ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.11.2023Справа № 910/13329/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного підприємства "МАІС28"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПРОФІ"
про стягнення 110 284,37 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "МАІС28" до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ПРОФІ" про стягнення 110 284,37 грн з яких 77 110,57 грн попередня оплата, 329,57 грн 3% річних, 21 114,15 грн неустойки та 11 730,08 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору № 2110-22-1к від 21.10.2022 в частині поставки товару, погодженого специфікацією до вказаного договору у встановлений строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13329/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 22.09.2023 була отримана позивачем 02.10.2023,
Відповідачу копія ухвали суду від 22.09.2023 направлена на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0105495284898, яким направлено ухвалу суду про відкриття провадження, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 30.10.2023, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано «за закінченням терміну зберігання».
При цьому судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, ухвалах Верховного суду від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, незважаючи на причини повернення такого відправлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, ухвала суду від 22.09.2023 про відкриття провадження у даній справі 25.09.2023 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.10.2023 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 2110-22-1к від 21.10.2022, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору сторонами погоджено, що кожна партія товару оформлюється наступною документацією, яка є невід`ємною частиною цього договору: рахунок або рахунок-фактура; специфікація; видаткова накладна; сертифікат якості або інший документ, що підтверджує якість товару; ТТН (у випадку поставки товару на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010).
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на умовах DDP за рахунок постачальника - склад покупця за адресою: Україна, Одеська обл., вул. Середня, 36, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010, якщо інше не вказано у специфікації.
Термін поставки товару - протягом 5 календарних днів від дати замовлення товару, якщо інше не вказано у специфікації на конкретну партію товару (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 8.8 договору вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до моменту належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Так, специфікацією № 1 від 21.10.2022 сторонами погоджено про поставку товару на загальну суму 117 300,82 грн.
При цьому п. 2 вказаної специфікації сторонами погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем на рахунок постачальника на наступних умовах: покупець здійснює передплату в розмірі 70% від загальної вартості товару, закріпленої у даній специфікації, що становить 82 110,00 грн з ПДВ після підписання цієї специфікації обома сторонами; інші 30% від загальної вартості товару, закріпленої у даній специфікації, що становить 35 190,00 грн, сплачуються покупцем на користь постачальника протягом 2 банківських днів з моменту отримання товару на склад покупця.
Також сторонами у вказаній специфікації погоджено, що строк поставки товару становить 5 календарних днів з моменту здійснення покупцем передплати.
Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP за рахунок постачальника згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010 - склад покупця за адресою: Україна, Одеська обл., вул. Середня, 36.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 02.11.2022 позивачем здійснено попередню оплату товару на суму 82 110,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3576.
Проте, як вказується позивачем у позові, відповідач не здійснив поставку товару, при цьому відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 475 від 26.01.2023.
Також 09.06.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 08/06-1 від 08.06.2023, в якій вимагав повернути грошові кошти в розмірі 77 110,57 грн, сплачені ним як попередня оплата за товар, який не був поставлений, що підтверджується описом вкладання від 09.06.2023 та накладною № 6509107926145.
Враховуючи, що за твердженням позивача, вказана претензія була залишена без відповіді та без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 77 110,57 грн, а також 3% річних в розмірі 329,57 грн, неустойку за прострочення поставки товару в розмірі 21 114,15 грн, а також штраф в розмірі 11 730,08 грн.
Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 вказаної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів поставки відповідачем товару позивачу, який обумовлений специфікацією та за який позивачем сплачено грошові кошти як попередня оплата в розмірі 82 110,57 грн, при цьому доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн.
За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених як попередня оплати, в розмірі 77 110,57 грн (82 110,57 - 5 000) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 21 114,15 грн неустойки, нарахованої за період з 08.11.2022 по 06.05.2023, а також штрафу в розмірі 11 730,08 грн.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
При цьому в силу ч. 2, ч. 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 договору у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення поставки товару.
У разі прострочення поставки товару більше ніж на 5 календарних днів постачальник зобов`язаний протягом трьох банківських днів з моменту направлення відповідної вимоги покупця виплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого або недопоставленого товару.
Перевіривши надані позивачем розрахунки неустойки, яка по суті за своєю правовою природною є пенею, а також штрафу суд зазначає, що такі розрахунки виконані позивачем арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства, умов договору, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 21 114,15 грн неустойки та 11 730,08 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 329,57 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно, а відтак така вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПРОФІ" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 94, код 39703965) на користь Приватного підприємства "МАІС28" (65091, м. Одеса, вул. Середня, 28, код 36850218) суму попередньої оплати в розмірі 77 110,57 грн (сімдесят сім тисяч сто десять грн 57 коп.), 3% річних в розмірі 329,57 грн (триста двадцять дев`ять грн 57 коп.), неустойку в розмірі 21 114,15 грн (двадцять одна тисяча сто чотирнадцять грн 15 коп.), штраф в розмірі 11 730,08 грн (одинадцять тисяч сімсот тридцять грн 08 коп.), судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 28.11.2023.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2023 |
Оприлюднено | 29.11.2023 |
Номер документу | 115229903 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні