Рішення

від 15.11.2023 по справі 910/8565/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/8565/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Коростенської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, за

участю представників позивача - Мірводи А.М., відповідача - не з`явився,третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1768 від 10.05.2023 року, який прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 08.03.2023 року, винесений за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 року № 02-16-02/1019 на підставі ст. 23, 791 Земельного кодексу та ст. ст. 2, 10, 12, 18, 24, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2023 року.

04.07.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У підготовчих засіданнях 05.07.2023 року та 02.08.2023 року оголошено перерву на 02.08.2023 року та 06.09.2023 року відповідно.

13.07.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023 року.

У судовому засіданні 02.10.2023 року оголошено перерву на 15.11.2023 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1768 від 10.05.2023 року, який прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 08.03.2023 року, винесений за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 року № 02-16-02/1019 на підставі ст. 23, 791 Земельного кодексу та ст. ст. 2, 10, 12, 18, 24, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Колос» (код 03743492) зареєстроване рішенням Коростенської районної державної адміністрації від 19.04.1993 №145 та 07.06.1994 включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно виписки з зборів уповноважених КСП «Колос» с. Холосне від 10.01.2000, протокол №1, прийнято рішення реорганізувати КСП «Колос» в сільського товариство з обмеженою відповідальністю «Колос», лідером якого обрати ОСОБА_1 . Затверджено положення про комісію з реорганізації сільськогосподарського підприємства «Колос» в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» та склад членів комісії з реорганізації КСП «Колос». Також затверджено комісію для уточнення інвентаризації майна.

Протоколом установчих зборів засновників СТОВ «Колос» №1 від 17.02.2000 головою правління СТОВ затверджено ОСОБА_1 , затверджено назву СТОВ в селі Холосне - «Колос», а також установчий договір про створення та діяльність СТОВ «Колос».

Протоколом установчих зборів засновників СТОВ «Колос» №2 від 07.03.2000 прийнято рішення про затвердження статуту СТОВ «Колос» та перереєстрацію статуту КСП «Колос» в статут СТОВ «Колос», у п. 1.8. якого зазначено що СТОВ «Колос» являється правонаступником реформованого КСП «Колос».

Рішенням Коростенської районної державної адміністрації від 09.03.2000 №1-1039 КСП «Колос» перереєстроване у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос».

Розпорядженням голови СТОВ «Колос» від 28.10.2014 № 1 вирішено припинити СТОВ «Колос» шляхом його ліквідації у добровільному порядку у зв`язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарської діяльності. Головою ліквідаційної комісії призначено голову товариства ОСОБА_1 , членом вказаної комісії призначено ОСОБА_2 .

Рішенням власника СТОВ «Колос» від 13.10.2021, ОСОБА_3 як єдиним учасником вирішено відновити діяльність зазначеного підприємства, внести відомості до ЄДР про рішення засновників про відміну рішення щодо припинення СТОВ «Колос» особисто у зв`язку зі смертю голови ліквідаційної комісії.

Згідно протоколу загальних зборів СТОВ «Колос» №2/2021 від 27.10.2021 за участі директора СТОВ «Колос» ОСОБА_4 та голови зборів ОСОБА_3 прийнято рішення про проведення інвентаризації земель СТОВ «Колос» с. Холосне та внесення їх в реєстр, як власність підприємства, згідно діючого законодавства України.

У подальшому, на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.01.2022: №62958559, №62958902, №62958902,№62956212, №62958227, №62957439,№62957789, №62956483,№62956740, №62955876, №62959371, №62958022, №65956977,№62959717, від 31.01.2022 №63158390, №63158887, №63159339,№63159751, №63160095, від 03.02.2022 №63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №63421480, №63421480, №63421090, №63442882 (далі- рішення), які прийняті державним реєстратором Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторією Юріївною, проведена державна реєстрація права власності за СТОВ «Колос» земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822386400:05:000:0001;1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019;1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:04:000:0008; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:03:000:0007; 18223 86400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:09:000:0271; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115

18.08.2022 року Виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області подано скаргу на вищевказані рішення державного реєстратора Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель В. Ю.

08.03.2023 року відбулося засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, якою було рекомендовано: скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 №02-16-02/1019 задовольнити; скасувати рішення від 20.01.2022: №62958559, №62958902, №62958902, №62956212, №62958227, №62957439, №62957789, №62956483, №62956740, №62955876, №62959371, №62958022, №65956977, №62959717, від 31.01.2022 №63158390, №63158887, №63159339, №63159751, №63160095, від 03.02.2022 №63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №63421480, №63421480, №63421090, №63442882, видані державним реєстратором Стриївської сільської ради Новоград Волинського району Житомирської області Журавель Вікторією Юріївною; тимчасово блокувати додержавному реєстратору Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторії Юріївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Так, згідно висновку від 08.03.2023, Колегією встановлено, що державним реєстратором Журавель В.Ю. під час прийняття оскаржуваних рішень належним чином не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження за СТОВ «Колос», та за відсутності належних документів для державної реєстрації прав, прийнято оскаржувані рішення.

На підставі вказаного висновку Міністерством Юстиції України видано наказ №1768 від 10.05.2023, яким: - скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 № 02-16- 02/1019 задоволено; - скасовано рішення від 20.01.2022 №№ 62958559, 62958902, 62956212, 62958227, 62957439, 62957789, 62956483, 62956740, 62955876, 62959371, 62958022, 62956977, 62959717, від 31.01.2022 №№ 63158390, 63158887,63159339, 63159751, 63160095, від 03.02.2022 № 63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №№ 63421480, 63421090, 63442882, прийняті державним реєстратором Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторією Юріївною; тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторії Юріївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Втім, на переконання позивача, наказ Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023 "Про задоволення скарги" є незаконним та порушує законні права СТОВ «Колос» як власника земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача були відсутні підстави для розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської Житомирської області, у зв`язку з відсутністю порушених прав скаржника прийнятими рішеннями державного реєстратора, при розгляді скарги відповідачем не враховано наявність судового спору з приводу здійснення державним реєстратором реєстраційний дії щодо реєстрації права власності на земельні ділянки СТОВ «Колос» як правонаступника КСП «Колос» та помилково застосовано приписи пункту 21 Розділу X Перехідних положень ЗК України.

Суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та їх обтяжень і забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна станом на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора від 05.05.2021 року регулювалися Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Статтею 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року № 910/10987/18.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №917/553/17, досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина 3 статті 3 вказаного Закону).

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (ч. 4 статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до положень статі 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно із частиною 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В свою чергу підставами для зупинення державним реєстратором розгляду заяви про державну реєстрацію прав може бути подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством (пункт 1 частини 1 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника (частина 2 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина 5 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

З контексту вищенаведених норм вбачається, що порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна включає, зокрема: перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення такого розгляду (у випадку встановлення наявності відповідних підстав для цього), надання встановленого Законом строку для усунення виявлених недоліків та, відповідно, прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації прав (у випадку не усунення заявником недоліків, які стали підставами для зупинення розгляду заяви).

Як визначено статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про державну реєстрацію прийняті державним реєстратором Журавель Вікторією Юріївною на підставі державного акту на право колективної власності на землю, серія та номер: ЖТ-15-34-000001 виданого 27.12.1995 Холосненською сільською радою Коростенського району Житомирської області; протоколу загальних зборів, серія та номер: 11/2022 від 18.02.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 10/2022 від 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 9/2022 від 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 8/2022 від 03.02.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 7/2022 від 28.01.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 6/2022 від 27.01.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 5/2022 від 23.01.2022 СТОВ «Колос»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 3/2021 від 14.12.2021 СТОВ «Колос».

Згідно ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Приписами частини 1 статті 82 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 28 Земельного кодексу України сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Отже, земельне законодавство, яким чітко визначено підстави набуття сільськогосподарськими підприємствами права власності на землі сільськогосподарського призначення, не допускає можливості безоплатного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2020 року у справі № 917/1997/16.

При цьому, пунктом 21 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування масивах сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання земель зрошення в Україні", а саме 01.01.2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, як, в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

З огляду на те, що земельні ділянки перебували у колективній власності КСП "Колос", яке станом на 01.01.2019 року - дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" було припинено, то ця земельна ділянка після набрання чинності вказаним Законом мала перейти в комунальну власність Холосненської сільської ради.

За таких обставин, державний реєстратор повинна була витребувати у позивача рішення Холосненської сільської ради про передачу йому у власність даної земельної ділянки аби пересвідчитись в наявності підстав для прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, за висновком суду, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності позивача на земельні ділянки.

Щодо твердження позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для розгляду скарги Виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області у зв`язку з відсутністю порушених прав скаржника прийнятими рішеннями державного реєстратора, суд зазначає про те, що відповідно до п. 71 розділу V прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови КМУ від 12.06.2020 № 711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" утворено Коростенську міську територіальну громаду до якої увійшли (18 сільських рад) Берестовецька, Бехівська, Васьковицька, Дідковицька, Каленська, Кожухівська, Малозубівшинська, Мединівська, Межиріцька, Михайлівська, Новаківська, Обиходівська, Сарновицька, Сингаївська, Стремигородська, Ходаківська, Холосненська, Хотинівська.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» сформована територіальна громада є правонаступником усього прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей.

Як зазначалось судом раніше, Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області у даному випадку оспорював рішення державного реєстратора, оскільки земельні ділянки після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" перейшли у комунальну власність.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям державним реєстратором Журавель Вікторією Юріївною рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за СТОВ «Колос», при прийнятті Комісією Міністерства юстиції України до розгляду скарги були наявні підстави вважати, що внаслідок неправомірного рішення державного реєстратора право власності скаржника може бути порушено.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до статті 14 Господарського кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття спірних рішень позивачем були подані державному реєстратору документи, які б беззаперечно свідчили про набуття СТОВ «Колос» права власності на земельну ділянку.

Відтак, встановивши наявність в діях державного реєстратора порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України обґрунтовано та правомірно прийняло рішення, оформлене наказом №1768 від 10.05.2023 року про задоволення скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 № 02-16- 02/1019 та скасування рішень від 20.01.2022 №№ 62958559, 62958902, 62956212, 62958227, 62957439, 62957789, 62956483, 62956740, 62955876, 62959371, 62958022, 62956977, 62959717, від 31.01.2022 №№ 63158390, 63158887, 63159339, 63159751, 63160095, від 03.02.2022 № 63216956, від 08.02.2022 № 63306532, від 14.02.2022 №№ 63421480, 63421090, 63442882, які прийняті державним реєстратором Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторією Юріївною

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Згідно пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Тобто, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, зокрема встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором, чи було оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято, вчинено на законних підставах. За результатами розгляду скарги Колегією приймається мотивоване рішення, у формі висновку.

Отже, з аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що до компетенції Колегії при розгляді скарг віднесено здійснення перевірки законності дій або бездіяльності державного реєстратора на предмет дотримання ним при вчиненні нотаріальних дій законодавства про реєстрацію речових прав.

Водночас, судом враховано викладені в постанові Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі № 910/694/21 висновки про застосування норм права, згідно яких з урахуванням системного аналізу змісту положень частин 6, 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 2,5,9,13 Порядку № 1128 в частині обсягу повноважень Мін`юсту під час розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду. Встановлення наявності обставин Мін`юстом здійснюється шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності Мін`юст витребовує документи (інформацію). Водночас Мін`юст не наділений повноваженнями вирішувати спір про право".

Відтак, суд зазначає, що Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації не наділена повноваженнями розглядати спір про право, зокрема, встановлювати наявність або відсутність факту набуття позивачем спірної земельної ділянки у власність.

Враховуючи те, що Міністерством юстиції України прийнято рішення, оформлене наказом №1768 від 10.05.2023 "Про задоволення скарги", у зв`язку з наявністю порушень законодавства в сфері державної реєстрації прав та прийняття рішення державним реєстратором на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності позивача на земельні ділянки, суд прийшов до висновку, що позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1768 від 10.05.2023 року, який прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 08.03.2023 року, винесений за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 року № 02-16-02/1019 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування позивача, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.11.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна