`яснення у письмових поясненнях від 17.04.2023 (а.с.64-67, т.1).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведений обсяг наданої послуги. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 33081,79 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1,3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями (ухвали і рішення суду), згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у справі №908/644/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 у справі №908/644/23 - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" про стягнення 33081,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" на користь Концерну "Міські теплові мережі" (на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 33081,79 грн. заборгованості за надану послугу з централізованого опалення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Алєко" на користь Концерну "Міські теплові мережі" (на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478) 2684,00 грн судового збору за подачу позову, 2684 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду та 4026 грн судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков