Рішення

від 10.11.2023 по справі 910/13218/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2023Справа № 910/13218/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС"

про стягнення 406 481,82 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОБІО ТРАНС-СЕРВІС" про стягнення 406481,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/13218/23 та призначено засідання на 22.09.2023.

22.09.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 22.09.2023 представник позивача не з?явився.

В судове засіданні 22.09.2023 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 відкладено розгляд справи на 10.11.2023.

06.10.2023 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

09.11.2023 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 10.11.2023 представник позивача не з`явився.

В судове засідання 10.11.2023 представник відповідача з`явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 10.11.2023 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між ТОВ "ПРЕМІУМ АВТО" і ТОВ "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" (продавець/постачальник) виникли господарські відносини за поставку товару.

Це підтверджується платіжним дорученням ТОВ "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" рахунком на оплату товару за № 6 від 06 січня 2022 року (договір №14/01/15-2 від 14.01.2015 року, данне зазначено у платіжному дорученні) на суму 298 080 (двісті дев`яносто вісім тисяч вісімдесят) грн., 00 коп., за покупку товару - Матриці ОGМ 1,5 О 8,0/85 для лушпиння в кількості чотирьох штук.

10 січня 2022 року ТОВ "ПРЕМІУМ АВТО" (покупець) сплатив ТОВ "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" (продавцю/постачальнику) суму у розмірі 298 080 (двісті дев`яносто вісім тисяч вісімдесят) гри., 00 коп. за покупку товару - Матриці ООМ 1,5 D 8,0/85 для лушпиння в кількості чотирьох штук.

Позивач зазначив, що станом на день звернення до господарського суду на теперішній час ТОВ "ПРЕМІУМ АВТО" (покупець) не отримало вказаний вище товар відповідно до оплаченного платіжного доручення за № 6 від 06 січня 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "ПРЕМІУМ АВТО" було направлено вимогу до відповідача про виконання відповідачем свого зобов`язання за не поставку товару і повернення коштів, а саме: від 05 червня 2023 року, на яку відповідач не надав відповіді, також було направлено лист - претензію від 13 липня 2023 року, яка також залишилася без відповіді.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог оскільки строк поставки товару у даних правовідносинах не настав. Позивачем не було направлено на адресу відповідача вимогу про поставку товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Строк виконання постачальником вказаного обов`язку визначається за правилами ст. 663 ЦК України, відповідно до якої продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи, що зі змісту досягнутих домовленостей сторін не вбачається за можливе встановити строку виконання вказаного обов`язку Відповідача, то у даному випадку керуватися слід приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, у силу яких якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, здійснивши попередню оплату повної вартості замовленого товару, Позивач не був обмежений в праві звернутися до Відповідача з вимогою здійснити поставку товару у будь-який час, яка б підлягала виконанню постачальником протягом 7 днів з моменту її пред`явлення.

За правилами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 названого Кодексу).

Однак, доказів звернення Позивача до Відповідача з відповідною вимогою про поставку оплаченого товару матеріали справи не містять.

Встановлене дозволяє стверджувати, що строк виконання Відповідачем обов`язку з поставки товару є таким, що не настав.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, на яку посилається Позивач, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд погоджується з твердженням Позивача про те, що у розумінні наведеної норми право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми передплати може бути реалізовано покупцем альтернативно на власний розсуд.

Утім, Позивач залишає поза увагою, що реалізація покупцем одного з вказаних прав можлива винятково за наявності підстави, на котрій останнє ґрунтується, а саме: невиконання постачальником обов`язку щодо передання оплаченого товару в строк, встановлений договором.

В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували обставини щодо порушення Відповідачем строку поставки товару, посилання Позивача на положення ч. 2 ст. 693 ЦК України, як і реалізація ним права вимагати повернення перерахованої суми передплати наразі є передчасними.

З огляду на викладене суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача сплаченої суми передплати у розмірі 298080,00 грн.

Оскільки вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних є похідними, останні задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.11.2023.

Суддя В.І. Мельник